Постанова

від 08.04.2009 по справі 5/563

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 08.04.2009 р.                                                                                                    

№ 5/563 

Окружний адміністративний суд міста

Києва у складі:

головуючого - судді Кочана В.М.,

Пилипенко О.Є., Винокурова К.С.

секретаря судового засідання Стріхи

В.І.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративний позов

ОСОБА_1

до

      Кабінету Міністрів України третя особа

на стороні відповідача: Міністерство оборони України 

про

визнання дій протиправними та

скасування постанови № 1294 від 07.11.2007р.,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1. звернувся до суду з

адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача

щодо прийняття  Постанови КМ України

№1294 від 07.11.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового

забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу";

скасувати вказану Постанову та зобов"язати КМ України при прийнятті нової

постанови (рішення) щодо пенсійного забезпечення позивача врахувати факт

проходження ним військової служби в період з 1965 року по 1994 рік та його

звільнення в запас з посади начальника оперативного управління Головного

управління командувача національної гвардії України.

          Представники позивача в судовому

засіданні позовні вимоги підтримали. Вважають, що оскаржувана Постанова

суперечить вимогам ч.3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий

захист військовослужбовців та членів їх сімей" та призвела до погіршення

пенсійного забезпечення позивача. 

          Представник відповідача проти

задоволення адміністративного позову заперечив, оскільки вважає, що оскаржувана

Постанова прийнята відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України, та жодним чином прав позивача не порушує.

          Вислухавши пояснення представників

сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні

адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав. 

          Відповідно до пункту 3 статті 116

Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення

політики у сфері соціального захисту.

          Згідно із пунктом 3 частини 1 статті

2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" до основних завдань

Кабінету Міністрів України належить, зокрема, забезпечення проведення

бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної,

податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та

зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і

культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

          Згідно зі статтею 117 Конституції

України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і

розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

          Відповідно до

частини й статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею

72 цього Кодексу.

          Позивачем не надано жодних доказів,

які б свідчили про порушення закону відповідачем під час проведення процедури

прийняття постанови від 07.11.2007 року №1924.

          У відповідності до ч.3 ст.5 Закону

України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби,

та деяких інших осіб" порядок сплати сум щодо осіб, які набули право на

пенсію у відповідності до зазначеного закону, визначається Кабінетом міністрів

України.

          Відповідно до пункту 8 Постанови КМ

України №1924 від 07.11.2007 року у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї

постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих

військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на період їх служби

на займаній посаді та у військовослужбовців, осіб рядового і начальницького

складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою

посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця

між розміром грошового забезпечення (без премії), встановленим до набрання

чинності цією постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими

умовами.

           Суд вважає, що в процесі розгляду

справи не встановлено незаконності та 

невідповідності оскаржуваного нормативно-правового акта чи його окремих

положень актам вищою юридичної сили, а отже підстави для задоволення

адміністративного позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158,

161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

П О С Т А Н О

В И В:

В

задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена

до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження

постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови

в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Головуючий

- суддя                                                                       

Кочан В.М.  

                                  судді                                                                                     Пилипенко

О.Є.

Винокуров К.С.