Рішення

від 21.01.2014 по справі 1328/973/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 1328/973/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 січня 2014 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Едера П.Т.

при секретарі Карпин Н.О., Репета К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до ОСОБА_1, Брюховицької селищної ради, треті особи - відділ Держземагенства м. Львова, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення, визнання недійсними договори купівлі-прожажу земельної ділянки, визнати нечинними державні акти на право власності на земельні ділянки, витребування майна від добросовісного набувача, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави, Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради, треті особи Брюховицька селищна рада, Управління Держкомзему у м. Львові про визнання права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

27.01.2012 р. прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради звернувся з позовом, в якому просить суд поновити терміни для звернення до суду; скасувати рішення Брюховицької селищної ради № 618 від 23.10.2008 року «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 р. (№2-3327/04); визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 8676, укладений між Брюховицькою Селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №10400, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки загальною площею 0,0344 га кадастровий №4610166300:04:003:0060, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки земельної ділянки кадастровий №4610166300:04:003:0062, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 18.03.2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 413, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1; визнати нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 ЯЖ № 580880 від 11.05.2010 року, а також витребувати в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0344 га кадастровий № 4610166300:04:003:0060 - державний акт серії ЯЖ №580880 та зобов'язати повернути спірну земельну ділянку - у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Мукачівського міськрайокного суду Закарпатської області 19.11.2004 року (№2-332704) зобов'язано Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ТзОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га. в АДРЕСА_1, яку відповідно, орендував ТзОВ «Новобуддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ТзОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.

На виконання рішень Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Брюховицькою селищною радою прийнято рішення № 618 від 23.10.2008 року.

На підставі зазначеного рішення між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року реєстровий № 8676 земельної ділянки загальною площею 8,8643 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з яких: 1,8000 га. для житлового будівництва, 7,0643 га. для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру.

В подальшому, ТзОВ «Новобуддизайн» відчужив земельну ділянку площею 1,8000 га. для житлового будівництва (кадастровий № 4610166300:04:003:1605) на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року укладеного з покупцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Згідно якого ОСОБА_5 переходить земельна ділянка площею 0,7931 га. та земельна ділянка площею 0,0344 га.

Крім цього, під час проведення перевірки прокуратурою Шевченківського району м. Львова встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

18.03.2009 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу відчужив земельну ділянку площею - 0,0344 га. (кадастровий № 4610166300:04:003:0060) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1.

На підставі вищевказаного договору ОСОБА_1 11.05.2010 року зареєструвала право власності на спірну земельну ділянку, оформивши державний акт на право власності на неї, а саме: площею 0,0344 га - кадастровий № 4610166300:04:003:0060 - державний акт серії ЯЖ №580880.

Вищевказане рішення суду переглянуто Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області у зв'язку з нововиявленими обставинами за заявою заступника прокурора Львівської області та 15.06.2010 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано вищевказане рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від ] 5.11.2004 року у справі №2-332704.

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, як на підставу скасування свого рішення від 15.11.2004 року зіслався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року визнано неправомірними та скасовано рішення Брюхсвицької селищної ради №245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року.

Виходячи із наведеного прокурор вважає, що відповідач по справі ОСОБА_1 набула права власності на спірне майно всупереч встановленому законом порядку, а відтак спірне майно підлягає поверненню законним власникам та розпорядникам. Крім цього прокурор зазначив, що у зв'язку із тим, що ухвала Вищого адміністративного суду України, якою рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року залишено без змін, надійшла на адресу прокуратури Львівської області лише 11.01.2010 року - остання була позбавлена можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк та пропустила терміни звернення до суду .

