Ухвала

від 24.01.2014 по справі 2а/0470/16198/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 січня 2014 року м. Київ В/800/100/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.10.2013

у справі № 2а/0470/16198/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, яка є правонаступником СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.10.2013 з мотивів неоднакового застосування цим судом одних тих самих норм матеріального права: п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах: ухвали, щодо якої подана заява про перегляд, та ухвали Вищого адміністративного суду від 16.10.2013 у справі № 2а-18701/11/2670 за позовом ТОВ «АТ Каргілл» до СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків ДПС , ДПС України про скасування податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, погоджуючись із судами попередніх інстанцій щодо правомірності формування платником податку на додану вартість податкового кредиту за операцією з придбання товару, виходив зі встановлених цими судами обставин щодо вчинення реальних господарських операцій.

У справі, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про необхідність відмови в задоволенні позову, виходив зі встановлених цих судами обставин щодо вчинення господарських операцій, що не мали реального характеру.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.10.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н.Г. Пилипчук

Л.І. Бившева

Г.К. Голубєва

С.Е. Острович

М.О. Федоров