Постанова

від 28.01.2014 по справі 912/1330/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 року Справа № 912/1330/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді : Іванов О.Г., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: Дзина І.К.

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг", м. Кіровоград,

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2013 р. у справі №912/1330/13

за позовом: Приватного підприємства "Карамелла+", м. Олександрія,

до відповідача: Дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг", м. Кіровоград,

про стягнення 26 324,31 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Карамелла+" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" про стягнення з дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" 26 324,31 грн. безпідставно отриманих коштів відповідно до договору комісії від 20.04.2013р.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2013р. по справі №912/1330/13 (суддя -Макаренко Т.В.) позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг", на користь приватного підприємства "Карамелла+", заборгованість в сумі 26314,70 грн, а також судовий збір в сумі 1720,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2013р. у справі № 912/1330/13, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, і вважає, що рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2013 у справі №912/1330/13 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно з'ясовано обставини справи та надано не об'єктивну оцінку доказам, що мають значення для справи, тому відповідач просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області по справі №912/1330/13 від 02.10.2013р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач вказав на те, що відповідно до ч. 2 ст. 1014 ЦК України, йому належить додатково одержана вигода, тому суд безпідставно стягнув з нього суму 26 314 грн. 70коп.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження в.о. голови суду Дарміна М.О. від 14.11.2013р., справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів : Сизько І.А., Іванов О.Г.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 14.11.2013р. колегією суддів, у зв'язку з неявкою представника відповідача, винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.12.2013р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 03.12.2013р. представники позивача надали пояснення по справі, просять рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. Розгляд справи відкладено до 14.01.2014р., колегією суддів зобов'язано відповідача в строк до 10.01.2014р. надати суду докази того, що спірна сума отримана саме за договором комісії №3 від 20.04.2013р. та відображена належним чином в податковій звітності.

14.01.2014р. у судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представники позивача просять рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. Строк розгляду спору продовжено в порядку ст. 69 ГПК України на 15 днів до 29.01.2014р. Розгляд справи відкладено до 28.01.2014р. Колегією суддів зобов'язано позивача надати суду звіт про виконання доручення відповідно до п. 3.8 Договору комісії №3 від 20.04.2013р., також, зобов'язано відповідача в строк до 10.01.2014р. надати суду докази того, що спірна сума отримана саме за договором комісії №3 від 20.04.2013р. та відображена належним чином в податковій звітності.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 28.01.2014р. представник позивача надав пояснення по справі, просить рішення суду залишити без змін; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином, витребувані судом документи не надав.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, між приватним підприємством "Карамелла+" (позивач, комісіонер) та дочірнім підприємством "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (відповідач, комітент) укладено договір комісії від 20.04.2013 № 3 (далі - Договір).

За умовами цього Договору, Комісіонер зобов'язується від свого імені за дорученням і за рахунок Комітента, за винагороду, здійснювати з третіми особами операції, спрямовані на реалізацію на території України продукції, номенклатура (асортимент), кількість, якісні характеристики, вимоги до упаковки і маркування, терміни й умови поставки, ціни та інші умови реалізації указуються сторонами в Додатку до цього Договору (п. 1.1 Договору) .

Відповідно до п. 2.2.5 Договору, комісіонер зобов'язався перераховувати на рахунок комітента грошові кошти в національній валюті України, одержані від реалізації продукції в сумі, визначеній загальною вартістю продукції , переданої відповідно до накладних для реалізації, в 30 - денний термін з моменту отримання грошових коштів.

Даний Договір був підписаний сторонами та відповідно до п. 8.1, набрав чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013, в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення між сторонами.

Письмовими доказами по справі було доведено належне виконання позивачем, як комісіонером, умов Договору, а саме за період з квітня по липень 2013 року включно. За вказаний період комісіонером було отримано від комітента для реалізації продукції на загальну суму 260100,00 грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с 11-30).

Отримана продукція була реалізована позивачем третім особам, і на виконання п. 2.2.5 Договору на рахунок відповідача перераховано кошти на загальну суму 286 414,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с 31-50). Таким чином, позивачем на рахунок відповідача перераховано грошові кошти у більшій сумі, ніж отримано продукції для реалізації і сума зайво перерахованих коштів складає 26324,31 грн.

Суд вірно зазначив, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором комісії, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини комісії.

У відповідності до ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст. 1014 Цивільного кодексу України, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Слід врахувати, що відповідно до пункту 2.5.5 Договору, позивач повинен був перерахувати відповідачу грошові кошти у розмірі вартості продукції, що була передана за накладними для реалізації, тобто сума коштів, що підлягає перерахуванню повинна відповідати вартості переданої продукції.

Відповідно до п. 8.1 Договір діяв до 31.12.2013р. і відповідно до п. 3.8 Договору, після закінчення дії цього Договору, комісіонера надає комітенту звіт про виконання доручення. Якщо комітент матиме заперечення щодо звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом 10-ти робочих днів з дати надання звіту. Інакше звіт вважається прийнятим комітентом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На час розгляду справи судом першої інстанції, звіт за договором комісії сторонами не надавався.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції, позивач надав звіт за договором комісії №3 від 20.04.2013р., який датовано 14.01.2014р. та підтверджує те, що сума реалізації склала 260 100 грн., а перераховано 286 414 грн. 70 коп., тобто підлягає поверненню 26 314 грн. 70 коп. (а.с. 139) та акт приймання - здачі виконаних робіт від 14.01.2014р. (а.с. 138), які підписані лише позивачем.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення суду, різниця 26 314грн. 70 коп. не могла вважатись додатково отриманого вигодою, відповідно до ч. 2 ст.1014 Цивільного кодексу України, так як виконання договору комісії не було підтверджено звітом комісіонера, як того вимагають умови договору та витікає зі змісту ст. 1022 Цивільного кодексу України.

Таким чином, зайво перерахована сума 26 314 грн. 70 коп. не може бути віднесена до договору комісії і є такою, що отримана відповідачем без достатніх правових підстав і протилежного відповідачем не доведено.

За правилами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Господарський суд вірно зазначив, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 17207033 станом на 18.09.2013 та ухвали господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2012 у справі №11/48 ввено процедуру санації боржника дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" на строк до 03.02.2013 року. Отже, заборгованість відповідача по , яка є предметом розгляду даного спору, є поточною заборгованністю.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення 26324,31 грн. частково, з огляду на помилковий арифметичний розрахунок позовних вимог: 286414,70 грн., тоді як належною суму до стягнення з відповідача є сума 26314,70 грн.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг", м. Кіровоград, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2013 року по справі №912/1330/13, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 30.01.2014р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді О.Г Іванов

І.А. Сизько