Постанова

від 16.12.2014 по справі 5002-5/3128-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 5002-5/3128-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року у справі № 5002-5/3128-2011 за позовом Заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Парадайз", треті особи: Федерація професійних спілок України, Дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", про визнання недійсними рішень та договору оренди майна,

за участю представників:

Прокуратури: Кузнецова Ю.В., посв. № 023135,

Позивача: не з'явився,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: не з'явився,

Відповідача 3: не з'явився,

Третіх осіб: не з'явилися.

В с т а н о в и в :

Заступник прокурора міста Ялта (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - АРК) з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Позивач) до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (далі - Виконком Ялтинської міськради, Відповідач 1), Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ПАТ "Укрпрофоздоровниця", Відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Парадайз" (далі - ТОВ "Пальміра Парадайз", Відповідач 3), треті особи: Федерація професійних спілок України (далі - ФПС України, Третя особа 1), Дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП "Санаторій "Курпати", Третя особа 2), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про визнання недійсними рішень Виконкому Ялтинської міськради № 307(1) від 27.07.2001 року, № 22 (25) від 08.02.2002 року і № 541 (9) від 25.12.2003 року, визнання недійсним договору оренди № 1961, укладеного між ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" і ТОВ "Пальміра Парадайз" 03.11.2010 року, і про зобов'язання ТОВ "Пальміра Парадайз" повернути державі в особі ФДМУ майно, отримане за спірним договором, а саме: будівлю та споруди санаторію "Курпати", у тому числі: прохідну літ. Р площею 7,0 м 2 , склад літ. З площею 287,4 м 2 , гараж літ. Ф площею 74,2 м 2 , бокс для автомобіля літ. Ш площею 23,0 м 2 , артскважину літ. А площею 15,6 м 2 , насосну станцію літ. Я площею 79,7 м 2 загальною площею 486,9 м 2 , будинок 12 літ. Е - контору санаторію "Курпати" загальною площею 356,0 м 2 , склад літ. Ч площею 108,3 м 2 , майстерню літ. Х площею 74,0 м 2 та будівлю центрального теплового пункту КП "Ялтакурорттеплоенерго", літ. Ю загальною площею 273,7 м 2 , які знаходяться за адресою: АРК, м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 12.

Рішенням господарського суду АРК від 12.10.2011 року позов Прокурора задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 року, рішення господарського суду АРК від 12.10.2011 року було скасовано та прийнято нове рішення - про відмову в позові.

За результатами перегляду судових рішень Верховним Судом України, постановою від 25.11.2014 року постанову Вищого господарського суду України від 08.04.2014 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі, Прокурор міста Севастополя, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 388, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 87, 89 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), ст. 24 Закону СРСР "Про власність в СРСР", Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 року № 1452-ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника Прокуратури, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 року "Про передачу профспілкам санаторії і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" (далі - Постанова № 606) усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерства охорони здоров'я УPCP з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок було зобов'язано передати у строк до 01.05.1960 року у відання Українській республіканській Раді профспілок.

До переліку санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передавалися у відання Українській республіканській Раді Міністерства охорони здоров'я Української PCP, увійшов і санаторій "Курпати".

Після розпаду СPCP правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, у свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів міста Києва № 9971 від 23.12.1991 року було зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", як підприємство, що є правонаступником Української республіканської Ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому частка майна Федерації професійних спілок України, переданого до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", становила 92,92 % розміру статутного фонду. Водночас профспілки діяли за загальним статутом профспілок СPCP та були загальносоюзною громадською організацією.

Рішеннями Виконкому Ялтинської міськради № 307 (1) від 27.07.2001 року, № 22(25) від 08.02.2002 року і № 541 (9) від 25.12.2003 року було вирішено оформити та видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно санаторію "Курпати" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", а саме: спальний корпус № 1 літ. З, їдальню літ. Д, спальний корпус № 2 літ. М, контору літ. Е, пральню літ. Д, за адресою: АРК, м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 12, а також фінський будинок літ. У, за адресою: м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 10, проходну літ. Р, оранжерею літ. В, літній кінотеатр літ. И, червоний куток літ. Б, будинок на пляжі літ. Щ, новий склад літ. Є, гаражі літ. И, за адресою: м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 12, гараж літ. Ф, за адресою: м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 10, бокс під машину літ. Ш, гуртожиток - окремо стоячий будинок літ. О, К, за адресою: м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 12, спальний корпус № 3 літ. Л, за адресою: м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 10, склад (колишній дитячий садок) літ. Ж, корпус "Дружба" літ. А, Б, за адресою: м.Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 12, артскважину літ. А, за адресою: м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 10, насосну станцію літ. Я, тенісний корт, спортивну площадку, танцювальну площадку, спедеокамеру літ. В, за адресою: м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 12, корпус № 6 літ. Ж, камеру харчових відходів, за адресою: м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 10, хлораторну, резервуари циліндричні та квадратні, бесідку для відпочинку, басейни круглий та прямокутний, сарай літ. И, Ш, Б, Ж, склад літ. Ч, майстерню літ. Х, приміщення першого поверху, будівлю центрального теплового пункту КП "Ялтакурорттеплоенерго" літ. Ю, за адресою: м. Ялта, с.м.т. Курпати, шосе Алупкинське, 12.

В наступному, 03.11.2010 року між ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (Орендодавець) і ТОВ "Пальміра-Парадайз" (Орендар) було укладено договір оренди № 1961, відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 1298,9 м 2 , яке на праві власності належить ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та обліковується на балансі санаторію "Курпати".

Звертаючись з даним позовом про визнання недійсними рішень Виконкому Ялтинської міськради № 307 (1) від 27.07.2001 року, № 22 (25) від 08.02.2002 року, № 541 (9) від 25.12.2003 року та договору оренди № 1961 від 03.11.2010 року, та про зобов'язання повернути спірне нерухоме майно державі, Прокурор посилався на те, що Виконкомом Ялтинської міськради було прийнято незаконні рішення про оформлення права власності ЗAT "Укрпрофоздоровниця" на нерухоме майно санаторію "Курпати", оскільки відповідно до згаданої вище Постанови Ради Міністрів УPCP № 606 від 23.04.1960 року санаторій "Курпати", який був переданий у відання Українській республіканській Раді профспілок, правонаступником якої є Федерація професійних спілок України, перебуває у державній власності.

Суд першої інстанції, з посиланням на положення ст.ст. 5, 10 Конституції УРСР, ст. 53 ЦК УРСР, Постанови Верховної Ради УРСР № 506 від 29.11.1990 року "Про захист суверенних прав власності УРСР", Указу Президії Верховної Ради УРСР № 1452-ХІІ від 30.08.1991 року "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", Постанови Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 року "Про передачу профспілкам санаторії і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР", ст.ст. 16, 393 Цивільного кодексу України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановивши при цьому, що санаторій "Курпати", який був переданий у відання Українській республіканській Раді профспілок, правонаступником якої є Федерація професійних спілок України, є державною власністю, дійшов висновку про те, що Виконком Ялтинської міськради АРК незаконно передав у власність ЗAT "Укрпрофоздоровниця" нерухоме майно санаторію "Курпати", яке, у свою чергу, незаконно передало таке майно в оренду ТОВ "Пальміра-Парадайз", у зв'язку з чим, позовні вимоги Прокурора у даній справі, визнав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову Прокурора та приймаючи нове рішення - про відмову в позові, з посиланням при цьому, зокрема і на положення ст.ст. 10, 11 Конституції УРСР, ст.ст. 87, 97, 98 ЦК УРСР та ст. 325 ЦК України, водночас, вказував на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що майно профспілок після 24.08.1991 року і на даний час було та залишається державною власністю, оскільки віднесення майна профспілкових організацій до соціалістичної власності ще не означало, що це майно ставало державною власністю, так як соціалістична власність є поняттям збірковим, яке мало свої різновиди, серед яких - і власність інших кооперативних організацій, їх об'єднань, та власність громадських організацій, тоді як з огляду на те, що 24.01.1992 року Федерацією незалежних профспілок України та AT "Укрпрофоздоровниця" було підписано акт приймання-передачі спірного майна, яке було внесено саме до статутного фонду ЗAT "Укрпрофоздоровниця", тому, своїми рішеннями № 307 (1) від 27.07.2001 року, № 22(25) від 08.02.2002 року і № 541 (9) від 25.12.2003 року Виконкомом Ялтинської міськради АРК на законних підставах передав у власність ЗAT "Укрпрофоздоровниця" спірне майно, яке, у свою чергу, правомірно передало таке майно в оренду ТОВ "Пальміра-Парадайз", у зв'язку з чим, не знайшов правових підстав для задоволення даного позову.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 111 10 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При цьому, рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Так, статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 року № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Постановою Верховної Ради УPCP "Про захист суверенних прав власності УPCP" від 29.11.1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону УPCP про роздержавлення майна.

Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу PCP, розташовані на території України" від 10.04.1992 року передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, які перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP тимчасово передано ФДМУ.

Згідно ст. 1 Тимчасового положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 року, ФДМУ здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Отже, законодавець передбачив, що внаслідок передачі майнових комплексів у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду СPCP стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, форма їх власності не змінюється і передане майно залишається у власності держави.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Правовий акт органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, відповідно до статті 393 ЦК України, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на викладене, Прокурор, звернувся з відповідним позовом про визнання недійсними рішень Виконкомітету Ялтинської міськради № 307 (1) від 27.07.2001 року, № 22(25) від 08.02.2002 року і № 541 (9) від 25.12.2003 року, якими, на його думку, незаконно передано у власність ЗAT "Укрпрофоздоровниця" спірне нерухоме майно, а останнє незаконно передало таке майно в оренду.

У зв'язку з цим, місцевий господарський суд, посилаючись на вищезазначені вимоги норм матеріального права, і те, що санаторно-курортні заклади, які відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 року було передано у відання профспілок, у тому числі - санаторій "Курпати", який був переданий у відання Українській республіканській Раді профспілок, правонаступником якої є Федерація професійних спілок України, залишалися і є державною власністю, дійшов до правильного висновку про незаконність передачі такого майна відповідними рішеннями Виконкому Ялтинської міськради АРК у власність ЗAT "Укрпрофоздоровниця", та про їх скасування, а також - про визнання недійсним договору оренди № 1961, укладеного між ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" і ТОВ "Пальміра Парадайз" 03.11.2010 року, і про зобов'язання останнього повернути орендоване ним майно державі в особі ФДМУ, тобто - про обґрунтованість позовних вимог Прокурора у даній справі і їх задоволення.

Що ж до суду апеляційної інстанції, який не врахував належним чином та у повній мірі, як вимог вищезазначених норм матеріального права, так і всіх обставин справи, то його висновки про те, що спірне майно, яке, на підставі відповідного акту приймання-передачі від 24.01.1992 року було передано Федерацією незалежних профспілок України до статутного фонду ЗAT "Укрпрофоздоровниця", та не є державною власністю, у зв'язку з чим, рішення Виконкому Ялтинської міськради АРК про передачу такого майна у власність ЗAT "Укрпрофоздоровниця", були прийняті на законних підставах, а відтак - і про відсутність правових підстав для задоволення позову Прокурора, на думку суду касаційної інстанції, є помилковими.

З огляду на вказане, постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позову, не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому така підлягає скасуванню.

Водночас, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Прокурора у даній справі, яке було прийнято у повній відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому,підлягає залишенню його без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Севастополя задовольнити.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року скасувати повністю, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2011року у справі № 5002-5/3128-2011 залишити без змін.

Стягнути з Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Парадайз" в доход Державного бюджету України 852,60 грн. (вісімсот п'ятдесят дві гривні 60 копійок) судового збору за розгляд касаційної скарги.

Зобов'язати господарський суд міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.