Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/14356/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14356/13 03.12.13

За позовом Компанія BELMONT INDUSTRIES INC. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" третя особа - 1, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанія "Fradomna Investments LTD" третя особа - 2, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанія "Poizanter Holdings LTD" про За зустрічним позовом до про зобов'язання вчинити дії Товариства обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" 1) Компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") 2) Компаніі "Fradomna Investments LTD" 3) Компанію "Poizanter Holdings LTD" визнання правочинів недійсними Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом) Чепіль О.М. (дов. б/н від 29.01.2013 року) від відповідача (за первісним позовом) Кравцова О.В. (дов. б/н від 04.11.2013 року) від третьої особи -1 (за первісним позовом) Латій Б.В. (дов. б/н від 26.09.2013) від третьої особи -2 (за первісним позовом) Латій Б.В. (дов. б/н від 26.09.2013)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03 грудня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Компанія BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" (надалі по тексту - відповідач) про зобов'язання вчинити дії, а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/14356/13, слухання справи призначено на 27.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року справу № 910/14356/13 передано для розгляду судді Бондарчук В.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 27.08.2013 року суддя Бондарчук В.В. прийняла справу № 910/14356/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.09.2013 року.

28.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" виконати свої зобов'язання в натурі за договором відступлення права вимоги від 17.02.2012 року, укладеного між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") та Компанією "Poizanter Holdings LTD", належним чином у спосіб передбачений Додатковою угодою № 1 від 05.02.2013 року до Договору поруки від 04.02.2013 року, укладеного між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація", а саме:

- надіслати на адресу Компанії "Poizanter Holdings LTD" повідомлення про намір виконати зобов'язання щодо сплати 300 000,00 Євро у якості винагороди за відступлені за Договором цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012 року;

- сплатити на вказаний Компанією "Poizanter Holdings LTD" рахунок кошти у розмірі 300 000,00 Євро у якості винагороди за відступлені за Договором цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/14356/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/14356/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року.

26.09.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанію "Fradomna Investments LTD та Компанію "Poizanter Holdings LTD".

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог приймається до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 28.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

Представник позивача в судове засідання 27.09.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.08.2013 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.10.2013 року, у зв'язку з неявкою позивача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

16.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

У судовому засіданні 25.10.2013 року представник позивача підтримав подане через канцелярію суду 26.09.2013 року клопотання про залучення третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача компанію "Fradomna Investments LTD" та компанію "Poizanter Holdings LTD".

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив проти поданого клопотання про залучення третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача компанію "Fradomna Investments LTD" та компанію "Poizanter Holdings LTD".

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучає до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанію "Fradomna Investments LTD" та Компанію "Poizanter Holdings LTD", оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 07.11.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

06.11.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" подало зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить суд:

- визнати недійсним Договір цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012 року, що укладений між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") та Компанією "Fradomna Investments LTD", згідно з яким Компанія BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") набула прав позикодавця Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" за договором строкової кредитної лінії № 4 від 08.08.2005 року, з наступними змінами та доповненнями;

- визнати недійсним Договір цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012 року, що укладений між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") та Компанією "Poizanter Holdings LTD", згідно з яким Компанія BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") набула прав позикодавця Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" за договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009 року, з наступними змінами та доповненнями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" прийнято до спільного розгляд у з первісним позовом.

У відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 21.11.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 21.11.2013 року було оголошено перерву до 03.12.2013 року, про що представники учасників судового процесу були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 03.12.2013 року представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги у повному обсязі та заперечив проти зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти первісного позову та просив суд задовольнити зустрічні вимоги у повному обсязі.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 03.12.2013 року надали усні пояснення по суті справи.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2012 року між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") (цесіонарій) та Компанією "Fradomna Investments LTD" (цедент) було укладено договір цесії (відступлення права вимоги) (надалі по тексту - Договір цесії № 1), за умовами якого цедент безумовно, безвідривно та абсолютно передав цесіонарію, від дати передачі, а цесіонарій прийняв усі права, право власності, інтерес та переваги цедента стосовно Договору про строкову кредитну лінію № 4 від 08 серпня 2005 року, з наступними змінами та доповненнями, що укладений між цедентом та Публічним акціонерним товариством "Миколаївський суднобудівний завод "Океан".

