Постанова

від 28.05.2014 по справі 16/576

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 16/576

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М., суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін стягувача - Коток М.Ф.; боржника - не з'явився; ВДВС - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 та на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 02.12.2013 за скаргоюДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на бездіяльністьВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у справі № 16/576 за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" доДержавного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" простягнення 254 088, 11 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду міста Києва із скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ), в якій просило: 1) визнати протиправною бездіяльність державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Бучко В.В. щодо не накладення арешту на всі банківські рахунки боржника - ДП "НАЕК "Енергоатом", перелічені у відповідях Державної податкової служби України від 26.02.13 № 735579 та від 10.06.13 № 1000951788 на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 17.02.06 № 16/576 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" 338 238,50 грн. основного боргу, 3 382,38 грн. державного мита та 86,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на користь ДП "НЕК "Укренерго"; 2) визнати протиправною бездіяльність державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Бучко В.В. щодо не надсилання платіжних вимог на всі банківські рахунки боржника - ДП "НАЕК "Енергоатом", перелічені у відповіді Державної податкової служби України від 26.02.13 № 735579 та від 10.06.13 № 1000951788 на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 17.02.06 № 16/576; 3) зобов'язати державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Бучко В.В., на виконанні якого перебуває наказ Господарського суду м. Києва від 17.02.06 № 16/576, накласти арешт на банківські рахунки боржника - ДП "НАЕК "Енергоатом", зазначені у відповідях Державної податкової служби України від 26.02.13 № 735579 та від 10.06.13 № 1000951788 та стягнути з виявлених державним виконавцем банківських рахунків ДП "НАЕК "Енергоатом" 338 238, 50 грн. основного боргу, 3382,38 грн. державного мита та 86,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на користь ДП "НЕК "Укренерго".

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Ярмак О.М.) від 02.12.2013 скаргу ДП "НЕК "Укренерго" на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києві по справі № 16/576 (2005 р.) повернуто скаржнику без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) від 30.01.2014 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013, ДП "НЕК "Укренерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.

ДП "НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі посилається на те, що господарськими судами порушено норми ч. 1 ст. 11, ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", а також здійснено неправильне посилання на абз. 1, 2 п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9, замість ч. 3 п. 9.7, оскільки законом прямо передбачено обов'язок державного виконавця вживати заходів щодо примусового виконання рішень, зокрема шляхом накладення арешту на виявлені рахунки, проте строк здійснення такої дії законом не визначений. При цьому, не накладення арешту на усі виявлені рахунки і є фактом тієї самої бездіяльності, яка є триваючою у часі і яка може бути оскаржена у будь-який час відповідно до ч. 3 п. 9.7 постанови Пленуму ВГСУ.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.05.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.05.2014.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2014 продовжено строк розгляду спору у справі на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги на 28.05.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника стягувача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2006 у справі № 16/576 позов ДП "НЕК "Укренерго" до Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про стягнення 254 088, 11 грн. задоволено повністю.

На виконання рішення суду 17.02.2006 був виданий наказ.

Постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про поновлення виконавчого провадження ВП № 8901641 від 03.01.2013 на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2006 у справі № 16/576.

ВДВС було отримано відповідь Державної податкової служби України від 26.02.2013 № 735579 щодо 118 номерів рахунків боржника, відкритих у банках та інших фінансових установах.

Стягувач направив на адресу ВДВС заяву від 27.03.2013 № 08/08-1-2/3608 про накладення арешту на банківські рахунки боржника, перелік яких наданий у відповіді ДПС та звернення стягнення на них.

У зв'язку з бездіяльністю державного виконавця, стягувач направив скаргу № 27.05.2013 № 08/08-1-1/5963, яка отримана ВДВС 28.05.2013 за вх. № 10426/03-4-01/4, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Державним виконавцем ВДВС Бучко Володимиром Васильовичем, який проводив дії за даним виконавчим провадженням, направлено платіжні вимоги від 22.08.2013 та від 27.08.2013 до шести банківських установ на 53 номери рахунків із 389 згідно з відповіддю ДПС від 10.06.2013 № 1000951788.

У своїй скарзі стягувач посилається на те, що після поновлення відповідного виконавчого провадження усі заяви та скарги ДП "НЕК "Укренерго", адресовані ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві були проігноровані, виконавчі дії по примусовому виконанні не здійснювались, що на думку скаржника, свідчить про бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

З огляду на наведені обставини 25.11.2013 стягувач звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 зазначену скаргу було повернуто скаржнику без розгляду у зв'язку із пропуском, встановленого у ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, десятиденного строку для подання скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання, рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що встановлений у ч. 1 ст. 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Господарськими судами встановлено, що оскільки виконавче провадження № 8904641 поновлено 03.01.2013, то шестимісячний строк для його виконання, передбачений ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", сплинув 04.07.2013, а ДП "НЕК "Укренерго" скаргу на бездіяльність державного виконавця згідно штемпеля поштового відділення було подано лише 25.11.2013 № 08/08-1-2/3608. При цьому, ДП "НЕК "Укренерго" не було подано заяви про відновлення пропущеного строку подання скарги з обґрунтуванням поважності причин його пропуску ні одночасно зі скаргою, ні окремим клопотанням.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для залишення без розгляду скарги ДП "НЕК "Укренерго" на бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві по справі № 16/576 (2005р.) з посиланням на ст. 53 та ст. 121-2 ГПК України.

Статтею 111-13 ГПК України передбачено, що ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ДП "НЕК "Укренерго", викладені у касаційній скарзі, що не накладення арешту на усі виявлені рахунки є фактом бездіяльності, яка є триваючою у часі і яка може бути оскаржена до суду у будь-який час, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, і з моменту спливу цього строку заявник вважається таким, що йому стало відомо про бездіяльність органу Державної виконавчої служби, якщо оскаржувана виконавча дія останнім не була вчинена.

При цьому, як зазначено у п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання, рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 винесення судом ухвали про залишення скарги без розгляду не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 винесені з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 у справі № 16/576 - без змін.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.