Відповідач ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті, у судовому засіданні пред'явила зустрічний позов, в якому просить суд постановити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0344 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кадастровий № 4610166300:04:003:0060.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що придбала земельну ділянку площею 0,0344 га, цільове призначення якої громадсько-житлове будівництво, згідно договору купівлі-продажу 18 березня 2009 р. у ОСОБА_5, який, у свою чергу придбав вказану земельну ділянку згідно договору купівлі-продажу 25 грудня 2008 р. у ТзОВ "Новобуддизайн". Вказана земельна ділянка була часткою земельною ділянки площею 1,8 га, яка належала ТзОВ "Новобуддизайн" на підставі Державного акту на право Власності на земельну ділянку, виданого Брюховицькою селищною радою м. Львова 19 грудня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Брюховицька селищна рада, в свою чергу відчужила земельну ділянку площею 8,8643 та, з яких 1,8 га під житлове господарство, ТзОВ "Новобуддизайн" на виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 р. у справі №2-3327/04, на законних підставах, оскільки вказана ділянка була у володінні Брюховицької селищної ради. Прокурор та позивачі на думку ОСОБА_1 не надали належних доказів та будь-якого документального підтвердження, що вказана земельна ділянка вибула саме з державної власності і що право розпорядження цією земельної ділянкою належало Кабінету Міністрів України. Відсутні будь-які докази оформлення Брюховицьким лісництвом чи Державним лісогосподарським об'єднанням "Львівліс" Державних актів на право постійного користування чи укладення договору оренди земельної ділянки, а тому, виходячи з положень ст. 125 Земельного кодексу України у них не виникло і право постійного користувказаної земельною ділянкою. Також, як зазначено в зустрічному позові, на думку ОСОБА_1, прокурором та позивачами не надано будь-яких документів, які б підтверджували, що спірна земельна ділянка входила в межі земельних ділянок, які були вилучені згідно рішень Брюховицької селищної ради № 245 від 11.03.2004 р. та № 263 від 18.03.2004 р., а тому скасування в судовому порядку вищезазначених рішень аж ніяк не впливає на правомірність придбання спірної земельної ділянки .

Таким чином вона, ОСОБА_1 вважає, що набула право власності на спірну земельну ділянку добросовісно, виконавши при цьому всі, передбачені законом дії, а тому вправі на власний розсуд розпоряджатися земельною ділянкою. Через земельну ділянку, яку позивачі вимагають повернути у розпорядження держави, проходять інженерні мережі, без яких будинок не зможе функціонувати. Згідно висновку будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 25 березня 2013 р. експертом ОСОБА_10 водопостачання будинку здійснюється шляхом створення автоматичного забору води з колодязя і скважини, що влаштовані на ділянці площею 0,0344 га кадастровий номер 4610166300:04:003:0060, по даній земельній ділянці проходять і газові мережі, призначені для транспортування і розподілу газу, а також системи каналізації - каналізація та каналізаційний колектор, дренажна система, а тому : будинок за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 4610166300:04:003:0007 не може функціонувати без інженерних комунікацій, що проходять по земельній ділянці кадастровий номер 4610166300:04;003:0060.

ОСОБА_1 зазначила, що у випадку задоволення позовних вимог прокурора Шевченківського району м. Львова витребувати у мене спірну земельну ділянку та повернути її у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України я та моя сім"я, у складі якої є двоє неповнолітніх дітей, будемо позбавлені можливості користуватись та проживати в збудованому нами будинку.

Прокурор Прокуратури Шевченківського району м. Львова Мацюра Я.Р. в судовому засіданні первісний позов підтримав, зіславшись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях на позов, долучених до матеріалів справи, просив первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Представник Кабінету Міністрів України Березюк С.Г. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи. Суд вважає можливим провести розгляд справи у його відсутності.

Представник Львівської міської ради Гнатковська М.І., згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, в судовому засіданні первісний позов підтримала, зсилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та в поясненнях, долучених до матеріалів справи, просила первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник позивача Державного агентства лісових ресурсів України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи. Надіслав до суду листа в якому зазначив, що позов прокурора підтримує та просить судовий розгляд проводити за його відсутності. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника Державного агентства лісових ресурсів Україн.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 заперечила проти первісних позовних вимог, повністю підтримала зустрічний позов та надала пояснення, що аналогічні до викладеного в ньому.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_14 в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечила, зсилаючись на обставини, викладені у зустрічному позові, просила задовольнити зустрічний позов, а у задоволенні первісного позову відмовити.

