Постанова

від 22.07.2014 по справі 908/17/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 908/17/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗІМЗ Енергомонтаж" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014 у справі№ 908/17/14 Господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"ЗІМЗ Енергомонтаж " доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашекологія" простягнення 598423,34 грн. за участю представників: позивачане з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачаАрхіпова Н.О., дов. від 01.07.2014

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ""ЗІМЗ Енергомонтаж" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашекологія" 598423,34 грн., в тому числі 584879,58 грн. заборгованості за виконані роботи, 1665,21 грн. пені, 9124,46 грн. річних, 2754,09 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.01.2014), посилаючись на приписи статей 526, 583, 625, 882 Цивільного кодексу України, статей 193, 232 Господарського кодексу України.

Відповідач у суді першої інстанції не взяв участь у засіданні, не виклав власної позиції з приводу позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.01.2014 (суддя Гандюкова Л.П.) позовні вимоги задоволено частково; з відповідача стягнуто на користь позивача 584879,58 грн. основного боргу, 1665,21 грн. пені, 9124,46 грн. річних, 1511,40 грн. інфляційних втрат та 11968,47 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014 (судді: Зубченко І.В. - головуючий, Попков Д.О., Татенко В.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позовних вимог про стягнення 598423,34 грн. відмовлено, стягнуто з позивача на користь відповідача 5984,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в даній справі, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права, а саме: суд апеляційної інстанції в порушення положень договору та частин 1 та 4 статті 882 Цивільного кодексу України не врахував, що відповідач не вчинив жодних дій з виконання свого обов'язку прийняти виконані роботи, не висловив своїх претензій та не скористався правом на складання мотивованої відмови у підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, вимоги, що містяться в листі від 10.12.2013, сформовані відповідачем з порушенням обумовленого строку для прийняття робіт та не передбачені договором в якості підстави для відмови у прийнятті робіт; підписані в односторонньому порядку акти прийому-передачі виконаних робіт не визнані недійсними в судовому порядку.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Місцевим господарським судом встановлено, що 05.03.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗІМЗ Енергомонтаж" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомашекологія" (замовник) укладено договір підряду № 0503/01, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати та здати замовнику у встановлені даним договором строки будівельно-монтажні роботи на об'єкті: "Реконструкція системи газоочистки. Очищення відхідних газів від котла Е25-3,9-380Д. Встановлення ел.фільтрів ЕГУ 45-17-7-6WS640-400-2" (ПАТ "Запорізький МЖК", м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3) (далі - роботи), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити завершені роботи (пункт 1.1). Відповідно до пункту 1.2 договору перелік робіт та їх вартість визначаються сторонами в додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору. Строки та етапи виконання робіт визначаються згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2), узгодженим з замовником, який є невід'ємною частиною даного договору.

Початок виконання робіт - 11.03.2013, закінчення виконання робіт - 30.11.2013. Строк дії договору встановлений сторонами від дати підписання договору та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (пункти 2.1, 15.2 договору).

Сторонами підписані перелік вартості будівельно-монтажних робіт (додаток № 1) та календарний графік робіт (додаток № 2), що є невід'ємними частинами договору.

Згідно з пунктом 3.1 загальна вартість робіт по договору складає 2258194,41грн., в т.ч. ПДВ 20% - 376365,74 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 12.06.2013). Кінцева ціна договору визначається сумою вартості виконаних робіт згідно з підписаних сторонами та замовником актами приймання-здачі виконаних робіт. Ціна по даному договору являється динамічною, встановлюється на весь період дії даного договору, включає в себе весь комплекс будівельно-монтажних робіт, виконаних за даним договором та може бути змінена у разі зміни об'ємів чи складу виконаних підрядником робіт (пункт 3.2).

За умовами пункту 11.1 оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані підрядником та прийняті замовником об'єми робіт на протязі 20 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідно до пункту 10.1 приймання-здача виконаних підрядником робіт здійснюється шляхом підписання сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт. Акти приймання-здачі виконаних робіт надаються підрядником та повинні бути підписані замовником не пізніше п'яти календарних днів з дня закінчення робіт.

