Постанова

від 30.08.2013 по справі 16/153

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2013 року 11 год. 55 хв. № 16/153

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 листопада 2008 року № 0005072330/0, - В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2009 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «Солекс» (далі - позивач, ПП «Солекс») до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі - відповідач, ДПІ), згодом перейменована на Державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 листопада 2008 року № 0005072330/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПП «Солекс» категорично не погоджується із застосованими до нього податковим органом штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8 840, 00 грн. на підставі висновків Акта перевірки Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 01.10.2008р. № 0207/26/57/23/24102644 за порушення норм п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, а саме: внаслідок використання підприємством гральних автоматів, які не мають фіскальних пристроїв та не друкують розрахункових документів. На думку позивача, висновки цього Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, оскільки, здійснюючи розрахунки зі споживачами, ПП «Солекс» застосовувало належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (а саме - електронний контрольно-касовий апарат Samsung ER-350F UA.01і, заводський номер ДІ 00502295, фіскальний номер 0563003017), який внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Зокрема, в процесі надання послуг у сфері грального бізнесу позивачем за місцем розташування господарської одиниці використовувалися 26 гральних автоматів, які працюють від ключа, а тому самі по собі не забезпечують надання послуги в автоматичному режимі без участі касира-оператора. За встановленого алгоритму гри споживач (гравець) не вносить грошові кошти через купюроприймач грального автомату, а надає готівкові кошти безпосередньо касирові, який проводить розрахункову операцію через РРО, надає гравцю фіскальний чек та виставляє на відповідному гральному автоматі ключем кількість кредитів відповідно до сплаченої суми готівкових коштів.

Також позивач зазначає про те, що гральні автомати, які використовуються ПП «Солекс», не є автоматами з продажу товарів (послуг) у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки: по-перше, у них не реалізовані фіскальні функції (що натомість реалізується через згаданий вище РРО Samsung ER-350F UA.01і, заводський номер ДІ 00502295, фіскальний номер 0563003017); по-друге, гральні автомати не можуть бути внесені до Державного реєстру РРО, що виключає їх застосування в якості РРО, реєстрацію в податкових органах та відповідне опломбування.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року по справі № 16/153 в задоволенні позову ПП «Солекс» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року у справі № 16/153 (2-а-13619/08) апеляційну скаргу ПП «Солекс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року задоволено, скасовано зазначене рішення суду першої інстанції та прийнято нове - про задоволення адміністративного позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2013 року № К-25696/10 касаційну скаргу ДПІ було задоволено частково, а саме: скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції по даній справі, а саму справу № 16/153 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, в своїй ухвалі від 01 липня 2013 року суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення факту набуття споживачем права гри, та яка саме операція (обмінна чи надання послуги) здійснювалась позивачем при прийманні грошей, з огляду на доводи позивача про використання опломбованого та приведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій - контрольно-касового апарату Samsung ER-350F UA.01і, модель якого внесено до Державного реєстру РРО.

В силу ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи (ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2013 року справу № 16/153 прийнято до провадження суддю Дегтярьовою О.В. та призначено до судового розгляду на 12 серпня 2013 року.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення проти позову від 09.08.2013р. № 607/26-57-10-19 та пояснення від 09.08.2013р. № 613/26-57-10-19. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що в ході проведення перевірки господарської одиниці ПП «Солекс» щодо контролю за порядком проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності товарних патентів і ліцензій (акт від 01.10.2008р. № 0207/26/57/23/24102644) встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-В (далі - Закон № 265/95-ВР) . Зокрема, на момент здійснення перевірки перевіряючими виявлено, що в залі гральних автоматів в робочому стані знаходилося 26 гральних автоматів, які працюють від ключа, далі встановлюються кредити та здійснюється гра. При цьому такі гральні автомати не мають фіскальних пристроїв та безпосередньо не реєструють розрахункові операції при наданні послуг, не забезпечують друкування та видачу відповідних розрахункових документів. На думку відповідача, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця кошти за надання послуги або товару, мають бути обладнані РРО. При цьому, оскільки, на дату проведення перевірки ПП «Солекс» (15 жовтня 2008 року) набрав чинності наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» від 01.07.2008р. № 430, яким до Реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», то, на думку відповідача, держава фактично виконала свій обов'язок з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають передбаченим Законом № 265/95-ВР вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Як наслідок з 1 липня 2008 року до суб'єктів господарювання, які надають гральні послуги з використанням гральних автоматів (тобто, до таких як ПП «Солекс»), у яких не реалізовані фіскальні функції, мають застосовуватися фінансові санкції, передбачені п. 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 12 серпня 2013 року, заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

