Ухвала

від 17.04.2014 по справі 825/33/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/33/14 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська фармацевтична компанія" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська фармацевтична компанія" (далі - ТОВ "Чернігівська фармацевтична компанія") звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2013 р. №0005402200, №0005412200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 13.11.2013 р. №0005402200, №0005412200.

На вказану постанову ДПІ у м. Чернігові подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Чернігівська фармацевтична компанія" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.10.2013 р. №630/22/36655448.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.138.1, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 467 197,00 грн., в тому числі за 2-4 квартал 2011 року в сумі 365 266,00 грн. та за 2012 рік в сумі 2 101 931,00 грн.;

- п.138.1, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.153.8 ст.153 153 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати звітного (податкового) періоду у додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» до податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік на суму 58 140 000,00 грн.;

-п.1,3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. №1020;

- ст.ст. 269-271, 275, 285, 286 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено земельний податок всього на суму 19 578,88 грн.

На підставі акту перевірки віповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 13.11.2013 р.:

- №0005402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 518 163,00 грн. (2 467 197,00 грн. за основним платежем та 1 050 966,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0005412200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 077 030,00 грн. (1 661 624,00 грн. за основним платежем та 415 406,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.12.2009 р. між позивачем (позичальник) та ТОВ «Компанія з управління активами «Портфельні інвестиції», що діє в інтересах та за рахунок активів Закритого пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Портфель фармацевтичний» (позикодавець) укладено договір позики №1209/01.

Згідно вказаного договору позикодавець надає позичальнику позику в сумі 13 800 000,00 грн. строком до 31.12.2026 р. для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений даним договором термін в повній сумі, щоквартально сплачувати за користування позикою проценти в розмірі 60% річних від суми позики, в обумовлені цим договором терміни.

До даного договору між сторонами укладено ряд додаткових угод, а відповідно до останньої з них від 24.12.2012 р. №14 сума позики зросла до 60 000 000,00 грн. Додатковою угодою від 24.12.2011 р. №7 зменшено відсоток за користування позикою до 35% річних. Надання позивачу такої позики підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Такий кредит позивачем (покупець) використано для купівлі у ТОВ «ФК «Трейд-Інвест» (продавець) цінних паперів, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу цінних паперів та актами прийому-передачі векселів. Оплата підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Також, позивачем (депонент) 26.12.2012 р. укладено договір №3Б01.203/12 про відкриття рахунку у цінних паперах з ПАТ «Кредитпромбанк» (зберігач) та додатку до нього, відповідно до якого депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених в договорі умовах відповідно до чинного законодавства України та на підставі розпоряджень депонента.

В подальшому позивачем (довіритель) укладено з ТОВ «ФК «Трейд-Інвест» (повірений) договори доручення №БД-27/12/233 від 27.12.2012 р., №БД-27/12/234 від 27.12.2012 р., відповідно до яких довіритель доручає повіреному від імені та за рахунок довірителя надати довірителю посередницькі послуги з міни цінних паперів на умовах, передбачених договорами.

На виконання умов договорів доручення ТОВ «ФК «Трейд-Інвест» укладено з Приватним підприємством «Торгово-інвестиційна компанія «Інвестиції та Фінанси» договори міни цінних паперів, що підтверджується актами прийому-передачі цінних паперів, наявними в матеріалах справи. ТОВ «ФК «Трейд-Інвест» надано позивачу акти виконаних робіт та звіти, що підтверджують факт виконання договорів доручення.

Відсотки по такому кредиту були віднесені позивачем до складу витрат в 2011-2012 роках, що підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства. Оплата відсотків за договором позики підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відповідно до п. 1.32. ст. 32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.27. пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пп.138.5.10 п.138.5 ст.138 цього Кодексу, до складу інших витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування включаються, зокрема, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

При цьому, неодмінною рисою господарської діяльності платника податку визначається її направленість на отримання доходу, однак окремі господарські операції можуть не призводити до отримання доходу, що не свідчить про відсутність господарської діяльності.

З наведеного вбачається, що проценти, сплачені (нараховані) позивачем як позичальником за вказаним договором позики відносяться до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в постанові від 04.07.2011 р. по справі за позовом ТОВ «Альтернатива+» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 141 цього Кодексу, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, позивачем правомірно визначено, що витрати на оплату відсотків за користуванням позикою враховуються на загальних підставах і відносяться до складу фінансових витрат за пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення від 13.11.2013 р. №0005402200, №0005412200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 22.04.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.