Ухвала

від 31.01.2014 по справі 645/151/14-ц

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/151/14-ц

Провадження № 2/645/722/14

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

31 січня 2014 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

по цивільній справі за позовом:

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

про стягнення заборгованості,

встановив:

В провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт у розмірі позовних вимог в сумі 924140,15 грн. на все майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 і знаходяться в них або в інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову вирішується судом, який розглядає справу, в день її надходження без повідомлення відповідача й інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України накладення арешту на майно є одними з видів забезпечення позову.

Суд, дослідивши подану заяву, прийшов до наступного висновку.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз'яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини 2 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Позивач, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, в цілому виконав вимоги ч. 2 ст. 151 ЦПК України, зазначивши в своїй заяві відповідні причини для забезпечення позову та вид забезпечення, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Проте позивачем не надані суду докази наміру відповідачів здійснити відчудження вказаного майна та грошових коштів.

Суд критично ставиться до наведених позивачем у своїй заяві підстав для накладення арешту на майно, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 Цивільного процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити позивачу - ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Федорова О.В.