Представник відповідача Брюховицької селищної ради - Кубай Т.Є., що діє згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечив, давши пояснення аналогічні обставинам, викладеним у запереченнях на позовну заяву, які приєднані до матеріалів справи при вирішенні зустрічного позову покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Управління Держкомзему у м. Львові в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином були повідомлений про час і місце судового розгляду справи. Суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Треті особи - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з таких підстав та мотивів.

Так, судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

11.01.2010 року після отримання ухвали Вищого адміністративного суду України, якою рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року за позовом прокурора Львівської області до Брюховицької селищної ради про визнання незаконними рішення № 245 від 11.03.2004 р. та рішення № 263 від 18.03.2004р. 9-ої сесії 24-го скликання Брюховицької селищної ради, було залишено без змін, прокуратура Шевченківського району м. Львова дізналася про порушення інтересів держави, а саме: вилучення з державної власності земель лісогосподарського призначення площею понад 19 га. Відповідно до ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється, зокрема на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Відтак суд вважає, що прокуратурою Шевченківського району м. Львова з поважних причин пропущено строки звернення до суду з позовом про витребування майна від добросовісного набувача, а тому такий строк слід поновити.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 19.11.2004 року Брюховицьку селищну раду було зобов'язано прийняти рішення про продаж ТзОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га в АДРЕСА_1, яку ТзОВ «Новобуддизайн» орендував для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру, та укласти з ТзОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.

На виконання вищевказаного рішення суду Брюховицькою селищною радою було винесено рішення № 618 від 23.10.2008 року., згідно якого між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року реєстровий № 8676 земельної ділянки загальною площею 8,8643 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з яких: 1,8000 га призначено для житлового будівництва, а 7,0643 га - для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру. В подальшому, ТзОВ «Новобуддизайн» відчужив земельну ділянку площею 1,8000 га для житлового будівництва (кадастровий № 4610166300:04:003:1605) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, укладеного з покупцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, ОСОБА_5 переходить земельна ділянка площею 0,7931 га та земельна ділянка площею 0,0344 га. Вказане стверджується матеріалами цивільної справи.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у зв'язку із чим ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2012 року було закрито провадження по справі в частині вимог до ТзОВ «Новобуддизайн» через ліквідацію юридичної особи.

18.03.2009 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу відчужив земельну ділянку площею - 0,0344 га. (кадастровий № 4610166300:04:003:0060) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1.

На підставі вищевказаного договору ОСОБА_1 11.05.2010 року зареєструвала право власності на спірну земельну ділянку, оформивши державний акт на право власності на неї, а саме: площею 0,0344 га - кадастровий № 4610166300:04:003:0060 - державний акт серії ЯЖ №580880.

Разом з цим, Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області вищезазначене рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано ухвалою від 15.06.2010 року.

З матеріалів справи встановлено, що 11.03.2004 року та 18.03.2004 року Брюховицька селищна рада, розглянувши заяву Державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс", прийняла рішення № 245 та № 263 про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 з держлісфонду Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесла їх до земель селища рекреаційного призначення

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, як на підставу скасування свого рішення від 15.11.2004 року зіслався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року визнано неправомірними та скасовано рішення Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року.

Однією із підстав скасування рішень Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року, Шевченківським районним судом м. Львова було зазначено порушення вимог п.9 ст. 149 ЗК України, відповідно до положень якої, вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення належить виключно до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 Лісового Кодексу України лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.

Відповідно до п. 5 ст. 27 Лісового Кодексу України Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин, зокрема, передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності.

Згідно із пп. 4, 5 ст. 31 цього ж Кодексу Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території, зокрема, передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території (п. 4); передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними.

Згідно із п. 3 ст. 32 цього ж Кодексу районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 га, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.

