Постанова

від 04.04.2014 по справі 908/17/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.04.2014 справа №908/17/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Попков Д.О., Татенко В.М. за участю представників від позивача:Нефедов А.Є., довіреність № 31 від 01.04.14, Артьомов О.І., довіреність № 5 від 21.01.14; від відповідача:від відповідача, Кузін І.П., довіреність № б/н від 01.04.14; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашекологія», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2014 р.(повний текст підписано 04.02.2014 р.) по справі№908/17/14 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМЗ Енергомонтаж», м. Запоріжжя доТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашекологія», м. Запоріжжя простягнення 598423,34грн. В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМЗ Енергомонтаж», м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашекологія», м. Запоріжжя, про стягнення з відповідача суми 601711,79 грн., із яких: сума 584879,58 грн. основного боргу за договором підряду № 0503/1 від 05.03.2013 р., сума 5894,04 грн. пені, 9124,46 грн. 20% річних, 1813,71 грн. збільшення боргу внаслідок інфляції.

30.01.2014 р. до суду першої інстанції позивач надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу 584879,58 грн., 1665,21 грн. пені, 9124,46 грн. 20% річних, 2754,09 грн. збільшення боргу внаслідок інфляції. Заява прийнята до розгляду судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2014р. (повний текст підписано 04.02.2014 р.) у справі 908/17/14 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашекологія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІМЗ Енергомонтаж" суму 584879,58 грн. основного боргу, суму 1665, 21 грн. пені, суму 9124, 46 грн. - 20% річних, суму 1511,40 грн. втрат від інфляції, суму 11968, 47 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено виконання для відповідача роботи за договором № 0503/01, про що складено відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р., за травень 2013 р., за вересень, за жовтень 2013 р. Роботи були прийняті та оплата була проведена тільки за квітень 2013 р. та за травень 2013 р. Робота за актами виконаних робіт за вересень 2013 рік та жовтень 2013 рік не була прийнята, спірні акти не підписані, при цьому заборгованість за виконані роботи за договором у вересні 2013 р. становить суму 302279,68 грн., у жовтні 2013 р. - 282599,90 грн. Відповідач наявність у нього заборгованості перед позивачем не оспорив, письмовий відзив на позов до суду не направив, документів, підтверджуючих погашення заборгованості, не надав. Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 584879,58 грн. основного боргу, який виник за договором підряду № 0503/01 від 05.03.2013 р., є доведеною та обґрунтованою, як наслідок задоволені. Позовні вимоги про стягнення пені, 20% річних, та інфляційних втрат судом перевірені та задоволені частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2014р. (повний текст підписано 04.02.2014р.) у справі №908/17/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Також на те, що при винесенні рішення суд не з'ясував чи виконано сторонами умови договору, чи відповідають виконані роботи проектній документації, що є підставою для прийняття робіт замовником. Разом з тим скаржник зазначив, що документацію позивач та чисельні вимоги відповідачу так і не надав, що робить неможливим прийняти роботи.

Крім того, скаржник, обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилався на документи, які не були розглянуті у суді першої інстанції, а саме копія листа №0512-01 від 05.12.2013, копія листа №1012-01 від 10.12.2013, копія листа №1812/01 від 18.12.2013, копія договору на юридичне обслуговування від 29.01.2014 р., та копія листа №32 від 20.01.2014 р., неможливість надання таких документів була обґрунтована у апеляційній скарзі та у заяві №0104-03 від квітня 2014 року, з проханням прийняти зазначені додаткові докази.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд скарги на 02.04.2014р., явка сторін не визнавалась обов'язковою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Представник скаржника у судовому засіданні пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За приписами наведеної норми ГПК України апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто метою суду є не перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а розгляд справи по суті повторно. За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу рішення цього суду. Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Втім, додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції.

Клопотання скаржника про прийняття до розгляду додаткових доказів, а саме копію листа №0512-01 від 05.12.2013, копію листа №1012-01 від 10.12.2013, копію листа №1812/01 від 18.12.2013, копію договору на юридичне обслуговування від 29.01.2014 р., та копію листа №32 від 20.01.2014 р., колегією суддів розглянуто та задоволено, так як поважність неподання цих документів до суду першої інстанції обґрунтована.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши позивача та представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗІМЗ Енергомонтаж" (підрядник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомашекологія" (замовник, відповідач у справі) укладено договір підряду № 0503/01, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати та здати замовнику у встановлені даним договором строки будівельно-монтажні роботи на об'єкті: "Реконструкція системи газоочистки. Очищення відхідних газів від котла Е25-3,9-380Д. Встановлення ел.фільтрів ЕГУ 45-17-7-6WS640-400-2" (ПАТ "Запорізький МЖК", м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3) (далі - роботи), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити завершені роботи (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору перелік робіт та їх вартість визначаються сторонами в додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору. Строки та етапи виконання робіт визначаються згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2), узгодженим з замовником, який є невід'ємною частиною даного договору.

Початок виконання робіт - 11.03.2013 р., закінчення виконання робіт - 30.11.2013 р. (п. 2.1).

Згідно з п. 3.1 загальна вартість робіт по даному договору складає 2258194,41 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 376365,74 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 12.06.2013 р.). Кінцева ціна договору визначається сумою вартості виконаних робіт згідно з підписаних сторонами та замовником актами приймання-здачі виконаних робіт.

Ціна по даному договору являється динамічною, встановлюється на весь період дії даного договору, включає в себе весь комплекс будівельно-монтажних робіт, виконуємих по даному договору та може бути змінена у разі зміни об'ємів чи складу виконуємих підрядником робіт (п. 3.2).

За умовами п. 11.1 оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані підрядником та прийняті замовником об'єми робіт на протязі 20 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт.

Строк дії договору встановлений сторонами від дати підписання договору та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п. 15.2 договору).

Сторонами були підписані перелік вартості будівельно-монтажних робіт (додаток № 1) та календарний графік робіт (додаток № 2).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами правочин за своїми змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст.843 ЦК України). Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ст.844 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено всі істотні умови договору. Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались суду.

Між тим, сторонами у договорі підряду № 0503/01 встановлено порядок здачі-прийняття робіт. Відповідно до п. 10.1 приймання-здача виконаних підрядником робіт здійснюється шляхом підписання сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт. Акти приймання-здачі виконаних робіт надаються підрядником та повинні бути підписані замовником не пізніше п'яти календарних днів з дня закінчення робіт.

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором, виконав обумовлені договором роботи. В матеріалах справи маються підписані сторонами та скріплені печатками довідки форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. на суму 250260,00 грн. та за травень 2013 р. на суму 303592,31 грн. Оплата за даними актами відповідачем була проведена повністю.

Зокрема, відповідачем було здійснено оплату робіт, виконаних позивачем у квітні 2013 р. на суму 250260,00 грн., та у травні 2013 р. на суму 303592,31 грн. Також відповідачем було здійснено авансовий платіж в сумі 1033367,69 грн., який був зарахований позивачем в рахунок оплати робіт, здійснених у вересні 2013 р.

Між тим, як стверджує позивач, останнім було виконані роботи за договором № 0503/01 у вересні і в жовтні 2013 р., про що складено відповідні акти за вересень, жовтень 2013 р. Із супровідним листом вих. № 159 від 27.09.2013 р.. позивач направив відповідачу для підписання в двох екземплярах: довідку форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт № 1/09 за вересень 2013 р. на суму 1335647,37 грн. та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р. № 1 на суму 52380,00 грн., № 2 на суму 52380,00 грн., № 3 на суму 69840,00 грн., № 4 на суму 69840,00 грн., № 5 на суму 84390,00 грн., № 6 на суму 175311,20 грн., № 7 на суму 175311,20 грн., № 8 на суму 163113,96 грн., № 9 на суму 163113,96 грн., № 10 на суму 62409,55 грн., № 11 на суму 13422,86 грн., № 12 на суму 53835,00 грн., № 13 на суму 53835,00 грн., № 14 на суму 72687,00 грн., № 15 на суму 12613,64 грн., № 16 на суму 30582,00 грн., № 17 на суму 30582,00 грн., всього на загальну суму 1335647,37 грн.. Документи були отримані відповідачем 09.10.2013 р. (а.с. 112 т. 1).

Із супровідним листом вих. № 183 від 01.11.2013 р. позивач на адресу відповідача направив підписані зі свого боку та скріплені печаткою підприємства: довідку форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт № 3/10 за жовтень 2013 р. на суму 282599,90 грн. та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. № 1 на суму 75660,00 грн., № 2 на суму 75660,00 грн., № 3 на суму 10196,49 грн., № 4 на суму 10196,49 грн., № 5 на суму 55669,58 грн., № 6 на суму 11703,00 грн., № 7 на суму 43514,34 грн., всього на загальну суму 282599,90 грн. Документи були отримані відповідачем 06.11.2013 р. (а.с. 116 т. 1).

Дослідивши надіслані документи, колегія суддів зазначає, що на усіх актах та довідці мається напис, зроблений позивачем, про те, що документ направлений на адресу відповідача, не повернений, та з боку відповідача не підписаний. При цьому, як стверджує позивач заборгованість за виконані роботи за договором у вересні 2013 р. становить суму 302279,68 грн., у жовтні 2013 р. - 282599,90 грн.

Посилаючись на наявність боргу за договором підряду № 0503/01, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою

Вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи ґрунтуються на непідписних відповідачем актах приймання виконаних підрядних робіт

Приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (надалі - Загальні умови), та відповідним договором підряду.

Пунктом 4.1.1 договору передбачено право замовника відмовитися від приймання завершених робіт у разі виявлення недостатків та відступів від проектної чи технічної документації, котрі виключають можливість їх використання, до повного їх усунення підрядником.

Відповідно до приписів ст.882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно - правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Положеннями ст.323 ГК України встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом З ПКМУ «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» визначено, що документами про виконання договору підряду є документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо), а закінченими роботами - роботи, виконані підрядником відповідно до договору підряду, проектної та кошторисної документації.

Обов'язковість ведення виконавчої документації при виконанні будівельних робіт також встановлено ДБН А.3.1-5-2009.

Отже, законодавець чітко визначив перелік документації ведення якої є обов'язковим при виконанні будівельних робіт і яка підлягає переданню Підрядником Замовнику.

Також сторони обумовили, що відповідно до п.4.4.1 договору позивач зобов'язався виконати роботи якість яких повинна відповідати технічним умовам та проектній документації. Також позивач повинен вести всю виконавчу документацію, передбачену діючими нормами та правилами (п.4.4.3 договору).

Відповідно до п.4.2.1 договору відповідач повинен до початку робіт передати розроблений та узгоджений у встановленому порядку проект виробництва робіт та всю необхідну документацію на об'єкт.

Відповідно до положень п.31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві обов'язок по забезпеченню ведення та передачі замовнику в установленому порядку документів про виконання договору підряду покладено на підрядника. До таких документів Загальні умови відносять документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо).

Як вбачається з листування між сторонами, супровідним листом від 05.12.2013р. №0512-01 відповідач направив позивачу комплект кошторису на виконання робіт.

Листом від 10.12.2013р.№1012-01, відповідач повідомив позивача, що виконані роботи не можуть бути прийняті через відсутність кошторису, у зв'язку з чим неможливо перевірити правильність формування вартості робіт, застосування коефіцієнтів та розцінок, прийнятих для розрахунків нормо часів роботи працівників та обладнання. Також цим листом позивачу були направлені кошториси.

Аналогічного змісту позивачу було направлено лист від 18.12.2013р. №1812/01.

Крім того, листом від 26.12.2013р. №2512-03 відповідач вимагав від позивача виконання вимог п.4.1.2, 4.1.3, 4.4.3 договору, а саме, надання локальних кошторисів та надання комплекту виконавчої документації, передбаченої п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009, у т.ч. журнал монтажних робіт, журнал зварювальних робіт, журнал антикорозійних робіт, журнал антикорозійного захисту зварювальних швів, акти прихованих робіт, акти проміжної прийомки відповідальних конструкцій, акти на огляд зварювальних швів, що не підлягають контролю, акти на неруйнівний контроль зварювальних з'єднань.

Позивачем не підтверджено надання таких документів відповідачу, не доведено також передачу в установленому порядку.

Отже, відповідач не отримав від позивача витребувані ним в листах документи про виконання договорів підряду, що позбавило його можливості прийняти роботи, оцінити і розрахувати їх обсяг, визначити вартість виконаних обсягів підрядних робіт.

В силу положень ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав у відповідача у відмові у прийняті робіт.

Варто зазначити, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02.10.2012р. у справі №23/236, яка за приписами ст.111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовчій діяльності судів.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт отримання позивачем надісланої відповідачем обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт.

Більш того, пунктом 96 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України підписання акта приймання - передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Виходячи з положень вищевикладених норм чинного законодавства, які конкретизовано умовами договору, позивач зобов'язаний надавати акти виконаних робіт відповідачу, який, в свою чергу, за результатом перевірки об'єму та якості виконаних робіт зобов'язаний прийняти належно виконані роботи шляхом підписання уповноваженим представником акту приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від підписання акту.

Отже, узгоджений та підписаний між сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт за своїми ознаками є документом, який підтверджує виконання договору підряду.

Таким чином, наявні в матеріалах справи акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р. № 1 на суму 52380,00 грн., № 2 на суму 52380,00 грн., № 3 на суму 69840,00 грн., № 4 на суму 69840,00 грн., № 5 на суму 84390,00 грн., № 6 на суму 175311,20 грн., № 7 на суму 175311,20 грн., № 8 на суму 163113,96 грн., № 9 на суму 163113,96 грн., № 10 на суму 62409,55 грн., № 11 на суму 13422,86 грн., № 12 на суму 53835,00 грн., № 13 на суму 53835,00 грн., № 14 на суму 72687,00 грн., № 15 на суму 12613,64 грн., № 16 на суму 30582,00 грн., № 17 на суму 30582,00 грн., всього на загальну суму 1335647,37 грн, та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. № 1 на суму 75660,00 грн., № 2 на суму 75660,00 грн., № 3 на суму 10196,49 грн., № 4 на суму 10196,49 грн., № 5 на суму 55669,58 грн., № 6 на суму 11703,00 грн., № 7 на суму 43514,34 грн., всього на загальну суму 282599,90 грн., які підписані в односторонньому порядку позивачем, не є належними доказами, що підтверджують виконання підрядних робіт у зазначених у них обсягах і вартістю за відповідними договорами та не є підставою для стягнення за ними коштів з відповідача.

Крім того, обов'язок доведення виконання робіт за актами виконана них робіт підписаними в односторонньому порядку покладено на будівельні підприємства, тобто підрядника , і останній повинен подати всі необхідні докази у розумінні ст.32, 34 ГПК України у підтвердження своїх доводів, а у разі необхідності заявити клопотання про проведення будівельної експертизи, оскільки відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, позивачем не доведені обставини щодо фактичних обсягів виконаних позивачем підрядних робіт на об'єкті відповідача та їх вартості.

За таких обставин, судова колегія вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості виконаних підрядних робіт в сумі 5894,04 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних підрядних робіт в сумі 5894,04 грн. відмовлено, відсутні підстави для стягнення 5894,04 грн. пені, 9124,46 грн. 20% річних, 1813,71 грн. збільшення боргу внаслідок інфляції.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, вирішуючи даний спір, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашекологія», м. Запоріжжя підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2014 р.(повний текст підписано 04.02.2014 р.) у справі №908/17/14 - скасуванню.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення господарського суду та відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашекологія», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2014р. (повний текст підписано 04.02.2014р.) у справі №908/17/14 - задовольнити .

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2014 р.(повний текст підписано 04.02.2014 р.) у справі №908/17/14 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМЗ Енергомонтаж», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашекологія», м. Запоріжжя про стягнення 598423,34грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМЗ Енергомонтаж», м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 92А, код ЄДРПОУ 38520970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашекологія», м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39Б, код ЄДРПОУ 35755522) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5984,80 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: В.М. Татенко

Д.О. Попков

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС