Ухвала

від 28.01.2014 по справі 2а-2601/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року м. Київ К/9991/95101/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Рибченка А.О.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2-а-2601/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феліксія» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування та визнання нечинним акту, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феліксія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування та визнання нечинним акту №63/15-224 від 28.01.2010 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість та зобов'язання відновити свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ в реєстрі платників податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Феліксія» зареєстровано як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 37679210.

При цьому, на підставі акта № 63/15-224 від 28 січня 2010 року Державною податковою інспекцію в Оболонському районі м. Києва прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з 28.01.2010 року з підстав, встановлених пп.«ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), у зв'язку з тим, що позивач подає податковому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що підтверджено реєстром податкових декларацій від 27.01.2010 року.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з підпункту «г» пункту 9.8 Закону № 168/97-ВР реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Отже, наведена норма підставою для анулювання визначає саме відсутність оподатковуваних поставок протягом вказаного періоду, тобто операцій платників податку, перелік яких встановлений ст. 3 Закону № 168/97-ВР та які в силу цього Закону є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2009 року ТОВ «Феліксія» було проведено оподатковуваних операцій на суму 244735,00 гривень (декларація за січень 2009 року була подана в лютому 2009 року).

Також, ТОВ «Феліксія» у грудні 2009 року проводило оподатковувані поставки (операції), про що була подана відповідна податкова декларація до ДПІ в Оболонському районі м. Києва.

Крім того, ТОВ «Феліксія» у січні місяці 2010 року проводило оподатковувані поставки (операції), про що подавалась відповідна податкова декларація до ДПІ в Оболонському районі м. Києва.

При цьому, в розумінні пункту 1.1 статті 1 Закону № 168/97-ВР оподатковувана операція - це операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

За змістом підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Зазначені норми Закону, як і визначення понять поставки товарів та послуг, наведені у пункті 1.4 статті 1 Закону № 168/97-ВР, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР, оскільки операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто, поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2-а-2601/10/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписРибченко А.О. підписЦвіркун Ю.І.