Постанова

від 04.02.2014 по справі 825/33/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2014 року Чернігів Справа № 825/33/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

представників позивача Серкіна К.Ю., Чорноус Л.Б., Шкляренко В.І,

представників відповідача Полегешко Л.А., Сафронова В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська фармацевтична компанія» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська фармацевтична компанія» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 13.11.2013: № 0005402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 518 163,00 грн. (2 467 197,00 грн. за основним платежем та 1 050 966,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0005412200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 077 030,00 грн. (1 661 624,00 грн. за основним платежем та 415 406,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Свої вимоги позивач мотивує тим, що здійснює підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України, оскільки останнім використано грошові кошти, надані у якості позики в рамках господарської діяльності, а отже витрати по відсоткам за кредит включаються до складу витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування в перевіряємому періоді. Таким чином, позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки від 28.10.2013 № 630/22/36655448, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 28.10.2013 № 630/22/36655448. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: п.138.1, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 467 197,00 грн., в тому числі за 2-4 квартал 2011 року в сумі 365 266,00 грн. та за 2012 рік в сумі 2 101 931,00 грн.; п.138.1, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.153.8 ст.153 ПК України, підприємством завищено витрати звітного (податкового) періоду у додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» до податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік на суму 58 140 000,00 грн.; п.1,3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу», затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020; ст.ст.269-271, 275, 285, 286 ПК України занижено земельний податок всього на 19 578,88 грн., в тому числі за: жовтень 2011 року на 1 328,11 грн., листопад 2011 року на 1 285,27 грн., грудень 2011 року на 1 328,11 грн., січень 2012 року на 1 324,48 грн., лютий 2012 року на 1 239,03 грн., березень 2012 року на 1 324,48 грн., квітень 2012 року на 1 281,75 грн., травень 2012 року на 1 324,48 грн., червень 2012 року на 1 281,75 грн., липень 2012 року на 1 324,48 грн., серпень 2012 року на 1 324,48 грн., вересень 2012 року на 1 281,75 грн., жовтень 2012 року на 1 324,48 грн., листопад 2012 року на 1 281,75 грн., грудень 2012 року на 1 324,48 грн. В ході перевірки виникли сумніви щодо правомірності та доцільності отримання позики до 60 млн. грн. під 35% річних згідно з договором про надання позики та додаткових угод до нього. Також в перевіряємому періоді перевіркою встановлено, що позивачем заключались договори купівлі-продажу векселів по номінальній вартості на значні суми із тривалим терміном погашення, а також договори купівлі-продажу акцій по ціні значно вище номінальної вартості. Позивач здійснив придбання цінних паперів на загальну суму 34 650 000,00 грн. та в подальшому уклав договори доручення з приводу надання посередницьких послуг з міни цінних паперів. За результатами даних операцій позивачем подано додаток ЦП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, в якому прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами - відсутній; прибуток або збиток від операцій з векселями відсутній. Необхідно зазначити, що цінний папір у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску та погашення, розглядається в ПК України як товар, а тому витрати по відсоткам за кредит, використання якого не пов'язане з основною діяльністю платника податку не включаються до складу витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування в перевіряємому періоді, а повинні відображатись в додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» до податкової декларації з податку на прибуток. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 13.11.2013: № 0005402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 518 163,00 грн. (2 467 197,00 грн. за основним платежем та 1 050 966,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0005412200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 077 030,00 грн. (1 661 624,00 грн. за основним платежем та 415 406,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). В судовому засіданні представники відповідача підтримали вищезазначену позицію та вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач (код ЄДРПОУ 36655448) зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 09.10.2009 № 10641020000007230 та 12.10.2009 взятий на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові, як платник податків, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно довідки АА № 757380 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 47.73 роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.74 роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.75 роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними при належностями в спеціалізованих магазинах; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (том № 1 а.с.155).

ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі направлень від 10.09.2013 № 536-538, від 12.09.2013 № 562, від 23.09.2013 № 628, від 08.10.2013 № 725, наказу від 30.08.2013 № 474, відповідно до ст.ст.20, 77, 82 Податкового кодексу України та згідно плану-графіка на 3 квартал 2013 року проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 28.10.2013 № 630/22/36655448 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.64-107).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

п.138.1, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 467 197,00 грн., в тому числі за 2-4 квартал 2011 року в сумі 365 266,00 грн. та за 2012 рік в сумі 2 101 931,00 грн.;

п.138.1, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.153.8 ст.153 ПК України, підприємством завищено витрати звітного (податкового) періоду у додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» до податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік на суму 58 140 000,00 грн.;

п.1,3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу», затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020;

ст.ст.269-271, 275, 285, 286 ПК України занижено земельний податок всього на 19 578,88 грн., в тому числі за: жовтень 2011 року на 1 328,11 грн., листопад 2011 року на 1 285,27 грн., грудень 2011 року на 1 328,11 грн., січень 2012 року на 1 324,48 грн., лютий 2012 року на 1 239,03 грн., березень 2012 року на 1 324,48 грн., квітень 2012 року на 1 281,75 грн., травень 2012 року на 1 324,48 грн., червень 2012 року на 1 281,75 грн., липень 2012 року на 1 324,48 грн., серпень 2012 року на 1 324,48 грн., вересень 2012 року на 1 281,75 грн., жовтень 2012 року на 1 324,48 грн., листопад 2012 року на 1 281,75 грн., грудень 2012 року на 1 324,48 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем 01.11.2013 подано до ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області заперечення № 148 (том № 1 а.с.121-129), однак відповіддю від 12.11.2013 № 4687/10/25-26-22-01-214 заперечення позивача ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області залишено без задоволення (том № 1 а.с.130-137).

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 13.11.2013:

№ 0005402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 518 163,00 грн. (2 467 197,00 грн. за основним платежем та 1 050 966,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 1 а.с.14);

№ 0005412200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 077 030,00 грн. (1 661 624,00 грн. за основним платежем та 415 406,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 1 а.с.15).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скаргу до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, однак рішенням від 11.01.2014 № 93/10/25-01-10-05-15 Головним управлінням Міндоходів у Чернігівській області заперечення позивача залишено без задоволення (том № 3 а.с.94-96).

Судом встановлено, що 09.12.2009 між позивачем (Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Портфельні інвестиції», що діє в інтересах та за рахунок активів Закритого пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Портфель фармацевтичний» (Позикодавець) укладено договір позики № 1209/01, відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику позику в сумі 13 800 000,00 грн. строком до 31.12.2026 для поповнення обігових коштів, а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений даним договором термін в повній сумі, щоквартально сплачувати за користування позикою проценти в розмірі 60% річних від суми позики, в обумовлені цим договором терміни (том № 1 а.с.46-48). Також, до даного договору між сторонами укладено ряд додаткових угод, відповідно до останньої з них (№ 14 від 24.12.2012) сума позики зросла до 60 000 000,00 грн., додатковою угодою № 7 від 24.12.2011 зменшено відсоток за користування позикою до 35% річних (том № 1 а.с.49-63). Позика позивачу надана, що підтверджується платіжними дорученнями (том № 2 а.с.113-169, № 3 а.с.1).

Вищезазначений кредит позивачем (Покупець) використано для купівлі у ТОВ «ФК «Трейд-Інвест» (Продавець) цінних паперів, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу цінних паперів та актами прийому-передачі векселів (том № 2 а.с.170-189, 225-229). Оплата підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (том № 2 а.с.230-250, том № 3 а.с.2-82).

26.12.2012 позивачем (Депонент) укладено договір про відкриття рахунку у цінних паперах № 3Б01.203/12 з ПАТ «Кредитпромбанк» (Зберігач) та додатку до нього, відповідно до якого Депонент доручає, а Зберігач зобов'язується надавати Депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних Депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених в договорі умовах відповідно до чинного законодавства України та на підставі розпоряджень Депонента (том № 3 а.с.83-90) (виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003858 (том № 3 а.с.91).

В подальшому позивачем (Довіритель) укладено з ТОВ «ФК «Трейд-Інвест» (Повірений) договори доручення № БД-27/12/233 від 27.12.2012, № БД-27/12/234 від 27.12.2012, відповідно до яких Довіритель доручає Повіреному від імені та за рахунок Довірителя надати Довірителю посередницькі послуги з міни цінних паперів на умовах, передбачених договорами (том № 2 а.с.190-195, 214-216).

На виконання умов договорів доручення ТОВ «ФК «Трейд-Інвест» укладено з Приватним підприємством «Торгово-інвестиційна компанія «Інвестиції та Фінанси» договори міни цінних паперів, що підтверджується актами прийому-передачі цінних паперів (том № 2 а.с.202-213, 220-224).

В подальшому ТОВ «ФК «Трейд-Інвест» (Повірений) надано позивачу (Довірителю) акти виконаних робіт та звіти, що підтверджують факт виконання договорів доручення (том № 2 а.с.196-201, 217-219).

Відсотки по кредиту віднесені позивачем до складу витрат в 2011-2012 роках, що підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства (том № 1 а.с.156-174). Оплата відсотків за договором позики підтверджується платіжними дорученнями, в яких отримувачем коштів вказано - Портфель фармацевтичний ЗПНВТФ ТзОВ КУ (сплата відсотків за договором позики) (том № 2 а.с.19-112).

Відповідно до п.1.32. ст.32 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних відносин) до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Зазначена норма закону повністю кореспондується з вимогами ПК України.

Відповідно до п.153.8 ст.153 ПК України усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.27. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, пп.138.5.10 п.138.5 ст.138 ПК України визначено, що до складу інших витрат включаються, зокрема, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

З вищенаведеного вбачається, що неодмінною рисою господарської діяльності платника податку визначається її направленість на отримання доходу, однак окремі господарські операції можуть не призводити до отримання доходу, що не свідчить про відсутність господарської діяльності.

Згідно методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат капіталізуються фінансові витрати у випадках створення кваліфікаційного активу. Капіталізовані фінансові витрати включаються до вартості кваліфікаційного активу.

Кваліфікаційний актив - це актив, який потребує суттєвого часу для його створення. Суттєвим вважається час, який становить більше, ніж 3 місяці.

До кваліфікаційних активів відносяться:

записи, які потребують суттєвого часу для їх виготовлення;

незавершене виробництво продукції з тривалим операційним циклом;

будинки, будівлі, споруди, інші об'єкти основних засобів, нематеріальні активи - незавершені капітальні інвестиції в їх виготовлення (будівництво);

інвестиційна нерухомість, яка потребує реконструкції (тощо).

Так як кваліфікаційні активи позивачем за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 не придбавались, фінансові витрати не капіталізуються, тобто є витратами того періоду, коли вони були понесені.

Таким чином, проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами відносяться позичальником до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат.

Вірність позиції позивача щодо віднесення до фінансових витрат нарахованих відсотків по договору позики, відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України, підтверджена податковим органом при проведенні попередніх перевірок, а саме: документальної планової виїзної перевірки ДПІ у м. Чернігові за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 (акт № 3572/23/36655448 від 06.12.2011) (том № 1 а.с.175-219) та документальної планової виїзної перевірки ДПІ у м. Чернігові за період з 12.10.2009 по 30.06.2010 (акт № 825/23/36655448 від 11.11.2010) (том № 1 а.с.238-262), якими порушень не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Верховний Суд України відповідно до постанови від 04.07.2011 у справі за позовом ТОВ «Альтернатива+» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень прийшов до аналогічного висновку про правомірність віднесення товариством до валових витрат суми відсотків, сплаченої за користування кредитними коштами, витраченими на купівлю цінних паперів на підставі пп.5.5.1 п.5.5. ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також необхідно зазначити, що позиція ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області з приводу того, що витрати по відсоткам за кредит, використання якого не пов'язане з основною діяльністю платника податку не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування не беруться судом до уваги, оскільки суперечить вимогам ст.141 ПК України, відповідно до якої до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, позивачем правомірно визначено, що витрати на оплату відсотків за користуванням позикою враховуються на загальних підставах і відносяться до складу фінансових витрат за пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України.

Також, як вбачається з матеріалів справи з метою додаткового підтвердження правомірності своїх дій, позивачем направлено лист до ПП «Аудиторське агентство «Чернігів-Аудит» стосовно правомірності включення в 4 кварталі 2011 року та в 2012 році на підставі норми 138.10.5 ПК України до складу витрат в податковому обліку витрат на оплату відсотків за кредитом, використання якого не пов'язане з основною діяльністю підприємства, а який використано на придбання цінних паперів, а також стосовно правомірності включення в 2012 році до складу витрат на придбання цінних паперів у додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» до податкової декларації з податку на прибуток витрат по придбаних за договором міни цінних паперів, що станом на кінець звітного кварталу залишились на балансі підприємства (не були продані). В зв'язку з чим аудиторами надано відповідь від 16.12.2013, якою детально аргументують застосування чинного законодавства з даних питань та роблять однозначний висновок, що в 4 кварталі 2011 року та в 2012 році суб'єкти господарювання - платники податку на прибуток всі витрати на плату відсотків за кредит, незалежно від мети використання цього кредиту (крім використання для створення кваліфікаційних активів), в тому числі і для придбання цінних паперів, мали відносити в податковому обліку до складу витрат звітного періоду на підставі норми 138.10.5 ПК України, окрім цього в 2012 році витрати на придбання цінних паперів на вторинному ринку (не в емітента), включаючи придбання за договором міни, суб'єкт господарювання - платник податку на прибуток мав право включати до складу витрат у відокремленому обліку операцій з торгівлі цінними паперами в період їх понесення (нарахування), незалежно від періоду отримання доходу від подальшого відчуження таких цінних паперів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області неправомірно виключено з витрат фінансові витрати в сумі 13 154 006,00 грн. по сплаті відсотків за користування позикою, яку було отримано з метою поповнення обігових коштів підприємства в господарській діяльності та включено витрати по відсоткам в додаток ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» до податкової декларації з податку на прибуток.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4 872,00 грн.).

За вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 4 872,00 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10% розміру ставки судового збору (182,70 грн. - 487,20 грн.). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 487,20 грн., що підтверджується квитанцією № 415 від 14.01.2014 (а.с.3-4).

Тому згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в розмірі 487,20 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 13.11.2013 № 0005402200 та № 0005412200.

Стягнути з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код 38054398, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська фармацевтична компанія» (код ЄДРПОУ 36655448) судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тихоненко