Рішення

від 28.01.2014 по справі 919/1201/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року справа № 919/1201/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.Д.-Трейд"

(вул. Первомайська, буд. 10, смт. Кача, м. Севастополь, 99840)

до відповідачів: Приватного підприємства "Артек-Союз"

(вул. Павленка, буд. 2 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006),

Приватного підприємства "Еллада-Дринк"

(вул. Надії Краєвої, буд. 15, м. Севастополь, 99016)

про стягнення 95841,58 грн,

Суддя О.С. Погребняк

за участю представників сторін:

від позивача - Опанасенко Н.С., довіреність від 24.10.2013,

від відповідачів - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "В.І.Д.-Трейд" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства "Артек-Союз" (надалі - відповідач 1) та Приватного підприємства "Еллада-Дринк" (надалі - відповідач 2) про стягнення 125 841,58 грн, у тому числі з першого відповідача 125 741,58 грн, з яких 116 658,95 грн основного боргу за договором поставки № 7236 від 10.01.2013, 7 434,05 грн пені, 3% річних у розмірі 1 597,17 грн та 51,41 грн інфляційних нарахувань та з другого відповідача 100,00 грн заборгованості за договором поруки від 10.01.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача 1 умов договору поставки №7236 від 10.01.2013 в частині належної та своєчасної оплати отриманого товару. При цьому, відповідач 2 (ТОВ «Еллада-Дринк») відповідає по зобов'язаннях відповідача 1 (ПП «Артек-Союз») в межах договору поруки.

Ухвалою суду від 18.10.2013 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 919/1201/13.

Ухвалою суду від 25.11.2013 за заявою позивача провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.Д.-Трейд" про стягнення з Приватного підприємства "Артек-Союз" основного боргу у розмірі 15 000,00 грн припинено, у зв'язку зі сплатою відповідачем 1 основного боргу в цій сумі, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 1 суму заборгованості за поставлений товар у розмір 110741,58 грн, з яких 101658,95 грн - основного боргу, 7434,05 грн - суму пені; 1597,17 грн - 3% річних та 51,41 грн - індекс інфляції; а також позивач просив стягнути з відповідача 2 суму заборгованості за договором поруки у розмірі 100 грн.

У судовому засіданні 28.01.2014 позивач надав заяву про часткову відмову від позовних вимог до відповідача 1, з огляду на те, що 30.12.2013 відповідачем 1 сплачено 10000,00 грн та 17.01.2014 - 5000 грн основного боргу.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 1 - 95741,58 грн, з яких - 86658,95 грн - сума основного боргу, 7434,05 грн - пеня, 1597,17 грн - 3% річних від суми простроченого зобов'язання, 51,41 - індекс інфляції. Також позивач просить стягнути з відповідача 2 суму заборгованості - 100 грн. за договором поруки.

Ухвалою від 28.01.2014 провадження у справі в частині стягнення 15000,00 грн було припинено відповідно до пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 28.01.2014 відповідачі явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини нез'явлення не сповістили.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачі не скористались правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не представили господарському суду відзивів на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «В.І.Д-Трейд» (постачальник) та Приватним підприємством «Артек-Союз» (покупець) був укладений договір поставки №7236 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передавати покупцеві, на підставі замовлень останнього, у власність продукцію відповідно до витратної накладної, а покупець зобов'язався прийняти її та своєчасно здійснювати оплату в строки, встановлені договором (п. 1.1 Договору).

Найменування продукції, кількість, якість, асортимент, ціна вказується у специфікації, що є підставою для складення замовлень покупця (п. 1.2 Договору).

Розділом 4 Договору визначені умови розрахунків між сторонами.

Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем відповідно до цін на товар, що діяли у постачальника на дату поставки товару покупцю. Постачальник має право на зміну вартості поставленого товару в односторонньому порядку за умови дотримання вимог пункту 4.3 Договору (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору форма оплати вартості поставленого товару - безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Загальна ціна договору визначається як сума вартостей усіх накладних, оформлених в межах Договору та підписаних сторонами (п. 4.5).

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 21 календарного дня з дати поставки товару. Відстрочення оплати вартості товару, яка надається покупцю за умовами договору, не є комерційним кредитом. Покупець має право дострокової оплати вартості поставленого товару (п. 4.6 Договору).

За недотримання строків оплати товарів відповідно до пункту 4.6 Договору, покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п. 5.2).

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 (п. 7.1 Договору).

10.01.2013 між ТОВ «В.І.Д -Трейд» (кредитор) та ПП «Еллада-Дринк» (поручитель) було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель прийняв на себе обов'язки відповідати в межах суми 100 грн перед кредитором за договором поставки №7236 від 10.01.2013 по зобов'язанням боржника по оплаті вартості поставленого кредитором товару. Поручитель відповідає перед кредитором лише частково, а саме за оплату основного боргу, який виник внаслідок несплати грошових коштів за поставлений кредитором товар, при цьому поручитель не відповідає за сплату неустойки, пені, збитків.

Відповідно до пункту 2 Договору поруки у випадку невиконання божником обов'язків (частково або повністю) кредитор повідомляє (виставляє вимогу) поручителю про факт порушення.

Протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення (виставленої вимоги), поручитель зобов'язаний здійснити розрахунки з кредитором по невиконаним зобов'язанням боржника, по яким він прийняв на себе поруку, при цьому враховується, що поручитель та боржник не є солідарними боржниками (п. 3 Договору).

Відповідно до пункту 4 Договору поручитель здійснює розрахунки з кредитором шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок.

Порука за даним договором є безплатною (п. 5).

Згідно з пунктом 10 Договору порука припиняється з припиненням забезпеченого порукою зобов'язання; якщо після настання строку виконання зобов'язань кредитор відмовився прийняти належне його виконання.

Договір набирає сили з моменту підписання та діє до 31.12.2014 (п. 12 Договору).

Поставка позивачем товару на загальну суму 129000 грн підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, витратними накладними

№99 від 03.04.2013 на суму 51408,00 грн.;

№109 від 09.04.2013 на суму 45792,00 грн;

№138 від 14.05.2013 на суму 31800 грн;

Свої обов'язки по оплаті товару відповідачем було виконано лише частково у сумі 12241,05 грн (шляхом зарахування позивачем суми переплати від попередніх платежів, зроблених відповідачем 1) (а.с. 95, 97-99), у зв'язку з чим, на дату звернення позивача з позовом до суду його заборгованість перед позивачем з оплати товару складала 116758,95 грн.

Листом-претензією про стягнення заборгованості за договором поруки у розмірі 100 грн від 04.10.2013 №28 позивач звернувся до відповідача 2 - ПП «Еллада-Дринк» (а.с. 29).

Несплата заборгованості відповідача 1 за поставлений товар і стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 суми основного боргу, а також пені, 3% річних та індексу інфляції та з відповідача 2 - заборгованості відповідно до договору поруки у сумі 100 грн.

У ході розгляду справи відповідачем було частково сплачено суму основного боргу, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1 - 95741,58 грн., з яких 86658,95 грн - сума основного боргу, 7434,05 грн - сума пені, 1597,17 грн - 3% річних від суми основної заборгованості та 51,41 грн - індекс інфляції; з відповідача 2 - 100 грн - суму основного боргу.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати отриманого за договором товару, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою та третьою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 4.6 Договору Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 21 календарного дня з дати поставки товару.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав товар відповідачеві 1 належним чином, проте, вартість отриманого товару в повному обсязі не була сплачена відповідачем 1.

Відповідачем 1 не представлено доказів оплати заборгованості за поставлений товар в повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем 1 наявної заборгованості відсутні, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості в розмірі 86658,95 грн . такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1 суму пені за порушення останнім грошового зобов'язання у розмірі 7434,05 грн.

Відповідно до положень пункту 5.2 Договору, 3а недотримання строків оплати товарів відповідно до пункту 4.6 Договору, покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що відповідач 1 припустився порушення умов Договору стосовно оплати товару.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, вивчивши розрахунок суми, зроблений позивачем (а.с. 10), визнав його обґрунтованим, але таким, що містить певні арифметичні помилки, тому судом зроблено власний розрахунок пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 51408.00 25.04.2013 - 09.06.2013 46 7.5000 % 0.041 %* 971.82 51408.00 10.06.2013 - 24.06.2013 15 7.0000 % 0.038 %* 295.77 39166.95 25.06.2013 - 12.08.2013 49 7.0000 % 0.038 %* 736.12 39166.95 13.08.2013 - 15.10.2013 64 6.5000 % 0.036 %* 892.79 45792.00 01.05.2013 - 09.06.2013 40 7.5000 % 0.041 %* 752.75 45792.00 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 0.038 %* 1124.10 45792.00 13.08.2013 - 15.10.2013 64 6.5000 % 0.036 %* 1043.81 31800.00 05.06.2013 - 09.06.2013 5 7.5000 % 0.041 %* 65.34 31800.00 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 0.038 %* 780.62 31800.00 13.08.2013 - 15.10.2013 64 6.5000 % 0.036 %* 724.87 Усього 7387,99 грн

З огляду на те, що відповідачем 1 порушені умови договору поставки в частині оплати товару, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 7387,99 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1597,17 грн. за порушення виконання останнім зобов'язання та інфляційні витрати у сумі 51,41 грн, відповідно до наданих позивачем розрахунків (а.с. 10-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, суд, вивчивши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, представлений позивачем, визнав їх обґрунтованими та вимоги позивача щодо стягнення 1597,17 грн - 3% річних та 51,41 грн - інфляційних витрат доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При проведенні розрахунку збитків від інфляції позивачем були застосовані рекомендації, що викладені в Листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р .

Таким чином з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню 86658,95 грн - сума основного боргу, 7387,99 грн - сума пені, 1597,17 грн - 3% річних, 51,41 грн - інфляційні витрати, а всього - 95695,52 грн

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 - 100 грн - суму грошового забезпечення зобов'язання відповідно до умов договору поруки від 10.01.2013.

Згідно з положеннями статей 546, 553, 554 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 1 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання по оплаті товару за договором поставки №7236 від 10.01.2013 у межах суми 100 грн.

У виконання пункту 2 Договору кредитор повідомив поручителя про невиконання боржником (відповідачем 1 по даній справі) своїх зобов'язань. Означене підтверджується претензією про стягнення заборгованості за договором поруки у розмірі 100 грн (а.с. 29).

Протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення (виставленої вимоги), поручитель зобов'язаний здійснити розрахунки з кредитором по невиконаним зобов'язанням боржника, по яким він прийняв на себе поруку (п. 3 Договору).

При цьому, за змістом договору поруки, Поручитель відповідає в межах суми 100 грн, лише частково - саме за оплату основного боргу, без урахування пені, неустойки, збитків, він не є солідарним боржником з відповідачем 1.

Доказів перерахування 100 грн на користь кредитора (позивача) поручитель (відповідач 2) суду не надав.

З огляду на те, що боржником (відповідачем 1) належним чином не виконано обов'язку з оплати товару, відповідачем 2 не сплачено 100 грн на користь позивача у виконання пункту 3 договору поруки, суд вважає, що стягнення з відповідача 2 - 100 грн - суми забезпечення зобов'язання відповідача 1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленка, буд. 2 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006, ідентифікаційний код 30741489 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.Д.-Трейд" (вул. Первомайська, буд. 10, смт. Кача, м. Севастополь, 99840, ідентифікаційний код 35661136 ) 86658,95 грн - суму основного боргу, 7387,99 грн - суму пені, 1597,17 грн - 3% річних, 51,41 грн - інфляційні витрати, а всього - 95695,52 грн (дев'яносто п'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять грн. 52 грн), а також суму судового збору у розмірі 2513,82 грн (дві тисячі п'ятсот тринадцять грн. 82 коп) .

3. Стягнути з Приватного підприємства "Еллада-Дринк" (вул. Надії Краєвої, буд. 15, м. Севастополь, 99016, ідентифікаційний код 30195093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.Д.-Трейд" (вул. Первомайська, буд. 10, смт. Кача, м. Севастополь, 99840, ідентифікаційний код 35661136) суму основного боргу - 100 грн, а також суму судового збору у розмірі 2,01 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.01.2014.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна 30.01.2014