Відповідно до пункту 3.1 Договору цесії № 1 у якості винагороди за передачу майнових прав цесіонарій зобов'язався 17 лютого 2013 року сплатити цеденту 300 000,00 (триста тисяч) доларів США.

Також, 17 лютого 2012 року між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") (цесіонарій) та Компанією "Poizanter Holdings LTD" (цедент) було укладено договір цесії (відступлення права вимоги) (надалі по тексту - Договір цесії № 2), за умовами якого цедент безумовно, безвідривно та абсолютно передав цесіонарію, від дати передачі, а цесіонарій прийняв усі права, право власності, інтерес та переваги цедента, включаючи повну користь від боргу, та усі права, переваги, пільги, привілеї, претензії та вимоги цедента, які стосуються Договору про строкову кредитну лінію № 1 від 19 травня 2009 року, з наступними змінами та доповненнями, що укладений між цедентом та Публічним акціонерним товариством "Миколаївський суднобудівний завод "Океан".

Пунктом 3.1. Договору цесії № 2 сторони погодили, що в якості винагороди за передачу майнових прав цесіонарій зобов'язаний 17 лютого 2013 року сплатити цеденту 300 000,00 (триста тисяч) Євро.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позивача за первісним позовом перед відповідачами 2 та 3 за зустрічним позовом, 04 лютого 2013 року між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" (поручитель) було укладено Договір поруки, до якого вносилися зміни та доповнення Додатковою угодою № 1 від 05.02.2013 року та Додатковою угодою №2 від 06.02.2013 року (надалі по тексту - Договір поруки).

Згідно з пунктами 3.1 та 3.1.1 Договору поруки відповідач за первісним позовом зобов'язався сплатити на користь відповідачів 2 та 3 за зустрічним позовом передбачену Договорами цесії № № 1 та 2 винагороду у розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США та 300 000 (триста тисяч) євро відповідно, у разі, якщо вказана винагорода не буде сплачена компанією Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") 17 лютого 2013 року (надалі по тексту - Дата платежу).

У відповідності до пунктів 3.2. та 3.2.1. Договору поруки підтвердженням виконання боржником забезпечених порукою зобов'язань є відповідне повідомлення боржника, надіслане не пізніше наступного робочого дня після доти платежу на вказану у договорі адресу поручителя.

У випадку, якщо вказане у пунктах 3.2. та 3.2.1. Договору повідомлення не буде отримане поручителем в двадцятиденний строк здати платежу, поручитель зобов'язаний після спливу даного 20-денного строку виконати забезпечені порукою зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом зазначив про те, що, оскільки, Компанія BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") не виконала свої зобов'язання, які були забезпечені Договором поруки, відповідач за первісним позовом був зобов'язаний сплатити на користь кредиторів не пізніше 10.04.2013 року 300 000 (триста тисяч) доларів США та 300 000 (триста тисяч) євро.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" заперечило проти позовних вимог та подало зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсними Договір цесії № 1 та Договір цесії № 2, з тих підстав, що останні укладені у якості фактора особою, що не була внесена до Державного реєстру фінансових установ, а отже, на думку, позивача за зустрічним позовом, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для їх вчинення.

В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" також зазначає про те, що Договір цесії № 2 було укладено представником компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") з порушенням вимог Резолюції Єдиного Учасника компанії BELMONT INDUSTRIES INC. від 29 грудня 2011 року, без належних на те повноважень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вичиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

При зміні кредитора у зобов'язання, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 17.02.2012 року між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") (цесіонарій) та Компанією "Fradomna Investments LTD" (цедент) було укладено Договір цесії № 1, за умовами якого цедент передав, а цесіонарій прийняв усі права та переваги цедента стосовно Договору про строкову кредитну лінію № 4 від 08 серпня 2005 року, з наступними змінами та доповненнями, що укладений між цедентом та Публічним акціонерним товариством "Миколаївський суднобудівний завод "Океан".

Водночас, 17.02.2012 року Компанія "Poizanter Holdings LTD" на підставі Договору Цесії № 2 відступила на користь Компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") усі права позикодавця за Договором про строкову кредитну лінію № 1 від 19 травня 2009 року, з наступними змінами та доповненнями, що укладений між цедентом та Публічним акціонерним товариством "Миколаївський суднобудівний завод "Океан".

Відповідно до пункту 3.1 Договору цесії № 1 у якості винагороди за передачу майнових прав позивач за первісним позовом зобов'язався 17 лютого 2013 року сплатити відповідачу 2 за зустрічним позовом 300 000,00 (триста тисяч) доларів США.

Як свідчить пункт 3.1. Договору цесії № 2, вартість винагороди за відступлення прав згідно з Договором цесії № 2 складає 300 000,00 (триста тисяч) Євро та має бути сплачена позивачем за первісним позовом на користь відповідача 3 за зустрічним позовом 17 лютого 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позивача за первісним позовом перед відповідачами 2 та 3 за зустрічним позовом, 04 лютого 2013 року між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" (поручитель) було укладено Договір поруки.

Пунктами 3.3 та 3.3.1 Договору поруки визначені умови виконання відповідачем за первісним позовом забезпечених порукою зобов'язань, однією з яких є отримання відповідачем за первісним позовом повідомлення відповідачів 2 та 3 за зустрічним позовом про необхідність сплати винагороди за Договором цесії № 1 та Договором цесії № 2.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 26.09.2013 року Компанія BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") отримала письмове повідомлення Компанії "Poizanter Holdings LTD" про необхідність сплати винагороди за Договором цесії № 2. Того ж дня позивач за первісним позовом надіслав відповідне повідомлення поручителю, що підтверджено представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація".

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів щодо надіслання відповідачу за первісним позовом повідомлення Компанії "Fradomna Investments LTD" про необхідність сплати винагороди за Договором цесії № 1.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач за первісним позовом не надав суду належних та допустимих доказів отримання відповідачем за первісним позовом повідомлення компанії Компанії "Fradomna Investments LTD" про необхідність сплати винагороди за Договором цесії № 1, а отже, на думку суду, позивачем не доведено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" своїх зобов'язань за Договором поруки, що мало наслідком порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів Компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.").

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем за первісним позовом вимог в частині зобов'язання відповідача за первісним позовом надіслати на адресу Компанії "Fradomna Investments LTD" повідомлення про намір виконати зобов'язання щодо сплати 300 000,00 (триста тисяч) доларів США у якості винагороди за відступлені за Договором цесії № 1 права та сплатити вказану винагороду.

Щодо позовних вимог Компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") про зобов'язання відповідача за первісним позовом сплатити на вказаний Компанією "Poizanter Holdings LTD" рахунок кошти у розмірі 300 000,00 Євро у якості винагороди за відступлені за Договором цесії № 2 права вимоги, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту Договору цесії 2, вказаний договір укладено від імені компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") представником позивача за первісним позовом - Козаченком В.А.

На підтвердження повноважень Козаченка В.А., позивач за первісним позовом надав суду довіреність компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") від 30.12.2011 року, підписану директором позивача за первісним позовом, яка уповноважує Віктора Козаченка вчиняти від імені компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") будь-які правочини на власний розсуд.

Відповідно до статті 70 Статуту компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") директори компанії зобов'язані діяти з урахуванням положень законодавства та вказівок (рішень) загальних зборів учасників компанії (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Як свідчить наявна в матеріалах справи письмова Резолюція Єдиного Учасника компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") від 29.12.2011 року (надалі по тексту - Резолюція), дійсність якої підтверджується позивачем за первісним позовом, єдиний учасник позивача за первісним позовом пан Метью Стоукс (Mr. Matthew Stokes) погодив укладення виключно Договору цесії № 1, для вчинення якого і зобов'язав директора позивача за первісним позовом видати довіреність на ім'я представника - Козаченка В.А.

При цьому, пунктом 3 (с) Резолюції встановлено, що директори позивача за первісним позовом та/або будь-які його посадові особи та/або представники мають право укладати усі та будь-які угоди про відступлення прав виключно у випадку попередньої письмової згоди Єдиного Учасника компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.").

Таким чином, приймаючи до уваги те, що Резолюція погоджує укладення позивачем за первісним позовом виключно Договору цесії № 1, а жодних рішень загальних зборів учасників компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк."), які б скасовували Резолюцію або надавали згоду на укладення Договору цесії № 2 матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що Договір цесії № 2 укладено представником компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") з порушенням вимог Резолюції та без належних на те повноважень.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Згідно з пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд погоджується з твердженням позивача за зустрічним позовом про недійсність Договору цесії № 2 як такого, що укладений представником позивача за первісним позовом без необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 2 статті 548 Цивільного кодексу України не підлягає забезпеченню недійсне зобов'язання. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

За таких обставин, недійсність Договору цесії № 2 має наслідком недійсність Договору поруки в частині забезпечення виконання зобов'язань за Договором цесії № 2, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню вимога позивача за первісним позовом щодо сплати поручителем на користь компанії "Poizanter Holdings LTD" винагороди у розмірі у якості винагороди за відступлені за Договором цесії № 2 права вимоги.

Водночас, суд відхиляє твердження позивача за зустрічним позовом щодо укладення позивачем за первісним позовом Договору цесії № 1 та Договору цесії № 2 без відповідного дозволу (ліцензії), з огляду на наступне.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, Договори цесії №№ 1 та 2 за своєю суттю є договорами факторингу, де позивач за первісним позовом виступає у якості фактора, особи, що зобов'язалася здійснити фінансування відповідачів 2 та 3 за зустрічним позовом під відступлення прав грошової вимоги.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною 3 статті 1079 Цивільного кодексу України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Нормативно-правовим актом, що визначає поняття фінансової установи та можливість здійснення нею факторингових операцій є Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансові установи в Україні діють відповідно до Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.

Відтак, положення Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" поширюються на фінансові установи, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, у тому числі з фінансування під відступлення права грошової вимоги, на території України.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом (сторони Договорів цесії № 1 та № 2) не є резидентами України та не здійснюють діяльність з надання фінансових послуг на території України, а самі договори на території України не укладалися, що підтверджується сторонами, вимоги Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" не розповсюджуються на Компанію BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") в частині набуття компанією статусу фінансової установи та необхідності бути включеною до державного реєстру фінансових установ, що є необхідною умовою початку діяльності юридичної особи, яка має намір надавати фінансові послуги згідно зі статтею 7 Закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявність у позивача за первісним позовом статусу фінансової установи у розумінні законодавства України не вимагається для вчинення оспрюваних Договорів цесії № 1 та № 2.

Разом з тим, враховуючи те, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" доводи щодо визнання недійсним Договору цесії № 1 не знайшли свого відображення в матеріалах справи, наявність всіх обов'язкових ознак для визнання вищезазначеного правочину недійсним позивач за зустрічним позовом не довів, інших доказів того, що оспорюваний Договір суперечить чинному законодавству в розумінні статей 203, 215 Цивільного кодексу України суду також не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" про визнання недійсним Договору цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012 року, що укладений між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") та Компанією "Fradomna Investments LTD" є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові Компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") відмовити повністю.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" задовольнити частково.

3. Визнати недійсним Договір цесії (відступлення права вимоги) від 17.02.2012 року, що укладений між Компанією BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") та Компанією "Poizanter Holdings LTD", згідно з яким Компанія BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") набула прав позикодавця Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" за договором строкової кредитної лінії № 1 від 19.05.2009 року, з наступними змінами та доповненнями.

4. У задоволені решти зустрічних позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з компанії BELMONT INDUSTRIES INC. ("Бельмонт Індастріз Інк.") (Сьют 102, Перший поверх, Будівля Блейк, Перехрестя вулиць Айр та Хатсон, Беліз Сіті, Беліз) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Капіталізація" (код ЄДРПОУ 38290749, Україна, 01004, м. Київ, Крутий Узвіз, 6/2, літ. А) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Повне рішення складено 06.12.2013 року

Суддя С.В. Стасюк