Пунктом 4.1.1 договору передбачено право замовника відмовитися від приймання завершених робіт у разі виявлення недоліків та відступів від проектної та технічної документації, котрі виключають можливість їх використання, до повного їх усунення підрядником; пунктом 4.2.2 договору встановлено обов'язок підрядника при відсутності недоліків прийняти та оплатити виконані роботи на визначених даним договором умовах.

За прострочення здійснення оплати замовник зобов'язаний сплатити підряднику 20% річних та пеню в розмірі 0,01% від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач виконав обумовлені договором роботи, у підтвердження чого в матеріалах справи є підписані сторонами та скріплені печатками довідки форми №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року на суму 250260,00 грн. та за травень 2013 року на суму 303592,31 грн.; оплата за цими актами відповідачем проведена повністю, зокрема, відповідачем здійснено оплату робіт, виконаних позивачем у квітні 2013 року на суму 250260,00 грн. та у травні 2013 року на суму 303592,31 грн.

Також відповідачем здійснено авансовий платіж в сумі 1033367,69 грн., зарахований позивачем в рахунок оплати робіт, здійснених у вересні 2013 року.

Разом з тим, супровідними листами № 159 від 27.09.2013 та № 183 від 01.11.2013 (фіскальні чеки № 3553 від 27.09.2013та № 8209 від 01.11.2013) позивач направив відповідачу довідку № 1/09 про вартість будівельних робіт форми № КБ-3 за вересень 2013 року на суму 1335647,37 грн., акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року № 1 на суму 52380,00 грн., № 2 на суму 52380,00 грн., № 3 на суму 69840,00 грн., № 4 на суму 69840,00 грн., № 5 на суму 84390,00 грн., № 6 на суму 175311,20 грн., № 7 на суму 175311,20 грн., № 8 на суму 163113,96 грн., № 9 на суму 163113,96 грн., № 10 на суму 62409,55 грн., № 11 на суму 13422,86 грн., № 12 на суму 53835,00 грн., № 13 на суму 53835,00 грн., № 14 на суму 72687,00 грн., № 15 на суму 12613,64 грн., № 16 на суму 30582,00 грн., № 17 на суму 30582,00 грн., довідку форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт №3/10 за жовтень 2013 року на суму 282599,90 грн., акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року № 1 на суму 75660,00 грн., № 2 на суму 75660,00 грн., № 3 на суму 10196,49 грн., № 4 на суму 10196,49 грн., № 5 на суму 55669,58 грн., № 6 на суму 11703,00 грн., № 7 на суму 43514,34 грн. Відповідно оплату відповідач був зобов'язаний здійснити за виконані у вересні роботи - до 12.11.2013, а у жовтні 2013 - до 10.12.2013.

На всіх актах та довідці є зроблений позивачем напис про те, що документ направлений на адресу відповідача, ним не повернений та з боку відповідача не підписаний; при цьому, за розрахунком позивача, заборгованість за виконані роботи за договором у вересні 2013 року становить суму 302279,68 грн., у жовтні 2013 року - 282599,90 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з встановлених на підставі наданих позивачем доказів обставин справи, за якими відповідач не повернув довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень-жовтень 2013 року, не надав мотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт, не направив позивачу будь-яких зауважень, заперечень від підписання актів, довідки стосовно об'єму, вартості виконаних робіт, роботи не оплатив; безпідставна відмова від прийняття робіт, про недоліки яких своєчасно не заявлено, що не звільняє від обов'язку здійснити оплату відповідно до умов укладеного договору.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання відповідача про прийняття додаткових доказів (копія листа № 0512-01 від 05.12.2013, копія листа № 1012-01 від 10.12.2013, копія листа №1812/01 від 18.12.2013, копія договору на юридичне обслуговування від 29.01.2014, копія листа № 32 від 20.01.2014), визнавши поважними причини неподання їх в суді першої інстанції.

Відповідно, суд апеляційної інстанції встановив, що супровідним листом від 05.12.2013 № 0512-01 відповідач направив позивачу комплект кошторису на виконання робіт для розгляду та виконання кінцевих розрахунків.

Відповідно до підпункту 4.4.1 договору позивач зобов'язався виконати роботи якість яких повинна відповідати технічним умовам та проектній документації; зазначеним підпунктом передбачено право замовника відмовитися від приймання завершених робіт у разі виявлення недоліків та відступів від проектної чи технічної документації, котрі виключають можливість їх використання, до повного їх усунення підрядником. Також позивач повинен вести всю виконавчу документацію, передбачену діючими нормами та правилами (підпункт 4.4.3 договору).

Листом від 10.12.2013 № 1012-01 відповідач повідомив позивача, що виконані роботи не можуть бути прийняті через відсутність кошторису, у зв'язку з чим неможливо перевірити правильність формування вартості робіт, застосування коефіцієнтів та розцінок, прийнятих для розрахунків нормо часів роботи працівників та обладнання. Також цим листом позивачу були направлені кошториси. Лист №1812/01 аналогічного змісту позивачу направлено 18.12.2013.

Також листом від 26.12.2013 № 2512-03 відповідач вимагав від позивача виконання вимог підпунктів 4.1.2, 4.1.3, 4.4.3 договору, а саме, надання локальних кошторисів та надання комплекту виконавчої документації, передбаченої підпунктом 1.17 ДБН А.3.1-5-2009, у тому числі журнал монтажних робіт, журнал зварювальних робіт, журнал антикорозійних робіт, журнал антикорозійного захисту зварювальних швів, акти прихованих робіт, акти проміжної прийомки відповідальних конструкцій, акти на огляд зварювальних швів, що не підлягають контролю, акти на неруйнівний контроль зварювальних з'єднань.

Позивачем не підтверджено надання таких документів відповідачу, не доведено також передачу в установленому порядку.

За висновками суду апеляційної інстанції через неотримання від позивача витребуваних документів про виконання договорів підряду відповідач був позбавлений можливості прийняти роботи, оцінити і розрахувати їх обсяг, визначити вартість виконаних обсягів підрядних робіт.

Судова колегія зазначає, що за змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.

Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (статті 526 та 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку (частини 1, 2 статті 838 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (надалі - Загальні умови), та відповідним договором підряду.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно - правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Разом з тим, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (відповідної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02.10.2012 у справі № 23/236, яка за приписами статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою у правозастосовній діяльності судів).

Пунктом З постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" визначено, що документами про виконання договору підряду є документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо), а закінченими роботами - роботи, виконані підрядником відповідно до договору підряду, проектної та кошторисної документації. Обов'язковість ведення виконавчої документації при виконанні будівельних робіт також встановлено ДБН А.3.1-5-2009.

Відповідно до положень пункту 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві обов'язок по забезпеченню ведення та передачі замовнику в установленому порядку документів про виконання договору підряду покладено на підрядника; до таких документів Загальні умови відносять документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, відповідно до наведених вище норм законодавства та правової позиції Верховного суду України, вказав, що, враховуючи встановлені на підставі додатково доданих документів обставини справи, наявні в матеріалах справи акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року № 1 на суму 52380,00 грн., № 2 на суму 52380,00 грн., № 3 на суму 69840,00 грн., № 4 на суму 69840,00 грн., № 5 на суму 84390,00 грн., № 6 на суму 175311,20 грн., № 7 на суму 175311,20 грн., № 8 на суму 163113,96 грн., № 9 на суму 163113,96 грн., № 10 на суму 62409,55 грн., № 11 на суму 13422,86 грн., № 12 на суму 53835,00 грн., № 13 на суму 53835,00 грн., № 14 на суму 72687,00 грн., № 15 на суму 12613,64 грн., № 16 на суму 30582,00 грн., № 17 на суму 30582,00 грн., всього на загальну суму 1335647,37 грн., та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року № 1 на суму 75660,00 грн., № 2 на суму 75660,00 грн., № 3 на суму 10196,49 грн., № 4 на суму 10196,49 грн., № 5 на суму 55669,58 грн., № 6 на суму 11703,00 грн., № 7 на суму 43514,34 грн., всього на загальну суму 282599,90 грн., які підписані в односторонньому порядку позивачем, не є належними доказами, що підтверджують виконання підрядних робіт у зазначених у них обсягах і вартістю за відповідними договорами, прийняття таких робіт відповідачем, та настання обов'язку з оплати робіт.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував спірні правовідносини, та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що їх регулюють.

Доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду, фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування постанови апеляційної інстанції з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІМЗ Енергомонтаж" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014 у справі № 908/17/14 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач