Постанова

від 09.04.2014 по справі 910/20716/13-908/3924/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.04.2014 справа №910/20716/13-908/3924/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівПопкова Д.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача:Крупник О.М. - за довіреністю № 1321 від 19.11.2013р.; від відповідача: Не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 28.01.2014р. (повний текст підписано 31.01.2014р.) у справі№ 910/20716/13-908/3924/13 (суддя Носівець В.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Галєна", с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль", м. Запоріжжя про стягнення 131 527 грн. 99 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.01.2014р. у справі №910/20716/13-908/3924/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галєна", с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 131527,99грн., яка складається з заборгованості по орендній платі в розмірі 127964,64грн., 3% річних в розмірі 656,97 грн. та пені в розмірі 2906,38 грн. - задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль", м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що у червні 2013 року він звернувся до позивача з заявою про розірвання договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. У зв'язку із погодженням з позивачем припинення договору шляхом розірвання, об'єкт оренди у червні 2013 року звільнено відповідачем. Крім того, позивачем укладено договори оренди на об'єкт оренди з третіми особами.

Скаржник наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.

Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №910/20716/13-908/3924/13; розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї; заслухавши пояснення представника позивача; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль", м. Запоріжжя та скасування рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014р. у справі №910/20716/13-908/3924/13 з огляду на наступне.

Так, 18.01.2013р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений договір оренди № 618-01-3, за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування приміщення, загальною площею 346,00 кв.м., що розташоване на мінус першому поверсі будівлі торгового центру, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавловська, 6, а орендар зобов'язується прийняти, оплатити користування і повернути приміщення орендодавцю на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1. договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. встановлено, що орендодавець повинен передати, а орендар прийняти в орендне користування приміщення в термін до 01.02.2013 р., що підтверджується актом передачі приміщення, який орендар зобов'язаний підписати.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем об'єкта оренди підтверджується актом передачі приміщення від 18.01.2013 р.

Згідно з п. 8.1 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. орендар зобов'язаний здійснювати оплату за користування приміщенням/інші платежі в розмірах і в терміни, визначені цим договором.

Розмір орендної плати за один місяць визначається на підставі таких критеріїв: розмір площі приміщення, його розташування в Торговому центрі, призначення приміщення, стан приміщення тощо, і визначається як сума в гривнях, що обчислюється формулі: орендна плата=Індекс К1хІндекс К2хПлоща приміщеннях орендна ставка+ПДВ. Де, Індекс інфляції К1 - співвідношення встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату виставлення Рахунку, а в його відсутність - на 18 число місяця, що передує оплачуваному, до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату укладання цього договору (п. 8.3.1 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р.).

Відповідно до п. 8.3.3 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. Індекс К2 - індекс зміни орендної ставки. Індекс К2 на момент підписання цього договору дорівнює одиниці.

Згідно з п. 8.3.4 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. впродовж строку оренди орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати Індекс К2 на строк оренди що залишився.

Орендна ставка складає: за один кв.м. торгових приміщень еквівалент 9 доларів США 64 центів, що відповідно до Курсу НБУ на дату укладання цього договору становить 77 грн. 05 коп. без ПДВ (п. 8.4.1 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р.).

Додатковою угодою № 1 від 21.02.2013р. до договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. сторони визначили, що орендна ставка на період березень-квітень 2013р. буде становити еквівалент 8 доларів США 63 центи.

Додатковою угодою № 2 від 10.04.2013р. до договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р сторони встановили, що орендна ставка в травні 2013р. буде становити еквівалент 8 доларів США 93 центи.

У пункті 8.5 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р сторони погодили, що орендну плату орендар зобов'язаний сплачувати авансом не пізніше 25-го числа календарного місяця, що передує оплачуваному календарному місяцю. У випадку, якщо 25-те число календарного місяця припадає на неробочий день, орендар зобов'язаний сплатити орендну плату на умовах п. 9.5 договору. За перший місяць строку оренди орендар зобов'язаний сплатити орендну плату протягом 5 днів з моменту підписання акту передачі приміщення.

Нарахування орендної плати починається з дня підписання акта передачі приміщення і закінчується в день підписання акта повернення приміщення (п. 8.7. договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р.).

Відповідно до п. 6.2 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. сторони погодилися, що строк фактичного використання орендарем приміщення за даним договором починає обчислюватися з дня підписання акта передачі приміщення. Строк оренди становить 35 місяців.

Згідно з п. 7.1 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р зміна строку оренди здійснюється виключно за згодою орендодавця на підставі додаткової угоди до договору.

18.06.2013р. відповідачем подано позивачу заяву про розірвання договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р.

Разом з тим, відповідно до п. 34.4 договору сторони мають право ставити питання про дострокове розірвання цього договору, про що зобов'язані повідомити в письмовому повідомленні не менше ніж за шість місяців. У такому разі сторони зобов'язані підписати додаткову угоду до цього договору про дострокове розірвання договору в строк 5 днів з дня отримання однією стороною письмового повідомлення від іншої сторони.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що договір оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. може бути розірваний зі спливом 6 місяців з дати отримання повідомлення про припинення договору, а саме з 18.12.2013р. Одночасно, доказів укладення додаткової угоди про розірвання договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. суду не представлено, як і не надано інших доказів розірвання спірного договору.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що у заявлений позивачем у позовній заяві період сторони перебували у договірних відносинах на підставі договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р.

Відповідно до вимог, передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Із вказаними нормами цілком узгоджуються пункт 8.5 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р.

Як зазначено вище, відповідач зобов'язаний оплачувати орендну плату щомісяця не пізніше 25-го числа місяця, що передує оплачуваному календарному місяцю.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком сплати орендної плати відповідачем є 25 число місяця, попереднього за звітним місяцем.

Як стверджує позивач, нарахована за період дії договору орендна плата у розмірі 293312,56грн. частково сплачена відповідачем у розмірі 165347,92грн., у зв'язку із чим за період з 25.06.2013р. по 25.09.2013р. за відповідачем утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із даним позовом складає 127964,64 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, оскільки доказів оплати заборгованості з орендної плати за договором оренди в розмірі 127964,64грн. відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 25.06.2013р. по 25.09.2013р в розмірі 127964,64грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому, посилання відповідача на той факт, що об`єкт оренди ним звільнений у червні 2012р., що, в свою чергу, звільняє відповідача від сплати орендних платежів після цієї дати, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне:

Згідно ст.795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Приписи аналогічно змісту закріплені у п.35.2 договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р., згідно якого повернення приміщення орендарем і його передача орендодавцеві здійснюється на підставі акта повернення приміщення, який підписується сторонами.

Матеріали справи не містять акта повернення приміщення, підписаного сторонами.

Таким чином, відповідач не довів факт передачі орендованого приміщення позивачу, а отже відповідні твердження щодо звільнення об`єкту оренди у червні 2013р. є безпідставними.

Одночасно, доказів на підтвердження передачі позивачем спірного приміщення в оренду третім особам не представлено ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду.

На ряду з зазначеним, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2906,38грн. за період з 26.06.2013р. по 10.10.2013р.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 22.1. договору оренди № 618-01-3 від 18.01.2013р. передбачена відповідальність за прострочення орендарем виконання зобов'язання по оплаті орендної плати у вигляді пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Одночасно, позивачем нарахована пеня в розмірі 2906,38грн. (застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ та з урахуванням положень ст.232 ГК України).

Розглянувши розрахунок позивача, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань по оплаті орендних платежів, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо обґрунтованості представленого розрахунку та вважає, що вимоги позивача в цій частині не суперечать ст.232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 656,97грн. за період прострочення з 26.06.2013р. по 10.10.2013р.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, апеляційна інстанція погоджується з правильністю висновків місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявленої суми 3% річних в розмірі 656,97грн. за період прострочення з 26.06.2013р. по 10.10.2013р., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Запорізької області, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2014р. у справі №910/20716/13-908/3924/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за вказаними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Узай Текстиль", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.01.2014р. у справі №910/20716/13-908/3924/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 01.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 04.04.2014р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко