Постанова

від 22.01.2014 по справі 826/17117/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2014 року 09:33 № 826/17117/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Глуховської О.Є., Руголя Т.Ю., відповідача - Мосунова Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомПриватного підприємства «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 липня 2013 року № 0002272201, № 0002282201, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 жовтня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (далі - ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007», позивач) з адміністративним позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 липня 2013 року № 0002272201, № 0002282201, прийнятих Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що винесені податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та нормах чинного законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач, продублювавши нічим не доведені висновки актів іншого податкового органу, зробив необґрунтовані припущення, що взаємовідносини зі своїми контрагентами платник податку декларував з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Позивач вказує на те, що ним під час проведення перевірки були надані первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат, про що перевіряючим зазначено в акті перевірки.

Разом з тим, контролюючим органом не було надано оцінки та проігноровано фінансово-господарські документи позивача по взаємовідносинах з контрагентами та зроблено упереджені висновки щодо порушень податкового та іншого законодавства з боку підприємства.

На переконання позивача, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевівряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Як наслідок, позивач вважає, що висновки викладені в акті перевірки базуються на припущеннях та неналежних доказах, посилання в ньому на порушення вимог діючого законодавства безпідставне та неправомірне, фактичне виконання господарських зобов'язань між ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» та контрагентами підтверджено всіма необхідними первинними документами, а тому, на переконання позивача, твердження контролюючого органу про відсутність у платника податків при укладенні договорів та здійсненні господарських операцій з постачальниками господарської мети суперечить чинному законодавству України та є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що враховуючи висновки актів ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічних звірок від 02.04.2013 р. № 341/22.5-07/37848367, від 01.03.2013 р. № 215/22-6/34956843 та враховуючи норми законодавчих актів, документи по взаємовідносинах ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп», ТОВ «Артель В.М.» з ТОВ «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат з податку на прибуток вартості придбання робіт, оформлених як придбані у ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп», ТОВ «Артель В.М.».

За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, контролюючим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення.

В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (ідентифікаційний код юридичної особи 34712797) зареєстроване виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради 23.02.2007 р. за № 10741070005028304. Вказане підприємство розташоване за адресою: 01025, м. Київ, вул. Володимирівська, будинок 7, кв. 1.

ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02.03.2007 р. за № 32071 та на дату підписання акту перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва № 100309320 від 10.11.2010 р. ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» є платником податку на додану вартість з 10.11.2010 р. (індивідуальний податковий номер 347127926594).

В період з 25.06.2013 р. по 02.07.2013 р. ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (код за ЄДРПОУ 34712797) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп» (код ЄДРПОУ 37848367) за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р., ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843) за період з 01.06.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено Акт № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013 р.

Перевірка проводилась на підставі наказу від 21.06.2013 р. № 58, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС та направлення від 25.06.2013 р. № 98/22-01, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість за період з червня 2012 року по грудень 2012 року на загальну суму ПДВ 351 158,67 грн., в тому числі по періодах: червень 2012 року - 32 249,00 грн.; липень 2012 року - 45 770,00 грн.; серпень 2012 року - 61 000,00 грн.; вересень 2012 року - 17 268,33 грн.; жовтень 2012 року - 172 884,68 грн.; листопад 2012 року - 17 003,33 грн.; грудень 2012 року - 4 983,33 грн.;

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п . 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, що призвело до заниження суми податку на прибуток, всього у сумі 368 716,42 грн., у тому числі за період: за 2012 рік у розмірі 368 716,42 грн.

15 липня 2013 року позивач до податкового органу подав заперечення за № 12/13 на Акт № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013 р.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 18 липня 2013 року № 1638/10/22.01-19, висновки, викладені в акті № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013 р. залишено без змін.

22 липня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013 р., прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002272201, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI за порушення вимог пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п . 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 460 895,52 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 368 715,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 92 179,10 грн.

22 липня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013 р., прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002282201, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 438 948,33 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 351 158,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 87 789,66 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями його скарги залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Приватного підприємства «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки, за наслідками проведення останньої контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Також, у відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПК України).

Приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з абз. другим п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як підтверджено матеріалами справи, при перевірці позивача були використані акти ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» (код за ЄДРПОУ 37848367) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період: з 01.06.2012 р. по 31.10.2012 р.» від 02.04.2013 р. № 341/22.5-07/37848367 (далі - Акт № 341/22.5-07/37848367), «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Артель В.М.» (код за ЄДРПОУ 34956843) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.» від 01.03.2013 р. № 215/22-6/34956843 (далі - Акт № 215/22-6/34956843).

З дослідженого в судовому засіданні Акту № 341/22.5-07/37848367 вбачається, що ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС надано висновок щодо наявних ознак «фіктивності» ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» (код за ЄДРПОУ 37848367) від 13.03.2013 р. № 979/07-05.

Згідно даного висновку: стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

За наслідками проведених заходів було встановлено фактичні дані, що свідчать про наявність ознак фіктивності ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

Крім того, в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність виробничих потужностей, складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Стосовно взаємовідносин позивач з ТОВ «Артель В.М.» суд зазначає, що відповідач від ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС отримав висновок № 821/07-05 від 01.03.2013 р. щодо наявності ознак «фіктивності» ТОВ «Артель В.М.».

Відповідно до інформації, що викладена у висновку: проведено обстеження податкової адреси ТОВ «Артель В.М.», а саме: вул. Автозаводська, буд. 39, кв. 21, за якою вказане підприємство не знаходиться; стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; за наслідками проведених заходів встановлено фактичні дані, що свідчать про наявність ознак фіктивності ТОВ «Артель В.М.» та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

Беручи до уваги викладене, відповідач у своєму акті № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013 р. дійшов висновку про відсутність під час взаємодії ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» з суб'єктами господарювання: ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» та ТОВ «Артель В.М.», з урахуванням реального часу здійснення операцій, управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Аналізуючи викладене, суд зазначає,що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. (Лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з висновком відповідача стосовно того, що податковий кредит відповідно до податкових накладних на загальну суму ПДВ 351 158,67 грн., які виписані ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» (код за ЄДРПОУ 37848367), ТОВ «Артель В.М.» (код за ЄДРПОУ 34956843) на адресу ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» не можуть бути використані позивачем в податковому обліку.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що 12.06.2012 р. між ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (Підрядник) та ТОВ «ДОБРО-ПЛЮС» (Замовник) укладено Договір № 120612 (далі - Договір № 120612), по умовам якого, Підрядник зобов'язується виконувати за завданням Замовника, з використанням власних матеріалів та матеріалів Замовника, будівельно-оздоблювальні роботи (Роботи), а Замовник зобов'язується приймати і оплачувати Роботи та використані при виконанні Робіт матеріали. Перелік та обсяг Робіт та матеріалів визначається у проектно-кошторисній документації (Додатки до Договору, які є його невід'ємними частинами) (пп. 1.1 п. 1 Договору № 120612).

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 Договору № 120612 Роботи виконуються на об'єкті: Пансіонат родинного типу для батьків з дітьми за адресою: м. Ялта, смт. Ореанда, район пансіонату «Гліцинія».

Приписами пп. 6.1 п. 6 Договору № 120612 визначено, що фактично виконані Підрядником обсяги робіт оформляються актами здачі-приймання по формі № КБ-2в і довідкою по формі № КБ-3, які представляються Підрядником до 28 числа кожного місяця. Замовник підписує їх протягом 3-х (трьох) днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою.

На виконання умов Договору № 120612 між сторонами були підписані, наявні в матеріалах справи, Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Суд звертає увагу на той факт, що у вказаних документах, копії яких наявні в матеріалах справи, відсутні відомості щодо субпідрядних організацій, які приймали участь у виконанні вказаних робіт.

Однак, судом встановлено, що одночасно між ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (Замовник) та ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» (Підрядник) укладено Договір підряду № 151012 від 15.10.2012 р. (далі - Договір № 151012), згідно якого, Підрядник зобов'язується виконувати за завданням Замовника, з використанням власних матеріалів Роботи, а Замовник зобов'язується приймати і оплачувати Роботи та використані при виконанні Робіт матеріали. Перелік та обсяг Робіт та матеріалів визначається у проектно-кошторисній документації (Додатки до Договору, які є його невід'ємними частинами) (пп. 1.1 п. 1 Договору № 151012).

Роботи виконуються за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Ореанда в районі пансіонату «Гліцинія», Комплекс «Дипломат» (пп. 1.2 п. 1 Договору № 151012).

Доставка матеріалів проводиться за рахунок Підрядника за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Ореанда в районі пансіонату «Гліцинія», Комплекс «Дипломат» (пп. 1.3 п. 1 Договору № 151012).

Фактично виконані Підрядником обсяги робіт оформляються актами здачі-приймання по формі № КБ-2в і довідкою по формі № КБ-3, які представляються Підрядником до 28 числа кожного місяця. Замовник підписує їх протягом 3-х (трьох) днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою (пп. 6.1 п. 6 Договору № 151012).

Проте, Актів по формі № КБ-2в та Довідок по формі № КБ-3 позивачем не надано, в матеріалах справи такі відсутні.

Також, між позивачам та ТОВ «Артель В.М.» укладені Договори № 140512 від 14.05.2012 р. та № 150612 від 15.06.2012 р.

Згідно Договору № 140512 від 14.05.2012 р., укладеного між ТОВ «Артель В.М.» (Підрядник), в особі директора Мішечкіна Д.В., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (Замовник), в особі заступника директора Руголя Т.Ю., що діє на підставі Статуту, Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника та з його матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: механізоване штукатурення стін та укосів гіпсовим розчином до 20мм в м. Ялта, смт. Ореанда, р-н панс. «Гліцинія», «Пансіонат сімейного типу» (пп. 1.1 п. 1 Договору № 140512).

Згідно Договору № 150612 від 15.06.2012 р., укладеного між ТОВ «Артель В.М.» (Підрядник), в особі директора Мішечкіна Д.В., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (Замовник), в особі заступника директора Руголя Т.Ю., що діє на підставі Статуту, Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника, з використанням власних матеріалів Роботи, а Замовник зобов'язується приймати і оплачувати Роботи та використані при виконанні Робіт матеріали. Перелік та обсяг Робіт та матеріалів визначається у проектно-кошторисній документації (Додатки до Договору, які є його невід'ємними частинами) (пп. 1.1 п. 1 Договору № 150612).

Роботи виконуються за адресою: м. Ялта, смт. Ореанда, р-н панс. «Гліцинія», «Пансіонат сімейного типу».

Фактично виконані Підрядником обсяги робіт оформляються актами здачі-приймання, які представляються Підрядником до 28 числа кожного місяця. Замовник підписує їх протягом 3-х (трьох) днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою (пп. 6.1 п. 6 Договору № 150612).

На виконання умов Договору № 150612 між сторонами були підписані, наявні в матеріалах справи, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» від 04.12.2009 р. № 554, примірними формами первинних облікових документів у будівництві є № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які позивачем не складалися..

Як наслідок, на думку суду, в акті № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013 р. ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві правомірно дійшла висновку, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп», ТОВ «Артель В.М.» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Досліджені докази, а саме: договори, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідки про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні, які надані позивачем, суд вважає неналежними, оскільки належним чином оформлені документи не дають підстав для формування витрат та нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані витрати та податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Таких достатніх та належних доказів позивачем у судове засідання надано не було, а тому аналіз матеріалів справи дає суду підстави вважати, що послуги не були надані саме цими контрагентами.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що під час перевірки були встановлені порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, по результатам перевірки, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, посадовою особою суб'єкта владних повноважень складений відповідний акт, на підставі якого правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення, а тому, підстав для визнання їх протиправними та скасування у суду не має.

З встановлених в судовому засіданні фактів та досліджених матеріалів справи, суд встановив, що дії позивача, як платника податку свідчать про його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що свідчить про відсутність підстав для формування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0002272201, № 0002282201 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 4 129,20 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» судовий збір у розмірі 4 129,20 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.01.2014 р.