Рішення

від 18.12.2013 по справі 524/11118/13-ц

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/11118/13-ц

Провадження № 2/524/3613/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Зємцова В.В.

при секретарі - Денисенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним умови договору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука, Полтавської області з вищевказаним позовом.

В позові вказував, що 29.09.2013 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та його дружиною - ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі за умовами якого Орендодавець (Кременчуцька міська рада) надає, а Орендар (ОСОБА_4) приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 5310436500:12:002:0153) для експлуатації та обслуговування продуктових складів (перша черга будівництва) (код КВЦПЗ В 03.07) по АДРЕСА_1.

П. 31 Договору оренди землі орендар зобов'язаний в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки, сплатити орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі за період з 21.02.2011 року - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Вважає, що п. 31 Договору оренди землі в частині зобов'язання ОСОБА_4 в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки, сплатити орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі за період з 21.02.2011 року - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки незаконним, таким, що порушує його майнові права та інтереси, як чоловіка Орендаря, оскільки договором створюються незаконні зобов'язання його дружині щодо сплати оренди землі (сплата яких має проводитись за спільні кошти подружжя) за період, в який договір оренди укладений не був.

Незаконність п. 31 договору оренди землі у вищевказаній частині обґрунтовує наступним.

Так, в період з 2011 року до 2013 року його дружина - ОСОБА_4 договір оренди землі з власником землі не укладала, їй земельна ділянка передана не була. Попередній власник складів до 2011 року - ОСОБА_6 також договір оренди землі не укладала, про що свідчить договір купівлі-продажу складів за адресою: АДРЕСА_1 від 21.02.2011 року в якому не зазначено про те, що у попереднього власника (продавця) було право оренди земельної ділянки. З врахуванням норм ст.ст. 1,5,7, 21,24 ЗУ «Про оренду землі», а також факту того, що попередній власник майна - ОСОБА_6 не укладала договір оренди землі, а тому до його дружини ОСОБА_4 не перейшло право оренди землі.

Також зазначав, що він, як чоловік ОСОБА_4 у відповідності до п. 41 Договору оренди землі від 20.09.2013 року надав згоду на укладання договору оренди землі в майбутньому та сплату орендної плати за майбутні періоди починаючи з жовтня 2013 року, проте він не надав своїй дружині згоду на оплату оренди по незаконним та абстрактним умовам, в яких відсутні суми (грошові зобов'язання) лише вказано 3% від нормативно грошової оцінки та за минулі періоди в часі з 2011 року коли дружина ще не отримала в оренду земельну ділянку.

Про вартість платежів та грошові наслідки по оплаті за період з 2011 року по жовтень 2013 року його дружині та йому стало відомо вже після укладання договору оренди землі, а саме 11.10.2013 року, коли його дружина отримала від Кременчуцької міської ради розрахунок вартості орендної плати за період 2011-2013 років, які виготовлені лише 11.10.2013 р.

Посилаючись на вищевикладені обставини і підстави, а також на норми ст. 65 Сімейного кодексу України, ст.ст. 203,215 ЦК України позивач просив суд визнати недійсним та скасувати пункт 31 Договору оренди землі від 20.09.2013 року, укладений між Кременчуцькою міською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача зменшила позовні вимоги шляхом подання письмової заяви та просила суд визнати недійсним та скасувати пункт 31 Договору оренди землі від 20.09.2013 року, укладеного між Кременчуцькою міською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в частині зобов'язання фізичної особи - підприємця в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки, сплатити орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі за період з 21.02.2011 року - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Представник відповідача Кременчуцької міської ради Полтавської області в судовому засіданні заперечень на позов суду не подав.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не прибула про день, час та місце розгляду справи повідомлена була належним чином, подала суду письмову заяву відповідно до якої позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить суд справу слухати у її відсутність.

Третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 в судове засідання не прибула про день, час та місце слухання справи повідомлена була належним чином, подала суду заяву відповідно до якої проти задоволення позову не заперечує, просить справу слухати у її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення прибувших учасників судового розгляду, давши аналіз та оцінку наданим доказам, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 25 вересня 1999 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про одруження.

В період перебування в зареєстрованому шлюбі з позивачем відповідач на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений 21.02.2011 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_8 набула у власність продуктові склади (1-а черга будівництва), що розташовані в АДРЕСА_1 та в цілому складаються з складу № 1 літ. «А», складу № 2 літ. «Б», загальною площею 336,6 кв.м., огорожі № 1-3. Відповідно до п. 2 вищевказаного договору згідно довідки вих. № 01-21/99, виданої Управлінням Держкомзему у м.Кременчуці Полтавської області 18.02.2011 року продуктові склади (1-а черга будівництва) розташовані на земельній ділянці державної власності площею 0,3685 га., кадастровий номер земельної ділянки: 5310436500:12:002:0153. Відомості про наявність у продавця нерухомого майна - ОСОБА_6 право оренди вищевказаної земельної ділянки у зазначеному договорі купівлі-продажу відсутні.

20.09.2013 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 був посвідчений договір оренди землі за умовами якого Орендодавець, Кременчуцька міська рада надала, а Орендар - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3685 кв.м. кадастровий номер 5310436500:12:002:0153 для експлуатації та обслуговування продуктових складів (1-а черга будівництва) (код КВЦПС В 03.07) по АДРЕСА_1. Реєстрація вказаного договору підтверджується наявною в матеріалах справи світлокопією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 10573713 від 09.10.2013 р.

Пунктом 31 договору оренди землі від 20.09.2013 року відповідача - фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 зобов'язано в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки, сплатити орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі за період з 21.02.2011 року - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

У відповідності до ст. 1 ЗУ «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про оренду землі» визначає, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Ч. 1 ст. 13 вищевказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені в договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Вищезазначені положення ЗУ «Про оренду землі» визначають виключно наявність договору оренди землі, як підставу появи у особи (орендаря) права користування і володіння земельною ділянкою, а передача об'єкта оренди тобто земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі, який в даному випадку, як зазначалося вище, є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З наявної в матеріалах справи світлокопії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.10.2013 року індексний номер 10573117 вбачається, що право оренди у відповідача ОСОБА_4, що виникло на підставі вищевказаного договору оренди землі від 20.09.2013 року зареєстровано лише 09.10.2013 року.

Отже з врахуванням ст. 125 ЗК України суд вважає, що саме з моменту державної реєстрації договору оренди землі від 20.09.2013 року, тобто з 09.10.2013 року у відповідача ОСОБА_4 виникло право оренди за вказаним договором.

Так як праву користування і володіння земельною ділянкою на підставі вказаного договору кореспондує обов'язок відповідача з здійснення сплати за землю, суд прийшов до висновку, що датою виникнення такого обов'язку також є 09.10.2013 року.

Жодні правові підстави виникнення обов'язку у відповідача ОСОБА_4 по платі за користування вказаною земельною ділянкою до державної реєстрації договору оренди землі від 20.09.2013 року, яка відбулася 09.10.2013 року - відсутні.

Крім того правові підстави щодо покладення на відповідача ОСОБА_4 договором оренди землі, окремі положення якого оскаржують обов'язку з плати за землю за період з дня набуття права на об'єкт нерухомого майна до дня державної реєстрації договору також відсутні і у відповідача - Кременчуцької міської ради Полтавської області .

У відповідності до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

З огляду на те, що у суду відсутні докази наявності у попереднього власника нерухомого майна - ОСОБА_6 договору оренди землі суд прийшов до висновку, що право оренди землі до відповідача ОСОБА_4 не перейшло. Навіть наявність у попереднього власника майна ОСОБА_6 договору оренди землі не могла б бути підставою для переходу права оренди до відповідача ОСОБА_4 оскільки з моменту укладення правочину, а саме договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 20.09.2013 року, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу, договір між попереднім орендарем вказаної земельної ділянки ОСОБА_6 та Кременчуцькою міською радою Полтавської області припинився б в силу положень ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про оренду землі», а права та обов'язки в тому числі зі сплати за користування землею у відповідача ОСОБА_4 виникли лише з дня державної реєстрації договору від 20.09.2013 року, тобто з 09.10.2013 року.

Крім того, однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, у відповідності до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

У відповідності до ст. 27 ЗУ «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Вказана норма повністю відтворюється положенням ст. 41 ПК України.

Відповідач - Кременчуцька міська рада Полтавської області у відповідності до ст. 288 ПК України має лише визначати орендну плату за договором оренди землі у межах визначених цим Кодексом. Встановлювати обов'язок по сплаті податку не є компетенцією Кременчуцької міської ради та відносить до компетенції податкових органів.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згоду надану позивачем ОСОБА_1 на укладання договору оренди землі наявність якої зазначено в п. 41 вищевказаного договору не можна розцінювати як згоду орендної плати за минулі періоди, оскільки позивач надав згоду лише на укладання договору оренди землі та сплату орендної плати, яка має нараховуватись виключно з дня державної реєстрації договору, та надаючи згоду позивач мав право розраховувати на виконання Орендодавцем - Кременчуцькою міською радою вимог діючого законодавства України, в тому числі, щодо сплати орендної плати виключно з дня державної реєстрації договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивач ОСОБА_1 дізнався в жовтні 2013 року отримавши від дружини - відповідача ОСОБА_4 розрахунок орендної плати за землю за 2011-2013 роки, що складені 11.10.2013 р. Порушення прав позивача ОСОБА_1 полягає в покладанні на його дружину неправомірного обов'язку зі сплати орендної плати за землю до дня державної реєстрації договору, оплата якої має проводитись за спільні кошти подружжя Титар.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку що п. 31 Договору оренди землі від 20.09.2013 року, що укладений між Кременчуцькою міською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в частині зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки, сплатити орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі за період з 21.02.2011 року - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки суперечить положенням Закону України «Про оренду землі», а тому є достатні правові підстави для визнання вищевказаного правочину в частині, що оскаржується - недійсним.

Керуючись ст.ст., 11, 60, 169, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, ст. 65 Сімейного кодексу України, ст.ст. 15,16,203,215,217 ЦК України, ст.ст.125 Земельного кодексу України, ст.ст. 41,288 Податкового кодексу України, ст.ст. 1,5,7,13,17,21,27 Закону України «Про оренду землі», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати пункт 31 Договору оренди землі від 20.09.2013 року, укладеного між Кременчуцькою міською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в частині зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки, сплатити орендну плату за земельну ділянку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі за період з 21.02.2011 року - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: