Ухвала

від 23.01.2014 по справі 2а-3163/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3163/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Вишгородтранс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Вишгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Київській області до Дочірнього підприємства «Вишгородтранс» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за відповідачем станом на 13.09.2013 року рахується податковий борг, який становить 180621,07 грн., зокрема: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, по податку з власників транспортних засобів, по орендній платі за землю з юридичних осіб, по податку на додану вартість.

Враховуючи те, що даний податковий борг не було сплачено в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача сплатити податковий борг в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що представник відповідача надав суду заяву, відповідно до якої ДП «Вишгородтранс» визнає позовні вимоги в повному обсязі, а обставини які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ДП «Вишгородтранс» було зареєстровано Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 15.04.1998 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №097184.

Відповідач взятий на облік як платник податків в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області 23.04.1998 року, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податку від 09.06.2011 року №8054.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, загальна сума заборгованості ДП «Вишгородтранс» складає: по орендній платі за земельні ділянки, з урахуванням залишку несплаченої пені на суму 2159,38 грн. становить 55358,12 грн.; по податку на додану вартість, з урахуванням залишку несплаченої пені на суму 9390,75 грн. становить 82245,35грн.; по податку на доходи фізичних осіб, з урахуванням залишку несплаченої пені на суму 34,40 грн. та часткового погашення заборгованості за рахунок переплати на суму 9000,00 грн., становить 37069,40 грн.; по податку з власників транспортних засобів, становить 5948,20 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач 16.09.2013 року подав до суду клопотання, в якому зазначив, що визнає позовні вимоги Вишгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області в повному обсязі (т. 2, а.с. 6).

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, та беручи до уваги клопотання відповідача про визнання в повному обсязі позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення адміністративного позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Вишгородтранс» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2014 року

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.