Рішення

від 28.01.2014 по справі 919/929/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року справа № 919/929/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей"

(99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців, буд. 111, 113)

до приватного підприємства "Регул"

(99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців, буд. 109)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

про визнання недійсними окремих частин договору та стягнення безпідставно отриманої суми, -

та за зустрічним позовом приватного підприємства "Регул"

(99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців, буд. 109)

до товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей"

(99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців, буд. 111, 113)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина Енергостандарт"

(99012, м. Севастополь, вул. Паршина,29)

про тлумачення умов договору,

головуючий суддя: Щербаков С.О .

судді: Головко В.О.

Лотова Ю.В.

за участю:

представника позивача за первісним позовом - Соніна О.Є., довіреність б/н від 01.07.2013;

представників відповідача за зустрічним позовом - Смірнова С.Л., наказ від 17.07.1996; Благовідова В.К., довіреність від 19.08.2013,

представника третьої особи (ТОВ "Черемшина Енергостандарт") - Расновського О.С., довіреність б/н від 18.09.2013,

представника третьої особи (ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго") - не з`явився,

Суть спору:

09.08.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства "Регул", в якому просить суд визнати недійсними пункти 1.3, 4.1.2., 4.1.4, 6.1.5 укладеного між сторонами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №1/05.12 від 05.05.2012, а також стягнути з приватного підприємства «Регул» безпідставно отриману плату за збільшення дозволеної потужності електроустановок у розмірі 47680,00 грн.

Позовні вимоги із посиланням на положення статті 203, 215, 217, 1212-1213 Цивільного кодексу України, статтю 207 Господарського кодексу України, положення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, обґрунтовані невідповідністю пунктів 1.3, 4.1.2., 4.1.4., 6.1.5. укладеного між сторонами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №1/05.12 від 05.05.2012 нормам діючого законодавства, а саме Правилам користування електричною енергією, а тому, на думку позивача, підлягають визнанню недійсними та внаслідок чого відповідач повинен повернути безпідставно отриману плату за збільшення дозволеної потужності електроустановок у розмірі 47680,00 грн. за пунктом 4.1.2. названого Договору.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.08.2013 було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.08.2013.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи 28.08.2013 відкладався на 16.09.2013. Також в судовому засіданні 28.08.2013 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго". У судовому засіданні 16.09.2013 оголошувалась перерва до 18.09.2013.

Ухвалою суду від 18.09.2013 була прийнята до провадження зустрічна позовна заява приватного підприємства "Регул" до товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" про тлумачення умов договору та об'єднана із первісним позовом. Крім того, цією ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - ТОВ "Черемшина Енергостандарт" та відкладено розгляд справи на 09.10.2013.

У своїй зустрічній позовній заяві приватне підприємство «Регул» просить постановити рішення про тлумачення змісту договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №1/05.12 від 05.05.2012, а саме встановити що сторони договору у його пункті 4.1.2 досягли наступної домовленості: «4.1.2. Провести оплату за технічне забезпечення збільшення з 25 КВт дозволеної пропускної потужності електромереж до 80 КВт у розмірі 95776,26 грн. після проведення комплексу робіт з проектування, виробництва та здачі в експлуатацію КТП-823 із збільшенням потужності масляного трансформатора та захисної апаратури.»

Зустрічні позовні вимоги із посиланням на статті 213, 637 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом невірно трактує формулювання п.4.1.2. спірного Договору, яким останній вважає встановлений обов'язок відповідача здійснювати плату позивачу за зустрічним позовом за збільшення дозволеної потужності своїх електроустановок з 25 кВт до 80 кВт, оскільки на думку позивача за зустрічним позовом, цим пунктом визначений обов'язок відповідача за зустрічним позовом здійснити оплату саме за технічне забезпечення збільшення дозволеної пропускної здатності споживання електричної енергії у розмірі 95776,26 грн. після проведення комплексу робіт з проектування, побудови та введення в експлуатацію КТП-823 із збільшенням потужності масляного трансформатору та захисної апаратури.

В судовому засіданні 09.10.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 25.10.2013 та оголошена перерва до 23.10.2013.

Ухвалою суду від 23.10.2013 було вирішено здійснювати розгляд справи колегіально, у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя №452 від 29.10.2013 на виконання ухвали суду від 23.10.2013 визначено склад колегії суддів за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, за результатом якого у справі № 919/929/13 призначено наступний склад колегії суддів: головуючий - суддя Щербаков С.О., судді - Альошина С.М., Лотова Ю.В.

Ухвалою від 30.10.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 27.11.2013.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.11.2013 оголошувалась перерва до 10.12.2013 та 10.12.2013 до 17.12.2013.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Севастополя №515 від 17.12.2013, у зв'язку із перебуванням судді Альошиної С.М. на лікарняному, яка входить до складу колегії суддів у справі №919/929/13, було замінено члена колегії суддю Альошину С.М. на суддю Головко В.О.

Ухвалою від 20.12.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя - Щербаков С.О., судді Головко В.О., Лотова Ю.В. та призначено її розгляд в судовому засіданні на 28.01.2014.

В судовому засіданні 28.01.2013 представник позивача за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с. 98-101), в якому зокрема вказував на те, що відповідач за первісним позовом мав технічну можливість надавати позивачу за первісним позовом послугу підключення до КТП-823 з дозволеною потужністю 100 кВт, а також на те, що зміст п. .4.1.2. спірного Договору за будь-яких умов не може бути витлумачений у спосіб, запропонований відповідачем та укладення цього договору в такій редакції відбулося через зловживання відповідачем своїм становищем та скрутною ситуацією з боку позивача.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 28.01.2014 наполягав на задоволенні зустрічного позову та заперечував проти задоволення первісного позову, з підстав, викладених у зустрічному позові, в якому зокрема вказував, що пунктом 4.1.2. спірного Договору визначений обов'язок відповідача за зустрічним позовом здійснити оплату саме за технічне забезпечення збільшення дозволеної пропускної здатності споживання електричної енергії у розмірі 95776,26 грн. після проведення комплексу робіт з проектування, побудови та введення в експлуатацію КТП-823 із збільшенням потужності масляного трансформатору та захисної апаратури, а відповідач за зустрічним позовом в свою чергу невірно трактує формулювання вказаного пункту спірного Договору.

В судовому засіданні 28.01.2014 представник третьої особи - ТОВ «Черемшина Енергостандарт» підтримав раніше надані ним письмові пояснення (а.с. 119-122), в яких зокрема вказував, що позивач за зустрічним позовом обґрунтовано зазначив про своє право стосовно можливості корегування типових договорів, пов'язаних з процесами споживання та постачання електричної енергії, які можуть бути доповнені у відповідності з конкретними умовами згідно затверджених Правил користування електричною енергією, а тому зустрічні позовні вимоги відповідають фактичним обставинам та відносинам, які виникли між сторонами у справі за спірним договором та не суперечать діючому законодавству.

Представник третьої особи - ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» у судове засідання 28.01.2014 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, раніше надавав письмові пояснення (а.с. 115-116), в яких зокрема вказував, що при укладенні між сторонами у справі спірного договору не було дотримано вимог пунктів 5.17-5.19 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, а тому вважає що цей договір може бути визнаний недійсним. Також, в цих поясненнях представник просив розглянути справу за відсутністю третьої особи.

В судовому засіданні 28.01.2014 колегією суддів було вирішено розглядати справу по суті за відсутністю третьої особи, що не з`явилась.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 28.01.2014 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, судова колегія -

ВСТАНОВИЛА:

27.04.2012 між публічним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку «Одіссей» (споживач) було укладено договір на поставку електричної енергії №2549 (далі - Договір №2549), відповідно до п. 1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 100 кВт.

Пунктом 2.2. Договору №2549 серед іншого визначено, що постачальник зобов'язався забезпечити отримання споживачем електроенергії на рівні дозволеної потужності 100 кВт.

05.05.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку «Одіссей» (споживач) та приватним підприємством «Регул» (власник мереж) було укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №1/05.12 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно Договору про поставку електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов видачі обсягу електричної енергії та рівнем дозволеної власником потужності за класами напруги. Споживач дотримується встановленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує отримані послуги, визначені п. 4.1., 7 цього Договору (а.с. 12-19).

Пунктом 1.3. Договору визначено, що приєднана потужність електроустановок споживача, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців,113а та вул. Челюскінців,113 (община Свято-Нікольського храму та ТОВ «База відпочинку «Одіссей») складає 90000 кВт (додається), дозволена потужність електроустановок споживача - 80 кВт (додається).

Відповідно до п. 4.1.2. Договору, споживач зобов'язаний здійснити оплату за збільшення дозволеної потужності електроустановок споживача з 25 кВт до 80 кВт в розмірі 95776,26 грн. після проведення комплексу робіт з проектування, виробництва та здачі в експлуатацію КТП-823 із збільшенням потужності масляного трансформатору та захисної апаратури.

Згідно п. 4.1.4. Договору, споживач зобов'язаний забезпечити установку на однолінійній схемі балансового розмежування прилади, що забезпечують контроль постачання електричної енергії за допустимою потужністю згідно договору - у строк до 20 травня 2012.

Порядок обмеження та припинення електропостачання визначений у розділі 6 Договору.

Так, зокрема у п. 6.1.5 Договору визначено, що постачання електричної енергії споживачу може бути припинено або обмежено власником мереж у разі несплати та зриву графіку платежів споживачем за збільшення дозволеної потужності.

На думку позивача за первісним позовом, наведені вище пункти 1.3., 4.1.2., 4.1.4 та 6.1.5 укладеного між сторонами у справі спірного Договору є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, зокрема Правилам користування електричною енергією, затвердженим постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996, оскільки відповідач у Договорі занизив показник дозволеної потужності до 80 кВт, безпідставно встановив плату за збільшення дозволеної потужності з неіснуючих 25кВт до 80 кВт та у п. 6.1.2 Договору вказав таку підставу для можливості припинення або обмеження постачання позивачу електричної енергії, яка не передбачена встановленими Правилами користування електричною енергією, а тому вищевказані пункти Договору, на його думку, підлягають визнанню недійсними.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

У свою чергу відповідач за первісним позовом ПП «Регул» у зустрічній позовній заяві вказує на те, що пунктом 4.1.2. спірного Договору визначений обов'язок відповідача за зустрічним позовом здійснити оплату саме за технічне забезпечення збільшення дозволеної пропускної здатності споживання електричної енергії у розмірі 95776,26 грн. після проведення комплексу робіт з проектування, побудови та введення в експлуатацію КТП-823 із збільшенням потужності масляного трансформатору та захисної апаратури, а відповідач за зустрічним позовом в свою чергу невірно трактує формулювання вказаного пункту спірного Договору. Крім того вказував, що сторонами були погоджені умови спірного договору.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи судова колегія дійшла до наступних висновків.

Як вже зазначалось, між сторонами 05.05.2012 був укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №1/05.12, відповідно до п.1.1. якого, власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно договору про поставку електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов видачі обсягу електричної енергії та рівнем дозволеної власником потужності за класами напруги. Споживач дотримується встановленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує отримані послуги, визначені п. 4.1., 7 цього Договору.

За приписами частин 1-2 статті 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (зі змінами) були затверджені Правила користування електричною енергією (далі - Правила).

Так, у п. 1.2. цих Правил серед іншого визначені такі терміни:

- дозволена потужність - максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення струмоприймачів) за кожним об'єктом споживача на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору;

- приєднана потужність - сумарна за об'єктом споживача номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт.

- основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

- договір про технічне забезпечення електропостачання споживача - домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії;

- електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території.

- технічне забезпечення електропостачання споживача (субспоживача) - забезпечення власником електричних мереж технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точку приєднання електроустановок споживача (субспоживача) в певних обсягах у межах дозволеної потужності споживача (субспоживача) з показниками параметрів якості електричної енергії в точці приєднання електроустановок споживача (субспоживача) відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.5. Правил, у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (додаток 1) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил (п. 1.13 Правил).

У пункті 5.17 Правил визначено, що Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей:

1) найменування сторін;

2) місце і дату укладення договору;

3) обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності;

4) режими постачання;

5) гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності електропостачання);

6) величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача;

7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності);

8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку);

9) порядок надання даних щодо використаної субспоживачем електричної енергії;

10) умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин;

11) строк дії договору;

12) умови та порядок розірвання договору;

13) місцезнаходження, банківські реквізити сторін

Пунктом 7.1. Правил зокрема передбачено, що обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

З огляду на викладене, спірний договір повинен був бути укладений відповідно до Правил користування електричною енергією та додатку до цих Правил - типового договору про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Як вбачається з вищевказаних Правил, встановлення, збільшення та зменшення дозвільної потужності електроустановок споживача є прерогативою та правом ліцензіата у сфері електроенергетики, в даному випадку ПАТ «ЕК «Севастопольенерго», виходячи з технічних можливостей електроустановки.

Крім того слід зазначити, що уклавши з ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» договір на поставку електричної енергії №2549 від 24.04.2012 позивачу було забезпечено електропередавальною організацією отримання електричної енергії на рівні дозволеної потужності 100 кВт, тобто на момент укладення спірного договору з відповідачем за первісним позовом, у позивача була наявна дозволена потужність на рівні 100 кВт.

Таким чином, у відповідача за первісним позовом було відсутнє право на встановлення, збільшення та зменшення дозволеної потужності електроустановок споживача, оскільки зазначене є прерогативою і правом ліцензіата у сфері електроенергетики, виходячи з технічних можливостей електроустановки, а основний споживач - відповідач за первісним позовом в свою чергу мав право лише на передачу частини електроенергії субспоживачам, а не надання послуг по збільшенню дозволеної потужності електроустановок приєднаних субспоживачів, що також свідчить про те, що пункти 1.3., 4.1.2., 4.1.4 спірного Договору не відповідають вимогам діючого законодавства.

Також, відключення субспоживача - позивача за первісним позовом від мереж електропостачання повинно відбуватись на умовах та порядку, встановленому вищевказаними Правилами користування електричною енергією, якими встановлений виключний перелік підстав, за настання яких основний споживач може провести відключення субспоживача, приєднаного до електроустановки, серед яких така підстава як несплата і порушення графіку платежів за збільшення дозволеної потужності взагалі відсутня, а тому пункт 6.1.5. спірного Договору також не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, у статті 204 ЦК України проголошується презумпція правомірності правочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак повинні не порушувати ці права та не перешкоджати здійсненню їх обов'язків. Проте, така презумпція може бути спростована у двох випадках.

По-перше, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

За приписами статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положеннями статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсний частині правочин був виконаний однією із сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що окремі частини оспорюваного правочину - п. 1.3., 4.1.2., 4.1.4. та 6.1.5. Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №1/05.12 від 05.05.2012 не відповідають вимогам Закону зокрема затвердженим Правилам користування електричною енергією, які діють в Україні та яких в силу частини 1 статті 277 Господарського кодексу України повинні дотримуватись абоненти, які користуються енергією, що в свою чергу є порушенням чинного законодавства та тягне за собою недійсність правочину в цій частині.

Твердження відповідача за первісним позовом стосовно того, що сторони у Договорі домовились про обов'язок позивача за первісним позовом здійснити плату саме за технічне забезпечення збільшення дозволеної потужності з 25 кВт до 80 кВт, що є також підставою зустрічного позову про тлумачення Договору, є необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст.213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Частиною третьою ст.213 Цивільного кодексу України встановлено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Частина 4 ст.213 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір, предметом якого була спільна часткова участь у поточному, відновлювальному ремонту КТП-823 у визначеній договором частці - 13287,00 грн. (а.с.105-106), яка була сплачена ТОВ «База відпочинку «Одіссей», що підтверджується актом про виконані роботи (а.с.107), в якому йдеться про виконання відновлювальних ремонтних робіт комплексу КТП-823 із трансформатором потужністю 250 кВт.

Таким чином, на час укладення спірного Договору, ПП «регул» вже були виконані роботи на КТП - 823, а тому передбачена у п.4.1.2 договору сума не може вважатись судом чимось іншим ніж платою за збільшення дозволеної потужності електроустановок.

Вищезазначене свідчить про те, що на час укладення як спірного договору, так і договору між позивачем за первісним позовом та ПАТ «ЕК «Севастопольенерго», відповідач мав технічну можливість надавати позивачу послугу з підключення до КТП-823 з дозволеною потужністю 100 кВт.

Крім цього, саме про збільшення дозволеної потужності та обов'язок ТОВ «База відпочинку «Одіссей» оплатити збільшення дозволеної потужності йдеться у п.2.1.1, 6.1.5, 7.3 та 7.7. спірного Договору.

За таких обставин п. 4.1.2. спірного Договору не може бути витлумачений у спосіб, про який його пропонує витлумачити ПП «Регул», в зв'язку із чим вимоги зустрічного позову щодо тлумачення умов спірного договору є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене, судова колегія дійшла висновку, що позивачем за первісним позовом доведені обставини з якими закон пов'язує можливість визнання недійсними окремих частин правочину на підставі статті 217 ЦК України, а позовні вимоги в частині визнання недійсними пунктів 1.3, 4.1.2., 4.1.4., 6.1.5. договору №1/05.12 від 05.05.2012 підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з ПП «Регул» безпідставно отриманої плати за збільшення дозволеної потужності електроустановок у розмірі 47680,00 грн. за пунктом 4.1.2. Договору слід зазначити таке.

За приписами частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У частині 3 статті 1212 цього Кодексу встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог зокрема про повернення виконаного за недійсним правочином.

Положеннями статті 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З огляду на те, що судовою колегією були визнанні недійсними вищевказані окремі частини оспорюваного правочину, тому винна сторона - відповідач за первісним позовом повинен повернути позивачу за первісним позовом виконане за недійсним правочином в цій частині, а саме сплачені позивачем за первісним позовом кошти за збільшення дозволеної потужності в сумі 47680,00 грн., що також узгоджується з приписами статті 1213 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що вимоги первісного позову підлягають задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити повністю.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати позивача за первісним позовом підлягають стягненню з позивача за зустрічним позовом, а судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом йому не відшкодовуються у зв'язку із відмовою у задоволенні цього позову.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

В И Р І Ш И ЛА:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Одіссей» задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними пункти 1.3, 4.1.2., 4.1.4., 6.1.5. Договору №1/05.12 від 05.05.2012 , укладеного між приватним підприємством «Регул» та товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Одіссей" .

3. Стягнути з приватного підприємства «Регул» (99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців,109, ЄДРПОУ 19013287) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Одіссей» (99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців,111, 113, ЄДРПОУ 24868523, п/р 2600501883648 в АТ «Укрексімбанк» м. Севастополь, МФО 384986) 47680,00 грн . (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.).

4. Стягнути з приватного підприємства «Регул» (99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців,109, ЄДРПОУ 19013287) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Одіссей» (99002, м. Севастополь, вул. Челюскінців,111, 113, ЄДРПОУ 24868523, п/р 2600501883648 в АТ «Укрексімбанк» м. Севастополь, МФО 384986) судовий збір у розмірі 2867,50 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім грн. 50 коп.).

5. У задоволенні зустрічного позову приватного підприємства «Регул» відмовити повністю.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 03.02.2014.

Головуючий суддя C.О. Щербаков

Суддя В.О. Головко

Суддя Ю.В. Лотова