Як встановлено з листа Відділу Держземагенства у м. Львові від 25.10.2013 р., згідно земельно-кадастрових даних, земельна ділянка загальною площею 8,8643 га в т.ч. площею 1,8000 га (кадастровий номер: 4610166300:04:003:1605), площею 6,3611га кадастровий номер: 4610166300:04:003:1606), площею 0,7032га (кадастровий номер: 4610166300:04:003:1621) в районі АДРЕСА_1, яка знаходилась в оренді ТзОВ «Новобуддизайн» згідно Договору оренди землі терміном на 10 років зареєстрованого 09.07.2004 р. за № 04:04:438:00628 в кн. записів 04-7, станом на 23.10.2008 р. знаходилась в межах населеного пункту смт. Брюховичі, за цільовим призначенням відносилась: площею 1,8000 га до земель громадсько - житлового будівництва, площею 6,3611га та 0,7032 га для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру. В державній статистичній звітності по формі 6-зем дана земельна ділянка обліковувалась: площею 1,8000 га в гр.35 «землі під одно - та двоповерховою житловою забудовою та площею 6,3611 га та 0,7032 га в гр.43 «землі громадського призначення». Попередньо згадана вище земельна ділянка загальною площею 8,8643га входила в межі земельної ділянки, яка знаходилась в користуванні Брюховицького лісництва без належно оформлених правовстановлюючих документів на землекористування. Станом на 23.10.2008р. Державний акт на право постійного користування ДЛО «Львівліс» земельною ділянкою Брюховицького лісництва в смт.Брюховичі державної реєстрації не проходив. Щодо повноваження вилучення з користування ДЛО «Львівліс» земельної ділянки, надання її в оренду ТзОВ «Новобуддизайн» та подальшого продажу Брюховицькою селищною радою земельної ділянки загальною площею 8,8643 га в районі АДРЕСА_1 станом на 23.10.2008р, то згідно п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради та відповідно до ст.128 Земельного Кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності провадиться місцевими державними адміністраціями, або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень, зокрема в даному випадку Брюховицькою селищною радою. Враховуючи вищенаведене, Відділ Держземагентства у м. Львові Львівської області повідомив, що станом на 23.10.2008 р. земельна ділянка площею 8,8643 га ТзОВ „Новобуддизайн" в АДРЕСА_1 перебувала в державній формі власності.

В судовому засіданні встановлено, що оспорюване рішення Брюховицької селищної ради № 618 від 23.10.2008 року, прийняте на виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року , та договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року, укладений між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» у судовому порядку скасовані, що є підставою для закриття провадження у справі в у цій частині.

Таким чином, правові підстави, за яких Брюховицька селищна рада розпорядилась на користь ТзОВ "Новобуддизайн" за договором 05.11.2008 року - відпали, що в свою чергу свідчить про вибуття земельної ділянки із власності держави поза її волею і незаконність розпорядження земельною ділянкою вказаним ТзОВ «Новобуддизайн» на користь, у тому числі, відповідачки ОСОБА_1

Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою ст. 388 ЦК України.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Частиною 1 ст.1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Крім цього відповідно до ч.5 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Зважаючи на те, що рішення Брюховицької селищної ради від № 618 від 23.10.2008 року не відповідає вимогам чинного законодавства, Брюховицька селищна рада не вправі була відчужувати спірну земельну ділянку, оскільки не була її власником та не могла нею розпоряджатися, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року було скасовано самим же судом в порядку встановленої процедури перегляду судових рішень, то є підстави для задоволення вимог про витребування майна у добросовісного набувача - спірне майно підлягає поверненню законним власникам та розпорядникам.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. В даному випадку, на підставі вищенаведеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 набуто право власності на спірну земельну ділянку в осіб, які не мали права його відчужувати, тобто не у власника і не в особи, яка вправі була розпоряджатися спірним майном, а рішення судів, на підставі яких, право власності на спірні землі перейшло до ТзОВ «Новобуддизайн» та ПП «Буддизайн» скасовано.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Первісний позов задовольнити частково.

Поновити терміни для звернення до суду.

Витребувати в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0344 га - кадастровий № 4610166300:04:003:0060 - державний акт серії ЯЖ №580880 та зобов'язати повернути земельну ділянку - у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: П. Т. Едер