Рішення

від 28.01.2014 по справі 914/4684/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 р. Справа № 914/4684/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Приватного підприємства «Володар-Маркет» (м. Винники) до відповідача:Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (м. Львів) про:стягнення 76085 (сімдесят шість тисяч вісімдесят п'ять) грн. 36 коп. (з яких: 58764,22 грн. - основний борг; 2938,22 грн. - пеня; 5148,71 грн. - 3% річних; 9234,21 грн. - інфляційні) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В.С. Представники:

Позивача:Мелета Н. В. - директор ОСОБА_2 - представник (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 10.02.2011 р.) Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

12.12.2013 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 5282 поступила позовна заява від Приватного підприємства «Володар-Маркет» до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 98909 грн. 21 коп. (з яких: 58764,22 грн. - основний борг; 25762,07 грн. - пеня; 5148,71 грн. - 3% річних; 9234,21 грн. - інфляційні).

Ухвалою суду від 13.12.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.01.2014 р.

22.01.2014 р. до суду за вх. № 2333/14 від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому він повністю заперечив позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позову. До зазначеного відзиву долучено копію додаткового договору від 30.12.2010 р. № 1 до договору № 212 р/ж від 29.11.2010 р. та копію рахунку-фактури № СФ-00042 від 17.12.2010 р. на суму 58764 грн. 22 коп.

В судовому засіданні 23.01.2014 р. було оголошено перерву до 28.01.2014р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважних представників в судове засідання забезпечив.

28.01.2014 р. до суду за вх. № 333/14 від позивача поступив уточнений розрахунок пені, копію листа ДЖГ та інфраструктури Львівської міської ради від 23.01.2014 р. № 25016-193 та витяг з ЄДРЮОФОП.

28.01.2014 р. до суду за вх. № 3335/14 від позивача поступила заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, в якій він просить суд стягнути з відповідача 76085 грн. 36 коп. (з яких: 58764,22 грн. - основний борг; 2938,22 грн. - пеня; 5148,71 грн. - 3% річних; 9234,21 грн. - інфляційні).

Представники позивача позов підтримали з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просили суд задоволити такі з підстав наведених у позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог та поясненнях.

Відповідач вимоги суду виконав частково, відзив на позов представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

27.01.2014 р. до суду за вх. № 3014/14 від представника відповідача поступило клопотання, в якому він просить суд застосувати спеціальну позовну давність до вимог про стягнення пені та відмовити у задоволені таких вимог, а також розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач, у відзиві на позовну заяву зазначав, що бюджетні зобов'язання за Договором виникають між сторонами у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. . Відсутність фактичних надходжень, які можуть бути скеровані для розрахунків за виконані роботи за цим договором, засвідчує факт відсутності заборгованості замовника перед підрядником.

Заперечення відповідача про те, що зобов'язання замовника (відповідача) щодо здійснення розрахунків виникають за умови наявності відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень, не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі його представника, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

29.11.2010 р. між Приватним підприємством «Володар-Маркет» (позивач) та Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (відповідач) був укладений договір підряду на виконання робіт з реконструкції покрівлі житлового будинку № 11 на вул. Пекарській у м. Львові № 212 р/ж (надалі - Договорі; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) в межах договірної (твердої) ціни (додаток № 2) зобов'язується власними і залученими силами виконати і здати відповідачу відповідно до кошторисної документації та календарного плану виконаних робіт (додаток № 1), роботи з реконструкції покрівлі житлового будинку № 11 на вул. Пекарській у м. Львові (надалі - роботи).

Згідно п. 1.2. Договору, відповідач зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах, передбачених цим договором.

У додатку № 1 до договору № 212 р/ж сторони погодили календарний план виконання робіт.

Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна вартість робіт згідно з договірною ціною становить 70334 грн. 41 коп.

Згідно з п. 4.1. Договору, здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здавання-приймання виконаних робіт протягом 5-ти календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність до підписання акту здавання-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в.

30.12.2010 р. між сторонами був укладений додатковий договір № 1 до договору № 212 р/ж від 29.11.2010 р. (надалі - Додатковий договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Згідно умов Додаткового договору, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до розділу 4 Договору № 212 р/ж від 29.11.2010 р.

Відповідно до п. 4.5. Договору № 212 р/ж від 29.11.2010 р. з урахуванням Додаткового договору, фінансування виконаних робіт здійснюється відповідно до оформленого акта за формою № КБ-2 та довідки за формою № КБ-3.

На виконання умов Договору, позивачем виконано роботи на загальну суму 58764 грн. 22 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2010 року, форма № КБ-3 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року № 21/12-10, форма № КБ-2 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Зазначена довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт підписані сторонами без зауважень.

Отже, роботи були виконані позивачем в повному обсязі та прийняті відповідачем.

Факт виконання позивачем робіт в повному обсязі підтверджується також і листом департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 23.01.2014 р. № 25016-193 (копію долучено до матеріалів справи).

Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив розрахунку перед позивачем за виконану роботу.

Станом на день звернення з позовом до суду та час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за виконану роботу становить 58764 грн. 22 коп.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, позивачем правомірно, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховану 5148 грн. 71 коп. - 3% річних та 9234 грн. 21 коп. - інфляційних.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 27.12.2010 р. по 27.06.2011 р. у розмірі 4566 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує спеціальну позовну давність до вимог позивача про стягнення пені на суму 2938 грн. 22 коп. і відмовляє в позові в цій частині.

Станом на день розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач доказів сплати заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Володар-Маркет» до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 76085 грн. 36 коп. (з яких: 58764,22 грн. - основний борг; 2938,22 грн. - пеня; 5148,71 грн. - 3% річних; 9234,21 грн. - інфляційні) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 73147 грн. 14 коп. (з яких: 58764,22 грн. - основний борг; 5148,71 грн. - 3% річних; 9234,21 грн. - інфляційні).

Оскільки відповідачем заявлено про застосування спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення пені, суд застосовує спеціальну позовну давність до вимог про стягнення пені на суму 2938 грн. 22 коп., відповідно до ст. ст. 258, 267 ЦК України, і відмовляє у позові в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня- 1147 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1978 грн. 18 коп., що підтверджується квитанцією від 28.11.2013 р. № 28 (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 256, 258, 260, 267, 509, 510, 526, 625, 837, 838, 853, 875 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 230, 232 ГК України, ст. ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 81, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Володар-Маркет» до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 76085 грн. 36 коп. (з яких: 58764,22 грн. - основний борг; 2938,22 грн. - пеня; 5148,71 грн. - 3% річних; 9234,21 грн. - інфляційні) задоволити в частині стягнення 73147 грн. 14 коп. (з яких: 58764,22 грн. - основний борг; 5148,71 грн. - 3% річних; 9234,21 грн. - інфляційні).

2. Стягнути з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 34814670) на користь Приватного підприємства «Володар-Маркет» (вул. Корчевського, 21А, м. Винники, м. Львів, 79495; код ЄДРПОУ 36078663) 73147 грн. 14 коп. (з яких: 58764,22 грн. - основний борг; 5148,71 грн. - 3% річних; 9234,21 грн. - інфляційні) та 1901 грн. 62 коп. сплаченого судового збору.

3. В задоволені позову Приватного підприємства «Володар-Маркет» до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради в частині стягнення 2938 грн. 22 коп. пені - відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31 січня 2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.