20 серпня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що 01 жовтня 2008 року працівниками Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька була проведена перевірка господарської одиниці Донецької філії ПП «Солекс» - залу гральних автоматів (розташованого за адресою: м. Донецьк, бульв. Шевченка, ККР) з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений Акт від 01.10.2008р. № 0207/26/57/23/24102644.

В ході проведення перевірки перевіряючими встановлено, незабезпечення фіскального режиму роботи РРО на 26 гральних автоматів, поряд з наявністю в залі гральних автоматів зареєстрованого та належним чином опломбованого реєстратора розрахункових операцій (контрольно-касового апарату моделі Samsung ER-350F UA.01і, заводський номер ДІ 00502295, фіскальний номер 0563003017) і книги обліку розрахункових операцій (зареєстрованої на реєстратора розрахункових операцій за № 0563003017/р.

Одночасно згідно Акта перевірки: «в гральному залі у робочому стані знаходяться 26 гральних автоматів, які працюють від ключа, далі виставляються кредити та здійснюється гра. Всі автомати підключені до електромережі,на яких здійснюється гра гральні автомати не фіскалізовані, не мають фіскальних пристроїв, не реєструють розрахункових операцій при наданні послуг та розрахункові документи на них не видаються та не друкуються.».

Пробна розрахункова операцій під час здійснення перевірки працівниками податкової інспекції не проводилася.

Також в тексті цього Акті перевірки наявні посилання на те, що різниці між сумою готівкових коштів на місці проведення розрахунків в розмірі 7 350, 00 грн. та сумою коштів (7 350, 00 грн.), яка зазначена в денному звіті РРО, на момент проведення перевірки - не встановлено.

В результаті проведення вказаної перевірки працівниками податкового органу встановлене порушення ПП «Солекс» норм п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (розд. 3 «Висновок перевірки» Акта перевірки).

07 листопада 2008 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі зазначеного вище Акта перевірки прийняла спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форми «С) за № 0005072330/0, яким відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, за порушення вимог п. 1 ст. 3 цього Закону, нараховані позивачу фінансові санкції на суму 8 840, 00 грн.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

В силу приписів ст. 3 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

При цьому в розумінні норм абз. 3 і 4 ст. 2 цього Закону «реєстратор розрахункових операцій» - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо, а «розрахункова операція» - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно пункту 4.4 розділу 4 Порядку реєстрації , опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 10.12.2000р. (із змінами та доповненнями), реєстрація продажу товари (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо данні про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Аналіз наведених положень Закону № 265/95-ВР та Порядку № 614 дає підстави вважати, що метою застосування реєстраторів розрахункових операцій є контроль за обігом і кількістю готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

При цьому в Законі № 265/95-ВР відсутнє визначення терміна «послуга», натомість воно наведено в іншому нормативно-правовому акті - Законі України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005р. № 3164-IV. Відповідно до цього законодавчого акта послуга - це результат економічної діяльності , яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій. Таким чином, законодавець ув'язав надання послуги з продажем та купівлею в рамках торговельної операції.

Частиною 1 статті 263 Господарського кодексу України наводиться визначення поняття «господарсько-торговельної діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу»: діяльність, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Частина 3 статті 263 вказаного Кодексу визначає, що господарсько-торговельна діяльність суб'єктів господарювання може здійснюватись в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання;заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва;комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання здійснює господарсько-торгівельну діяльність і при цьому виконує операції, ознаки яких наведені у ст. 1 Закону № 265/95-ВР, то на такого суб'єкта поширюються положення цього Закону. А тому відповідно операції з купівлі - продажу кредитів, ставок на гру є розрахунковими і підлягають проведенню через реєстратори розрахункових операцій.

Зазначене підтверджується нормами Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003р. № 494 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2003 року за №1016/8337).

Згідно пункту 5 вказано Порядку, засвідчення прийняття ставок для участі в азартній грі, здійснюється через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з видачею чеків, які повинні зберігатись фізичною особою - гравцем до закінчення її участі в азартній грі.

Відповідно до абз. 9 ст. 2 Закону № 265/95-ВР «автомат з продажу товарів (послуг)» - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Згідно із ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006р. № 40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 року за № 622/12496, «гральний автомат» - це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001р. № 121 (далі - Постанова № 121) установлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 року.

Зокрема, у п. 6 додатку до вказаної Постанови № 121 наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх реєстратором розрахункових операцій. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз наведених вище норм права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

Будь-яка розрахункова операція за допомогою реєстратора розрахункових операцій реєструється один раз за надання послуги чи товару.

Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону). Тобто гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції (вказана правова позиція наведена в згаданій вище ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2013 року № К-32544/10).

В ході попереднього розгляду даної справи судами було встановлено, що у своїй діяльності ПП «Солекс» використовує гральні автомати, розроблені та сертифіковані ТОВ «Балатон».

В матеріалах справи наявні копії паспорту та посібника із експлуатації гральних автоматів «Балатон», відповідно до яких, вказані гральні автомати призначені до використання в якості засобу розваги та реалізують ігри з грошовим виграшем. Також такі автомати реалізують функції конфігурування, самодіагностики, реєстрації і збереження інформації про введені гравцями «кредити» та знятті гравцями «кредити» під час ігор, статистичну інформацію про хід гр. та ін. Одночасно застосування автоматів для конкретної сфери надання послуг повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також під час судового розгляду даної справи позивачем суду були надання письмові пояснення по суті проведення спірних розрахункових операцій. Зокрема, в даних поясненнях позивач зазначає про те, що гральні автомати, що використовувалися ПП «Солекс» у залі гральних автоматів за адресою: м. Донецьк, бульв. Шевченка, не мають купюроприймачів та не обладнані фіскальними пристроями. Вказані гральні автомати приводяться в дію за допомогою ключа. Проведення розрахунків за надання послуги - гри на гральному автоматі на момент проведення перевірки здійснювалося наступним чином: грошові кошти від гравця (споживача послуги) в якості ставки (права на гру) приймалися касиром, який одразу проводив їх через РРО (контрольно-касовий апарат моделі Samsung ER-350F UA.01і, заводський номер ДІ 00502295, фіскальний номер 0563003017) та видавав розрахунковий документ (фіскальний чек РРО) до моменту початку гри на гральному автоматі. Після цього касир вручну з допомогою відповідного ключа вмикав гральний автомат та виставляв ставку гравця відповідно до сплаченої суми готівкових коштів.

При цьому зі слів позивача реалізація фішок, жетонів та будь-яких інших замінників грошових коштів не здійснювалася.

Дані фактичні обставини відповідачем під час розгляду справи спростовані не були.

Наведений вище алгоритм цілком узгоджується з чинним станом на момент проведення перевірки Порядком обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003р. № 494, відповідно до пункту 5 якого придбання особами фішок, жетонів, отримання інших документів, які засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, здійснюється через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з видачею чеків , які повинні зберігатися фізичною особою-гравцем до закінчення її участі в азартній грі.

У відповідності до п. 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до суб'єкта господарської діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи наявні матеріали справи судом не встановлено проведення позивачем операцій з прийняття готівкових коштів або їх замінників від гравців безпосередньо через гральний автомат в силу технічних можливостей останнього (відсутності купюроприймача або відділення для фішок, жетонів).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене та з урахуванням наявних матеріалів справи, судом вбачається, що надання послуг у сфері грального бізнесу здійснювалося позивачем з дотриманням вимог Закону № 265/95-ВР, а саме: розрахунки зі споживачами послуг (гравцями) проводилися через зареєстрований, опломбований та приведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправними та скасувати спірне по справі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Солекс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 07 листопада 2008 року № 0005072330/0.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова