Постанова

від 30.01.2014 по справі 16/576

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2014 р. Справа№ 16/576

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

Представники учасників судового процесу:

від стягувача: не з'явився

від боржника: Слівінський М.О. - за дов.

від ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2013

у справі № 16/576 (суддя Ярмак О.М.)

за скаргою (стягувач) Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

боржник Державне підприємство «Національна атомна енергетична компанія «Енергоатом»

на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Державного підприємства «Національна атомна енергетична компанія «Енергоатом»

про стягнення 254 088,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2006 у справі № 16/576 позов Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Державного підприємства «Національна атомна енергетична компанія «Енергоатом» про стягнення 254 088,11 грн. задоволено повністю.

17.02.2006 на виконання рішення суду від 06.02.2006 у справі № 16/576 був виданий наказ.

27.11.2013 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі, скаржник або стягувач) на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві по справі № 16/576 (2005), в якій скаржник, посилаючись на вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо накладення арешту на всі банківські рахунки боржника - ДП «НАЕК «Енергоатом», перелічені у відповідях Державної податкової служби України від 26.02.13 № 735579 та від 10.06.13 № 1000951788 на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 17.02.06 № 16/576 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» 338 238,50 грн. основного боргу, 3 382,38 грн. державного мита та 86,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на користь ДП «НЕК «Укренерго»; 2) визнати протиправною бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Бучко В.В. щодо не надсилання платіжних вимог на всі банківські рахунки боржника - ДП «НАЕК «Енергоатом», перелічені у відповіді Державної податкової служби України від 26.02.13 № 735579 та від 10.06.13 № 1000951788 на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 17.02.06 № 16/576; 3) зобов'язати ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, на виконанні якого перебуває наказ Господарського суду м. Києва від 17.02.06 № 16/576, накласти арешт на банківські рахунки боржника - ДП «НАЕК «Енергоатом», зазначені у відповідях Державної податкової служби України від 26.02.13 № 735579 та від 10.06.13 № 1000951788 та стягнути з виявлених державним виконавцем банківських рахунків ДП «НАЕК «Енергоатом» 338 238, 50 грн. основного боргу, 3382,38 грн. державного мита та 86,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на користь ДП «НЕК «Укренерго».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 у справі № 16/576 скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві по справі № 16/576 (2005р.) повернуто скажнику без розгляду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, стягувач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 у справі № 16/576 за скаргою Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у справі № 16/576 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі № 16/576 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Отрюха Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.01.2014.

Представник боржника письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні, призначеному на 30.01.2014, просив у її задоволенні відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 у справі № 16/576 залишити без змін.

30.01.2014 представники стягувача та ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у відповідності до вимог частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, а також те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення стягувача та ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників стягувача та ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника боржника, судова колегія встановила наступне:

Як вбачається із матеріалів скарги на бездіяльність державного виконавця, постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві (далі, ВДВС) про поновлення виконавчого провадження ВП № 8901641 від 03.01.2013 на підставі частини 5 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» було поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2006 у справі № 16/576.

Як зазначає стягувач у своїй скарзі, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 8901641 йому стало відомо про отримання ВДВС відповіді Державної податкової служби України (далі, ДПС) від 26.02.2013 № 735579 щодо 118 номерів рахунків боржника, відкритих у банках та інших фінансових установах.

У зв'язку з цим, стягувач направив на адресу ВДВС заяву від 27.03.2013 № 08/08-1-2/3608 про накладення арешту на банківські рахунки боржника, перелік яких наданий у відповіді ДПС та звернення стягнення на них. Проте, як зазначає стягувач, зазначена заява була проігнорована.

У зв'язку з бездіяльністю державного виконавця, стягувач направив скаргу від 27.05.2013 № 08/08-1-1/5963, яка отримана ВДВС 28.05.2013 за вх. № 10426/03-4-01/4, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

15.11.2013, як зазначає стягувач, під час ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження № 8901641 останнім було з'ясовано, що державним виконавцем ВДВС Бучко Володимиром Васильовичем, який проводив дії за даним виконавчим провадженням, направлено платіжні вимоги до банків від 22.08.2013 та від 27.08.2013 відповідно до відповіді ДПС від 10.06.2013 № 1000951788.

Проте, державним виконавцем платіжні вимоги направлені до шести банківських установ на 53 номери рахунків із 389, наведених у відповіді ДПІ, а саме до: ПАТ «Альфа-Банк», ПАТ «Діамантбанк», АТ Укрексімбанк», ПАТ «Кредитпромбанк», АТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «Промінвестбанк».

Більш того, як зазначає стягувач, державним виконавцем взагалі не проведено жодних дій щодо стягнення коштів з банківських рахунків, наданих у відповіді ДПІ від 26.02.2013 № 735579 щодо дев'яти банків та 118 рахунків, на які ДП «НЕК «Укренерго» просило накласти арешт у своїй заяві від 27.03.2013 № 08/08-1-2/3608.

У своїй скарзі стягувач вказує, що після поновлення відповідного виконавчого провадження усі заяви та скарги ДП «НЕК «Укренерго», адресовані ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві були проігноровані, виконавчі дії по примусовому виконанні не здійснювались, що на думку скаржника, свідчить про бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві.

З огляду на зазначене, відповідно до штемпеля поштового відділення Київ-31, 25.11.2013 стягувач звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 зазначену скаргу було повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 мотивована тим, що стягувач звернувся до суду із пропуском встановленого у частині 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку для подання скарги.

У своїй апеляційній скарзі апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції, повертаючи скаргу стягувачу без розгляду, не взяв до уваги положення частини 3 пункту 9.7.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відповідно до якого якщо обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Судова колегія не приймає до уваги вказані доводи апелянта та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення скарги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві по справі № 16/576 (2005р.) без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Тобто, враховуючи те, що виконавче провадження № 8904641 поновлено 03.01.2013, шестимісячний термін для його виконання, передбачений статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», сплинув 04.07.2013.

Згідно частини 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У пункту 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зазначено, що встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України, може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 Господарського процесуального кодексу України, судом без виклику сторін виноситься ухвала.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Як уже зазначалося вище, шестимісячний термін для виконання рішення суду від 06.02.2006 у справі № 16/576, передбачений статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», у межах виконавчого провадження № 8901641 сплинув 04.07.2013, тоді як скаргу на бездіяльність державного виконавця було подано стягувачем до суду лише 25.11.2013.

Посилання апелянта на те, що не накладення арешту на усі виявлені рахунки є фактом бездіяльності, яка є триваючою у часі і яка може бути оскаржена до суду у будь-який час, відповідно до частини 3 пункту 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», є безпідставними, оскільки ґрунтуються на невірному тлумаченні останнім вказаної норми.

Так, дійсно Законом України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язок державного виконавця за заявою стягувача вживати заходів щодо примусового виконання рішень, зокрема, шляхом накладення арешту на виявлені рахунки, проте, строк здійснення такої дії законом не встановлено. Однак, колегія суддів зазначає, що дії стягувача щодо оскарження бездіяльності державного виконавця щодо не накладення арешту на виявлені рахунки та не надсилання платіжних вимог на усі банківські рахунки боржника, мають бути вчинені стягувачем у межах шестимісячного терміну для виконання рішення суду та у будь-якому випадку не більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження.

Строк подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення може бути відновлений судом за заявою скаржника.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що жодних клопотань про відновлення пропущеного строку для подання скарги на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві по справі № 16/576 скаржником (стягувачем) до поданої скарги не додано.

Частиною 1 пункту 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що у випадку, якщо скаргу було подано з пропуском визначеного Законом України «Про виконавче провадження» строку, без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін, з посиланням на статті 53 і 121-2 Господарського процесуального кодексу України виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 у справі № 16/576 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 у справі № 16/576 залишити без змін.

Матеріали справи № 16/576 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко