Рішення

від 28.01.2014 по справі 909/1261/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 р. Справа № 909/1261/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. ,

при секретарі судового засідання Кричовський Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною

сировиною

вул. Лобачевського, 23 В, м. Київ, 02090

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полігон"

вул. Промислова, буд. 2-г, м. Івано-Франківськ,76018

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хаммель-Україна"

юридична адреса: вул.Нова , буд.20-А, с.Малехів, Жовківський район, Львівська

область,

фактична адреса: проспект В.Чорновола, 63 , оф.314, м.Львів).

про стягнення заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 12.09.12.

за участю представників сторін:

Від позивача: Ільїн С. В. - головний фахівець (довіреність №233 від 27.12.13 )

Від відповідача: Дмитрів О. Р. - представник (довіреність № 01/11 від 25.11.13)

Від третьої особи представник не з'явився

Встановив:

Позивач, Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полігон" заборгованості в сумі 365012,46грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 12.09.12.

Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено судом в судовому засіданні, між Позивачем та Відповідачем, 12.09.2012 був укладений договір оренди, предметом якого є передача в строкове платне користування державного майна, балансовою вартістю 3325833,33грн., яка належить орендодавцю.

Згідно Додатку №1 до договору оренди від 12.09.2012, який є невід"ємною частиною цього договору , в оренду Відповідачу передавався сортувальний комплекс МСЛ-1/50 в задовільному технічному стані.

Відповідно до п.1.2 Договору, вказане майно передавалось Відповідачу для здійснення ним господарської діяльності.

Пунктом 2.1 Договору оренди передбачалось, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Орендна плата, відповідно до п.3.1 Договору, визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995.

Розмір орендної плати зазначений у Додатку №1 до цього договору і складає за перший місяць оренди 28400,00грн. без ПДВ.

Договором оренди було обумовлено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку , визначеному законодавством, а орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.8 Договору оренди, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендодавця від обов"язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла , у повному обсязі, враховуючи санкції.

На виконання договірних зобов"язань, Позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно, що перебуває на балансі Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною , загальною вартістю 3325833,33грн..

Факт передачі індивідуально визначеного рухомого майна, а саме: сортувального комплексу МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-2506 підтверджується Актом приймання-передачі від 11.10.2012, підписаним посадовими особами сторін та скріпленим відтисками печаток.

Таким чином, з жовтня 2012 у Відповідача виник обов"язок здійснювати сплату орендної плати, в сумі 23086,45грн. за цей місяць та в подальшому проводити оплату у спосіб, сумі та строки визначені договором.

06.12.2012 сторони уклали Договір про внесення змін до Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна , що належить до державної власності, яким внесено зміни до п.5.3 Договору оренди , та викладено його в наступній редакції:

"Починаючи з 01.04.2013, протягом місяця внести завдаток за квітень 2013 , передбачений цим договором на рахунок Орендодавця. Нарахована орендна плата з моменту підписання Договору до 31.03.2013 підлягає сплаті до кінця строку дії цього договору, але не пізніше 03.10.2017. Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі порушення Орендарем зобов"язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати Орендодавцю збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення Договору за згодою Сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені Договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (п.3.9 цього Договору)".

Однак, відповідач вказані умови договору не виконав , а тому, 27.08.2013 сторони уклали договір про розірвання Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності , відповідно до якого дійшли згоди про розірвання вказаного договору оренди з 27.08.2013.

Відповідно до п.2 укладеного договору, повернення майна, визначеного в договорі оренди, здійснюється на підставі акту приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна у термін до 10 вересня 2013.

Акт про повернення орендованого майна орендарем орендодавцю був складений та підписаний сторонами 03.09.2013.

Таким чином, з вказаної дати орендні правовідносини сторін були припинені.

Однак, Відповідач не виконав договірних зобов"язань щодо сплати орендної плати за жоден місяць оренди сортувального комплексу МСЛ-1/50, а тому, згідно розрахунку поданого Позивачем заборгованість по орендній платі за період з жовтня 2012 по серпень 2013 склала 365012,46грн.

В добровільному порядку Відповідач не здійснив оплату суми заборгованості, а тому, Позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав, та просить суд в позовній заяві стягнути з відповідача заборгованість в сумі 305012,46грн. в примусовому порядку на підставі судового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та поданих суду письмових поясненнях.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необгрунтованими, свої заперечення виклав у відзиві на позов №15 від 03.01.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що між сторонами у даній справі в дійсності 12.09.2012 був укладений та нотаріально посвідчений договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого Позивач зобов"язувався передати, а Відповідач- прийняти в строкове платне користування державне майно, а саме: сортувальний комплекс МСЛ-1/50, вартістю 3325833,33грн. з метою здійснення господарської діяльності.

Відповідно до укладеного договору оренди, сторони навіть склали та підписали акт приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна від 11.10.2012, який мав би засвідчити факт передачі в оренду Відповідачу сортувального комплексу МСЛ-1/50.

Однак, фактичної передачі вказаного майна так і не відбулось. Натомість, Позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Хаммель-Україна" договір відповідального зберігання №2-82 від 12.10.2012, за умовами якого передав останньому на зберігання вказане вище державне майно.

Відповідач неодноразово звертався до Позивача, а також до ТзОВ "Хаммель-Україна" з вимогою про усунення перешкод в користуванні майном відповідно до укладеного договору оренди від 20.09.2012, однак, на жодне із звернень вказані суб"єкти не реагували.

Проте , Позивач погодився з пропозицією Відповідача на укладення договору про внесення змін до Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна , що належить до державної власності, за умовами якого було змінено п.5.3 Договору оренди , відповідно до якого, починаючи з 01.04.2013, протягом місяця зобов"язувався внести завдаток за квітень 2013 , передбачений цим договором на рахунок Орендодавця. Нарахована орендна плата з моменту підписання Договору до 31.03.2013 підлягає сплаті до кінця строку дії цього договору, але не пізніше 03.10.2017.

Однак, з підписанням вказаного договору ситуація не змінилась, договір відповідального зберігання №2-82 від 12.10.2012 укладений із ТзОВ "Хаммель-Україна" не був розірваний ,а майно не було передано орендодавцю.

Враховуючи вказані обставини, Відповідач не провів сплату завдатку та не здійснив жодної оплати орендної плати, а тому, сторони дійшли згоди про розірвання Договору оренди від 12.09.2012.

Договором від 27.08.2013 вказаний договір був розірваний з 27 серпня 2013.

Відповідно до вказаного договору, повернення майна повинно бути здійснено на підставі акту приймання індивідуально визначеного рухомого майна у термін до 10 вересня 2013. Такий акт був підписаний представниками сторін 03.09.2013.

Крім цього , представник відповідача стверджує, що акт приймання передачі від 11.10.12 був підписаний директором ТзОВ "Еко Полігон" Боднарчуком В,І, в період перебування у відпустці, а тому він не мав належних повноважень на його підписання. Враховуючи вказану обставину, Відповідач вважає, що акт приймання -передачі від 11.10.2012 не є належним доказом передачі орендованого майна орендарю.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини ,представник відповідача в судовому засіданні просить суд в позові відмовити.

З метою з"ясування дійсних обставин справи, Відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача ТзОВ "Хаммель-Україна", оскільки винесене у справі рішення може вплинути на права або обов"язки щодо однієї з сторін.

Вказане клопотання судом було задоволено, про що винесена ухвала від 08.01.2014, якою зобов"язано залучену до участі у справі третю особу надати суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Однак, представник третьої особи в судове засідання не з"явився, вимоги суду залишились невиконаними.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі, оцінивши подані докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, підтвердженими належними засобами доказування, а тому позов підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення суд прийняв до уваги наступне:

Зобов"язанням , в розумінні ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у даній справі , 12.09.2012 був укладений договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, нотаріально завірений та зареєстрований в реєстрі за №12441.

Відповідно до ст. 759, 760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Предметом договору оренди від 12.09.2012 було індивідуально визначене рухоме майно, що належить до державної власності, а саме: сортувальний комплекс МСЛ-1/50 інвентарний номер 104-3506.

За умовами вказаного договору , позивач зобов"язувався передати в строкове платне користування державного майна, а Відповідач- прийняти майно в оренду та сплачувати орендну плату у розмірі , спосіб та строки визначені цим договором.

Відповідно до п.2.1 Договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Уклавши договір оренди від 12.08.12 сторони вступили в договірні правовідносини.

Позивач свої зобов"язання виконав, здійснив передачу Сортувального комплексу МСЛ-1/50 інвентарний номер 104-3506, що підтверджується Актом приймання-передачі від 11.10.2012 підписаний посадовими особами обох сторін.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995.

Розмір орендної плативизначений у Додатку №1 до цього договору і складає за перший місяць оренди 28400,00грн. без ПДВ.

Відповідно до п.3.2 Договору оренди, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.3 Договору оренди передбачалось, що за кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.5.7 Договору оренди, Відповідач зобов"язувався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Однак, Відповідачем умови договору, щодо справляння плати за оренду майном, а також вимоги наведених норм закону порушувались, а тому, сторони уклали Договір про внесення змін до Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 12.09.12. , яким змінили умови договору оренди, зокрема виклали п.5.3 Договору у наступній редакції:

"Починаючи з 01.04.2013, протягом місяця внести завдаток за квітень 2013 , передбачений цим договором на рахунок Орендодавця. Нарахована орендна плата з моменту підписання Договору до 31.03.2013 підлягає сплаті до кінця строку дії цього договору, але не пізніше 03.10.2017. Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі порушення Орендарем зобов"язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати Орендодавцю збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення Договору за згодою Сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені Договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (п.3.9 цього Договору)".

Проте, Відповідач не виконав умови щодо завдатку та продовжував не проводити сплату орендної плати, а тому, за розрахунком Позивача утворилась заборгованість, яка за період з жовтня 2012 по серпня 2013 склала 365012,46грн.

27 серпня 2013 сторони розірвали договір оренди від 12.09.2012, про що уклали договір від 27.08.2013.

За умовами вказаного договору, повернення майна переданого Відповідачу на підставі Договору оренди від 12.09.12 здійснюється на підставі акту приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна у термін до 10.09.2013.

Повернення майна орендарем орендодавцю відбулось на підставі Акта приймання-передачі від 03.09.2013.

Пунктом 3.8 Договору оренди від 12.09.12 передбачено, що, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендодавця від обов"язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла , у повному обсязі, враховуючи санкції.

Таким чином , суд дійшов висновку про те, що між сторонами у даній виникли орендні правовідносини щодо індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, а саме: сортувального комплексу МСЛ-1/50 з інвентарним №104-3506.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, Відповідачем вказана норма закону порушена, оскільки не проводилась оплата орендної плати за весь період оренди майна.

Даний факт визнаний Відповідачем у своєму відзиві та підтверджений представником в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вказані обставини , суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд не може погодитись з позицією Відповідача, викладеній у відзиві на позов, в якому останній стверджує, що між Відповідачем і Позивачем не виникли орендні правовідносини в наслідок того, що Позивачем не був фактично переданий в оренду Відповідачу сортувальний комплекс МСЛ-1/50, оскільки цей комплекс Позивач передав на відповідальне зберігання ТзОВ "Хаммель-Україна" на підставі договору №2-82 від 12.10.2012.

Судом досліджено надану відповідачем копію вказаного договору, однак, суд не може прийняти його як доказ у справі, оскільки копія договору не завірена належним чином.

Крім цього, в договорі не вказано , який саме сортувальний комплекс був переданий Позивачем на відповідальне зберігання ТзОВ "Хаммель-Україна" оскільки, ані в договорі, ані Додатку №1 до договору №2-82 від 12.10.2012 не вказано інвентарного номера, який повинен бути у кожного найменування державного майна.

Таким чином, суд не має можливості визначити, який саме сортувальний комплекс був переданий на відповідальне зберігання відповідно до договору №2-82 від 12.10.2012.

Суд також не має правових підстав вважати, що державне майно, вказане в договорі від 12.09.12 не було фактично передано відповідачу, оскільки вказані обставини підтверджуються актами приймання-передачі, як при передачі майна орендодавцем орендарю, так і актом повернення майна орендарем орендодавцю після розірвання договору оренди.

Докази надані Відповідачем в підтвердження відсутності у директора ТзОВ "Еко Полігон" повноважень на підписання акту приймання-передачі від 11.10.2012 носять суб"єктивний характер, а тому не можуть бути прийняті судом.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, які підтверджені належними засобами доказування, а тому позов слід задовольнити.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 759, 760, 762 ЦК України, керуючись 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полігон" про стягнення заборгованості в сумі 365012,46грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 12.09.12.

Стягнути з Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Полігон"

(вул. Промислова, буд. 2-г, м. Івано-Франківськ, код 37793821) на користь Позивача, Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (вул. Лобачевського, 23 В, м. Київ, код 20077743) 365012,46грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 12.09.12, а також 7300,25грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.14

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"