Рішення

від 27.01.2014 по справі 229/5152/13-ц

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/5152/13-ц

Провадження № 2/229/52/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ТИМ" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що з 29 серпня 2012року він працював на посаді заступника директора ТОВ "ТИМ". У зв"язку з продажом підприємства і зміною засновників товариства, новий призначений директор ОСОБА_2, повідомила йому, що посада заступника директора їй не потрібна, на скорочення посади вона не погоджується, надати йому іншу посаду не може, чим вимусила його звільнитися за власним бажанням.

04 листопада 2013року він звільнився за ст. 38 КЗпП України за наказом № 12к від 04 листопада 2013року. Відповідач на день звільнення зобов"язаний був сплатити йому компенсацію за невикористану відпустку, а також всі гроші на день звільнення.Але цього не зробив, у зв"язку з чим зобов"язаний сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку. Крім того вважає, що йому завдана моральна шкода, яку оцінює в 1500грн.

За його проханням надати йому довідку про середню заробітну плату відповіді не надійшло.

Просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1600грн, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 1500грн, моральну шкоду в розмірі 1500грн; зобов"язати відповідача видати йому довідку про заробітну плату.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1495,59грн , заробітну плату за 2 робочих дня в листопаді 2013року в розмірі 152,38грн, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні 2622,50грн; моральну шкоду в розмірі 1500грн, зобов"язати відповідача видати йому довідку про заробітну плату для центра зайнятості.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги частково, оскільки заборгованість за два робочих дні в сумі 152грн а також компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1495грн йому сплачено відповідачем 21 січня 2014року. Також відповідач видав йому довідку про середній заробіток. Наполягає на стягненні з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2622грн та стягненні моральної шкоди в сумі 1500грн. Пояснив, що фактично був вимушений звільнитися за вимогою нового директора підприємства. На момент звільнення 04 листопада 2013року у нього залишилася невикористана відпустка 28 календарних днів, компенсацію за яку в розмірі 1495,59грн відповідач винен був йому сплатити на день звільнення, але не сплатив. Також відповідач не сплатив йому заробітну плату за два робочих дня в листопаді 2013року , що складає 152,38грн. Оскільки відповідач порушив строки розрахунку при звільненні, то винен виплатити йому середній заробіток за час затримки. На 15 січня 2014року це складає 50робочих днів, тому середній заробіток, який підлягає стягненню з відповідача є 2622,50грн. Вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 1500грн, оскільки він переніс моральні страждання, порушені були нормальні його життєві зв"язки, вимушений був позичати кошти в знайомих, позбавлений можливості стати на облік в центр зайнятості. Просить його позов задовольнити в частині стягнення моральної шкоди та середнього заробітку в сумі 2622,50грн. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з"явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд встановив, що позивач працював у ТОВ "ТИМ" з 29.08.2012р по 04.11.2013р., що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с.4-5).

Згідно ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Суд встановив, що на час звільненння ОСОБА_1 станом на 04.11.2013 р., відповідач перед позивачем мав заборгованість по заробітній платі в сумі 1648грн. Доказів, що заборгованість була в іншій сумі відповідачем не надано.

Судом встановлено, що фактично відповідач сплатив заборгованість по заробітній платі, яка виникла на час звільнення, 21 січня 2014року, що підтверджується касовим ордером серії 01АААЖ 223851 від 21 січня 2014року, чим порушив право позивача на своєчасне отримання заробітної плати в терміни, передбачені ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці», а також право на отримання відповідно до ст.116 КЗпП України всіх належних йому від підприємства сум у день звільнення.

Оскільки відповідач на день розгляду справи добровільно виплатив позивачу суму заборгованості по заробітній платі, також видав довідку про заробіток, то суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов"язання видати довідку, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідач не надав суду доказів відсутності своєї вини у затримці виплати ОСОБА_1 заробітної плати в день його звільнення. Тому суд вважає, що середній заробіток повинен бути стягнутий з дня звільнення позивача за 50 днів затримки , як вимагає позивач.

Розмір середнього заробітку 2622,50грн сторонами не оспорюється, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача зазначену суму на користь позивача.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди власником або уповноваженим їм органом проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав завдали моральні страждання, привели до втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що несвоєчасна виплата заробітної плати відповідачем позивачу завдала останньому моральні страждання у виді відсутності коштів до існування. Із-за невиплати заробітної плати, позивач мав обмежену можливість у придбанні предметів першої необхідності, продуктів харчування тощо. З урахуванням тривалості невиплати заробітної плати позивачу, вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 1000грн. В інший частині позову відмовити.

Згідно ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 243,60грн. за вимоги щодо стягнення заробітної плати, середнього заробітку, та в розмірі 243,60грн за вимоги щодо стягнення моральної шкоди, що в загальній сумі складає 487,2грн.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215,223-226 ЦПК України, на підставі ст.ст.49,116,117,237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ТИМ" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТИМ" м.Дружківка (р/р 26001144907 у Райффайзен Банк Аваль м.Києв, МФО 380805, ОКПО 32737359, ІПН № 327373505106) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2622 (дві тисячі шістсот двадцять дві)грн, моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча)грн.

В решті позову відмовити.

Сума середнього заробітку за затримку розрахунку визначена без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТИМ" м.Дружківка (р/р 26001144907 у Райффайзен Банк Аваль м.Києв, МФО 380805, ОКПО 32737359, ІПН № 327373505106) на користь державного бюджету м.Дружківка судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Т. Л. Панова