Постанова

від 21.11.2013 по справі 814/4317/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

21 листопада 2013 року Справа № 814/4317/13-а

м. Миколаїв

15:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представників позивача: Бевка О.А., Євдокімова Є.Г.,

представника відповідача: Майстренка П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Югрем-Сервіс», вул. Заводська, 23/19, м. Миколаїв, 54002 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 про:визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 № 0000792203 і № 0000802203, від 28.08.2013 № 0001502203, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000792203, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 19.06.2013.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000802203, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 19.06.2013.

4. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001502203, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 28.08.2013.

5. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Югрем-Сервіс» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 2294 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року Справа № 814/4317/13-а

м. Миколаїв

15:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представників позивача: Бевка О.А., Євдокімова Є.Г.,

представника відповідача: Майстренка П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Югрем-Сервіс», вул. Заводська, 23/19, м. Миколаїв, 54004 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 про:визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 № 0000792203 і № 0000802203, від 28.08.2013 № 0001502203, Товариство з обмеженою відповідальністю «Югрем-Сервіс» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або відповідач) податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 № 0000792203, № 00000802203 і від 28.08.2013 № 0001502203.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на безпідставність доводів відповідача про відсутність фактичного здійснення фінансово-господарських операцій і на недоведеність висновків ДПІ про завищення позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат (витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток).

ДПІ надала письмові заперечення проти адміністративного позову (т. с. 2, ар. 46-47), в яких, з посиланням на результати перевірки Товариства, просила у задоволенні позову відмовити. Крім того, у запереченнях проти адміністративного позову ДПІ послалась на те, що Заводський районний суд м. Миколаєва визнав директора Товариства винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 163 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На думку відповідача, постанова районного суду, в силу частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для адміністративного суду.

В судовому засіданні представники Товариства вимоги позову підтримали, представник ДПІ просив у задоволенні позову відмовити.

21.11.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу від 24.05.2013 № 756 (т. с. 2, ар. 43), з 24.05.2013 по 30.05.2013 ДПІ, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «ЮЖНАЯ ТЕХНИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ» (код ЄДРПОУ 24784443) за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 , з ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД» (код ЄДРПОУ 36578835) за період з 01.10.2010 по 31.03.2011, з ТОВ «ЕНЕРГО-ТЕХНОКОМ» (код ЄДРПОУ 37032022) за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» (код ЄДРПОУ 37675706) за період з 01.10.2011 по 31.03.2012, ТОВ «АВГУСТ» (код ЄДРПОУ 31388431) за період з 01.01.2012 по 31.03.2012, результати якої оформила актом від 05.06.2013 № 1661/22-300/36057454, надалі - Акт, т. с. 1, ар. 17-56).

Як зазначено в Акті, Товариство, в порушення пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон № 334) і підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, зависило суму валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток (надалі - витрати), на 795 800 грн., в тому числі:

491 985 грн. - IV квартал 2010 року, постачальник ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД»;

255 020 грн. - І квартал 2011 року, постачальник ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД»;

16 157 грн. - IV квартал 2011 року, постачальник ТОВ «Альтаір Альфа Плюс»;

30 782 грн. - І квартал 2012 року, постачальник ТОВ «Альтаір Альфа Плюс»;

1 856 грн. - І квартал 2012 року, постачальник ТОВ «АВГУСТ».

На підставі цих висновків ДПІ податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2013 № 0000802203 (т. с. 1, ар. 15, т. с. 2, ар. 73) і податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2013 № 0001502203 (т. с. 1, ар. 16, т. с. 2, ар. 74) збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з податку на прибуток на 229 784,50 грн. (з яких 197 321 грн. - основний платіж, 32 463,50 грн. - штрафні санкції).

Також, відповідно до висновків Акта, Товариство, в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1994 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон № 168) і пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, зависило суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 159 159 грн., в тому числі:

60 248 грн. - жовтень 2010 року, постачальник ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД»;

38 149 грн. - листопад 2010 року, постачальник ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД»;

44 922 грн. - березень 2011 року, постачальник ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД»;

6 082 грн. - квітень 2011 року, постачальник ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД»;

2 131 грн. - грудень 2011 року, постачальник ТОВ «Альтаір Альфа Плюс»;

7 256 грн. - січень 2012 року, постачальник ТОВ «Альтаір Альфа Плюс»;

371 грн. - березень 2012 року, постачальник ТОВ «АВГУСТ».

Податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2013 № 0000792203 (т. с. 1, ар. 14, т. с. 2, ар. 72) ДПІ збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з ПДВ на 186 198,75 грн. (з яких 159 159 грн. - основний платіж, 27 039,75 грн. - штрафні санкції).

На стор. 37 Акта (т. с. 1, ар. 52) ДПІ вказала, що «… перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) на продаж товару. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів, робіт (послуг) від ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД», ТОВ «АЛЬТАІР АЛЬФА ПЛЮС» та ТОВ «АВГУСТ» що свідчить про те, що правочини … здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, підприємству ТОВ «ЮГРЕМ-СЕРВІС» підприємствами ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД», ТОВ «АЛЬТАІР АЛЬФА ПЛЮС» та ТОВ «АВГУСТ» надавались первинні бухгалтерські документи та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. ТОВ «ЮГРЕМ-СЕРВІС» було використано документи, що суперечать законодавчим та нормативним актам та не можуть свідчить про фактичне здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД», ТОВ «АЛЬТАІР АЛЬФА ПЛЮС» та ТОВ «АВГУСТ».

До позовної заяви Товариство, на підтвердження показників податкових декларацій з податку на прибуток і з ПДВ, додало копії первинних документів і документів податкової звітності, що досліджувались відповідачем в ході перевірки (т. с. 1, ар. 59-169).

Також, на вимогу суду (ухвала про відкриття провадження у справі), позивач надав письмові пояснення щодо подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності придбаних товарів/послуг та відповідні документи (т. с. 1, ар. 173-250, т. с. 2, ар. 1-41).

Доказів того, що позивач використав «… документи, що суперечать законодавчим та нормативним актам …», власне, як і інформації про те, які саме з наданих Товариством документів не підтверджують показники його податкових декларацій, Акт не містить.

Суд встановив, що висновки про відсутність фактичного здійснення фінансово-господарських операцій ДПІ зробила без відповідного аналізу документів, посилаючись виключно на інформацію, що міститься в:

1. Акті ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 05.11.2012 № 333/22-200/31388431 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АВГУСТ» (код за ЄДРПОУ 31388431) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами постачальниками та покупцями за період вересень, листопад 2010 року, січень-березень 2011 року, березень 2012 року» (т. с. 2, ар. 49-55).

2. Акті ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 04.04.2013 № 221/22-50/37675706 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», корд ЄДРПОУ 37675706 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2012р. - 30.11.2012р.» (т. с. 2, ар. 56-60).

3. Акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 20.11.2012 № 933/22-225/36578835 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВІП-СТРОЙ-ЛТД» (код за ЄДРПОУ 36578835) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками ТОВ «СГ-ГРУП» (код за ЄДРПОУ 36658758) за жовтень 2010 року, ТОВ «ЛИЛИАНА ГРЕЙ» (код за ЄДРПОУ 37104023) за листопад 2010 року, ТОВ «ТОПІР» (код за ЄДРПОУ 37391151) за січень 2011 року, ТОВ «БУДСЕРВІСКОМ» (код за ЄДРПОУ 33367680) за березень 2011 року та контрагентами - покупцями» (т. с. 2, ар. 61-69).

В зв'язку з цим суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок збору податкової інформації врегульований статтею 72 Податкового кодексу України, зокрема, відповідно до підпункту 72.1.5 пункту 72.1, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Способами здійснення податкового контролю, відповідно до статті 62 Податкового кодексу України, є: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Єдина обставина, що підтверджується актом про неможливість проведення зустрічної звірки, - це непроведення зустрічної звірки, отже, зазначені вище акти не є інформацією, що надійшла за результатами податкового контролю.

Таким чином, Акт, висновки якого ґрунтуються на обставинах, які не підтверджені певними засобами доказування, в свою чергу, не може бути допустимим носієм доказової інформації про порушення Товариством вимог податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На думку суду, дані перевірки Товариства (що викладені в Акті) не свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, тому у відповідача не було підстав для визначення грошових зобов'язань.

Крім того, відомості, що містяться у зазначених вище актах про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, не надавали ДПІ права на проведення документальної позапланової перевірки Товариства.

Зазначивши про порушення Товариством пункту 5.1 і підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334, пунктів 138.1, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (податок на прибуток), а також підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (ПДВ), ДПІ тим самим заперечила факт придбання позивачем товарів/послуг та їх подальше використання Товариством у межах його господарської діяльності, при тому, що, як вказано вище, ці обставини в ході перевірки не досліджувалися.

Суд зауважує, що висновки ДПІ про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334 і пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України є незрозумілими, оскільки, наявність первинних документів підтверджена Актом.

Доводи відповідача про те, що факт заниження Товариством суми податкових зобов'язань підтверджений постановою Заводського районного суду від 09.08.2013 у справі № 3/487/1510/13 (т. с. 2, ар. 71), суд, з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України», відхиляє.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Відповідно, висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Також, норма частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб. Наприклад, не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Оскільки, як зазначено вище, факт заниження Товариством суми грошових зобов'язань не підтверджений, суд не приймає до уваги факт притягнення до адміністративної відповідальності директора Товариства за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000792203, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 19.06.2013.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000802203, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 19.06.2013.

4. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001502203, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 28.08.2013.

5. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Югрем-Сервіс» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 2294 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 26 листопада 2013 року