Рішення

від 30.01.2014 по справі 908/17/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/1/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2014 Справа № 908/17/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІМЗ Енергомонтаж" (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 92-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашекологія" (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39-Б)

про стягнення суми 598423,34 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Лапіков В.О. (директор, протокол № 1 від 17.01.2013 р.);

- Артьомов О.І. (дов. № 5 від 21.01.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 601711,79 грн., із яких: сума 584879,58 грн. основного боргу за договором підряду № 0503/1 від 05.03.2013 р., сума 5894,04 грн. пені, 9124,46 грн. 20% річних, 1813,71 грн. збільшення боргу внаслідок інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/17/14, справі присвоєно номер провадження 20/1/14, справу призначено до розгляду на 22.01.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.01.2014 р.

30.01.2014 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач 30.01.2014 р. надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу 584879,58 грн., 1665,21 грн. пені, 9124,46 грн. 20% річних, 2754,09 грн. збільшення боргу внаслідок інфляції. Заява разом з уточненим розрахунком була направлена відповідачу 24.01.2014 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 169 т. 1).

Заява прийнята до розгляду судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 584879,58 грн. основного боргу за договором підряду № 0503/1 від 05.03.2013 р., суму 1665,21 грн. пені за період з 12.11.2013 р. по 23.12.2013 р., 9124,46 грн. 20% річних за період з 12.11.2013 р. по 23.12.2013 р., 2754,09 грн. збільшення боргу внаслідок інфляції за листопад-грудень 2013 р. Позовні вимоги мотивовані слідуючими обставинами. Починаючи з серпня 2013 р., відповідач порушує зобов'язання з прийняття робіт за договором підряду № 0503/01 від 05.03.2013 р., відмовляючись приймати роботи, отримувати оформлені належним чином акти приймання-передачі виконаних робіт, підписувати такі акти при відсутності будь-яких зауважень до якості виконаних робіт та заявлених в актах обсягів виконаних робіт. В зв'язку з цим акти приймання-передачі виконаних робіт за вересень, жовтень 2013 р. були направлені відповідачу поштою. Дані акти у встановлений договором строк відповідачем не були підписані та повернуті позивачу. Таким чином, підрядні роботи, виконані позивачем у вересні та жовтні 2013 р. вважаються прийнятими відповідачем без зауважень, і у останнього виник обов'язок оплатити вказані роботи у встановлений договором строк. З урахуванням того, що за договором замовником було зроблено часткові авансові платежі на загальну суму 1587220 грн., при цьому на сьогодні виконано та прийнято замовником робіт, по яких настав строк оплати, на суму 217909,58 грн., сума основного боргу складає 584879,58 грн., а саме: повністю не оплачені роботи, виконані в жовтні 2013 р., та частково роботи, виконані в вересні 2013 р. Позов обґрунтовано ст.ст. 583, 526, 625, 882 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, умовами договору підряду № 0503/01 від 05.03.2013 р.

При пред'явленні позову позивачем було надано заяву про забезпечення позову в порядку ст.ст.66,67 ГПК України шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Ухвалою суду від 09.01.2014р. заява відхилена.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду 21.01.2014 р. від відповідача надійшла письмова заява, в якій викладено клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості відповідачу підготуватися до розгляду справи. Клопотання судом було задоволено на підставі ст.ст. 22, 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 30.01.2014 р.

В судове засідання 30.01.2014 р. відповідач повторно не з'явився, через канцелярію суду 30.01.2014 р. від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відсутністю на підприємстві фахівця в галузі права та необхідності залучення такого фахівця на договірних засадах. Зазначено, що відповідач не в змозі в повному обсязі виконати ухвалу суду та надати витребувані документи.

Клопотання відповідача судом відхилено на підставі ст. 22 ГПК України як необґрунтоване. Відхиляючи клопотання, суд бере до уваги, що відповідач мав достатньо часу для підготовки до розгляду спору, в тому числі, при наявності заперечень щодо позову, висловити свою позицію. Ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана уповноваженою особою відповідача 20.01.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 161 т. 1). Крім того, копія позовної заяви з усіма доданими до неї документами була направлена відповідачу 08.01.2014 р. (а.с. 8-9 т. 1). Натомість, відповідач, посилаючись на відсутність на підприємстві фахівця в галузі права, в судове засідання взагалі двічі не з'явився, витребувані судом документи без поважних причин не надав. Оскільки відповідач є юридичною особою, він не був позбавлений можливості, відповідно до ст. 28 ГПК України, забезпечити участь в судовому розгляді спору уповноваженого представника. Суд вважає доводи відповідача щодо неможливості забезпечення явки представника та надання витребуваних документів такими, що не доведені, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.п. 3.13, 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами. Зловживанням процесуальними правами слід вважати і подання учасниками судового процесу:- клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій; подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом. Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Суд визнав можливим на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутність відповідача за наявним в ній матеріалами, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗІМЗ Енергомонтаж" (підрядник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомашекологія" (замовник, відповідач у справі) укладено договір підряду № 0503/01, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати та здати замовнику у встановлені даним договором строки будівельно-монтажні роботи на об'єкті: «Реконструкція системи газоочистки. Очищення відхідних газів від котла Е25-3,9-380Д. Встановлення ел.фільтрів ЕГУ 45-17-7-6WS640-400-2» (ПАТ «Запорізький МЖК», м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3) (далі - роботи), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити завершені роботи (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору перелік робіт та їх вартість визначаються сторонами в додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору. Строки та етапи виконання робіт визначаються згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2), узгодженим з замовником, який є невід'ємною частиною даного договору.

Початок виконання робіт - 11.03.2013 р., закінчення виконання робіт - 30.11.2013 р. (п. 2.1).

Згідно з п. 3.1 загальна вартість робіт по даному договору складає 2258194,41 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 376365,74 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 12.06.2013 р.). Кінцева ціна договору визначається сумою вартості виконаних робіт згідно з підписаних сторонами та замовником актами приймання-здачі виконаних робіт.

Ціна по даному договору являється динамічною, встановлюється на весь період дії даного договору, включає в себе весь комплекс будівельно-монтажних робіт, виконуємих по даному договору та може бути змінена у разі зміни об'ємів чи складу виконуємих підрядником робіт (п. 3.2).

За умовами п. 11.1 оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані підрядником та прийняті замовником об'єми робіт на протязі 20 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт.

Строк дії договору встановлений сторонами від дати підписання договору та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п. 15.2 договору).

Сторонами були підписані перелік вартості будівельно-монтажних робіт (додаток № 1) та календарний графік робіт (додаток № 2).

Посилаючись на наявність боргу за договором підряду № 0503/01, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, за якою порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою договір № 0503/01, укладений між сторонами у справі, є договором підряду.

Згідно зі статтями 837, 853 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторонами у договорі підряду № 0503/01 встановлено порядок здачі-прийняття робіт. Відповідно до п. 10.1 приймання-здача виконаних підрядником робіт здійснюється шляхом підписання сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт. Акти приймання-здачі виконаних робіт надаються підрядником та повинні бути підписані замовником не пізніше п'яти календарних днів з дня закінчення робіт.

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором, виконав обумовлені договором роботи. В матеріалах справи маються підписані сторонами та скріплені печатками довідки форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. на суму 250260,00 грн. та за травень 2013 р. на суму 303592,31 грн. Оплата за даними актами відповідачем була проведена повністю.

Крім того, позивачем також було виконано роботи за договором № 0503/01, про що складено відповідні акти за вересень, жовтень 2013 р. В позовній заяві та в усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, позивач вказує, що відповідач акти за вересень, жовтень 2013 р. від позивача прийняти відмовився, в зв'язку з чим дані акти були направлені поштою. Із супровідним листом вих. № 159 від 27.09.2013 р. позивач направив відповідачу для підписання в двох екземплярах: довідку про вартість виконаних будівельних робіт № 1/09 за вересень 2013 р., акти №№ 1-17 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р., просив по одному екземпляру підписаних актів та довідки провернути на адресу позивача. Направлення зазначених документів відповідачу підтверджується копією фіскального чеку № 3553 від 27.09.2013 р. з описом вкладення в цінний лист (а.с. 110-111 т. 1). Документи були отримані відповідачем 09.10.2013 р. (а.с. 112 т. 1).

Із супровідним листом вих. № 183 від 01.11.2013 р. відповідачу для підписання були направлені: довідка про вартість виконаних будівельних робіт № 3/10 за жовтень 2013 р., акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. №№ 1-7. Зазначено про необхідність повернення по одному екземпляру підписаних довідки та актів на адресу позивача. Відправлення документів відповідачу підтверджується копією фіскального чеку № 8209 від 01.11.2013 р. з описом вкладення у цінний лист (а.с. 114-115 т. 1). Документи були отримані відповідачем 06.11.2013 р. (а.с. 116 т. 1).

Пунктом 4.1.1 договору передбачено право замовника відмовитися від приймання завершених робіт у разі виявлення недостатків та відступів від проектної чи технічної документації, котрі виключають можливість їх використання, до повного їх усунення підрядником.

Разом з тим, пунктом 4.2.2 договору встановлений обов'язок підрядника при відсутності недоліків прийняти та оплатити виконані роботи на визначених даним договором умовах.

Відповідно до частини четвертої, шостої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Як зазначалося вище, підрядник зобов'язання за договором виконав, на адресу відповідача направив підписані зі свого боку та скріплені печаткою підприємства (супровідний лист від 27.09.2013 р. вих. № 159, опис вкладення у цінний лист від 27.09.2013 р.): довідку форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт № 1/09 за вересень 2013 р. на суму 1335647,37 грн. та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р. № 1 на суму 52380,00 грн., № 2 на суму 52380,00 грн., № 3 на суму 69840,00 грн., № 4 на суму 69840,00 грн., № 5 на суму 84390,00 грн., № 6 на суму 175311,20 грн., № 7 на суму 175311,20 грн., № 8 на суму 163113,96 грн., № 9 на суму 163113,96 грн., № 10 на суму 62409,55 грн., № 11 на суму 13422,86 грн., № 12 на суму 53835,00 грн., № 13 на суму 53835,00 грн., № 14 на суму 72687,00 грн., № 15 на суму 12613,64 грн., № 16 на суму 30582,00 грн., № 17 на суму 30582,00 грн., всього на загальну суму 1335647,37 грн. На усіх актах та довідці мається напис, зроблений позивачем, про те, що документ направлений на адресу відповідача, не повернений та з боку відповідача не підписаний.

01.11.2013 р. (супровідний лист від 01.11.2013 р. вих. № 183, опис вкладення у цінний лист від 01.11.2013 р.) позивач на адресу відповідача направив підписані зі свого боку та скріплені печаткою підприємства: довідку форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт № 3/10 за жовтень 2013 р. на суму 282599,90 грн. та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. № 1 на суму 75660,00 грн., № 2 на суму 75660,00 грн., № 3 на суму 10196,49 грн., № 4 на суму 10196,49 грн., № 5 на суму 55669,58 грн., № 6 на суму 11703,00 грн., № 7 на суму 43514,34 грн., всього на загальну суму 282599,90 грн. На усіх актах та довідці мається напис, зроблений позивачем, про те, що документ направлений на адресу відповідача, не повернений та з боку відповідача не підписаний.

Відповідач підписані зі свого боку довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень-жовтень 2013 р. на адресу позивача не повернув, будь-яких письмових зауважень, заперечень, мотивованої відмови від підписання актів, довідки стосовно об'єму, вартості виконаних робіт тощо підряднику не направив. Виконані роботи не оплатив.

Отже, замовник, порушуючи вимоги статей 853, 882 ЦК України, безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Умовами договору (п. 11.1) сторони встановили строк проведення розрахунків: на протязі 20 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачем було здійснено оплату робіт, виконаних позивачем у квітні 2013 р. на суму 250260,00 грн., та у травні 2013 р. на суму 303592,31 грн. Також відповідачем було здійснено авансовий платіж в сумі 1033367,69 грн., який був зарахований позивачем в рахунок оплати робіт, здійснених у вересні 2013 р. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи у вересні-жовтні 2013 р. складає суму 584879,58 грн. (1618247,27 грн. (сума виконаних робіт у вересні-жовтні 2013 р.) - 1033367,69 грн. (оплата)). При цьому заборгованість за виконані роботи за договором у вересні 2013 р. становить суму 302279,68 грн., у жовтні 2013 р. - 282599,90 грн.

Відповідач наявність у нього заборгованості перед позивачем не оспорив, письмовий відзив на позов до суду не направив, документів, підтверджуючих погашення заборгованості, не надав.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 584879,58 грн. основного боргу, який виник за договором підряду № 0503/01 від 05.03.2013 р., є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 1665,21 грн., яка розрахована по кожному акту окремо (за період з 12.11.2013р. по 23.12.2013р. по акту за вересень 2013р. та за період з 10.12.2013р. по 23.12.2013р. по акту за жовтень 2013р.) .

Відповідно до п. 13.4 договору, у разі прострочення замовником здійснення оплати по даному договору замовник зобов'язаний оплатити підряднику пеню в розмірі 0,01% від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Умовами договору (п. 11.1) сторони встановили строк проведення розрахунків: на протязі 20 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт.

Акти виконаних робіт були вручені відповідачу поштою - 09.10.2013 р. (акти за вересень 2013 р.), та 06.11.2013 р. (акти за жовтень 2013 р.).

Відповідно до п. 10.1 договору відповідач зобов'язався не пізніше 5 календарних днів з дня закінчення робіт підписати надані позивачем акти приймання-здачі робіт.

Таким чином, враховуючи дати отримання відповідачем поштою актів, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату робіт виконаних у вересні 2013 р. - до 12.11.2013 р., виконаних робіт у жовтні 2013 р. - до 10.12.2013 р.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд вважає встановленим факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення пені заявлені позивачем правомірно, розрахунок пені здійснений позивачем вірно (а.с.167-168). Встановлений у договорі розмір пені 0,01% від неоплаченої суми за кожен день прострочення не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Позов в частині стягнення пені в сумі 1665,21 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суми 9124,46 грн. 20% річних та суми 2754,09 грн. збільшення боргу внаслідок інфляції.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір в цій частині, суд враховує, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань на суму боргу та річних процентів є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошей внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваних ним грошових коштів, належних до сплати кредитору.

Позивач просить стягнути з відповідача 20% річних у сумі 9124,46 грн. за період з 12.11.2013р. по 23.12.2013р. по акту за вересень 2013р. та за період з 10.12.2013р. по 23.12.2013р. по акту за жовтень 2013р..

Відповідно до п. 13.4 договору, у разі прострочення замовником здійснення оплати по даному договору, замовник зобов'язаний оплатити підряднику 20% річних. Тобто, у договорі сторони встановили інший розмір річних, що не суперечить ст.625 ЦК України.

Вимоги про стягнення 20% річних заявлені правомірно, розрахунок позивачем здійснений вірно, позов в цій частині судом задовольняється.

Сума 2754,09 грн. втрат від інфляції (збільшення боргу внаслідок інфляції) нарахована позивачем за листопад-грудень 2013 р. При цьому, позивачем здійснено нарахування втрат від інфляції на суму 302279,68 грн. (заборгованість за роботи, виконані у вересні 2013 р.) за період: листопад-грудень 2013 р. у сумі 2115,96 грн. Та здійснено нарахування втрат від інфляції на суму 282599,90 грн. (заборгованість за роботи, виконані у жовтні 2013 р.) за період з 10.12.2013 р. по 23.12.2013 р. (14 днів) у сумі 638,13 грн.

Відповідно до п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо нарахування втрат від інфляції вказано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. здійснюється помісячне нарахування втрат від інфляції, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Як було встановлено судом, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату робіт, виконаних позивачем у вересні 2013 р., - до 12.11.2013 р., таким чином, втрати від інфляції за листопад 2013 р. судом не нараховуються. До стягнення належить сума 1511,40 грн. втрат від інфляції, нарахованих у грудні 2013 р. на суму 302279,68 грн. (роботи, виконані у вересні 2013 р.). Стосовно стягнення втрат від інфляції в розмірі 638,13 грн., нарахованих на суму 282599,90 грн. (роботи, виконані у жовтні 2013 р.) судом відмовляється, оскільки позивачем здійснено нарахування втрат від інфляції не в середньому за місяць, а на конкретну дату місяця: за 14 днів з 10.12.2013 р. по 23.12.2013 р.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 11968,47 грн. суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

При зверненні до суду позивачем згідно з платіжним дорученням № 393 від 27.12.2013 р. було плачено судовий збір в сумі 12034,24 грн., виходячи з ціни позову в розмірі 601711,79 грн. Заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, позивач зменшив розмір позовних вимог до суми 598423,34 грн., відповідно судовий збір з даної суми повинен становити 11968,47 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу, за його заявою, слід повернути за ухвалою суду судовий збір в сумі 65,77 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашекологія» (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39Б, код ЄДРПОУ 35755522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМЗ Енергомонтаж» (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 92А, код ЄДРПОУ 38520970) суму 584879 (п'ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 58 коп. основного боргу, суму 1665 (одна тисяча шістсот шістдесят п'ять) грн. 21 коп. пені, суму 9124 (дев'ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 46 коп. - 20% річних, суму 1511 (одна тисяча п'ятсот одинадцять) грн. 40 коп. втрат від інфляції, суму 11968 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн.. 47 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗІМЗ Енергомонтаж» (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 92А, код ЄДРПОУ 38520970) за його заявою із Державного бюджету України суму 65 (шістдесят п'ять) грн. 77 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 393 від 27.12.2013 р.

Повне рішення складено 04 лютого 2014 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його повного складення (дня підписання)