Рішення

від 21.01.2014 по справі 25/155-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа № 25/155-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАВТОСЕРВІС - ПЕТРОПАВЛІВСЬКА БОРЩАГІВКА",

08132, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Білоцерківська, 8

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросейв",

08140, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 94

про стягнення 53 271,91 грн.

за участю представників:

позивача - Литвиненко Д.О. (довіреність від 17.12.2013);

відповідача - Ларько П.П. (довіреність від 20.01.2014);

Черватюк П.П. - директор (паспорт від 12.12.1996 серії СН №387838; протокол № 1 від 27.04.2011).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРАВТОСЕРВІС - ПЕТРОПАВЛІВСЬКА БОРЩАГІВКА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросейв" (далі - відповідач) про стягнення 53 271,91 грн., з яких: 48 423,45 грн. - основний борг та 4 848,46 грн. пені, 3% річних, інфляційних втрат, що нараховані на суму боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з повної оплати робіт, що виконані позивачем за договором будівельного підряду від 28.07.2011 № 6-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.01.2013.

10.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 330 від 10.01.2013) надійшов відзив на позовну заяву від 10.01.2013, в якому позов заперечується повністю тим, що підписанням додатку №2 від 07.12.2012 до договору будівельного підряду від 28.07.2011 № 6-11 сторонами погоджено наявність візуальних дефектів у результатах спірних робіт та зобов'язання позивача їх виправити, відповідач стверджує, що зазначені дефекти не виправлені і на їх вартість відповідач зменшив розмір коштів, що сплачені ним за договором, крім того, він скористався своїм правом, передбаченим пунктом 7.1.4. Договору та утримав забезпечувальну суму.

У судовому засіданні 10.01.2013 оголошувалась перерва на 24.01.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

21.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 964 від 21.01.2013) позивачем подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 24.01.2013 оголошувалась перерва на 31.01.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 31.01.2013 суд розглянув клопотання позивача про призначення експертизи, дослідив письмові докази, що подані сторонами в обґрунтування доводів та заперечень стосовно предмету позову, запитання експерту, що запропонував позивач та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про призначення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2013 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2013 призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі № 25/155-12, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, витрати по проведенню експертизи покладено на позивача.

25.11.2013 супровідним листом від 26.11.2013 № 1489/1490/13-42 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на адресу господарського суду Київської області повернулися матеріали справи № 25/155-12 з висновком експертів за результатом проведення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2013 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 24.12.2013.

У судовому засіданні 24.12.2013 оголошувалась перерва на 21.01.2014 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 683/14 від 17.01.2014) позивачем подано додаткові пояснення у справі.

17.01.2014 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 684/14 від 17.01.2014) позивачем подано уточнення до позовної заяви, в якому позивач розмежував ціну позову, а саме: 48 423,45 грн. - основний борг, 1 386,97 грн. - 3% річних та 3 461,49 грн. - пеня.

З урахуванням того, що вказане розмежування позовних вимог відповідає змісту позовної заяви та не змінює ціни позову, дане розмежування прохальної частини позовної заяви прийнято господарським судом.

21.01.2014 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 879/14 від 21.01.2014) відповідачем подано письмові пояснення у справі.

У судовому засіданні 21.01.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представники відповідача повністю заперечили проти задоволення позову.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.01.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРАВТОСЕРВІС - ПЕТРОПАВЛІВСЬКА БОРЩАГІВКА" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросейв" (далі - замовник) укладено договір будівельного підряду від 28.07.2011 № 6-11 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами, засобами виконати та здати замовнику роботи по благоустрою території агропромислового комплексу по конструктиву покриттів затверджених замовником, відповідно до умов Договору та проектної документації комплекс основних робіт (надалі - роботи) та сукупні загально-будівельні роботи, безпосередньо пов'язані з основними роботами, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити підрядника проектною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих замовником, відповідно до умов Договору (пункт 2.1. Договору).

Загальна вартість Договору становить 3 000 000,00 грн. (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.2. Договору остаточна вартість робіт, яку має сплатити замовник на користь підрядника, визначається на підставі актів, підписаних сторонами на виконання Договору.

Відповідно до пункту 3.6.1. Договору сторони домовились, що авансування виконання робіт здійснюється на умовах, погоджених сторонами згідно письмових записів. Оплату виконаних та прийнятих в поточному місяці робіт замовник здійснює згідно підписаних сторонами щомісячних актів, протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів сторонами. Замовник сплачує вартість лише фактично виконаних підрядником і прийнятих робіт та використаних при виконанні робіт матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання відповідно до затвердженої проектної документації.

До загальної вартості робіт за Договором входять всі витрати підрядника, пов'язані з підготовкою виконання робіт, включаючи, але не обмежуючись, розробкою проекту виконання робіт, регламентів тощо (пункт 3.8. Договору).

Згідно з пунктом 4.1. Договору початок виконання робіт: протягом 3 календарних днів з моменту підписання Договору, закінчення виконання робіт: протягом 32 календарних днів.

Відповідно до пункту 5.2. Договору підрядник не пізніше 25 числа звітного місяця надає акти для узгодження фізичних обсягів уповноваженому представнику замовника. Уповноважений представник замовника в термін 5 календарних днів зобов'язаний узгодити надані акти, або надати свої обґрунтовані заперечення. Підрядник не пізніше 1 числа місяця наступного за звітним, після узгодження з уповноваженими представниками замовника фізичних обсягів виконання робіт, надає замовнику акти, а замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів розглянути та у випадку відсутності обґрунтованих заперечень їх підписати або надати свої обґрунтовані заперечення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та умов Договору (пункт 12.1. Договору).

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акти виконаних робіт складаються підрядником на підставі виконаних робіт. Акти виконаних робіт за Договором є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період та вартість цих робіт з зазначенням сум податку на додану вартість, в порядку та в розмірах, визначених чинним законодавством України та загальну суму, яка підлягає сплаті замовником.

До матеріалів справи залучено копії актів (типової форми КБ-2в, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554), що складені на підставі Договору за жовтень, листопад 2011 року на суму 2 813 673,45 грн., які підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичними особами фактів здійснення господарських операцій за Договором у вказаних в актах обсягах та вказаної в них вартості.

Крім того, зважаючи на те, що акти підписані без зауважень, відповідач прийняв роботи, що зазначені в актах, у повному обсязі.

До матеріалів справи також надано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року (типової форми КБ-3, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 № 554) на суму 2 527 738,10 грн., що підписана повноваженими представниками обох сторін та скріплено відбитками їх печаток.

Разом з тим, позивачем надано відповідачу послуги за Договором на суму 19 750,00 грн., що підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт по наданню послуг від 22.08.2011 та від 22.11.2011, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток. До матеріалів справи долучені копії вказаних актів, оригінали оглянуті у судовому засіданні.

Також, до матеріалів справи долучено копії рахунків-фактур, що виписані на оплату вказаних послуг.

Відповідно до вищевказаних документів, що долучені до матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послуги та виконано роботи за Договором на суму 2 833 423,45 грн., які прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, оскільки в матеріалах справи відсутні акти із зауваженнями відповідача.

Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи копії податкових накладних, що виписані позивачем на господарські операції за спірними актами (Т. 1, а.с. № № 46-65).

Податкові накладні, що надані позивачем, складено ним у період дії Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого (у редакції, чинній на момент складання даних податкових накладних) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінюються вказані податкові накладні, що виписані позивачем, як докази того, що позивачем відображено господарські операції за спірними актами, що оплачені відповідачем лише частково, у своїх податкових зобов'язаннях.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши Договір, укладений між сторонами, судом встановлено, що він є змішаним договором, який містить елементи договору будівельного підряду та договору про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (із змінами та доповненнями) договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що спірні роботи виконані позивачем та прийняті відповідачем, про що свідчать погоджені сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та акти приймання-здачі виконаних робіт по наданню послуг, які є належними і допустимими доказами прийняття робіт і послуг відповідачем і саме з підписанням яких Договір пов'язує їх оплату.

З умов Договору вбачається, що позивач (підрядник) взяв на себе зобов'язання виконати за завданням замовника своїми силами та на свій ризик роботи, а відповідач (замовник) зобов'язався оплатити виконані позивачем роботи.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що Договір є оплатним, і обов'язку підрядника (позивача) виконати роботи відповідає обов'язок замовника (відповідача) цю роботу прийняти та оплатити.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, після надання послуг та виконання робіт відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 2 785 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які скріплені відбитками печаток банківської установи (копії у матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 48 423,45 грн. - різниця між загальною вартістю виконаних робіт та наданих послуг та перерахованими коштами.

На підтвердження наявності заборгованості у вказаному розмірі, позивачем надано суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 16.01.2012 складає 48 423,45 грн. Підписи представників сторін в акті скріплені відбитками їх печаток, що свідчить про погодження юридичними особами відомостей, що в ньому зазначені.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені акти за формою КБ-3 та акти приймання-здачі виконаних робіт по наданню послуг - у якості письмових доказів передачі позивачем та прийняття уповноваженою особою відповідача робіт та послуг, довідку за формою КБ-2в - у якості письмового доказу визначення сторонами вартості виконаних будівельних робіт та витрат, банківські виписки - у якості письмового доказу для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 16.01.2012, у зв'язку з тим, що зазначений Акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - в якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 16.01.2012 наявності у нього заборгованості перед позивачем.

Відповідач позов заперечив повністю, пояснюючи це підписанням сторонами додатку №2 від 07.12.2011 до Договору, в якому, як стверджує відповідач, сторонами погоджено наявність візуальних дефектів у результатах спірних робіт та зобов'язання позивача їх виправити, натомість, зазначені дефекти не виправлені і на їх вартість відповідач зменшив розмір коштів, що сплачені ним за договором, крім того, відповідач стверджує, що він скористався правом, що передбачено пунктом 7.1.4. Договору, на утримання забезпечувальної суми.

У судових засіданнях за участю представників сторін виявився спірним наявний в матеріалах справи письмовий доказ - локальний кошторис №7-1-1 на дорожні роботи благоустрій від 07.12.2011.

Відповідачем стверджується, що даний кошторис являється додатком до Додатку №2 від 07.12.2011 до Договору, а, відтак, розрахунком вартості виправлення дефектів у спірних роботах, які позивач зобов'язався виправити. Позивачем вказане заперечене.

Враховуючи вищевикладене, відповідач, посилаючись на пункти 7.1.1., 7.1.4., 8.2. Договору, зазначає, що скористався своїм правом та утримав забезпечувальну суму у розмірі вартості виправлення дефектів, яка станом на 2011 рік становила 51 874,60 грн., у зв'язку з неналежним виконанням позивачем робіт з усунення дефектів.

Відповідно до пункту 7.1.1. Договору замовник має право затримувати розрахунки за роботи, виконані підрядником з недоліками і дефектами та/або виконані з порушенням ДБН та вимог проектної документації, в разі якщо вони виявлені після приймання робіт, на строк до їх усунення. Замовник має право зменшити вартість робіт у акті за відповідним додатком на суму робіт, виконаних з такими недоліками і дефектами та/або виконаних з порушенням ДБН та вимог проектної документації, шляхом пропорційного зменшення розцінок робіт в акті за місяць в якому виникли ці недоліки.

Пунктом 7.1.4. Договору передбачено право замовника отримати від підрядника забезпечення зберігання результатів виконаних та прийнятих підрядником робіт у гарантійний термін шляхом утримання забезпечувальних сум, що становлять 3% від загальної вартості фактично виконаних та прийнятих робіт без врахування вартості матеріалів за Договором шляхом утримання відповідної суми з оплати виконаних робіт за відповідний місяць.

Проте, позивачем стверджувалось протилежне, що локальний кошторис № 7-1-1 на дорожні роботи благоустрій від 07.12.2011 не відноситься до Додатку №2 від 07.12.2011 до Договору, а, відтак, сторонами не визначено вартості робіт, які вказані у Додатку, що позбавляє відповідача правових підстав на притримання цих коштів. Крім того, позивачем стверджується, що ним, у будь-якому разі, виправлені дефекти, що вказані у Додатку №2 від 07.12.2011 до Договору.

21.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 964 від 21.01.2013) позивачем подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2013 у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення експерта поставлено наступні питання: «Чи відповідає зміст локального кошторису №7-1-1 на дорожні роботи благоустрій (види і обсяг будівельних робіт, будівельних матеріалів, ним передбачених) змісту додатку №2 від 07.12.2011 до договору будівельного підряду від 28.07.2011 №6-11 (виду і обсягу будівельних робіт і будівельних матеріалів, необхідних для виправлення візуальних дефектів асфальтобетонного покриття на площі 150 м 2 ) згідно відповідної схеми, яка долучена до додатку № 2 від 07.12.2011?». У разі неможливості надати відповідь на вказане запитання, на вирішення експертів поставити наступне питання: «Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення виправлень візуальних дефектів асфальтобетонного покриття на площі 150 м 2 встановлених сторонами в доданій до додатку №2 від 07.12.2011 схемі зон?».

Відповідно до висновку експертів від 26.11.2013 № 1489/1690/13-42 встановлено, що зміст локального кошторису №7-1-1 на дорожні роботи благоустрій не відповідає змісту додатку №2 від 07.12.2011 до Договору. При цьому, зазначено, що в додатку №2 від 07.12.2011 до договору будівельного підряду від 28.07.2011 №6-11 та на схемі зон асфальтобетонного покриття, що потребують виправлення візуальних дефектів, відсутній перелік видів та обсягів будівельних робіт, а також будівельних матеріалів, необхідних для виправлення цих дефектів, у зв'язку з чим, перевірити на відповідність за даним критерієм зміст локального кошторису №7-1-1 на дорожні роботи благоустрій зі змістом додатку №2 від 07.12.2011 до Договору не можливо.

Висновок експерта судом розцінено як належний та допустимий доказ тих обставин, доведення який стало підставою для проведення експертизи у справі, зокрема, надано чітку позицію експерта, що зміст локального кошторису №7-1-1 на дорожні роботи благоустрій не відповідає змісту додатку №2 від 07.12.2011 до Договору, тобто, не є погодженням обсягів та вартості робіт, згідно з додатку №2 від 07.12.2011 до Договору.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічне положення міститься в статті 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 5 статті 318 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Таким чином, при укладанні Додатку №2 від 07.12.2011 до Договору істотною умовою є узгодження сторонами відповідної проектно-кошторисної документації.

Згідно з частиною 1 статті 323 Господарського кодексу України договори підряду на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Відповідно до пункту 3 Загальних умов, укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668: кошторис - зведені витрати, зведені кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, кошториси на проектні та пошукові роботи, інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна вартість будівництва і договірна ціна. Кошторисна вартість будівництва може визначатися у приблизному або твердому кошторисі. Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за згодою сторін; кошторисна документація - кошториси та інші документи, пов'язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо), і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни; проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 вищезгаданих Загальних умов, істотними умовами договору підряду, серед іншого, є предмет договору, договірна ціна, порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами, джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта).

Зважаючи на вимоги статті 875 Цивільного кодексу України та пункту 4 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 замовник зобов'язаний передати підряднику затверджену в установленому порядку проектну документацію.

Проте, затверджена в установленому порядку проектна документація до Додатку №2 від 07.12.2011 до Договору в матеріалах справи відсутня, як і докази її передачі замовником підряднику.

Разом з тим, суду надано чітку позицію судового експерта, що зміст локального кошторису №7-1-1 на дорожні роботи благоустрій, на який посилається відповідач, не відповідає змісту додатку №2 від 07.12.2011 до Договору.

Отже, відповідач, як то передбачено законом та іншими нормативними актами, не забезпечив роботи проектною документацією за Додатку №2 від 07.12.2011 до Договору, не визначивши кошторисну вартість робіт та її договірної ціни.

Позивач у своїх поясненнях у справі зазначив, що роботи за Додатком №2 від 07.12.2011 до Договору виконані ним в повному обсязі, проте, вказані роботи взагалі не стосуються усунення дефектів в роботі, що виконана позивачем та прийнята відповідачем за спірними актами.

Судом встановлено, що до Додатку №2 від 07.12.2011 до Договору відповідачем, в обґрунтування своїх заперечень, не додано проектної документації та не визначено за ним договірної ціни, а зазначено, що підрядник бере на себе зобов'язання, до 01.06.2012 виправити візуальні дефекти асфальтобетонного покриття на площі 150 м 2 , що унеможливлює встановити вартість виконаних робіт.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що Додаток №2 від 07.12.2011 до Договору не є оплатним.

Що ж стосується невиконання позивачем робіт за Додатком №2 від 07.12.2011 до Договору, як зазначає відповідач, то суд звертає увагу на наступне.

Пунктами 8.2., 8.3. Договору передбачено, що протягом всього гарантійного строку підрядник за власний рахунок та власними силами без додаткової оплати за письмовою вимогою замовника в узгоджений замовником та підрядником строк усуває будь-які дефекти, що виникли з його вини. У випадку, якщо підрядник офіційно відмовився від усунення дефектів, що виникли з його вини або сторони не погодять строк усунення дефектів протягом 5 робочих днів з дня направлення письмового повідомлення, власник набуває право усунути дефекти самостійно за рахунок підрядника.

Натомість, до матеріалів справи відповідачем не подано доказів письмового повідомлення позивача про виявлені дефекти в роботі позивача, не надано доказів відмови позивача від виконання робіт за Додатком №2 від 07.12.2012 до Договору та не надано доказів повідомлення позивача про залучення інших будівельних підрядних організацій для виправлення таких дефектів.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Стосовно дефектів, що виявлені відповідачем, як стверджує останній, у зв'язку з неякісно виконаною роботою позивача, судом враховано наступне.

Відповідно до пункту 5.5. Договору про виявлені сторонами недоліки у роботах, складаються двосторонні акти. У разі підписання підрядником зазначеного двостороннього акту, додаткові роботи з усунення недоліків, необхідність виконання яких виникла з вини підрядника, виконуються підрядником за власний рахунок.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, спірні роботи виконані позивачем та прийняті відповідачем, про що свідчать погоджені сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та акти приймання-здачі виконаних робіт по наданню послуг, які є належними і допустимими доказами прийняття робіт відповідачем без зауважень.

Разом з тим, як вже зазначалось судом вище, сторони, пунктом 7.1.4. Договору визначили, що замовник має право отримати від підрядника забезпечення зберігання результатів виконаних та прийнятих підрядником робіт у гарантійний термін шляхом утримання забезпечувальних сум, що становлять 3% від загальної вартості фактично виконаних та прийнятих робіт без врахування вартості матеріалів за Договором шляхом утримання відповідної суми з оплати виконаних робіт за відповідний місяць.

Проте, за відсутності між сторонами погодженого двостороннього акту про виявлення недоліків, у суду відсутні підстави обґрунтовано встановити за який саме місяць відповідач має право утримати відповідні суми з оплати яких саме робіт.

Отже, у даному випадку, не вбачається підстав для утримання відповідачем оплати за спірні роботи, що виконані позивачем та прийняті відповідачем.

Судом оцінюються критично докази, що надані відповідачем про листування з позивачем про наявність недоліків у спірних роботах та залучення третіх осіб до їх виправлення, що складені відповідачем під час розгляду даної справи у суді, оскільки обставини, що зазначаються відповідачем, мають доводитися тим, що вказані дії були вчинені на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи сукупність фактів, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, факту неналежного виконання позивачем спірних робіт за Договором.

Усі інші доводи відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем прийнято відповідні роботи та послуги на суму 2 833 423,45 грн. без будь-яких зауважень, про що свідчать підписи сторін, які скріплені печатками підприємств, про будь-які недоліки у виконаних роботах не заявлено.

Також суд звертає увагу на те, що ні в судовому засіданні, ні у відзиві на позовну заяву, відповідач не заперечував підпис та печатку відповідача, які містяться на спірних документах, більш того, відповідач підтвердив дійсність як підпису, так і печатки.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 48 423,45 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт та наданих послуг є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростована, а, відтак, підлягає задоволенню.

Позивач на підставі пункту 9.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 3 461,49 грн. та 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 386,97 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені та 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 1 386,97 грн. 3% річних та 3 461,49 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 48 423,45 грн. основного боргу, 1 386,97 грн. 3% річних та 3 461,49 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Стосовно судових витрат у даній справі, господарський суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, входять до складу судових витрат.

Статтею 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, визначаються господарським судом.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2013 про призначення у даній справі судової експертизи на позивача покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.

Як вбачається з акту № 1489/1490/13-42 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість експертизи складає 5 875,20 грн.

Позивач надав до матеріалів справи платіжне доручення від 02.04.2013 № 94, як доказ перерахування на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз коштів в розмірі 5 875,20 грн., за проведення експертизи у даній справі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, що сплачений позивачем за подання позову у розмірі 1 609,50 грн. покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, з огляду на те, що позов задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне витрати за проведення судової експертизи та судовий збір, відповідно до частин 1, 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 41, 42, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросейв" (08140, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 94, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37606187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАВТОСЕРВІС - ПЕТРОПАВЛІВСЬКА БОРЩАГІВКА" (08132, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Білоцерківська, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34509314) 48 423 (сорок вісім тисяч чотириста двадцять три) грн. 45 коп. основної заборгованості, 3 461 (три тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 49 коп. пені, 1 386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) грн. 97 коп. 3% річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору та 5 875 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 20 коп. витрат за проведення судової експертизи.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.01.2014.

Суддя С.О. Саванчук