Постанова

від 15.01.2014 по справі 821/4389/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. 13 год.40 хв.Справа № 821/4389/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача - Ткаченка О.С.,

представників відповідача - Белінської Ю.О., Бондаренко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся"

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеся" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2013р. № 0001012200, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 251628,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 125814,0 грн., № 0001002200, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем на 260448,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 130224,0 грн., № 0007511700, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 19027,96 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 10612,65 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. Суду пояснив, що контролюючий орган неправомірно збільшив суму грошового зобов'язання та нарахував штрафні санкції, так як при проведенні перевірки не були з'ясовані усі фактичні обставини здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо досліджені первинні документи, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та донарахування позивачу податкових зобов'язань. Так позивач стверджує, що ним на перевірку надані усі документи, що підтверджують придбання товарів та послуг, господарські операції із контрагентами були реально виконані, усі задекларовані витрати та податковий кредит пов'язані із господарською діяльністю підприємства.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на акт перевірки, вважає, що порушення, зафіксовані у ньому, дійсно мали місце, відтак - податкові зобов'язання за спірними ППР нараховані правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача, результати якої оформлені актом від 28.10.2013р. № 1330/220-21273392 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Олеся" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р.» (далі - акт № 1330).

Первіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 138.2, п. 138.8, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого нараховано податку на прибуток у сумі 260448,0 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2012р. у сумі 862368,0 грн.;

2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся у сумі 251628,0 грн.;

3. абзацу «б», п.176.2 ст. 176 ПК України, маючи статус податкового агента, не подано податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування;

4. абзацу «б» п. 176.2 ст. 176, п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст.169, п.п. 168.1. 2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 19027,96 грн.;

5. п.п. 168.1. 2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Порушено строки сплати (перерахування) податку до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу за перевіряємий період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р., в наслідок чого нарахована пеня сумі 2595,69 грн.

За результатами перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013р. № 0001012200, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 251628,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 125814,0 грн., № 0001002200, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем на 260448,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 130224,0 грн., № 0007511700, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 19027,96 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 10612,65 грн.

Щодо правомірності ППР від 11.11.2013р. № 0007511700, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 19027,96 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 10612,65 грн., суд зазначає наступне.

Підставою для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 16530,14 гривень (ст. 89 акту перевірки), став висновок ДПІ про те, що позивачем надано додаткове благо фізичним особам у вигляді оплати вартості послуг мобільного зв'язку ПрАТ «МТС», оскільки позивачем не дотримано умови для підтвердження використання мобільного зв'язку у виробничих цілях.

Позивач заперечує проти такого висновку, зазначаючи, що на підприємстві існує необхідність підтримки оперативного зв'язку з підприємствами-постачальниками, клієнтами, працівниками підприємства, швидкого прийняття управлінських рішень, спілкування в період відряджень. TOB «Олеся» було прийнято рішення укласти з ПрАТ «МТС» договори про надання телекомунікаційних послуг (послуг мобільного зв'язку) із створенням послуги «мережева корпорація» та видати робітникам картки тарифних пакетів згідно списку.

Відповідно до наказів позивача від 04 січня 2011 року № 4 та від 03 січня 2012 року № 6 затверджено список працівників TOB «Олеся», які мають право на користування мобільним зв'язком, для чого їм надаються картки тарифних пакетів, що придбані підприємством та затверджені правила користування мобільним зв'язком на підприємстві, відповідно до яких співробітники мають право користуватися мобільним зв'язком тільки з метою провадження господарської діяльності підприємства.

TOB «Олеся» укладені з ПрАТ «МТС» договори про надання телекомунікаційних послуг від 01 січня 2011 року та від 01 січня 2012 року, відповідно до яких ПрАТ «МТС» зобов'язується надавати послуги мобільного зв'язку, а абонент зобов'язується приймати та оплачувати отримані послуги мобільного зв'язку. На підставі цих договорів TOB «Олеся» отримувало послуги мобільного зв'язку та оплачувало їх, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками та актами виконаних робіт.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не с винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Згідно підпункту «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.і 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах. Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом III цього Кодексу.

Тобто вартість послуг мобільного зв'язку (телефонних розмов з мобільного телефону за допомогою sim-карт, які знаходиться на балансі юридичної особи), що сплачуються юридичною особою, не розглядається як додаткове благо за наявності відповідних документів, які підтверджують використання мобільного зв'язку виключно у виробничих цілях, зокрема, це: угода про надання послуг мобільного зв'язку, список працівників, які забезпечуються мобільними телефонами у зв'язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв'язку абоненту, у яких відображається вартість розмов. А також, виконання таких умов, як отримання послуг безпосередньо підприємством та користування мобільним зв'язком у зв'язку із виконанням співробітниками трудових обов'язків.

Зазначені умови норм законодавства повністю дотримані позивачем.

Як встановлено судом використання мобільного зв'язку підтверджено відповідними документами, а саме: договорами, рахунками за послуги стільникового зв'язку, платіжними дорученнями про сплату рахунків, актами виконаних робіт та податковими накладними, які оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Слід також зазначити, що при проведені перевірки, податковий орган підтвердив правомірність включення до валових витрат сум вартості послуг мобільного зв'язку, та засутність факту заниження податку на прибуток, що свідчить про підтвердження відповідачем використання послуг мобільного зв'язку виключно у виробничих цілях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не навів в акті перевірки доказів того, що послуги мобільного зв'язку, які оплачував позивач, використовувались працівниками для вирішення питань, не пов'язаних з веденням TOB «Олеся» господарської діяльності, відтак відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Іншим порушенням для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1320,47 гривень (ст. 90 акту перевірки), був висновок ДПІ про те, що позивачем надано додаткове благо ФОП ОСОБА_4 - виконано реконструкцію офісних приміщень під магазин будівельних матеріалів ФОП ОСОБА_4, що знаходиться у АДРЕСА_1, на загальну суму 7483,17 гривень.

Позивач не погоджується із позицією податкового органу, оскільки за вказаною адресою знаходиться адміністративна будівля, яка належить на праві приватної власності TOB «Олеся», що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15 лютого 2009 року № 470, а тому TOB «Олеся» не виконувало реконструкцію будівлі ФОП ОСОБА_4, відповідно - не надавало їй жодних додаткових благ.

Судом встановлено, що позивачем прийнято рішення про реконструкцію офісних приміщень адміністративної будівлі у АДРЕСА_1. під магазин будівельних матеріалів за рахунок орендаря ФОП ОСОБА_4 та саме підприємець, поніс витрати на реконструкцію будівлі, яка належить TOB «Олеся». Зазначене підтверджується договором оренди нерухомого майна (приміщення площею 115,6 м 2 у АДРЕСА_1) з метою використання під магазин будівельних матеріалів № 139/8-12 від 07.08.2012р., укладеним між орендодавцем TOB «Олеся» та орендарем ФОП ОСОБА_4, рішенням виконкому Новокаховської міськради від 28.08.2012р. № 343 «Про дозвіл на проектування та будівництво», у яким надано ТОВ «Олеся» дозвіл на проведення реконструкції офісних приміщень під магазин будівельних матеріалів за рахунок орендаря ФОП ОСОБА_4

За таких обставин, суд приходить до висновку, що TOB «Олеся» не порушено норми підпункту 164.2.17, пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, оскільки позивачем не надавалися додаткові блага у вигляді реконструкції будівлі на користь ФОП ОСОБА_4

Іншою підставою для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1177,35 гривень (ст. 91 акту перевірки), став висновок ДПІ про те, що TOB «Олеся» використовувало податкову соціальну пільгу при розрахунку заробітної плати працівника ОСОБА_5, який за іншим місцем роботи також користувався соціальною пільгою.

Позивач не погодився із позицією податкового органу, оскільки йому не було відомо про використання його працівником соціальної пільги за іншим місцем роботи. Позивач вважає, що контроль за правомірністю застосування соціальної пільги покладений не на роботодавця, а на податковий орган, і після повідомлення останнім про допущення порушення працівником позивача, ТОВ утримає відповідну суму недоплати податку.

Відповідно до статті 169 ПК України, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Якщо платник податку порушує норми цього пункту, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм підпункту 169.2.1 цього пункту, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

Відповідно до Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 року № 1023, орган ДПС повідомляє роботодавця про наявність виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок порушень платником податку - працівником такого роботодавця застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку.

Тобто, контроль за правомірним застосуванням податкової соціальної пільги та повідомлення роботодавця про наявності порушення її застосування, покладається безпосередньо на податковий орган та при виявленні порушення застосування податкової соціальної пільги, відповідач повинен сформувати і направити TOB «Олеся» повідомлення встановленого зразка.

В свою чергу, TOB «Олеся» на виконання норм пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу України, має нарахувати і утримати відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо ж суму недоплати та/або штрафу не будуть утримані податковим агентом (позивачем) за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.

Судом встановлено, що Новокаховською ОДПІ проведена перевірка діяльності ТОВ «Олеся» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, акт перевірки складений 28 жовтня 2013 року, повідомлення про порушення застосування податкової соціальної пільги було сформоване відповідачем та направлено TOB «Олеся» 18 жовтня 2013 року.

Враховуючи ту обставину, що відповідальність за порушення норм застосування податкової соціальної пільги покладається безпосередньо на працівника, а не на роботодавця, а контроль за правомірним застосуванням пільги - на податковий орган, суд приходить до висновку, що TOB «Олеся» не порушило норми пункту 169.2 статті 169 податкового кодексу України. Оскільки, отримавши від податкового органу повідомлення лише 18 жовтня 2013 року, позивач зобов'язаний провести відповідні утримання за рахунок найближчої виплати доходу працівника ОСОБА_5, тобто із заробітної плати жовтня 2013 року, що нараховується та виплачується по закінченню місяця. Тобто, на час складення акту перевірки 28 жовтня 2013 року позивач не міг провести такі утримання із заробітної плати працівника ОСОБА_5, так як довідався про його порушення від ДПІ лише 18 жовтня 2013р.

За таких обставин, суд повністю скасовує податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013р. №0007511700.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 11.11.2013р. №0001012200, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 251628,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 125814,0 грн., №0001002200, яким позивачу визна'ено зобов?язання із податку на прибуток за основним платежем на 260448,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 130224,0 грн., суд зазначає наступне.

Підставою для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та нарахування штрафних санкцій став висновок ДПІ про те, що позивачем порушено норми статей 138, 139, 198, 200 Податкового кодексу України, так як господарські операції між TОB «Олеся» та його контрагентами: TOB «Комп'ютерні мережі», ПП «Юга-С», ПП «Авірум», TOB «Армотек», ПП «Новокаховських автотехцентр», TOB «Поліметал-Торг», TOB «СТЦ Охоронні системи». ПП «Cнаб-Трейд», TOB «Благо-Юг», TOB «Компанія «Промсталь», не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, у них відсутні об'єкти оподаткування, які підпадають під визначення статей 138, 198 Податкового кодексу України.

Такі висновки відповідача зроблені у зв'язку з отриманням від інших податкових органів інформації про неможливість проведення зустрічних перевірок щодо підтвердження господарських відносин контрагентів TOB «Олеся» зі своїми постачальниками, неможливість підтвердити факт існування товару та його фактичного отримання, а також відсутності у контрагентів можливості постачати послуги та товари.

Позивач не погоджується із позицією податкового органу, оскільки зазначає, що усі послуги та товари від контрагентів у перевірений період були фактично отримані, повністю оплачені та використані у господарській діяльності позивача. За результатами господарських операцій оформлені первинні бухгалтерські документи, що у повному обсязі надані до перевірки. Позивач заперечив проти інформації, зазначеній у акті перевірки, що ревізорам на їх запити до перевірки не надані первинні документи підприємства, оскільки всі наявні документи були надані під час виїзної перевірки та оглядались ревізорами, що підтверджується додатком 4 до акта перевірки (Перелік документів, які було надано суб'єктом господарювання та використано при проведенні перевірки) та інформацією, внесеною до акту перевірки, де відображено по кожному контрагенту назви, реквізити (дата, номер) та суми за актами виконаних робіт, видатковими накладними.

У судовому засіданні ревізор Бондаренко Л.О. повідомила, що під час планової виїзної перевірки позивач надав оригінали усіх наявних у нього первинних бухгалтерських документів суцільним порядком - договори, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, ТТН. Враховуючи значний обсяг документообігу у позивача, ревізори додатково витребували копії документів, що стосуються господарських операцій позивача із TOB «Комп'ютерні мережі», ПП «Юга-С», ПП «Авірум», TOB «Армотек», ПП «Новокаховських автотехцентр», TOB «Поліметал-Торг», TOB «СТЦ Охоронні системи». ПП «Cнаб-Трейд», TOB «Благо-Юг», TOB «Компанія «Промсталь». Їх ненадання і відображено в акті перевірки.

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

TOB «Комп'ютерні мережі» надало позивачу послуги з організації доступу до мережі інтернет через базову мережу у період з травня по вересень 2011 року на підставі договору від 01 січня 2011 року.

Податковий орган, посилаючись на акт Фастівської ОДПІ від 22.02.2012 р. про неможливість проведення документальної перевірки TOB «Тірус», який мав взаємовідносини з TOB «Комп'ютерні мережі», зазначає про встановлення факту нереальності даної господарської операції. Так, постановою господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 року TOB «Тірус» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 30 січня 2012 року. Тому взаємовідносини TOB «Тірус», який мав взаємовідносини з TOB «Комп'ютерні мережі» не спричиняють реального настання правових наслідків та договори є нікчемними.

Проте, слід зазначити, що TOB «Комп'ютерні мережі» є інтернет-провайдером та зареєстроване в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації відповідно до рішення № 91 від 06 серпня 2007 року, а також має ліцензію Укрчастотнадзору на користування радіочастотним ресурсом України № 466328 від 30.07.2009 р.

Укладення та виконання правочину з надання послуг зв'язку від TOB «Комп'ютерні мережі» на користь TOB «Олеся» з травня по вересень 2011 року підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними. Розрахунок між сторонами правочину проведено в безготівковому порядку, що підтверджується виписками банку про оплату послуг. Послуги отримані від контрагента використовувалися у господарській діяльності позивачем, в тому числі для подання податкової звітності до ДПІ.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 2416,68 грн. (ст. 11 акту № 1330) та податковий кредит на 483,32 грн. (ст. 75 акту № 1330).

26 квітня 2011 року між TOB «Олеся» та TOB «Юга-С» укладений договір

купівлі-продажу № 90. На підставі договору TOB «Юга-С» поставило на користь TOB «Олеся» нафтопродукти на загальну суму 1325134,00 грн. у період з квітня по жовтень 2011 року.

Податковий орган зазначає про встановлення факту нереальності даної господарської операції, посилаючись акти перевірок ДПІ у м. Херсоні від 22.12.2011. 10.01.2012, 15.05.2012 та 22.04.2013 р., відповідно до яких основними постачальниками нафтопродуктів TOB «Юга-С» були TOB «ТД «Палладіум» та ПП «Примаріс». У TOB «ТД «Палладіум» відсутні можливості для здійснення господарських операцій, свідоцтво платника ПДВ анульоване 14.11.2011 року. Основним постачальником у ПП «Примаріс» було TOB «Саноіл Торг», яке має ознаки фіктивності, всі господарські операції з контрагентами визнано нікчемними за актом перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2011 р. Тому, взаємовідносини ТОВ «ТД «Палладіум» та ПП «Примаріс» з TOB «Юга-С» не спричиняють реального настання правових наслідків, товар не придбавався та не реалізовувався, відповідно взаємовідносини між TOB «Юга-С» та TOB «Олеся» також не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки у TOB «Юга-С» відсутні об'єкти оподаткування (ПММ), реалізацію яких задокументовано позивачу.

Факт придбання позивачем нафтопродуктів від TOB «Юга-С» підтверджується видатковими накладними, податковими накладними. Розрахунок між сторонами правочину проведений в безготівковому порядку, що підтверджується виписками банку про оплату отриманого товару та платіжними дорученнями. Транспортування нафтопродуктів здійснювалося за рахунок постачальника, що підтверджується договорами перевезення та товарно-транспортними накладними.

Придбаний товар використаний у господарській діяльності для обслуговування транспортних засобів позивача, які використовуються під час будівництва.

Щодо використання відповідачем акту перевірки ПП "Юга-С", суд відмічає, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду в справі № 2а-2287/12/2170 за позовом ПП "Юга-С" до ДПІ у м. Херсоні визнані протиправними дії ДПІ у м. Херсоні щодо визнання нікчемними правочинів, здійснених ПП "Юга-С" з контрагентами - постачальниками та покупцями, згідно акту перевірки від 22.12.2011 № 4451/23-6/36236213. Постанова набрала законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 р.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 1104279,0 грн. (ст. 27 акту № 1330) та податковий кредит на 220855,7 грн. (ст. 76 акту № 1330).

У вересні 2011 року TOB «Авірум» на підставі договору купівлі-продажу поставлено TOB «Олеся» товарно-матеріальні цінності, а саме: шурупокрут на суму 2015,00 грн. та шліфмашину на суму 3448,00 грн.

Податковий орган зазначає про встановлення факту нереальності господарської операції, на підставі акту ДПІ у м. Херсоні про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Авірум» від 27.01.2012 року, відповідно до якого основним постачальником TOB «Авірум» було ПП «Мідас Плюс». Відповідно до акту від 23.11.2011р. № 78 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП «Мідас Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у вересні 2011 року», встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, а ПП «Мідас Плюс» має ознаки фіктивності.

Тому, взаємовідносини ПП «Мідас Плюс» з TOB «Авірум» не спричиняють реального настання правових наслідків та договори є нікчемними, а відповідно взаємовідносини між TOB «Авірум» та TOB «Олеся» також не спричиняють реального настання правових наслідків.

Виконання правочину з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей між TOB «Авірум» та TOB «Олеся» у вересні 201 1 року підтверджується видатковими накладними, податковими накладними. Розрахунок між сторонами проведений в безготівковому порядку, що підтверджується виписками банку про оплату отриманого товару. Транспортування товару здійснювалося за рахунок покупця власним транспортом, що підтверджується посвідченням про відрядження, товарно-транспортною накладною.

Після отримання товару позивачем від TOB «Авірум», його було використано у господарській діяльності, так як основним видом діяльності позивача є будівельна діяльність.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 4552,5 грн. (ст. 33 акту № 1330) та податковий кредит на 910,0 грн. (ст. 77 акту № 1330).

У серпні 2011 року між TOB «Олеся» та TOB «Армотек» укладений договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей. На підставі договору TOB «Армотек» поставило на користь TOB «Олеся» у серпні 2011 р. ТМЦ, а саме: лак на суму 6715,80 грн. та шнур делатаційний на суму 2088,00 грн.

Новокаховська ОДПІ зазначає про встановлення факту нереальності даної господарської операції на підставі акту зустрічної звірки TOB «Армотек» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 року, складеного ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, відповідно до якого основним постачальником TOB «Армотек» було TOB «Київські промислові технології», яке має ознаки фіктивності, так як декларація по податку на додану вартість його контрагента - TOB «КТФ «Оптроздрібторг» підписана не директором підприємства. Тому, взаємовідносини TOB «КТФ «Оптроздрібторг» з TOB «Київські промислові технології» не спричиняють реального настання правових наслідків та договори є нікчемними, а відповідно взаємовідносини між TOB «Київські промислові технології» та TOB «Армотек», а також взаємовідносини між TOB «Армотек» та TOB «Олеся» також не спричиняють реального настання правових наслідків.

Факт виконання правочину з купівлі-продажу продажу товарно-матеріальних цінностей між TOB «Армотек» та TOB «Олеся» у серпні 2011 року підтверджується видатковими накладними, податковими накладними. Розрахунок між сторонами правочину проводився в безготівковому порядку, що підтверджується виписками банку про оплату отриманого товару. Транспортування товару здійснювалося за рахунок покупця, перевізником TOB «Ін-Тайм», що підтверджується актом виконаних робіт від 31.08.2011 року № ОУ-0020637 та деклараціями про прийняття вантажу.

Після отримання позивачем товару від TOB «Армотек», його було використано у господарській діяльності, а саме при наданні будівельно-монтажних послуг під час реконструкції заводу TOB «Грін Тім» та заводу з виробництва гофрокартону, так як основним видом діяльності позивача є будівельна діяльність.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 7336,5 грн. (ст. 35 акту № 1330) та податковий кредит на 1467,3 грн. (ст. 78 акту № 1330).

01 січня 2011 року між TOB «Олеся» та ПП «Новокаховський

автотехцентр» укладений договір купівлі-продажу - придбані автошини у кількості 2 шт. на суму 5000,00 гривень.

Новокаховська ОДПІ зазначає про встановлення факту нереальності даної господарської операції на підставі акту перевірки Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 06.02.2012 року, щодо TOB «Атлан-Д», який є одним із постачальників ПП «Новокаховський автотехцентр». Так, відповідно до інформації ДПІ, TOB «Атлан-Д» має ознаки фіктивності, так як товариство відсутнє за місцезнаходженням, не має засобів для здійснення господарської діяльності. Тому, усі операції купівлі-продажу з TOB «Атлан-Д» не спричиняють реального настання правових наслідків та договори є нікчемними, а відповідно взаємовідносини між ПП «Новокаховський автотехцентр» та TOB «Олеся» також не спричиняють реального настання правових наслідків.

Факт виконання правочину з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей між ПП «Новокаховський автотехцентр» та ТОВ «Олеся» у червні 2011 року підтверджується видатковою накладною, податковою накладною. Розрахунок між сторонами правочину проведений в безготівковому порядку, що підтверджується виписками банку про оплату отриманого товару. Транспортування товару здійснювалося за рахунок покупця.

Після отримання автошин від ПП «Новокаховський автотехцентр», їх було використано у господарській діяльності для обслуговування вантажного автомобіля МАЗ 54323 державний номер 099-37 ХО, що підтверджується карткою обліку пробігу даного автомобіля.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 4166,67 грн. (ст. 39 акту № 1330) та податковий кредит на 833,33 грн. (ст. 78 акту № 1330).

01 жовтня 2012 року між TOB «Олеся» та ПП «Поліметал-Торг» укладений

договір поставки товарно-матеріальних цінностей, а саме: арматури класу A3 д. 12-14 у кількості 25,6 тонн на загальну суму 192000,00 гривень. На виконання умов вищезазначеного договору у жовтні 2012р. ПП «Поліметал-Торг» здійснено постачання на користь TOB «Олеся» арматури у кількості 8 тон на суму 60000,00 гривень.

Новокаховська ОДПІ зазначає про встановлення факту нереальності даної господарської операції, посилаючись на акт перевірки від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про неможливість провести зустрічну звірку ПП «Поліметал-Торг» з питань взаємовідносин з TOB «Галактика М», так як юридична адреса не відповідає фактичній адресі товариства. Крім того, відповідно до інформації ДПІ, при проведені перевірки TOB «Галактика М» було встановлено, формування податкового кредиту від контрагентів, які в свою чергу не декларували податковий кредит, відповідно зроблено висновок про відсутність факту придбання товару. Тому, усі операції купівлі-продажу між контрагентами TOB «Галактика М» вважаються податковим органом нікчемними, а відповідно є нікчемними угоди між TOB «Галактика М» та ПП «Поліметал-Торг», а також між ПП «Поліметал-Торг» та TOB «Олеся».

Факт виконання правочину з купівлі-продажу арматури між ПП «Поліметал-Торг» та TOB «Олеся» у жовтні 2012 року підтверджується видатковою накладною, податковою накладною. Розрахунок між сторонами проведений в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням про оплату отриманого товару. Транспортування товару здійснювалося за рахунок покупця, що підтверджується посвідченням про відрядження, авансовим звітом водія, товарно-транспортною накладною від 03.10.2013 року.

Отриманий від ПП «Поліметал-Торг» товар використаний позивачем у господарській діяльності -для надання послуг будівництва.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 50000,0 грн. (ст. 43 акту № 1330) та податковий кредит на 10000,0 грн. (ст. 79 акту № 1330).

01 листопада 2012 року між TOB «Олеся» та TOB «СТЦ Охоронні системи»

укладений договір надання інформаційно-консультаційних послуг № 8-11 з питань пожежної безпеки загальною вартістю 1992,00 гривень. Суть послуг заключалась у проведенні спеціального навчання працівників TOB «Олеся» з виконання робіт протипожежного призначення та забезпечення їх інформаційно-довідковими матеріалами.

Новокаховська ОДПІ зазначає про встановлення факту нереальності даної господарської операції на підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «СТЦ Охоронні системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства з TOB «БП «Флокс». Також використаний акт перевірки від ДПІ у Подільському районі м. Києва, згідно якого TOB «БП «Флокс» не знаходиться за юридичною адресою, у нього відсутні основні засоби, тому в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів та послуг TOB «БП «Флокс» на користь TOB «СТЦ Охоронні системи». У зв'язку із вищенаведеним, Новокаховська ОДПІ вважає, що угода про надання послуг TOB «СТЦ Охоронні системи» на користь TOB «Олеся» є нікчемною.

Факт виконання правочину з надання інформаційно-консультаційних послуг з питань пожежної безпеки між TOB «СТЦ Охоронні системи» та TOB «Олеся» у листопаді 2012 року підтверджується договором, актом про надання послуг, податковою накладною. Розрахунок між сторонами правочину проведений в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням про оплату послуг. За результатом отриманих консультаційних послуг, працівники позивача отримали посвідчення з проходження технічного мінімуму з пожежної безпеки.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 1328,0 грн. (ст. 48 акту № 1330) та податковий кредит на 332,0 грн. (ст. 80 акту № 1330).

01 липня 2012 року між TOB «Олеся» та ПП «Снаб-Трейд» був укладений договір

купівлі-продажу № 13 про поставку гідромолоту ЕПМ-120 загальною вартістю 32000,00 грн.

Новокаховська ОДПІ зазначає про встановлення факту нереальності даної господарської операції, посилаючись на акт ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Снаб-Трейд», так як підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Контрагенти-постачальники ПП «Снаб-Трейд» у липні 2012 року ТОВ «Івітек ТТК» та ПФ «Індустрія» не відобразили свої податкові зобов'язання із ПДВ. Таким чином господарські операції ПП «Снаб-Трейд» за липень 2012 року не спричиняють реального настання правових наслідків, відповідно відсутні підстави для формування витрат та податкового кредиту TOB «Олеся» по господарській операції із придбання гідромолоту у ПП «Снаб-Трейд».

Факт виконання правочину з продажу гідромолоту між TOB «Олеся» та ПП «Снаб-Трейд» у липні 2012 року підтверджується накладнаю на передачу товару, податковою накладною. Розрахунок між сторонами правочину проводився в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням про оплату товару. Транспортування товару проводилося за рахунок покупця, із залучення перевізника ПП «Нічний Експрес», що підтверджується актом наданих послуг за липень 2012 року та товарно-транспортною накладною від 23 липня 2012 року.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 26666,67 грн. (ст. 52 акту № 1330) та податковий кредит на 5333,33 грн. (ст. 81 акту № 1330).

15 травня 2012 року між TOB «Олеся» та TOB «Благо-Юг» був укладений договір

№ БІО-0033б про придбання плівки 1500 x12 рукав втор. Товар поставлений протягом червня-липня 2012 року.

Новокаховська ОДПІ зазначає про встановлення факту нереальності даної господарської операції, на підставі акту ДПІ у м. Херсоні про неможливість проведення зустрічної перевірки TOB «Благо-Юг» у період червня-липня 2012 року, так як фактична адреса підприємства не співпадає з юридичною адресою, фактично товариство використовує іншу адресу: м. Херсон, вул. Домобудівна, 9, на підприємстві працює 2 особи, у підприємства відсутні умови для здійснення господарської діяльності. Крім того, керівник TOB «Благо-Юг» є також керівником ПП «Снабресурс плюс». Тому, господарська діяльність TOB «Благо-Юг» за червень-липень 2012 року не містить розумних економічних причин (ділової мети) та господарські операції із придбання і продажу товарів не спричиняють реального настання правових наслідків.

Факт виконання правочину з продажу плівки між TOB «Олеся» та TOB «Благо-Юг» у червні, липні 2012 року підтверджується накладними на передачу товару, податковими накладними. Розрахунок між сторонами правочину проводився в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням про оплату товару. Транспортування товару проводилося за рахунок покупця, із залучення власного транспорту, що підтверджується ТТН.

Отриманий від TOB «Благо-Юг» товар використаний позивачем у господарській діяльності, а саме надання будівельних послуг TOB СП "НІБУЛОН", що підтверджується актами списання матеріальних цінностей.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 12012,5 грн. (ст. 55 акту № 1330) та податковий кредит на 2402,5 грн. (ст. 81 акту № 1330).

02 серпня 2012 року між TOB «Олеся» та TOB «Компанія «Промсталь» був

укладений договір купівлі-продажу №18-0. Відповідно до умов договору TOB «Компанія «Промсталь» поставило на користь позивача круги ф 100 ст.УЮА. у серпні, вересні 2012р.

Новокаховська ОДПІ зазначає про встановлення факту нереальності даної господарської операції, посилаючись на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012р. № 7210/224/36441206. Зазначеним актом встановлено відсутність у TOB «Феріт Д» об'єктів оподаткування по операціям із продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011-2012 р.р. Так як в рамках встановлення нікчемності угод TOB «Феріт Д» за серпень та вересень 2012 року, відсутні підтвердження фактичних поставок ТМЦ по операціях продажу товарів на користь TOB «Компанія «Промсталь», а тому взаємовідносини між TOB «Олеся» та TOB «Компанія «Промсталь» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Факт виконання правочину з продажу металевих виробів між TOB «Олеся» та TOB «Компанія «Промсталь» підтверджується накладними на передачу товару, податковими накладними. Розрахунок між сторонами правочину проводився в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням про оплату товару. Транспортування товару проводилося за рахунок покупця, із залучення послуг перевізника TOB «Делівері», що підтверджується актами виконаних робіт.

Після отримання позивачем товару від TOB «Компанія «Промсталь» його було використано у господарській діяльності, що підтверджується актами списання матеріальних цінностей.

За результатами перевірки цієї господарської операції податковий орган зменшив витрати позивача на 44870,0 грн. (ст. 60 акту № 1330) та податковий кредит на 8974,0 грн. (ст. 82 акту № 1330).

Дослідженням опису порушень в акті перевірки щодо господарських операцій позивача із його контрагентами: ТOB «Комп'ютерні мережі», ПП «Юга-С», ПП «Авірум», TOB «Армотек», ПП «Новокаховських автотехцентр», TOB «Поліметал-Торг», TOB «СТЦ Охоронні системи». ПП «Cнаб-Трейд», TOB «Благо-Юг», TOB «Компанія «Промсталь» суд встановив, що підставою для зменшення позивачу витрат та податкового кредиту послужили наявність актів перевірок ДПІ за місцем реєстрації контрагентів позивача, якими їх господарські операції із придбання товарів (послуг) визнані такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків через порушення, допущені контрагентами цих СПД або у зв'язку із неможливістю проведення перевірки через незнаходження підприємства за юридичною адресою.

Податковий орган прийшов до висновку про документування господарських операцій при відсутності їх реального здійснення, оскільки ТОВ «Олеся» не могло фактично отримати товар та послуги від підприємств, які їх не отримали від своїх контрагентів.

Суд не погоджується із таким висновким ДПІ, оскільки факт укладення та виконання спірних правочинів позивача підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку.

Досліджені судом документи документи повністю ідентифікують характер господарських операцій, які здійснював позивач. Крім загальних характеристик, що ідентифікують учасників господарської операції, містять інформацію про зміст операції, дату її здійснення, ТТН також містять інформацію про маршрут перевезення вантажу з вказівкою місця відправки та місця доставки товару, інформацію про транспортний засіб із зазначенням назви та державного номеру, яким було здійснено перевезення вантажу, інформацію про водія, тощо.

Відповідно до статті 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи, що позивачем, як докази здійснення господарських операцій, були надані до перевірки оригінали, а суду - належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами безпідставним.

Суд погоджується із позивачем, що інформація, отримана Новокаховською ОДПІ від інших податкових органів, не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених сум до податкового кредиту та до витрат, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування кредиту та витрат.

В свою чергу, контрагенти позивача, також відобразили дані господарські операції в податковій звітності, податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, задекларували податкові зобов'язання з податку на на додану вартість.

Як вбачається судом з матеріалів перевірки позивача та його постачальників зауваження податкового органу стосуються документування господарських відносин суб'єктів господарювання, що здійснили продаж товарів (послуг) постачальникам позивача при цьому висновки по цим операціям проектуються на відносини позивача з його постачальниками. За актом перевірки позивача в провину ТОВ «Олеся» відповідачем поставлено здійснення господарських відносин з суб'єктами господарювання, які не знаходились за юридичною адресою, не мали умов для досягнення результатів господарської діяльності та не мали безпосередніх господарських відносин з позивачем.

Суд відмічає, що відповідно до Податкового кодексу України податкова відповідальність платників податків має виключно індивідуальний характер і тому суд вважає, що недоліки в організації господарської діяльності суб'єктів господарювання, що не знаходяться у сфері безпосереднього впливу платника податків не можуть прийматись до уваги для перегляду податкових зобов'язань цього платника податків.

Також, судом встановлено, що на момент укладення правочинів та на день розгляду справи позивач є правоздатною особою, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується випискою з ЄДР.

В Акті перевірки немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладення чи виконання правочинів.

На підтвердження своєї позиції відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифіковані.

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення податковим органом за перевірений період витрат та податкового кредиту позивача по господарським операціям із його контрагентами: TOB «Комп'ютерні мережі», ПП «Юга-С», ПП «Авірум», TOB «Армотек», ПП «Новокаховських автотехцентр», TOB «Поліметал-Торг», TOB «СТЦ Охоронні системи». ПП «Cнаб-Трейд», TOB «Благо-Юг», TOB «Компанія «Промсталь».

Іншим порушенням, що вплинуло на зменшення витрат позивача став висновок податкового органу про порушення позивачем п. 138.8 ст. 138 ПК України у зв'язку із включенням до складу витрат суми 5636,82 грн. на амортизацію основних засобів 3 групи «Будівлі» на адміністративну будівлю за адресою: АДРЕСА_1, яка не використовується у господарській діяльності платника податку. А також включення до складу витрат суми земельного податку у розмірі 1846,35 грн., сплаченого за земельну ділянку під цією спорудою із тих самих підстав.

Суд не погоджується із висновком податкового органу про відсутність використання зазначеної будівлі у господарській діяльності позивача, оскільки як встановлено судом ТОВ «Олеся» отримує прибуток від передачі вказаного нерухомого майна в оренду ФОП ОСОБА_4 Зазначене підтверджується договором оренди нерухомого майна (приміщення площею 115,6 м 2 у АДРЕСА_1) з метою використання під магазин будівельних матеріалів від 07.08.2012р. № 139/8-12.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування зобов'язань із податку на прибуток.

Крім досліджених судом порушень на визначення позивачу зобов'язань із ПДВ вплинув висновок податкового органу про порушення ТОВ «Олеся» п. 198.3 ст. 198 ПК України в частині віднесення до податкового кредиту квітня 2011 року сум ПДВ не підтверджених належним чином складеними податковими накладними по господарським операціям із ТОВ «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» на суму ПДВ 18,5 грн. та Одеською залізницею на суму ПДВ 16,08 грн.

Позивач погодився із вказаним порушенням, відтак, суд залишає в силі ППР від 11.11.2013р. №0001012200 в частині визначення зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 35,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 17,5 грн.

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, скасовує податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013р. № 0001002200, № 0007511700 повністю та № 0001012200 в частині визначення зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 251593,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 125796,5 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013р. № 0007511700, № 0001002200, податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013р. № 0001012200 скасувати в частині визначення зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 251593,0 грн. та за штрафними санкціями на 125796,5 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 січня 2014 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.3.1