Ухвала

від 27.01.2014 по справі 17-13/5026/2738/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 січня 2014 року Справа № 5026/2738/2011

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тамара" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р. (головуючий суддя: Шаптала Є.Ю., судді Самсін Р.І., Яковлєв М.Л.) у справі№ 5026/2738/2011 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тамара" доПриватного підприємства "Санні" провизнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тамара", 2. Приватного підприємства "Санні" про визнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р. зупинено апеляційне провадження у справі № 5026/2738/2011 до вирішення Франківським районним судом міста Львова справи № 2-3554/11 (2/465/744/13) за позовом Гриншпун Юлії Костянтинівни до Гриншпуна Анатолія Гершовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут", за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надії Миколаївни, Приватного підприємства "Санні", Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", про визнання недійсною угоди про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального Кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) зазначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Таким чином, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Подана 09.12.2013 р. скаржником касаційна скарга від 09.12.2013 р. № 091-12/13, складена представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тамара" Дяковським О.С., повноваження якого на підписання касаційної скарги не підтверджені належними доказами, а саме: до касаційної скарги додано копію довіреності від 03.07.2013 р. б/н, яка вищезазначеним вимогам не відповідає, а відтак не може слугувати належним підтвердженням відповідних повноважень у особи, яка її підписала.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Згідно з п. 2 листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію № N18G743702 від 09.12.2013 р., у графі "Призначення платежу" якої зазначено: "101; 38004897; СУДОВИЙ ЗБІР ЗА ПОЗОВОМ ДЯКОВСЬКИЙ О.С., КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД, КОД ЄДРПОУ 25960043; т. 0932893341".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про те, в якій саме справі сплачено судовий збір.

Також з огляду на інформацію, зазначену скаржником у графі "призначення платежу", додану до касаційної скарги квитанцію № N18G743702 від 09.12.2013 р. не можна вважати належним доказом сплати судового збору за подання саме касаційної скарги у вказаній справі до Вищого господарського суду України у встановленому порядку.

Отже, в порушення частини 4 статті 111 ГПК України, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 111 5 та частин першої та другої статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання ст. 79 ГПК України, однак скаржник не зазначає суті порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

При цьому скаржник в касаційній скарзі посилається на те, що при вирішенні питання про зупинення апеляційного провадження судом апеляційної інстанції було невірно встановлено обставини справи, та фактично просить суд касаційної інстанції додатково встановити обставини справи та перевірити докази по суті спору.

Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 1, 4, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тамара" касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р. у справі № 5026/2738/2011 та додані до неї документи без розгляду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков