Ухвала

від 18.03.2014 по справі 826/17117/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17117/13-а(у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Євро Буд Сервіс 2007» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2014 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Євро Буд Сервіс 2007» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002272201 від 22.07.2013 на суму 460 895, 52 грн. та № 0002282201 від 22.07.2013 на суму 438 948, 33 грн., прийняті ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2014 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 25.06.2013 по 02.07.2013 на підставі наказу від 21.06.2013 № 58, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС та направлення від 25.06.2013 № 98/22-01, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (код за ЄДРПОУ 34712797) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп» (код ЄДРПОУ 37848367) за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, ТОВ «Артель В.М.» (код ЄДРПОУ 34956843) за період з 01.06.2012 по 31.12.2012.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість за період з червня 2012 року по грудень 2012 року на загальну суму ПДВ 351 158,67 грн., в тому числі по періодах: червень 2012 року - 32 249,00 грн.; липень 2012 року - 45 770,00 грн.; серпень 2012 року - 61 000,00 грн.; вересень 2012 року - 17 268,33 грн.; жовтень 2012 року - 172 884,68 грн.; листопад 2012 року - 17 003,33 грн.; грудень 2012 року - 4 983,33 грн.;

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями, що призвело до заниження суми податку на прибуток, всього у сумі 368 716,42 грн., у тому числі за період: за 2012 рік у розмірі 368 716,42 грн.

15.07.2013 позивач до податкового органу подав заперечення за № 12/13 на акт № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень від 18.07.2013 № 1638/10/22.01-19 акт № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013 залишено без змін.

22.07.2013 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі акту перевірки № 273/22-01/34712797 від 08.07.2013 прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0002272201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 460 895,52 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 368 715,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 92 179,10 грн.;

- № 0002282201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 438 948,33 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 351 158,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 87 789,66 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями його скарги залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп» та ТОВ «Артель В.М.» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Висновки відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки, надані суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (замовник) та ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» (підрядник) укладено договір підряду № 151012 від 15.10.2012 (далі - договір № 151012), згідно якого підрядник зобов'язується виконувати за завданням замовника, з використанням власних матеріалів роботи, а замовник зобов'язується приймати і оплачувати роботи та використані при виконанні робіт матеріали. Перелік та обсяг робіт та матеріалів визначається у проектно-кошторисній документації (додатки до договору, які є його невід'ємними частинами) (пп. 1.1 п. 1 договору № 151012).

Роботи виконуються за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Ореанда в районі пансіонату «Гліцинія», комплекс «Дипломат» (пп. 1.2 п. 1 договору № 151012).

Доставка матеріалів проводиться за рахунок підрядника за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Ореанда в районі пансіонату «Гліцинія», комплекс «Дипломат» (пп. 1.3 п. 1 договору № 151012).

Також, між позивачам та ТОВ «Артель В.М.» укладені договори № 140512 від 14.05.2012 та № 150612 від 15.06.2012.

Згідно договору № 140512 від 14.05.2012 , укладеного між ТОВ «Артель В.М.» (підрядник), в особі директора Мішечкіна Д.В., що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (замовник), в особі заступника директора Руголя Т.Ю., що діє на підставі статуту, підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника та з його матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: механізоване штукатурення стін та укосів гіпсовим розчином до 20 мм в м. Ялта, смт. Ореанда, р-н панс. «Гліцинія», «Пансіонат сімейного типу» (пп. 1.1 п. 1 договору № 140512).

Згідно Договору № 150612 від 15.06.2012, укладеного між ТОВ «Артель В.М.» (підрядник), в особі директора Мішечкіна Д.В., що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ПП «ЄВРО БУД СЕРВІС 2007» (замовник), в особі заступника директора Руголя Т.Ю., що діє на підставі статуту, підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника, з використанням власних матеріалів роботи, а замовник зобов'язується приймати і оплачувати роботи та використані при виконанні робіт матеріали. Перелік та обсяг робіт та матеріалів визначається у проектно-кошторисній документації (додатки до договору, які є його невід'ємними частинами) (пп. 1.1 п. 1 договору № 150612).

Роботи виконуються за адресою: м. Ялта, смт. Ореанда, р-н панс. «Гліцинія», «Пансіонат сімейного типу».

Згідно з п. 198. 1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198. 2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пп. 6.1 п. 6 договору № 151012 фактично виконані підрядником обсяги робіт оформляються актами здачі-приймання по формі № КБ-2в і довідкою по формі № КБ-3, які представляються підрядником до 28 числа кожного місяця. Замовник підписує їх протягом 3-х (трьох) днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою.

Однак, актів по формі № КБ-2в та довідок по формі № КБ-3 позивачем не надано, в матеріалах справи такі відсутні.

Також, відповідно до пп. 6.1 п. 6 договору № 150612 фактично виконані підрядником обсяги робіт оформляються актами здачі-приймання, які представляються підрядником до 28 числа кожного місяця. Замовник підписує їх протягом 3-х (трьох) днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою.

На виконання умов договору № 150612 між сторонами були підписані наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» від 04.12.2009 № 554 примірними формами первинних облікових документів у будівництві є № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які позивачем не складалися.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що надані позивачем документи первинного обліку не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення позивачем відображених у таких податкових накладних сум до податкового кредиту є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як підтверджено матеріалами справи, при перевірці позивача були використані акти ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» (код за ЄДРПОУ 37848367) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період: з 01.06.2012 по 31.10.2012» від 02.04.2013 № 341/22.5-07/37848367 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Артель В.М.» (код за ЄДРПОУ 34956843) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.» від 01.03.2013 р. № 215/22-6/34956843.

З акту № 341/22.5-07/37848367 вбачається, що ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС надано висновок щодо наявних ознак «фіктивності» ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» (код за ЄДРПОУ 37848367) від 13.03.2013 № 979/07-05.

Згідно даного висновку: стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

За наслідками проведених заходів було встановлено фактичні дані, що свідчать про наявність ознак фіктивності ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

Крім того, в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Міжнародна Компанія «Інтерпрайм Груп» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність виробничих потужностей, складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Артель В.М.» колегія суддів зазначає, що відповідач від ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС отримав висновок № 821/07-05 від 01.03.2013 щодо наявності ознак «фіктивності» ТОВ «Артель В.М.».

Відповідно до інформації, що викладена у висновку: проведено обстеження податкової адреси ТОВ «Артель В.М.», а саме: вул. Автозаводська, буд. 39, кв. 21, за якою вказане підприємство не знаходиться; стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; за наслідками проведених заходів встановлено фактичні дані, що свідчать про наявність ознак фіктивності ТОВ «Артель В.М.» та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

Згідно постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09 про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів вони не підписували.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснювалась ними поза межами правового поля, а укладені ними правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп» та ТОВ «Артель В.М.», не потребує доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10 наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0002272201 та № 0002282201 від 22.07.2013 є правомірними, оскільки винесені з дотриманням норм чинного податкового законодавства, що не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Євро Буд Сервіс 2007» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 24.03.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.