Постанова

від 29.04.2014 по справі 914/4684/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа № 914/4684/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Дубник О.П.

при секретарі Зошій М.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів, № 25-вик-120 від 27.02.2014 року

на рішення господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р.

у справі № 914/4684/13

за позовом: Приватного підприємства ,,Володар-Маркет'', м.Винники,

до відповідача: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

про: стягнення 76085,36 грн. (з яких: 58764,22 грн.- основний борг; 2938,22 грн.-пеня; 5148,71 грн.-3 % річних; 9234,21 грн.інфляційні)

За участю представників сторін:

від позивача: Мелета Н.В.- директор, ОСОБА_1 - представник (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 10.02.2011 року)

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 28.01.14 р. у справі № 914/4684/13 (суддя Цікало А.І. ) позов Приватного підприємства ,,Володар-Маркет'' до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 76085,36 грн. (з яких: 58764,22 грн.- основний борг; 2938,22 грн.-пеня; 5148,71 грн.-3 % річних; 9234,21 грн.інфляційні) задоволено в частині стягнення 73147 грн. 14 коп. (з яких: 58764,22 грн. - основний борг; 5148,71 грн. - 3% річних; 9234,21 грн. - інфляційні). В задоволені позову в частині стягнення 2938 грн. 22 коп. пені - в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 28.01.14 р. у справі № 914/4684/13, відповідач по справі - Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради - подав апеляційну скаргу з підстав неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник мотивує свою апеляційну скаргу тим, що спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі укладеного між ними Договору № 212 р/ж від 28.11.2010 року на виконання підрядних робіт з реконструкції покрівлі житлового будинку № 11 на вул. Пекарській у м. Львові. 30.12.2010 р. між сторонами укладено Додатковий Договір № 1 до Договору № 212 р/ж від 29.11.2010 р. підряду на виконання робіт з реконструкції покрівлі житлового будинку № 11 на вул. Пекарській у м. Львові. Цей Додатковий Договір набрав чинності з моменту його підписання і діє до 01.07.2011р., а після чого діє до повного його виконання. Визначені кошторисною документацією та Договором роботи були виконані позивачем, про що сторонами підписано 10.12.2010 року Акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма N КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма N КБ-3). Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, фінансування якого здійснюється за рахунок місцевого бюджету і розпорядником коштів відповідача є Головне управління державного казначейства у Львівській області. Відповідно до п.4.6 Договору кінцеві розрахунки з Підрядником за виконані роботи здійснюються Замовником на підставі оформленого акта та довідки за формою КБ-3 протягом 15-ти робочих днів після підписання акта приймання об'єкта в експлуатацію при наявності фінансування. Однак, доказів введення об'єкта в експлуатацію не надано, а судом першої інстанції, на думку апелянта, не взято до уваги того факту, що Позивачем не доведена вина Відповідача, оскільки відповідно до умов Договору у разі затримки (п.4.6 договору) бюджетного фінансування не з вини Замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом п'яти банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування робіт на свій реєстраційний рахунок.

На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р. по справі № 914/4684/13 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/4684/13 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2014 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Кузя В.Л. та Желіка М.Б..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.14 р., поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 25.03.14 р..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.14 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, у склад колегії для розгляду справи № 914/4684/13 введено замість судді Желіка М.Б.- суддю Малех І.Б..

Ухвалою суду від 25.03.14 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці за вагітністю та пологами судді Малех І.Б. та судді Кузя В.Л. у складі іншої судової колегії , у склад колегії для розгляду справи № 914/4684/13 замість суддів Малех І.Б. та Кузя В.Л. введено суддів- Марка Р.І. та Дубник О.П..

Представникам роз'яснено їх права згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 29.04.14 року представник позивача з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник скаржника в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарсьеого суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, 29.11.2010 р. між Приватним підприємством "Володар-Маркет" (за договором- підрядник) та Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (за договором- замовник) укладенено договір підряду на виконання робіт з реконструкції покрівлі житлового будинку № 11 на вул. Пекарській у м. Львові № 212 р/ж. Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного Договору, замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) в межах договірної (твердої) ціни (додаток № 2) зобов'язується власними і залученими силами виконати і здати відповідачу відповідно до кошторисної документації та календарного плану виконаних робіт (додаток № 1), роботи з реконструкції покрівлі житлового будинку № 11 на вул. Пекарській у м. Львові. Згідно п. 1.2. Договору, відповідач зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах, передбачених цим договором. У додатку № 1 до договору № 212 р/ж сторони погодили календарний план виконання робіт. Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна вартість робіт згідно з договірною ціною становить 70334,41 грн..

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здавання-приймання виконаних робіт протягом 5-ти календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність до підписання акту здавання-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в. 30.12.2010 р. між сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору № 212 р/ж від 29.11.2010 р.. Згідно умов Додаткового договору, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до розділу 4 Договору № 212 р/ж від 29.11.2010 р. Відповідно до п. 4.5. Договору № 212 р/ж від 29.11.2010 р. з урахуванням Додаткового договору, фінансування виконаних робіт здійснюється відповідно до оформленого акта за формою № КБ-2 та довідки за формою № КБ-3.

На виконання умов Договору, позивачем виконано роботи на загальну суму 58764,22 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2010 року, форма № КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року № 21/12-10, форма № КБ-2, підписаними без зауважень. Відтак, суд першої інстанції підставно констатував, що роботи були виконані позивачем в повному обсязі та прийняті скаржником.

Однак, скаржник не здійснив розрахунку перед позивачем за виконану роботу в наслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 58764,22 грн..

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем правомірно, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховано 5148,71 грн. - 3% річних та 9234,21 грн.- інфляційних. Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 27.12.2010 р. по 27.06.2011 р. у розмірі 4566,70 грн..

Проаналізувавши вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про підставність застосування судом першої інстанції ст.256 ЦК України, згідно якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відтак, за заявою відповідача суд першої інстанції підставно застосував спеціальну позовну давність до вимог позивача про стягнення пені на суму 2938,22 грн. і відмовив у позові.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Крім того, враховуючи вимоги ст. ст.96, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України , відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.12 р. № 15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.12 р. № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 28.01.2014 року у справі № 914/4684/13 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 28.01.2014 р. у справі № 914/4684/13 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 05.05.2014 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Дубник О.П.