Постанова

від 30.01.2014 по справі 13/7/4738

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року Справа № 13/7/4738

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач)., суддівДанилової Т.Б., Полянського А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Гуркат М.П. - голова СФГ, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян співвласників майна с. Педоси" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.10.13 у справі№13/7/4738 Господарського суду Хмельницької області за позовомСелянського фермерського господарства "Любава" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян співвласників майна с. Педоси" провизнання дійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, визнання права власності

Селянське фермерське господарство "Любава" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян співвласників майна с. Педоси" про визнання дійсними договорів купівлі-продажу зернопогружчика КШП-6, трактора МТЗ-80 (з бурякопогрузчиком СПС-4,2), дробілки КДУ-2, причепа 2ПТС-4,1, зернозбирального комбайна "Єнісей-1200-1", укладених 18.08.05 позивачем з СТОВ "Войтовина", а також про визнання права власності на придбане за цими договорами майно. Позивач наголошував на тому, що він є власником зазначеного майна, оскільки він придбав його за договорами купівлі-продажу від 18.08.05, проте відповідач не визнає право власності на цю техніку. Позов обґрунтований приписами статей 16, 220, 332, 392 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.06.13 (суддя Магера В.В) позов задоволено повністю. Визнано дійсними договори купівлі-продажу зернопогружчика КШП-6, трактора МТЗ-80 (з бурякопогрузчиком СПС-4,2), дробілки КДУ-2, причепа 2ПТС-4,1, зернозбирального комбайна "Єнісей-1200-1", укладені 18.08.05 СТОВ "Войтовина" з позивачем. Визнано за позивачем право власності на придбану за цими договорами сільськогосподарську техніку. Господарський суд дійшов висновку про те, що позивач набув право власності на спірну сільськогосподарську техніку відповідно до укладених договорів купівлі-продажу від 18.08.05, які є чинними та недійсними у встановленому порядку не визнавалися. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 204, 207, 316, 328, 392, 627, 638 Цивільного кодексу України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.10.13 (судді: Бригинець Л.М., Павлюк І.Ю., Демидюк О.О.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині визнання дійсними договорів купівлі-продажу сільськогосподарської техніки та в позові в цій частині відмовлено. Апеляційний господарський суд виходив з того, що зазначені договори є дійсними, підписані уповноваженими представниками, спрямовані на реальне настання правових наслідків, котрі ними обумовлені, а відтак з огляду на приписи статті 204 Цивільного кодексу України не потребують підтвердження їх дійсності в судовому порядку. В решті рішення залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка селян співвласників майна с. Педоси", в якій просить рішення і постанову у справі скасувати в частині задоволення позову про визнання права власності на спірне майно. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на порушення господарськими судами приписів статей 316, 328, 392, 658 Цивільного кодексу України, статті 87 Господарського кодексу України. Товариство наголошує на тому, що відповідач є власником спірного майна, оскільки це майно було передано до його статутного фонду пайовиками колишнього КСП "Войтовина", котрі виступили засновниками товариства відповідача.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.08.05 між СТОВ "Войтовина" - продавцем та СФГ "Любава" - покупцем були укладені договори купівлі-продажу зернопогружчика КШП-6 за ціною 1372 грн.; трактора МТЗ-80 з бурякопогрузчиком СПС-4,2 за ціною 7072,32 грн.; дробілки КДУ-2 за ціною 301,47 грн.; причепа 2ПТС-4,1 за ціною 2084 грн.; зернозбирального комбайна "Єнісей-1200-1" за ціною 5924,53 грн. Позивач за квитанціями від 18.08.05 №26/08, №24/08, №22/08, №39/08, №40/08 оплатив вартість придбаної сільськогосподарської техніки. Ця техніка була передана йому за накладними від 18.08.05 №26/08, №24/08, №22/08, №39/08, №40/08. Відтак, господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що позивач набув право власності на сільськогосподарську техніку за спірними договорами купівлі-продажу, котрі недійсними у встановленому порядку не визнавалися та не були розірвані. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Селянського фермерського господарства "Любава" заявлена до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян співвласників майна с. Педоси" про визнання дійсними договорів купівлі-продажу зернопогружчика КШП-6, трактора МТЗ-80 (з бурякопогрузчиком СПС-4,2), дробілки КДУ-2, причепа 2ПТС-4,1, зернозбирального комбайна "Єнісей-1200-1", укладених 18.08.05 позивачем з СТОВ "Войтовина", та визнання за позивачем права власності на придбане за названими договорами майно. Ці вимоги місцевим господарським судом були задоволені повністю. Скасовуючи частково рішення у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання права власності на майно та необґрунтованість вимог про визнання дійсними спірних договорів купівлі-продажу. Зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржником оскаржено судові акти у справі лише в частині задоволення позову про визнання права власності на майно. Відтак, рішення та постанова у справі переглядаються в оскаржуваній частині. Статтею 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Главою 24 Цивільного кодексу України встановлені способи набуття права власності. Відповідно до приписів статі 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За приписами статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди на підставі повного та всебічного розгляду справи установили, що позивач набув право власності на зернопогружчик КШП-6, трактор МТЗ-80 з бурякопогрузчиком СПС-4,2, дробілку КДУ-2, причеп 2ПТС-4,1, зернозбиральний комбайн "Єнісей-1200-1" на підставі договорів купівлі-продажу від 18.08.05. Установили суди і те, з підтвердженням матеріалами справи, що ці договори розірвані не були та недійсними у встановленому порядку не визнавалися. Водночас судами також було установлено, що відповідач не визнає та оспорює право власності позивача на спірне майно. Відповідно до приписів статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Враховуючи те, що господарськими судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи установлено наявність обставин, що підтверджують право власності позивача на спірну сільськогосподарську техніку та те, що це право оспорює відповідач, колегія суддів погоджується з висновком судів про обґрунтованість вимог позову про визнання права власності. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановленого судами; їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції; та вони стосуються переоцінки доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

В іншій частині постанова у справі скаржником не оскаржена, а тому колегією судів не переглядалася.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі в оскарженій частині та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.10.13 у справі №13/7/4738 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян співвласників майна с. Педоси" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Гоголь

Судді Т.Данилова

А.Полянський