Постанова

від 29.01.2014 по справі 825/4694/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2014 року Чернігів Справа № 825/4694/13-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

за участю секретаря Воєдило Л.П.,

представника позивача Мороз Т.Л.,

представників відповідача Лось Ю.М.,

Захарченко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправними дій, протиправними та скасування наказу, постанови та рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл" звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем наказу № 139 від 06.11.2013 про проведення у позивача позапланової перевірки характеристик продукції; визнання протиправними дій відповідача по проведенню позапланової перевірки характеристик продукції в магазині позивача по проспекту Миру, 35, м. Чернігів, Чернігівської області, на підставі згоди Держспоживінспекції України від 05.11.2013 № 5090-2-7/6, за наслідками якої складено акт перевірки характеристик продукції № 135 від 12.11.2013; визнання протиправною та скасування прийнятої відповідачем постанови № 54 від 20.11.2013 про накладення штрафних санкцій; визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.12.2013 № 226 та № 227.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не ознайомив позивача зі змістом та не надав копій документів, що стали підставою для проведення позапланової перевірки. Вказує, що наказ № 139 від 06.11.2013 про проведення позапланової перевірки характеристик продукції прийнятий з підстав, що суперечить вимогам законодавства, а тому є протиправним. Зазначає, що позивач не вводив продукцію, вказану в акті перевірки, в обіг, а тому не є суб'єктом правопорушення, передбаченого п. 2 ч. ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль харчової продукції», перевіркою не встановлено фактів реалізації позивачем товарів, які не відповідають встановленим вимогам.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні позову, надали суду заперечення, в яких зазначили, що відповідачем на підставі звернення щодо продажу контрафактної та несертифікованої продукції та згоди на проведення позапланового заходу була здійснена позапланова перевірка позивача, в ході якої було встановлено надання на ринку продукції без національного знаку відповідності та застережливих вимог. За результатами розгляду справи відносно позивача було винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 20.11.2013 № 54.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, на підставі звернення Народного депутата України В.Б. Бойко вих. № 216-к від 11.10.2013, листа Держспоживінспекції України № 5090-2-7/6 від 05.11.2013 про проведення позапланових заходів, 06.11.2013 в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області Наконечним В.Я. на виконання статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було винесено наказ № 05-11/139 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача щодо дотримання законодавства про державний ринковий нагляд за нехарчовою продукцією при розповсюдженні електричного та електронного обладнання, електрообладнання побутового призначення, приладів, що працюють на газоподібному паливі, мийних засобів (а.с. 70).

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області з 11.11.2013 по 12.11.2013 на підставі вищевказаного наказу, направлення № 139 від 06.11.2013 на проведення перевірки, згоди Держспоживінспекції України № 5090-2-7/6 від 05.11.2013 відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 11 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» проведено позапланову перевірку характеристик продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл", про що складено акт перевірки характеристик продукції від 12.11.2013 № 135 (а.с. 28-31) та протокол про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 54 від 20.11.2013 (а.с 32-33).

Вищевказаною перевіркою було встановлено: 1) факт введення в обіг продукції приладів, що працюють на газоподібному паливі, яка не відповідає вимогам п. 6, п. 27 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 24.09.2008 № 856, а саме на плиті комбінованій «INDESIT», KN 3G61SA(W)UA, дата виробництва: 01.2012, виробник: INDESIT Компані, Польська СП 300, вул. Дабровськаого, 216, м. Лодзь, Польща відсутній текст застережливих вимог та національний знак відповідності; 2) факт введення в обіг продукції приладів, що працюють на газоподібному паливі, яка не відповідає вимогам п. 6 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 24.09.2008 № 856, а саме на плиті комбінованій «Gorenje», KN 55103 AW, дата виробництва: 19.08.2013, виробник: Чеська республіка, 78366, Глубочки - Маріанське, Удоли Надражні, 50 та плиті комбінованій «Hansa», FSMW 58220, дата виробництва: 2013, виробник: Amica Wronki S.A., Польща, 64-510, вул. Мицкевича, 52, відсутній текст застережливих вимог; 3) факт розповсюдження продукції електричного обладнання, яка не відповідає вимогам п. 17, п. 18, п. 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 785, а саме на прасці із парозволоженням «ZELMER», 28Z021, дата виготовлення: 04.2012, виробник: TOB «Зелмер Маркет», 35-016, Жешув, вул. Хоффмановей, 19, Польща, імпортер: TOB «Зелмер Україна», вул. Турівська, 18,20, 04080, Київ, Україна на етикетці, упаковці, експлуатаційній, товаросупровідній документації до нього відсутній національний знак відповідності.

Як вбачається з листа № 05-04/2282 від 12.11.2013 на підставі пункту 11 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», позивачу було надано проекти рішень про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) заходів від 12.11.2013 щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (а.с 80) та щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (а.с. 81) та запропоновано надати до 28.11.2013 пояснення, заперечення, інформацію про вжиття заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, а також повідомлено про розгляд справи про порушення на 20.11.2013 (а.с 75).

20.11.2013 Інспекцією за результатами розгляду справи винесено постанову про накладення штрафних санкцій № 54 (а.с. 78), якою на позивача відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» накладено штраф у розмірі 1499 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25483 грн. та відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 Закон Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» накладено штраф у розмірі 249 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4233 грн.

02.12.2013 в.о. начальника інспекції Зеновим О.В. були прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 226 та № 227 щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (а.с. 82) та щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку відповідно (а.с. 83).

18.12.2013 до Інспекції надійшло повідомлення, в якому зазначено, що позивачем вжито всі необхідні та можливі заходи щодо виконання вимог Інспекції, що оформлені рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 226 та № 227 від 02.12.2013 (а.с. 85).

27.12.2013 рішеннями № 272 та № 273 про внесення змін до рішення чи скасування рішення Інспекцією були скасовані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.12.2013 № 226 та № 227 відповідно (а.с. 89, 90).

Закон України "Про захист прав споживачів" від 02.05.1991 № 1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до статті 26 вищевказаного Закону, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання. Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно статті 11 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI, державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України. Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI), з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

В силу частин 3-5 статті 23 Закону № 2735-VI, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) передбачено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Частина 3 статті 6 Закону № 877-V передбачає, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Частиною 5 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно частини 17 статті 23 Закону № 2735-VI, за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позивач в обґрунтування даного позову, зокрема, зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки було допущено ряд процедурних порушень, а саме не ознайомлено зі змістом та не надано копій документів, що стали підставою для проведення позапланової перевірки, фактично проведено комплексну перевірку характеристик продукції всіх без виключення товарів.

Суд зазначає, що позивачу до початку проведення перевірки було надано копію направлення, ознайомлено з наказом про проведення перевірки та згодою Держспоживінспекції України, та, зважаючи на виявлені неузгодження, позивач міг не допустити Інспекцію до перевірки, однак, зазначеним правом не скористався.

Дослідивши оскаржуваний наказ, суд вважає, що він був виданий відповідачем в межах своїх повноважень та містить найменування суб'єкта господарювання, предмет перевірки відповідно до статті 7 Закону № 877-V.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що перевірка позивача здійснювалася відповідно до наказу про її проведення, направлення на перевірку, підписаних уповноваженою особою Інспекції, та за наявності відповідних повноважень на її проведення.

Проведення відповідачем перевірки характеристик всіх без виключення товарів не знаходиться в причинному зв'язку з помилковістю висновків такої перевірки та не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача по проведенню позапланової перевірки характеристик продукції, за наслідками якої складено акт перевірки характеристик продукції.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем наказу № 139 від 06.11.2013 про проведення у позивача позапланової перевірки характеристик продукції; визнання протиправними дій відповідача по проведенню позапланової перевірки характеристик продукції в магазині позивача по проспекту Миру, 35, м. Чернігів, Чернігівської області, на підставі згоди Держспоживінспекції України від 05.11.2013 № 5090-2-7/6, за наслідками якої складено акт перевірки характеристик продукції № 135 від 12.11.2013.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування прийнятої відповідачем постанови № 54 від 20.11.2013 про накладення штрафних санкцій, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 5 статті 44 Закону № 2735-VI, справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи. Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

В силу пункту 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 частини 3 статті 44 Закону № 2735-VI передбачено, що до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 17, 18 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 785, на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник. Зображення національного знака відповідності виконується відповідно до опису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599. У разі зменшення або збільшення зображення національного знака відповідності необхідно дотримуватися вимог, установлених в описі національного знака відповідності. Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599.

Пунктом 6 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 856, у процесі підготовки приладу до введення в обіг необхідно: розмістити на ньому табличку з технічними даними; нанести текст застережливих вимог безпосередньо на прилад та на його пакуванні.

Пунктом 27 вказаного регламенту передбачено, що на прилад, відповідність якого підтверджена в установленому порядку, виробником або його уповноваженим представником наноситься національний знак відповідності, який розміщується на табличці з технічними даними після ідентифікаційного номеру призначеного органу з оцінки відповідності із зазначенням двох останніх цифр року, в якому підтверджена його відповідність.

Згідно опису національного знака відповідності та правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599, національний знак відповідності має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Як вбачається з наданих відповідачем фотокопій продукції, а саме праски «ZELMER», на самій продукції та її упакуванні відсутній національний знак відповідності.

Представником позивача не надано жодного доказу на спростування вказаного факту.

За таких обставин, застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 Закону № 2735-VI у розмірі 249 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4233 грн. є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування прийнятої відповідачем постанови № 54 від 20.11.2013 про накладення штрафних санкцій в частині встановлення порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл" пункту 1 частини 3 статті 44 Закону № 2735-VI та застосування штрафної санкції у сумі 4233 грн. задоволенню не підлягають.

Проте, суд вважає, що застосування до позивача відповідальності відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI у вигляді штрафу у розмірі 1499 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25483 грн. за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, є таким, що не ґрунтується на нормах права, виходячи з наступного.

Згідно частини 2 статті 1 Закону № 2735-VI, терміни "введення продукції в обіг", "імпортер", "надання продукції на ринку", "розповсюдження продукції", "розповсюджувач", вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України та вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави; надання продукції на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності; розповсюдження продукції - поява продукції на ринку України після введення її в обіг; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка пропонує продукцію на ринку України.

Відповідач, враховуючи положення частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів, що позивач є особою, яка надала продукцію на ринку України вперше, натомість позивачем надано господарський договір поставки № 37-Т від 01.09.2011 та відповідно до цього договору накладні вимоги, податкові накладні, товаро-транспортні накладні, з яких вбачається поставка продукції, щодо якої здійснено перевірку, від Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл" (а.с. 145-196).

Крім того, в матеріалах справи містяться декларації про відповідність та сертифікати відповідності продукції, де вказано її виробника (а.с. 197-214).

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 2735-VI передбачено, що виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.

За таких обставин, відповідальність за пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI застосована до позивача, як до неналежного суб'єкта правопорушення, оскільки він є розповсюджувачем продукції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова № 54 від 20.11.2013 про накладення штрафних санкцій є протиправною та підлягає скасуванню в частині встановлення порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл" пункту 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI та застосування штрафної санкції у сумі 25483 грн.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.12.2013 № 226 та № 227, то суд вважає за необхідне зазначити.

В силу статті 33 Закону № 2735-VI, обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті: 1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону; 2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону; 3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб'єктами господарювання відповідно до частин третьої і четвертої статті 8 цього Закону; 4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб'єктами господарювання відповідно до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені чи скасовані відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб'єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до статті 34 цього Закону.

Як вже було встановлено судом, оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів були скасовані Інспекцією рішеннями від 27.12.2013 № 272 та № 273.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що для ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, повинні бути порушені права особи.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку, у зв'язку із скасуванням оскаржуваних рішень, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.12.2013 № 226 та № 227.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправними дій, протиправними та скасування наказу, постанови та рішень підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

За таких обставин, з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл" підлягають стягненню судові витрати у розмірі 86,03 грн.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області № 54 від 20.11.2013 в частині встановлення порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл" пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та застосування штрафної санкції у сумі 25483 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УК у м. Чернігові, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТМ-Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 34881506) 86,03 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 4175 від 17.12.2013.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна