Постанова

від 27.01.2014 по справі 5010/435/2012-12/9

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р. Справа № 5010/435/2012-12/9

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Гриців В.М., Кравчук Н.М.,

при секретарі судового засідання Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача (скаржника) - Павловський В.С.

розглянувши апеляційну скаргу Територіальної громади Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в особі Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, вих. № 84 від 11.05.2012 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2012 року (підписане 08.05.2012 року), суддя Матуляк П.Я.

у справі № 5010/435/2012-12/9

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Калуш

до відповідача Територіальної громади Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в особі Довговойнилівської сільської ради, с. Довгий Войнилів, Івано-Франківська область

про стягнення збитків в сумі 103421 грн. та 5000 грн. моральної шкоди

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2012 року по справі №5010/435/2012-12/9, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, стягнено на користь останньої з відповідача 103421 грн. - шкоди. В частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. - відмовлено.

Суд у рішенні, посилаючись на положення ст.56 Конституції України, ст.ст.16, 23, 216, 1174 ЦК України, враховуючи ринкову вартість приміщення станом на 20.02.2012 року, яка міститься у висновку експерта про вартість житлового будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями, загальною площею 139,4 кв.м по АДРЕСА_1 та, враховуючи повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 22200 грн., які Довговойнилівська сільська рада отримала згідно договору купівлі-продажу №668 від 21.05.2010 року вказаного житлового будинку, а також недоведення позивачем у чому саме полягає завдання їй відповідачем моральної шкоди, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Територіальна громада Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в особі Довговойнилівської сільської ради подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2012 року по справі №5010/435/2012-12/9. Проте, як вбачається з тексту апеляційної скарги, скаржник не погоджується з рішенням місцевого суду частково, оскільки, визнає право відповідача на відшкодування 28176,30 грн. - невід'ємних покращень, відтак, оскаржує рішення в частині стягнення 75244,70 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року (головуючий суддя Якімець Г.Г., судді: Зварич О.В., Хабіб М.І.) вказану апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 11.06.2012 року.

Розпорядженням голови львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року склад судової колегії змінено. Замість судді Хабіб М.І. введено суддю Гриців В.М.

Ухвалою суду від 11.06.2012 року розгляд апеляційної скарги відкладено до 25.06.2012 року.

В судовому засіданні 25.06.2012 року судом оголошено перерву до 02.07.2012 року.

Ухвалою суду від 02.07.2012 року призначено будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 14.11.2013 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 02.12.2013 року.

В судовому засіданні 02.12.2013 року судом оголошено перерву до 16.12.2013 року.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року склад судової колегії змінено. Замість судді Зварич О.В. введено суддю Кравчук Н.М.

Ухвалою суду від 16.12.2013 року розгляд справи відкладено до 27.01.2014 року.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2012 року по справі №5010/435/2012-12/9 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Позивач та її представник в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в 2006 році між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Довговойнилівською сільською радою укладено договір оренди приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Протягом оренди вказаного приміщення, позивачем за згодою орендодавця (відповідача) проведено ремонт орендованого приміщення, що підтверджується локальним кошторисом з розрахунком договірної ціни №64-0-1-1 від 29.04.2008 року (арк. справи 32-37, том І), товарними чеками та квитанціями (арк. справи 38-43, том І).

11.12.2009 року Довговойнилівська сільська рада прийняла рішення, яким дала дозвіл на відчуження нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 шляхом викупу даного приміщення приватним підприємцем ОСОБА_1 на підставі аудиторського висновку від 26.11.2009 року (арк. справи 86, Том І).

У вказаному висновку встановлено, що представлені аудиторам документи свідчать про те, що капітальний ремонт орендованого приміщення проводився господарським способом на протязі березня-жовтня 2008 року та капітальні затрати, понесені ФОП ОСОБА_1, які направлені на реконструкцію орендованого приміщення складають 28176,30 грн., можуть бути віднесені до невід'ємних покращень орендованих приміщень. Висновком також встановлено, що фінансування здійснених покращень в повному обсязі проведено за рахунок власних коштів підприємця ОСОБА_1 (арк. справи 27, том І).

21.05.2010 року між територіальною громадою Довговойнилівської сільської ради Калуського району в особі Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, від імені якої виступає Комунальна установа «Фонд майна спільної власності територіальних громад селища, сіл Калуського району» (в тексті договору - продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу №668 житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та огорожею, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з п.1.1 договору, продавець зобов'язався передати у власність покупця проданий шляхом викупу житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, а покупець зобов'язався прийняти вказаний об'єкт та сплатити за нього кошти на умовах і в строк, зазначений даним договором. За заявою власника відчужується: літера «А» - житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями (дерево), загальною площею 139,4 кв. м, житловою площею 52,9 кв. м та огорожа (дерево), загальною площею 37,5 кв. м в цілому, інвентаризаційною вартістю 91577,00 грн., розташований в АДРЕСА_1

У пункті 1.3 вказаного договору зазначено, що згідно Висновку про вартість об'єкту оцінки - житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями (літ.А прим.№№1-11) площею 134,4 кв. м, огорожа (Циф.№1) за адресою: АДРЕСА_1 складеного підприємцем ОСОБА_5, ринкова вартість об'єкту оцінки становить - 42000 грн. та наказу Фонду державного майна спільної власності територіальних громад селища, сіл Калуського району від 22 квітня 2010 року №3-з, ціна продажу об'єкта оцінки становить 22200 грн.

В матеріалах справи міститься технічний паспорт на будівлю, в якому наявний Журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень (житлових та нежитлових, в тому числі магазин), характеристики будинку та визначено його інвентаризаційну вартість - 90067 грн. + огорожа 1510 грн., всього 91577 грн. (арк. справи 94, том І зворот). Вказаний технічний паспорт виготовлений 17.05.2010 року, тобто до укладення договору купівлі-продажу.

В подальшому, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2012 року у справі №5010/2425/2011-П-15/131 частково задоволено позов прокурора Калуського району в інтересах територіальної громади Довговойнилівської сільської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Обласного комунального підприємства" Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" - визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 з вбудованими нежитловими приміщеннями та огорожею №668 від 21.05.2010 року та витребувано житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та огорожею по АДРЕСА_1 з незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, зобов'язано повернути його у комунальну власність територіальної громади Довговойнилівської сільської ради в особі Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, а також зобов'язано Довговойнилівську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 22200 грн., отриманих згідно договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 з вбудованими нежитловими приміщеннями та огорожею № 668 від 21.05.2010 року.

Поряд з цим, згідно Звіту про оцінку вартості житлового будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями, загальною площею 139,4 кв. м АДРЕСА_1 Івано-Франківської області, ринкова вартість (без ПДВ) вказаного житлового будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями становить 125621 грн. (арк. справи 55, том І).

Відтак, враховуючи, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2012 року у справі №5010/2425/2011-П-15/131 Довговойнилівську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області зобов'язано повернути фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 22200 грн., остання звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Територіальної громади Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в особі Довговойнилівської сільської ради збитків в сумі 103421 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.

Суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 1174 ЦК України, враховуючи той факт, що шкоду заподіяно позивачу внаслідок протиправних дій відповідача, приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з Довговойнилівської сільської ради на користь позивача шкоди в сумі 103421 грн. В стягненні 5000 грн. - моральної шкоди судом відмовлено.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи нижченаведене:

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Правові наслідки недійсності правочину встановлено статтею 216 ЦК України. Відтак, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.

Як уже зазначено вище, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2012 року у справі №5010/2425/2011-П-15/131 Довговойнилівську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області зобов'язано повернути фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 22200 грн., які сільська рада отримала на підставі визнаного недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку.

Проте, як зазначає позивач, з моменту укладення договору купівлі-продажу, ставши власником придбаного приміщення, вона продовжувала проводити в ньому ремонтні та упорядкувальні роботи, розраховуючи на подальше його використання.

На підставі вищенаведеного рішення Довговойнилівській сільській раді повернуто спірне приміщення з невідємними покращеннями, які здійснила позивач протягом користування даним приміщенням за власний рахунок.

Відповідно до ч.3 ст.22 ЦК України, якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

З метою визначення вартості, проведених позивачем протягом 2008-2011 років, покращень приміщення, придбаного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в 2010 році, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 судовою колегією ухвалою від 02.07.2012 року призначено будівельно-технічну експертизу.

Згідно Висновку судової будівельно-технічної експертизи №2453 від 30.10.2013 року по даній справі, складеним судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Журавльовою О.І., вартість покращень (невід'ємних поліпшень) приміщення загальною площею 139,40 кв. м, придбаного ФОП ОСОБА_1 у 2010 році, що знаходиться АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження становить 38833 грн.

З огляду на наведене, враховуючи висновок експертизи, позовні вимоги в частині стягнення 38833 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Вимогу щодо стягнення решти суми збитків, суд вважає безпідставною та недоведеною.

Щодо вимог позивача про стягнення 5000 грн. - моральної шкоди, колегією суддів відзначено наступне:

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зокрема, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У п.5 вказаної постанови зазначено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи наведене, оскільки, позивачем не наведено обгрунтування щодо визначення розміру моральної шкоди та не вказано якими саме доказами підтверджується заподіяння їй дій з боку відповідача, які можуть розцінюватись як завдання моральної шкоди, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5000 грн. - моральної шкоди.

Також, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу в сумі 450 грн. Судовою колегією встановлено, що в матеріалах справи міститься лише угода про надання правової допомоги від 03.04.2012 року, укладена між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 та акт погодження вартості правової допомоги від 03.04.2012 року, проте, відсутні будь-які докази, які б свідчили про оплату позивачем вказаної суми (платіжне доручення, меморіальний ордер тощо), відтак, заявлена вимога щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на юридичну допомогу в сумі 450 грн. не обгрунтована та задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене вище, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2012 року слід скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити в частині стягнення шкоди в сумі 38833 грн., в частині позовних вимог про стягнення шкоди в сумі 64588 грн., моральної шкоди в сумі 5000 грн. та витрат на юридичну допомогу в сумі 450 грн. - відмовити повністю.

У зв'язку з скасуванням рішення господарського суду, враховуючи норми ст.ст.44, 49 ГПК України, суд проводить розподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог. З відповідача слід стягнути на користь позивача - 779,88 грн. відшкодування сплати судового збору за подання позову, а з позивача на користь відповідача 645,88 грн. - відшкодування сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Витрати на проведення судової експертизи залишаються за ФОП ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Територіальної громади Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в особі Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області задоволити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2012 року по справі №5010/435/2012-12/9 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задоволити в частині стягнення шкоди в сумі 38833 грн.

В частині решти позовних вимог про стягнення шкоди, моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу - відмовити повністю.

Стягнути з Територіальної громади Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в особі Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (вул. Шевченка, 60, с. Довгий Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04356521) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1) - 38833 грн.

Стягнути з Територіальної громади Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в особі Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (вул. Шевченка, 60, с. Довгий Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04356521) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1) - 779,88 грн. відшкодування сплати судового збору за подання позову.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1) на користь Територіальної громади Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в особі Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (вул. Шевченка, 60, с. Довгий Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04356521) - 645,88 грн. - відшкодування сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Гриців В.М.

Кравчук Н.М.