Постанова

від 27.01.2014 по справі 812/9092/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9092/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

представника позивача - Попової М.М.,

представників відповідача - Кузнєцова О.С., Ларионенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до публічного акціонерного товариства «Науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут «Вуглемеханізація» про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою наукових пенсій і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до публічного акціонерного товариства «Науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут «Вуглемеханізація» про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумами пенсій у розмірі 487254,61 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року залишено без розгляду адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до публічного акціонерного товариства «Науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут «Вуглемеханізація» про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумами пенсій у розмірі 487254,61 грн., в частині позовних вимог щодо стягнення з публічного акціонерного товариства «Науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут «Вуглемеханізація» заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою наукових пенсій і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2004 року по 01.04.2013 року на суму 412666,22 грн., у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно- конструкторский інститут "Вуглемеханізація" зареєстровано платником збору в управлінні Пенсійного фонду України Ленінського району м. Луганська 19.02.1991р. за №01 - 0038.

На підставі статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372, Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно- конструкторский інститут "Вуглемеханізація" зобов'язано щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Разом з направленням Розрахунків по різниці витрат відповідачу було нагадано про необхідність сплати щомісячної суми в зазначені в Інструкції строки.

Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно- конструкторский інститут "Вуглемеханізація" має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року у сумі 52602,40 грн.

Розрахунки були отримані підприємством та не були оскаржені в установленому законодавством порядку.

У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Науково -- дослідний і проектно - конструкторський інститут «Вуглемеханізація» заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеному у позові. Також, позивач щодо суми відшкодування зазначив, що при проведенні звірки розрахунків за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року до розрахунку були взяті усі працівники, які працювали з 1989 року та також різниця між сумами пенсій, яка підлягає відшкодуванню розрахована з 1989 року.

Просив суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут «Вуглемеханізація» заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року у сумі 52602,40 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська.

Перший представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, а саме на суму 31522,99 грн., про що зазначив у акті звірення розрахунків, та вказавши, що деяких працівників не можна брати до розрахунку, з підставі того, що вони з моменту дії Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» не працювали на підприємстві, а саме ОСОБА_4 звільнився 29.12.1990 року, ОСОБА_5 звільнився з 1992 року, ОСОБА_6 звільнився 07.10.1991 року, ОСОБА_7 звільнився в 1989 році, ОСОБА_8 звільнилася 01.02.1989 року. ОСОБА_9 звільнилася 30.03.1990 року, ОСОБА_10 звільнилися 15.02.1991 року, ОСОБА_11 працював до 1992 року, ОСОБА_12 працював до 1989 року, ОСОБА_13 не працював, ОСОБА_14 працював до 17.04.1989 року.

Проти задоволення позовних вимог на суму 31522,99 не заперечував, у задоволенні іншої сумиих позовних вимог просив суд відмовити за необґрунтованістю.

Другий представник відповідача підтримав пояснення надані першим представником відповідача, проти задоволення позовних вимог на суму 31522,99 не заперечував, у задоволенні інших позовних вимог просив суд відмовити за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно- конструкторский інститут "Вуглемеханізація" зареєстровано в якості юридичної особи та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том І а.с.5-8).

Відповідно до розділу 4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.1.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно - конструкторский інститут "Вуглемеханізація" зареєстровано платником збору в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська 19.02.1991р. за № 01 - 0038 (томт. І а.с.4).

Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначені правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність», зокрема, метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.

Основними завданнями цього Закону є визначення: правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації; економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості; основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації) (стаття 4 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Відповідно до статті 6 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.

Згідно із вимогами статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Пунктом 1 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 24 березня 2004 року за № 372 (надалі - Порядок від 24 березня 2004 року № 372), визначено механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Пунктом 2 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (пункт 8 Порядку від 24 березня 2004 року № 372).

Відповідно до пункту 9 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

На підприємстві відповідача працювали працівники, яким призначено пенсію згідно із Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність».

На виконання вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська були надіслані Публічному акціонерному товариству "Науково-дослідний і проектно-конструкторский інститут "Вуглемеханізація" повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на 2013 рік (з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року) (том І а.с.193-218, том ІІ а.с.1-16,20-24).

В судовому засіданні було встановлено, що відшкодування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська розраховано з 1989 року та з урахуванням усіх працівників, які працювали з 1989 року, що не заперечували сторони по справі.

Отримавши повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на 2013 рік, не надавши на них заперечень та не оскарживши повідомлення в суді, відповідач фактично узгодив такі повідомлення.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська зроблено акт звірки розрахунків про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів пред'явлених Публічному акціонерному товариству "Науково-дослідний і проектно- конструкторский інститут "Вуглемеханізація" за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року.

Відповідно до зазначеного акту різниця між сумою пенсій, яка підлягає відшкодуванню підприємством склала 52602,40 грн., оскільки до розрахунків УПФУ були включені особи, які не працювали на підприємстві з 1992 року, а саме ОСОБА_4 звільнився 29.12.1990 року, ОСОБА_5 звільнився з 1992 року, ОСОБА_6 звільнився 07.10.1991 року, ОСОБА_7 звільнився в 1989 році, ОСОБА_8 звільнилася 01.02.1989 року. ОСОБА_9 звільнилася 30.03.1990 року, ОСОБА_10 звільнилися 15.02.1991 року, ОСОБА_11 працював до 1992 року, ОСОБА_12 працював до 1989 року, ОСОБА_13 не працював, ОСОБА_14 працював до 17.04.1989 року. До того ж, розрахунок було здійснено з урахуванням того, що різниця між сумами пенсій, яка повинна відшкодуваватись нарахована з 1989 року.

За виключенням вищевказаних осіб та з урахуванням того, що підприємство зобов'язано відшкодовувати різницю між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів з моменту набрання чинності Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність», а саме з 1992 року, сума відшкодування різниці підприємством складає 31522,99 грн.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, щодо того, що ОСОБА_4 звільнився 29.12.1990 року, ОСОБА_5 звільнився з 1992 року, ОСОБА_6 звільнився 07.10.1991 року, ОСОБА_7 звільнився в 1989 році, ОСОБА_8 звільнилася 01.02.1989 року. ОСОБА_9 звільнилася 30.03.1990 року, ОСОБА_10 звільнилися 15.02.1991 року, ОСОБА_11 працював до 1992 року, ОСОБА_12 працював до 1989 року, ОСОБА_13 не працював, ОСОБА_14 працював до 17.04.1989 року, - позивач суду не надав.

З урахуванням дії закону у часі, суд не бере до уваги доводи позивача щодо розрахунку суми відшкодування різниці між сумами пенсій працівникам з 1989 року, оскільки зобов'язання науковими підприємствами щодо відшкодування різниці між сумами пенсій виникло з 1992 року, тобто з моменту набрання чинності Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність».

В акті звірення розрахунків про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року, Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно- конструкторский інститут "Вуглемеханізація" вказало, що різниця між сумою пенсій, яка підлягає відшкодуванню склала 31522,99 грн., оскільки щодо кожного працівника відшкодування розраховано з 1992 року.

Суд погоджується з доводами відповідача викладеними у акті перевірки та вважає його належним та допустимим доказом у справі.

Сума по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, в загальній сумі 31522,99 грн., підтверджується повідомленнями про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на 2013 рік (з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року) (том І а.с.195,198,200, 202,204-206,208-210,212-214,216-218, том ІІ а.с.2-4,7,8,11,15,21,22,24).

Відповідач не заперечує проти того, що в нього дійсно існує заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у сумі 31522,99 грн. Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо відшкодування у сумі 31522,99 грн., відповідач суду не надав.

Оскільки в порушення вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 відповідач щомісяця до 25-го числа з квітня 2013 року по жовтень 2013 року не внес до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська визначену суму у загальному розмірі 31522,99 грн., що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою наукових пенсій і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року у сумі 31522,99 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню, у задоволенні інших позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не вірно встановлено момент з якого відповідач повинен відшкодовувати різницю між пенсіями.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 27 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 лютого 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись сстаттями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до публічного акціонерного товариства «Науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут «Вуглемеханізація» про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою наукових пенсій і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року, - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут «Вуглемеханізація» заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року в сумі 31522,99 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот двадцять дві гривні 99 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська.

У задоволенні інших позовних вимог, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2014 року.

Суддя Т.І. Ковальова