Рішення

від 28.01.2014 по справі 910/20716/13-908/3924/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/88/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 Справа № 910/20716/13-908/3924/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галєна" (08130 Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавловська, буд. 12)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль" (69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119)

про стягнення 131 527 грн. 99 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Максименко К.В., дов. № б/н від 02.12.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галєна", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль", м. Київ, про стягнення 127 964 грн. 64 коп. основного боргу, 2 906 грн. 38 коп. пені та 656 грн. 97 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20716/13 та призначено судове засідання на 20.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.11.2013 р., справу № 910/20716/13 передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справ між суддями від 02.12.2013 р., справу № 910/20716/13-908/3924/13 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 03.12.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/20716/13-908/3924/13, присвоєно справі номер провадження 27/88/13 та призначено судове засідання на 23.12.2013 р.

Ухвалами суду від 23.12.2013р. та 15.01.2014р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України.

28.01.2014р. продовжено судовий розгляд справи № 910/20716/13-908/3924/13.

28.01.2014р. до початку розгляду справи представник відповідача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику відповідача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач у судове засідання 28.01.2014р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

У судовому засіданні 28.01.2014р. відповідач проти позову заперечив, просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Вимоги суду викладені в ухвалах від 03.12.2013р., 23.12.2013р. та 15.01.2014р. не виконав, письмового відзиву суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено , що 18.01.2013р. між ТОВ "Галєна", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка (орендодавець) та ТОВ "Узай Текстиль", м. Запоріжжя (орендар) укладений договір оренди № 618-01-3.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування приміщення, яке знаходиться в будівлі торгового центру, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавловська, 6, а орендар зобов'язується прийняти, оплатити користування і повернути приміщення орендодавцю на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2 договору приміщення, що передається орендарю, належить орендодавцю на праві власності.

Відповідно до п. 2.1.1 договору складське приміщення в торговому центрі, що розташоване на мінус першому поверсі, загальною площею 346,00 кв.м. розрахованому згідно з вимірюваннями, поведеними у відповідності до Стандарту ANCI/BOMAZ65.1-1996.

Згідно п. 8.1 договору орендар зобов'язаний здійснювати оплату за користування приміщенням/інші платежі в розмірах і в терміни, визначені цим договором.

Розмір орендної плати за один місяць визначається на підставі таких критеріїв: розмір площі приміщення, його розташування в Торговому центрі, призначення приміщення, стан приміщення тощо, і визначається як сума в гривнях, що обчислюється формулі: орендна плата=Індекс К1хІндекс К2хПлоща приміщеннях орендна ставка+ПДВ. Де, Індекс інфляції К1 - співвідношення встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату виставлення Рахунку, а в його відсутність - на 18 число місяця, що передує оплачуваному, до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату укладання цього договору (п. 8.3.1 договору).

Відповідно до п. 8.3.3 договору Індекс К2 - індекс зміни орендної ставки. Індекс К2 на момент підписання цього договору дорівнює одиниці.

Згідно п. 8.3.4 впродовж строку оренди орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати Індекс К2 на строк оренди що залишився.

Відповідно до п. 8.4.1 договору сторони дійшли взаємної згоди, що орендна ставка складає: за один кв.м. торгових приміщень еквівалент 9 доларів США 64 центів, що відповідно до Курсу НБУ на дату укладання цього договору становить 77 грн. 05 коп. без ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 21.02.2013р. до договору сторони визначили, що орендна ставка на період березень-квітень 2013р. буде становити еквівалент 8 доларів США 63 центи.

Додатковою угодою № 2 від 10.04.2013р. до договору сторони визначили, що орендна ставка в травні 2013р. буде становити еквівалент 8 доларів США 93 центи.

Відповідно до п. 8.5 договору орендну плату орендар зобов'язаний сплачувати авансом не пізніше 25-го числа календарного місяця, що передує оплачуваному календарному місяцю. У випадку, якщо 25-те число календарного місяця припадає на неробочий день, орендар зобов'язаний сплатити орендну плату на умовах п. 9.5 договору. За перший місяць строку оренди орендар зобов'язаний сплатити орендну плату протягом 5 днів з моменту підписання акту передачі приміщення.

Пунктом 6.2 договору сторони погодилися, що строк фактичного використання орендарем приміщення за даним договором починає обчислюватися з дня підписання акту передачі приміщення. Строк оренди становить 35 місяців.

Відповідно до п. 7.1 договору зміна строку оренди здійснюється виключно за згодою орендодавця на підставі додаткової угоди до договору.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав, а відповідач прийняв у платне строкове користування приміщення, що засвідчується актом передачі приміщення від 18.01.2013р., який підписаний сторонами без заперечень та зауважень.

18.06.2013р. орендодавець отримав від орендаря лист з проханням розірвати договір оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р.

Відповідно до п. 34.4 договору сторони мають право ставити питання про дострокове розірвання цього договору, про що зобов'язані повідомити в письмовому повідомленні не менше ніж за шість місяців. У такому разі сторони зобов'язані підписати додаткову угоду до цього договору про дострокове розірвання договору в строк 5 днів з дня отримання однією стороною письмового повідомлення від іншої сторони.

Тобто, у зв'язку з бажанням орендаря припинити дію договору він має бути достроково розірваний зі спливом 6 місяців з дати отримання повідомлення про припинення договору, а саме з 18.12.2013р.

Отже, позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме передав орендарю в тимчасове платне користування приміщення, яке знаходиться в будівлі торгового центру, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавловська, 6.

Сума до сплати за договором оренди склала 293 312 грн. 56 коп.

За період з січня 2013р. по жовтень 2013р. відповідач лише частково, всупереч умовам договору здійснив розрахунки за оренду у розмірі 165 347 грн. 92 коп., в результаті чого заборгованість по орендній платі склала 127 694 грн. 64 коп.

Позивач 04.09.2013р. звернувся до відповідача з претензією № 960, в якій просив відповідача сплатити заборгованість, шляхом перерахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок позивача.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найма.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 127 964 грн. 64 коп. основного боргу за договором оренди.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 656 грн. 97 коп. 3 % річних за період з 26.09.2013р. по 10.10.2013р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться індекс інфляції та 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 656 грн. 97 коп. 3 % річних заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 906 грн. 38 коп. пені. за період з 26.06.2013р. по 10.10.2013р.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 22.1 договору у разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по оплаті орендної плати, сплаті гарантійного платежу, відшкодуванню комунальних послуг, сплаті плати за обслуговування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, орендар зобов'язаний в кожному випадку сплатити орендодавцеві пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Розглянувши розрахунок суми пені, господарський суд дійшов висновку, що він складений необґрунтовано та суперечить вимогам діючого законодавства України.

Відповідно до договору пеня у розмірі 2 906 грн. 38 коп. за період з 26.06.2013р. по 10.10.2013р. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль", м. Київ 127 964 грн. 64 коп. основного боргу, 2 906 грн. 38 коп. пені та 656 грн. 97 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 28.01.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галєна", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль" (69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119, код ЄДРПОУ 38544944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галєна" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавловська, буд. 12, код ЄДРПОУ 31022642, р/р 26009031000044 в ПАТ «БТА Банк», МФО 321723) 127 964 (сто двадцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 64 коп. основного боргу, 2 906 (дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 38 коп. пені, 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 97 коп. 3% річних, 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) грн. 56 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 31.01.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.