Постанова

від 27.01.2014 по справі 5002-5/3128-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 5002-5/3128-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Антонової І.В.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

прокурор, Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача, Бєлоусов Віктор Сергійович, довіреність № 532 від 23.12.13, Фонд державного майна України;

представник відповідача, Хорошунова Тетяна Олександрівна, довіреність № 30-12/01 від 30.12.13, приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";

представник відповідача, Руденко Максим Юрійович, довіреність № 2 від 01.02.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз";

представник відповідача, не з`явився, Виконавчий комітет Ялтинської міської ради;

представник третьої особи, не з`явився, Федерація професійних спілок України;

представник третьої особи, Абросимова Валентина Миколаївна, довіреність № б/н від 13.01.14, дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 12 жовтня 2011 року у справі № 5002-5/3128-2011

за позовом заступника прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18, Ялта, 98600)

в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, Київ 133, 01133)

до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Советская, 1, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Ш. Руставелі, 39/41, Київ, 01023) (а/с 34, Київ, 01019)

товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" (вул. Калініна, 6, Алупка, 98676)

3-ті особи: Федерація професійних спілок України (майдан Незалежності, 2, Київ 12, 01012)

дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Алупкінське шосе, 12, с. Курпати, м. Ялта, 98659)

про визнання недійсними рішень та договору оренди майна,

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м. Ялти звернувся до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України із позовною заявою, в який просить суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №307(1) від 27 липня 2001 року; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №22 (25) від 08 лютого 2002 року; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 541 (9) від 25 грудня 2003 року; визнати недійсним укладений 3 листопада 2010 року між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" договір оренди майна від 03 листопада 2010 року за №1961; зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз"повернути державі в особі Фонду державного майна України майно, отримане за спірним договором, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок 12, а саме: будівлі та споруди санаторію «Курпати», в тому числі: прохідна літ.Р пл.7,0 кв.м., склад літ.З пл.287,4 кв.м, гараж літ.Ф пл. 74,2 кв.м., бокс для автомобіля літ. Ш пл. 23,0 кв.м., артскважина літ.А пл.15,6 кв.м., насосна станція літ. Я пл. 79,7 кв.м. загальною площею 486,9 кв.м.; нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок 12, а саме: будівля контори санаторія «Курпати» загальною площею 356,0 кв.м.; обєкти нерухомого майна санаторія «Курпати», що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок 12, а саме: склад літ.Ч площею 108,3 кв.м., майстерня літ.Х площею 74,0 кв.м.; нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок12, а саме: будівля центрального теплового пункту КП «Ялтакурорттеплоенерго», літ. Ю загальною площею 273,7 кв.м.

До початку розгляду справи по суті прокурор змінив та доповнив позовні вимоги, та просить суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №307(1) від 27 липня 2001 року; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №22 (25) від 08 лютого 2002 року; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 541 (9) від 25 грудня 2003 року; визнати недійсним укладений 3 листопада 2010 року між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» і ТОВ «ПАЛЬМІРА-ПАРАДАЙЗ» договір оренди майна від 03.11.10 за № 1961; зобов'язати ТОВ «ПАЛЬМІРА-ПАРАДАЙЗ» повернути державі в особі Фонду державного майна України майно, отримане за спірним договором, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою:. Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкинське, будинок № 12 (дванадцять), а саме: будівлі та споруди санаторію «Курпати», у тому числі: прохідна літ.Р пл. 7,0 кв.м, склад літ.З пл. 287,4 кв.м, гараж літ.Ф пл. 74,2кв.м, бокс для автомобіля літ. Ш пл. 23,0 кв.м., артскважина літ.А пл.15,6 кв.м., насосна станція літ. Я пл. 79,7 кв.м. загальною площею 486,9 кв.м.; нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок 12, літ.Е, а саме: будівля контори санаторія «Курпати» загальною площею 356,0 кв.м.; обєкти нерухомого майна санаторія «Курпати», що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок 12, а саме: склад літ.Ч площею 108,3 кв.м., майстерня літ.Х площею 74,0 кв.м.; нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок 12, а саме: будівля центрального теплового пункту КП «Ялтакурорттеплоенерго», літ. Ю загальною площею 273,7 кв.м.

Рішенням місцевого господарського суду позов було задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що майно Публічного акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" є державною власністю.

В судове засідання, яке було призначене на 27.01.2014 відповідач (Виконавчий комітет Ялтинської міської ради) та третя особа (Федерація професійних спілок України) не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

У 1990 році утворено Курортно-оздоровчий комплекс «Курпати».

16 червня 1994 року курортно-оздоровчому комплексу "Курпати" наданий державний акт серії КМ №0009 ПС про право постійного користування 12,79 га землі.

В подальшому, здійснювалася реорганізація вказаного підприєства: в 1999 році курортно-оздоровчий комплекс "Курпати" (філія) був перепрофільований в філію "Санаторій "Курпати" Ялтинського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", 12 березня 2003 року - в юридичну особу дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ОКПО 16514959).

Рішеннями виконкому Ялтинської міської ради було вирішено оформити право власності за акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" обєктів нерухомості санаторію "Курпати", розташованих по Алупкінському шосе, 12, смт. Курпати, місто Ялта Автономної Республіки Крим:

1) 27 липня 2001 року №307 (1) (в тому числі) на деревяну прохідну літера "Р", площею 7 кв.м., 1936 року побудови, склад - "Є", 287,4 кв.м., 1956 року, гараж - "Ф", 74,2 кв.м., 1960 року, металевий бокс для автомобіля - "Ш", 23 кв.м., 1980 року, артскважину - "А1", 15,6 кв.м., 1957 року, насосну станцію - "Я", 79,7 кв.м., 1959 року, контору - "Е", 356 кв.м., 1917 року;

2) 08 лютого 2002 року №25 (22) на центральний тепловий пункт - "Ю", 273,7 кв.м., 1936 року побудови;

3) 25 грудня 2003 року №541 (9) на склад - "Ч", 108,3 кв.м., 1936 року, майстерні "Х", 74 кв.м., 1956 року, приміщення першого поверху в літері "Г", 197,4 кв.м., житловою 30,4 кв.м., 1936 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Ялтинської міської ради №307(1) від 27 липня 2001 року, №22 (25) від 08 лютого 2002 року, № 541 (9) від 25 грудня 2003 року, заступник прокурора міста Ялти посилався на те, що вказане рішення прийнято всупереч вимогам чинного законодавства України, оскільки майно, передане до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судового рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається зі Статуту Дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця", Дочірнє підприємство створено одним засновником Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", згідно з рішенням загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 19.06.2002 р. «Про реорганізацію філій дочірнього підприємства «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Пунктом 1.2 Статуту Підприємства передбачено, що засновником та власником Підприємства є юридична особа за законодавством України Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", яке діє на підставі власного Статуту і знаходиться за адресою: 01033, м. Київ-23, вул. Шота Руставелі, 39/41, ідентифікаційний код 02583780.

Отже, зі Статуту Дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" не вбачається наявність державної власності в статутному фонді Підприємства.

Згідно з частиною 1 статтею 115 Цивiльного кодексу України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Установчі документи дочірнього підприємства „Курпати" та ЗАТ (у даний час ПрАТ) ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» не були визнані недійсними та є правомірними, а передане до статутного фонду ЗАТ (у даний час ПрАТ) ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» майно є власністю товариства.

Крім того, стосовно створення закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та форми власності належного йому майна, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 року N 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" Міністерство охорони здоров'я УРСР було зобов'язано передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській Раді профспілок:

- всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних) загальною кількістю 73 об'єкти на 23586 ліжок, 92 будинків відпочинку на 20997 ліжок, 8 санаторних пансіонатів на 1510 ліжок, курортні поліклініки, які знаходяться у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР згідно з додатками NN 1, 2, а також санаторії (крім туберкульозних) і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління;

- Головне республіканське і територіальні управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні, та курортні контори згідно з додатком N 3.

Передачу у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій приписано здійснити безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, житловими будинками, земельними ділянками, парками станом на 1 січня 1960 року, а також асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року.

Таким чином відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР №606 від 23 квітня 1960 року, постанови Ради Міністрів СРСР №335 від 10 березня 1960 року державне майно (в тому числі санаторій "Курпати" в селищі Місхор Кримської області на 225 ліжок) передано від Міністерства охорони здоров'я УРСР до Федерації незалежних профспілок України у їх ведення безоплатно.

З пояснень представників акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" слідує, що діючій зараз санаторій "Курпати" утворений на підставі злиття майна - пансіонату імені Тольятті, який в 1960 році був переданий до ведення профспілок, та корпусу "Дружба", який збудований в 1985 році на кошти профспілок.

У підтвердження цих обставин надані письмові докази, з яких слідує, що в 1960 році було передано майно санаторію (в тому числі): 1917 року побудови - адміністративний корпус, 1936 року побудови - сторожова будка, клуб-їдальня, спальний корпус №1, оранжерея, літній кінотеатр, бокс-гаражі, бокс під машину, 1956 року побудови - хлораторна пансіонату ім. Тольятті і бесідка відпочинку, 1957 року побудови - артскважина, 1959 року побудови - насосна станція; не передавалося гараж, 1960 року, та металевий бокс для автомобіля, 1980 року; після 1960 року були введені в експлуатацію спальний корпус №3 - 1962 рік, склад (колишній дитячий садок) - 1961 рік, корпус "Дружба" - 1985 рік.

Наведене свідчить про те, що Українська республіканська Рада профспілок стала управляти вказаним майном на праві повного господарського відання, оскільки в радянський період в УРСР і в Україні до 01.01.2004 року майно за державними підприємствами закріплювалось на праві "повного господарського відання", а за державними організаціями - на праві "оперативного управління".

Колегія суддів також вважає помилковим висновок про те, що майно колишніх профспілкових організацій у радянські часи після 24.08.1991 року і на даний час було та залишається державною власністю з огляду на наступне.

Так, Цивільний кодекс УРСР 1963 року містив окрему главу № 9 "Власність профспілкових та інших громадських організацій", у якій профспілкові організації розглядались як самостійні суб'єкти права власності.

Відповідно до положень статті 10 Конституції УРСР 1978 року основу економічної системи України становили соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю було також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Отже, державна та соціалістична власність не є тотожними формами власності, мають розцінюватися як видове та родове поняття, а до складу соціалістичної власності було віднесено і майно профспілкових та інших громадських організацій.

Відповідно до статті 11 Конституції УРСР державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності.

За загальним правилом у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Згідно зі статтею 87 Цивільного кодексу УРСР соціалістичною власністю були: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу УРСР профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям.

Статтею 98 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що власністю профспілкових та інших громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Відповідно до статті 10 Конституції УРСР держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження.

Віднесення майна профспілкових організацій до соціалістичної власності не означало, що це майно ставало державною власністю, оскільки соціалістична власність є поняттям збірковим, та відповідно ст.87 Цивільного кодексу УРСР мало свої різновиди, серед якого також була і власність інших кооперативних організацій, їх об'єднань, власність громадських організацій.

В обґрунтування своїх доводів заступник прокурора міста Ялти посилається на Закон України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанову Верховної Ради УРСР від 29.11.1990 року №506; «Про захист суверенних прав власності Української РСР", постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 року №2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР" і від 04.02.1994 року №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР".

Проте, вказані посилання заступника прокурора міста Ялти судова колегія вважає неспроможними з огляду на наступне.

Так, введений постановою Верховної Ради УРСР від 29.11.1990 року №506 "Про захист суверенних прав власності Української РСР" мораторій на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону УРСР про роздержавлення майна не розповсюджується на майно профспілок, оскільки з урахуванням викладених вище обставин воно не було об'єктом державної власності, як це прямо передбачалося наведеними нормами статей 10 Конституції УРСР 1978 року, 87 Цивільного кодексу УРСР 1963 року та положеннями глави 9 Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

Крім того, даний нормативний акт не має жодного відношення до спору у даній справі, оскільки передбачає застереження про те, що мораторій поширюється на випадки, коли ініціаторами і учасниками зміни форми власності є органи державної влади і управління.

07.02.1991 року був прийнятий спеціальний Закон, що визначав відносини власності - Закон УРСР "Про власність", відповідно до статті 20 якого суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

З набранням чинності Цивільним кодексом України було введено наступні форми власності: власність народу України, право приватної власності, право державної власності, право комунальної власності.

Відповідно до статті 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Отже, власність всіх юридичних осіб приватного права, в тому числі і профспілок, була визнана приватною.

Крім того, як вже зазначалося, 18.11.1990 року (до прийняття вищенаведених нормативних актів) загальна Конфедерація профспілок СРСР і Федерація незалежних профспілок України уклали договір, яким закріпили за останньою на праві власності майно згідно з переліком. Цим було підтверджено відсутність прав загальносоюзних профспілкових органів на майно українських профспілок.

Постановою Ради Загальної Конфедерації профспілок СРСР від 18 листопада 1990 року №П-II-I відповідно до Статуту Загальної Конфедерації профспілок СРСР «Про власність профспілок СРСР» затверджено договір про закріплення по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном.

Відповідно до переліку об'єктів профспілкового майна, закріплених за Федерацією незалежних профспілок України на праві власності, що є додатком до договору від 18 листопада 1990 року, до об'єктів, закріплених за Федерацією незалежних профспілок України відноситься також санаторій «Курпати».

22 листопада 1991 року постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України «Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» створено на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціально страхування України акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Федерація незалежних профспілок України (правонаступником якої є Федерація професійних спілок України) та Фонд соціального страхування України 04 грудня 1991 року уклали установчий договір про створення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", згідно з яким внеском Федерації професійних спілок України були майнові комплекси санаторно-курортних закладів.

Акціонерне товариство „Укрпрофоздоровниця" було створено на базі санаторно-курортних закладів і організацій Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок на підставі постанови президії Ради Федерації незалежних профспілок України від 22 листопада 1991 року № П-ІІ-І та установчого договору від 04 грудня 1991 року між Радою Федерації незалежних профспілок України та Фонду соціального страхування України, згідно якого до статутного фонду якого засновники передають: Федерація незалежних профспілок України - основні фонди санаторно-курортних установ вартістю 1033584 тис.руб., Фонд соціального страхування України - 55.800 тис.руб., які виділені на капітальне будівництво та придбання обладнання.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради м. Києва № 1971 від 23.12.1991 року було зареєстровано закрите акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця", яке є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, що створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350 грн., які передаються товариству у власність, що становить 92,92 % розміру статутного фонду. Відповідно до свого статуту товариство здійснює згідно з законодавством володіння, користування і розпорядження своїм майном.

24 січня 1992 року між Федерацією незалежних профспілок України та акціонерним товариством «Укрпрофоздоровниця» підписано акт приймання-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця», відповідно до якого Федерація незалежних профспілок України передає, а акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» приймає майно територіальних санаторно-курортних установ профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді по управлінню курортами профспілок, в об'ємі та сумі згідно з додатком.

Відповідно до переліку територіальних санаторно-курортних установ профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів, що передаються акціонерному товариству «Укрпрофоздоровниця» у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» передано, зокрема, санаторій «Курпати» 11984 руб. залишкової балансової вартості, що підтверджує акт прийому-передачі.

Право власності закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на майно, передане йому до статутного фонду, підтверджується рішенням Вищого арбітражного суду України від 20 січня 1997 року у справі №137/7 та Постановою Вищого арбітражного суду України від 17 червня 1997 року у справі №137/7-7/30.

Так, Вищим арбітражним судом України у рішенні від 20 січня 1997 року та постанові від 17 червня 1997 року встановлено, що Федерація незалежних профспілок (правонаступник Укрпрофради) правомірно володіла, користувалась та розпоряджалась майном шляхом передачі до статутного фонду (у власність) закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

При цьому суд касаційної інстанції, спростовуючи посилання Фонду державного майна України на постанову Верховної Ради України від 10.04.1992 р. №2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР", зазначив, що за вказаним нормативним актом до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонду державного майна України передано тимчасово майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій. У той же час до статутного фонду акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" були передані санаторно-курортні заклади, що перебували у віданні "Укрпрофради" і діяли в системі підприємств Української республіканської ради з управління курортами профспілок. Ця ж обставина підтверджується постановою Ради Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 року N 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР", якою у відання Української республіканської ради профспілок безоплатно передані від Міністерства охорони здоров'я УРСР санаторії, будинки відпочинку і пансіонати за переліком. Таким чином, майно, яке передано Укрпрофраді відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 року N 606 і згодом увійшло до статутного фонду акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", не перебувало у віданні ВЦРПС і на нього не поширюється дія постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 року.

Також судова колегія вважає безпідставним застосування судом першої інстанції до правовідносин сторін положень Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 року №1540-ХІІ виходячи з того, що даний Закон регулював майнові відносини, що виникли у зв'язку з припиненням існування однієї держави (Союзу РСР) та виникненням на частині її території нової держави (України), яка є правонаступником прав та майна свого правопопередника.

Тобто від моменту проголошення незалежності України згідно з даним Законом до України переходить все майно, що раніше належало на праві державної власності вже неіснуючого Союзу РСР та знаходиться на території України (в тому числі майно підприємств, установ та організацій, що знаходилися на території України, але підпорядковувалися безпосередньо союзному керівництву).

Вказаний Закон не розкриває поняття "підприємства, установи та організації союзного підпорядкування". Однак при його тлумаченні слід враховувати наступні положення Конституції (Основного Закону) СРСР від 07.10.1977 року.

Відповідно до пункту 7 статті 73 Конституції СРСР віданню Союзу Радянських Соціалістичних Республік в особі його найвищих органів державної влади і управління підлягають, зокрема, керівництво галузями народного господарства, об'єднаннями і підприємствами союзного підпорядкування; загальне керівництво галузями союзно-республіканського підпорядкування;

Частиною 3 статті 77 Конституції СРСР встановлено, що у питаннях, що належать до її відання, союзна республіка координує і контролює діяльність підприємств, установ і організацій союзного підпорядкування.

Згідно з пунктом 1 статті 131 Конституції СРСР Рада Міністрів СРСР у межах своїх повноважень організує управління промисловими, будівельними, сільськогосподарськими підприємствами і об'єднаннями, підприємствами транспорту і зв'язку, банками, а також іншими організаціями й установами союзного підпорядкування.

Таким чином, під поняттям "підприємства, установи та організації союзного підпорядкування" слід розуміти ті підприємства, установи та організації, які мали статус загальнодержавних (загальносоюзних), керувалися рішеннями найвищих органів державної влади і управління Союзу РСР, управління якими організовувала Рада Міністрів СРСР, діяльність яких координували і контролювали органи влади союзної республіки (УРСР) та майно яких належало державі СРСР на праві державної власності.

Безпосередньо Федерація незалежних профспілок України як профспілкова організація ніколи не була організацією союзного підпорядкування, і її майно ніколи не було державною власністю.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватися і постанови Верховної Ради України:

- від 10.04.1992 року №2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР", згідно з якою до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передані тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій;

- від 04.02.1994 року №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", якою було встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Вищенаведені постанови Верховної Ради України є підзаконними актами, якими правовий режим власності регулюватися не може, оскільки відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначається, зокрема, правовий режим власності.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону СРСР "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності" профспілки та їхні органи відповідно до законодавства були юридичними особами.

Стаття 3 Закону СРСР "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності" встановлювала, що профспілки є незалежними у своїй діяльності від органів державного управління, господарських органів, політичних та інших громадських організацій, вони їм не підзвітні і не підконтрольні. Забороняється будь-яке втручання, спроможне обмежити права профспілок або перешкодити їх здійсненню, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, дія Закону України "Про підприємства, установи, та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" не відносилась до профспілок України, які не є органами союзного підпорядкування, органами державної влади та управління.

За таких обставин є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи твердження заступника прокурора міста Ялти та Фонду державного майна України про те, що майно, яке було передано до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю, та, відповідно, посилання на те, що в статутному фонді дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" наявна частка державної власності.

Отже, оскільки підстави для визнання недійсним оспорюваних рішеннь органу виконавчої влади відсутні, з урахуванням наявності права власності на спірне майно у ЗАТ (у даний час ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», підстав для визнання недійсним договору оренди відповідного нерухомого майна від 03.11.2010 немає. Так само немає правових підстави для зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-Парадайз» повернути Фонду державного майна України об'єкти нерухомого майна санаторію «Курпати», отримані за спірним договором, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою:. Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт.Курпати, шосе Алупкинське, будинок № 12 (дванадцять), а саме: будівлі та споруди санаторію «Курпати», у тому числі: прохідна літ.Р пл. 7,0 кв.м, склад літ.З пл. 287,4 кв.м, гараж літ.Ф пл. 74,2 кв.м, бокс для автомобіля літ. Ш пл. 23,0 кв.м., артскважина літ.А пл.15,6 кв.м., насосна станція літ. Я пл. 79,7 кв.м. загальною площею 486,9 кв.м.; нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок 12, літ.Е, а саме: будівля контори санаторія «Курпати» загальною площею 356,0 кв.м.; обєкти нерухомого майна санаторія «Курпати», що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок 12, а саме: склад літ.Ч площею 108,3 кв.м., майстерня літ.Х площею 74,0 кв.м.; нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, шосе Алупкінське, будинок 12, а саме: будівля центрального теплового пункту КП «Ялтакурорттеплоенерго», літ. Ю загальною площею 273,7 кв.м.

З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено не у відповідності до вимог чинного законодавства, при неповному дослідженні всіх обставин у справі, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року у справі № 5002-5/3128-2011 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року у справі № 5002-5/3128-2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі.

4. У задоволенні позову заступника прокурора міста Ялта відмовити у повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді І.В. Антонова

Л.М. Заплава

Розсилка:

1. заступник прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18, Ялта, 98600)

2. Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, Київ 133, 01133)

3. Виконавчий комітет Ялтинської міської ради (пл. Советская, 1, Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

4. приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Ш. Руставелі, 39/41, Київ, 01023)

5. приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а/с 34, Київ, 01019)

6. товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" (вул. Калініна, 6, Алупка, 98676)

7. Федерація професійних спілок України (майдан Незалежності, 2, Київ 12, 01012)

8. дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Алупкінське шосе, 12, с. Курпати, м. Ялта, 98659)

9. Прокуратура міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)