Постанова

від 29.01.2014 по справі 906/1088/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

29 січня 2014 року Справа № 906/1088/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С. ,

за участю представників:

Позивача - не з'явився;

Відповідача - не з'явився;

Третьої особи - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Ідеал-Центр" на рішення господарського суду Житомирської області від 14.10.13 р. у справі №906/1088/13

за позовом приватного підприємства "Бестлайн-Сервіс" (м.Київ)

до приватного підприємства "Ідеал-Центр" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство сфер послуг "ЕЛЕГАНТ" (м.Житомир)

про стягнення 69315,36 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.10.13 р. у справі №906/1088/13 за позовом приватного підприємства "Бестлайн-Сервіс" до приватного підприємства "Ідеал-Центр" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство сфер послуг "ЕЛЕГАНТ" про стягнення 69315,36 грн. - задоволено.

Стягнуто з приватного підприємства "Ідеал-Центр" на користь приватного підприємства "Бестлайн-Сервіс: 44166,67 грн. заборгованості по суборендній платі, 2613,75 грн. пені за прострочення суборендної плати, 574,68 грн. 3% річних за прострочення суборендної плати, 50,16 грн. інфляційних за прострочення суборендної плати, 20507,64 грн. заборгованості по компенсації за комунальні послуги, 1119,73 грн. пені за прострочення компенсації за комунальні послуги, 254,26 грн. 3% річних за прострочення компенсації за комунальні послуги, 28,47 грн. інфляційних за прострочення компенсації за комунальні послуги, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору, 1000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність позовних вимог чинному законодавству і фактичним обставинам справи (арк.справи 159-162).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - приватне підприємство "Ідеал-Центр звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (арк.справи 180, 181).

В скарзі, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права прийнявши доводи позивача щодо розміру компенсації витрат на оплату комунальних послуг без чіткого та детального розрахунку, що потягнуло за собою покладення на апелянта не тільки зайвих витрат на компенсацію вартості комунальних послуг, але і нарахованих неустойки, інфляційного збільшення суми боргу та трьох відсотків річних.

Просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 14.10.2014р. у справі №906/1088/13 в частині стягнення заборгованості по компенсації за комунальні послуги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2014р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 179).

Позивач не скористався правом подачі відзиву, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі №906/1088/13 внесено зміни до складу колегії суддів відповідно до затверджених складів колегій, а саме - визначено колегію суддів у складі: гол.суддя Саврій В.А., суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П.

У судове засідання апеляційної інстанції 29.01.2014р. представник відповідача не з'явився, однак, 28.01.2014р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від представника ПП "Ідеал-Центр" - Плешакова В.Ю. надійшла телеграма, в якій він просить розгляд апеляційної скарги відкласти, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання та необхідністю отримати нові докази (вх.№1600/14 від 28.01.2014 р.).

Щодо зазначеного клопотання колегією суддів приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

До клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не додано доказів, що підтверджують викладені в телеграмі обставини та не зазначено які саме докази відповідач вважає за необхідне отримати.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення сторін про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними у ній документами.

Позивач та третя особа не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому законом порядку (арк.справи 210, 212).

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третьої особи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.06.2012р. ТзОВ «ПСП «ЕЛЕГАНТ» (орендодавець) та ПП «Бестлайн-Сервіс» (орендар) уклали договір оренди приміщень №6-2012 (арк.справи 104-106), відповідно до п.2.2. якого, останній є орендарем приміщень загальною площею 140 кв.м. у будівлі за адресою: Житомирська обл., м.Житомир, вул.Київська, буд.71. договір укладено строком з 01.06.2011р. по 31.05.2013р.

Передача в оренду приміщень відбулась відповідно до підписаного сторонами акту прийому-передачі приміщень в оренду згідно договору №6-2012 від 01.06.2012 р. (арк.справи 107).

У відповідності до пункту 1.4. договору оренди приміщень №6-2012 від 01.06.2012р., приміщення передаються ПП "Бестлайн-Сервіс" з метою використання в господарській діяльності. Орендар має право надавати орендовані приміщення в суборенду повністю або частково.

01.06.2012р. ПП "Бестлайн-Сервіс" (орендар) та ПП "Ідеал-Центр" (суборендар) уклали договір №1-суб суборенди приміщень (арк.справи 33-35), відповідно до п.1.1 якого, орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування на строк та на умовах даного договору приміщення, загальною площею 140 кв.м., що знаходяться на другому поверсі нежитлової будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 71.

Пунктом 1.5. договору суборенди встановлено, що приміщення передаються з метою використання для розміщення офісу суборендаря.

Даний договір укладено строком з 01.06.2012р. по 31.05.2013р. (п.2.1 договору).

Після закінчення строку дії даного договору або у випадку його дострокового розірвання приміщення повертається орендарю протягом 5 робочих днів відповідним актом прийому-передачі (п.2.4. договору).

Суборендна плата, відповідно до п.3.1 договору, здійснюється в національній валюті України та складає за місяць суборенди 11000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Суд орендна плата нараховується з дня підписання сторонами акту прийому-передачі в суборенду до дня повернення суборендарем приміщення, зокрема, у разі припинення фактичного користування приміщенням суборендарем (п.3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що суборендна плата сплачується суборендарем щомісячно до 5-го числа поточного місяця на підставі даного договору суборенди приміщення, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендаря.

Суборендна плата невключає в себе вартість комунальних послуг: водопостачання та водовідведення, електро та тепло-постачання, а також, вивезення сміття, прибирання прилеглої території (п.3.5. договору).

Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що вартість комунальних послуг компенсується суборендарем орендарю згідно наданих рахунків-фактур, протягом 3-х банківських днів, або після укладення суборендарем відповідних договорів сплачується самостійно по розрахунковим (платіжним) документам відповідних служб, що надають послуги. Послуги зв'язку сплачуються суборендарем самостійно та підставі окремого договору з підприємством, яке надає послуги. Також суборендар самостійно організовує прибирання прилеглої території та вивіз сміття.

Відповідно до п.3.7 договору суборенди, не пізніше 10-го числа кожного місяця орендар надає суборендарю акт наданих послуг за фактичну суборенду приміщення за попередній місяць, що являється фактичним підтвердженням користування приміщенням.

Суборендна плата за неповний місяць суборенди, згідно 3.8 договору, сплачується суборендарем пропорційно фактичній кількості днів суборенди у відповідному місяці.

При цьому, сторонами погоджено в пункті 6.4. договору, що за затримку розрахунків з суборендної плати та комунальних платежів більш ніж на 5 робочих днів суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Приміщення передано в суборенду ПП "Ідеал-Центр" відповідно до підписаного сторонами акту прийому-передачі приміщень в суборенду згідно договору №1-суб від 01.06.2012р. (арк.справи 36).

Листом №38 від 12.04.2013р. суборендар звернувся до орендаря з проханням з 25.04.2013р. достроково розірвати договір суборенди №1 від 01.06.2012р. (арк.справи 45).

У відповіді на вказаний лист, за вих.№15/04-2013 від 15.04.2013р. (арк.справи 47, 48), орендарем зазначено про наявність заборгованості суборендаря за договором суборенди, а саме, по суборендній платі та по компенсації комунальних послуг, після погашення якої (або надання гарантійного листа з даного приводу) буде розглянуто питання можливості дострокового розірвання договору суборенди від 01.06.2012 р.

ПП "Ідеал-Центр" надано орендарю гарантійний лист за №30 від 24.04.2013р. (арк.справи 46), в якому гарантовано погашення заборгованості по договору №1 суборенди від 01.06.2012р., визначеної у підписаних сторонами актах звірки взаємних розрахунків (арк.справи 41,42), в т.ч. по компенсації комунальних послуг (23083,90 грн.) та по суборендній платі (35000,00 грн.) станом на 01.04.2013 р., до 25.09.2013 р.

В листі від 26.04.2013 р. вих.№26/04-2013, у відповідь на лист №30 від 24.04.2013р. орендар погодив граничний термін погашення боргу лише до 26.05.2013р., а також повідомив, що у зв'язку з фактичним припиненням використання приміщення 25.04.2013р. ПП "Ідеал-Центр" буде додатково виставлено рахунок на оплату комунальних послуг (після отримання рахунку від відповідних служб) за вказаний період (квітень 2013 року, по 25.04.2013 р.), а також, про зобов'язання сплатити за суборенду приміщення за квітень 2013 року (по 25.04.2013 р.) - 9166,67 грн. (арк.справи 49).

Акт здачі-приймання робіт (послуг) від 25.04.2013р. та рахунок на оплату комунальних послуг в квітні 2013р. надіслані орендарем ПП "Ідеал-Центр" з супровідним листом від 14.05.2013р. (арк.справи 52,53).

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, фактичне використання ПП "Ідеал-Центр" приміщень, що перебували в суборенді у останнього на підставі договору 1-суб від 01.06.2012р., тривало до 25.04.2012р. Суборендарем неналежно виконувались свої зобов'язання за договором суборенди щодо сплати суборендної плати та компенсації вартості комунальних послуг, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед орендарем, яка станом на 01.05.2013р. становила 35000,00грн. по платі за суборенду та 23083,90грн. по компенсації вартості комунальних послуг, про що сторони підписали акти звірки взаємних розрахунків (арк.справи 42, 43).

07.06.2013р. ПП "Бестлайн-Сервіс" зверталося до ПП "Ідеал-Центр" з претензією №1 за вих.№11 (арк.справи 37-40) з вимогою про погашення існуючої заборгованості за договором суборенди приміщень та нарахованих штрафних санкцій).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінськогосподарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно положень ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Як було встановлено, між ПП "Бестлайн-Сервіс" та ПП "Ідеал-Центр" існували господарські правовідносини на підставі договору суборенди приміщень №1-суб від 01.06.2012 р.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів, зміст договору визначається на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (оренди).

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст.285 ГК України).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі (ч.3 ст.285 ГК України).

Матеріалами справи встановлено факт передачі орендарем приміщення в суборенду відповідачу, користування останнім цим приміщенням, існування у відповідача заборгованості по сплаті платежів та суборенду та компенсації орендарю оплати вартості комунальних послуг внаслідок недотримання умов, погоджених сторонами в укладеному договорі суборенди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював свої зобов'язання, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по суборендній платі за період з грудня 2012 року по 25.04.2013р. в загальній сумі 44166,67 грн., а також з компенсації по комунальним послугам за період з листопада 2012 року по 25.04.2013р. в загальній сумі 20507,64 грн., що підтверджується актами здачі прийнятих робіт (надання послуг). В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованостей на момент прийняття рішення у справі судом першої інстанції.

Здійснивши в апеляційному провадженні перевірку розрахунку суми боргу, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Житомирської області про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 44166,67 грн. заборгованості по суборендній платі та 20507,64 грн. заборгованості по компенсації за комунальні послуги та необхідність задоволення позову в цій частині.

Крім цього, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 574,68грн. 3% річних за прострочення суборендної плати, 50,16грн. інфляційних за прострочення суборендної плати, 254,26грн. 3% річних за прострочення компенсації за комунальні послуги, 28,47грн. інфляційних за прострочення компенсації за комунальні послуги.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку, відповідачем, всупереч п.6.4. договору, було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за договором суборенди понад 5 робочих днів.

Перевіривши у апеляційному провадженні правильність розрахунку позивача, колегією суддів встановлено обгрунтованість зазначених вимог та стягнення з відповідача вказаних сум 3% річних і інфляційних.

Згідно п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Як встановлено ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пенею, відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В апеляційному провадженні, колегія суддів перевірила розрахунок позивача (арк.справи 6-13), та погоджується з висновком місцевого господарського суду про законність заявлених позовних вимог в частині стягнення пені.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд Житомирської області дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню повністю:

Також, судом першої інстанції було вірно встановлено, що витрати зі сплати судового збору та витрати на оплату послуг адвоката в частині 1000,00 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Ідеал-Центр" на рішення господарського суду Житомирської області від 14.10.13 р. у справі №906/1088/13- залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.