Ухвала

від 21.01.2014 по справі 2а-10016/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2014 р. м. Київ К/800/40433/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Федорова М.О.

за участю секретаря судового засідання: Мосійчук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року

у справі № 2а-10016/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Капітал»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкорд Капітал» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001182201/0 від 08 квітня 2011 року та № 0001193540/0 від 08 квітня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю контролюючим органом правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Конкорд Капітал» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001182201/0 від 08 квітня 2011 року та № 0001193540/0 від 08 квітня 2011 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Конкорд Капітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт № 20/22-1/33226202 від 01 лютого 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001182201/0 від 08 квітня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10 105 555,00 грн. (8 084 444,00 грн. - основний платіж, 2 021 111,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та № 0001193540/0 від 08 квітня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 119 539,00 грн. (95 631,00 грн. - основний платіж, 23 908,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1.10, 1.11 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5, підпунктів 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з невключенням до складу валового доходу суми заборгованості перед ОСОБА_3, що залишилась неповернутою на кінець звітного періоду, як поворотної фінансової допомоги, доходу в розмірі 386 352,00 грн. як доходу, отриманого з інших джерел, а саме - вартості майна, отриманого ТОВ «Конкорд Капітал» внаслідок відчуження акцій Відкритого акціонерного товариства «Східні енергопостачальні мережі», а також завищенням валових витрат на суму в розмірі 184 756,00 грн. внаслідок їх невірного відображення в деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди.

Кваліфікуючи заборгованість позивача перед ОСОБА_3 як поворотну фінансову допомогу, контролюючий орган виходив з того, що між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» укладено кредитну угоду № 15106К67 від 22 червня 2006 року на відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 10 000 000 дол. США та кінцевим строком погашення основного боргу до 22 червня 2007 року.

В подальшому між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитор), позивачем (позичальник) та ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір фінансової поруки № 151307Р3 від 28 квітня 2007 року, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання за кредитною угодою № 15106К67 від 22 червня 2006 року, зокрема, визначено, що у випадку невиконання ТОВ «Конкорд Капітал» основного зобов'язання, банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у «позивача та/або ОСОБА_3» як у солідарних боржників.

З огляду на те, що ТОВ «Конкорд Капітал» прострочено виконання зобов'язань за кредитною угодою № 15106К67 від 22 червня 2006 року, ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» стягнуто з ОСОБА_3 як солідарного боржника заборгованість за кредитною угодою в розмірі 32 154 020,00 грн.

Таким чином, у позивача погашена заборгованість перед ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитною угодою № 15106К67 від 22 червня 2006 року в розмірі 32 154 020,00 грн., але виникла заборгованість перед ОСОБА_3 на вказану суму, у зв'язку з чим між позивачем та фізичною особою укладено угоду про порядок виконання зобов'язань від 20 лютого 2009 року, відповідно до якої до ОСОБА_3 перейшли всі права ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитною угодою № 15106К67 від 22 червня 2006 року щодо заборгованості ТОВ «Конкорд Капітал», яку останнє зобов'язується погасити до 30 грудня 2018 року включно.

Видатковим касовим ордером № 16 від 20 лютого 2009 року позивачем частково погашено заборгованість перед фізичною особою на суму в розмірі 1 000,00 грн. та відповідно до бухгалтерського обліку підприємства на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов'язання» обліковується заборгованість перед ОСОБА_3 станом на 30 вересня 2008 року в розмірі 32 154 020,00 грн.

Вказане, на думку податкового органу, правову позицію якого підтримано судом першої інстанції, свідчить про те, що з моменту укладання ТОВ «Конкорд Капітал» та ОСОБА_3 угоди про порядок виконання зобов'язань сума заборгованості в розмірі 32 154 020,00 грн. набула статусу поворотної фінансової допомоги, яка за правилами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР повинна бути включена позивачем до складу валового доходу.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

За змістом частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частиною 2 статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

З огляду на викладене, слід погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що забезпечення виконання зобов'язання у вигляді поруки не передбачає передачу поручителем боржнику у користування на визначений строк певної грошової суми.

А відтак, зобов'язання, які виникли між позивачем та ОСОБА_3 відповідно до умов договору поруки № 151307Р3 від 28 квітня 2007 року щодо погашення заборгованості ТОВ «Конкорд Капітал» перед ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитною угодою № 15106К67 від 22 червня 2006 року, не можуть бути визнані поворотною фінансовою допомогою у розумінні підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР.

Крім того, частиною 1 статті 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як з'ясовано Київським апеляційним адміністративним судом, відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25 лютого 2009 року, укладеної між ТОВ «Конкорд Капітал» та ОСОБА_3, зобов'язання між сторонами слід вважати припиненими.

Також, варто погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що правильно виявлене контролюючим органом завищення позивачем валових витрат у розмірі 184 756,00 грн. не повинно було в даному випадку мати наслідком визначення підприємству суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 46 189,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 547,00 грн., а повинно було зменшити суму в рядку 08 декларації «Об'єкт оподаткування» за результатами діяльності за дев'ять місяців 2010 року.

Обґрунтовуючи ж висновок акту перевірки про неправомірне відображення підприємством в окремому обліку витрат на придбання та доходів від продажу акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі», відповідач посилався на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2010 року у справі № 2906/10, яким визнано недійсними Статут ТОВ «Східні енергопостачальні мережі», зареєстрований Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08 вересня 2004 року, та Статут ВАТ «Східні енергопостачальні мережі», зареєстрований Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 18 лютого 2005 року, з часу реєстрації, реєстрацію ТОВ «Східні енергопостачальні мережі» та ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» в якості платників податку на додану вартість від дати видачі Свідоцтв платників податку на додану вартість, реєстрацію випуску акцій та Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» № 134/1/05 від 23 березня 2005 року від дати видачі Свідоцтва.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Згідно з підпунктами 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Статтями 3, 4 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до підпунктів 1.4, 1.5, 1.6 пункту 1 розділу ІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 222 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій.

Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент придбання та подальшого продажу позивачем цінних паперів, емітованих ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» (2008 рік), акції знаходились у вільному обігу, а ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, жодних рішень судів, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або інших державних органів, які б обмежували, зупиняли або скасовували обіг акцій вказаного емітента, не існувало.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Федоров М.О.