Ухвала

від 23.01.2014 по справі 826/11426/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11426/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевич М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві системи" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталеві системи», звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2013 року №0001982240, яким нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 1578,00 грн., №0002002240, яким нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 8267,00 грн., №0001972240, яким нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 4901,00 грн. та №0001992240, яким нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 16335,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 28.03.2013 року №0001982240, від 28.03.2013 року №0002002240, від 28.03.2013 року №0001972240, від 28.03.2013 №0001992240. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що звернулись в судове засідання. перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Сталеві системи» зареєстроване Подільською районною державною адміністрацією м.Києва. Свідоцтво про державну реєстрацію від 21.07.1992 №10711070005003022. Взято на податковий облік 21.07.1992 ДПІ у Подільському районі м.Києва за №7.

ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС на підставі наказу від 11.01.2013 року №55, направлення від 11.01.2013 №47 та постанови від 13.09.2012 року старшого слідчого СВ Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС за матеріалам кримінальної справи №75-12-05-209 про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Сталеві системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «МХ-Фенікс» (код 37311249) за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 23.01.2013 №280/22-409/19120117, в якому зазначено про порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, пп.138.5 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4901,00грн. в т.ч. по періодах: ІІ-ІІІ квартал 2011 року у сумі 3450,00грн. (ІІІ квартал 2011 року у сумі 3450,00грн.), ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 4901,00грн. (ІV квартал 2011 року у сумі 1451,00грн.) та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 16353,00грн. в т.ч. за ІІ квартал 2011 року в розмірі 16353,00грн.; п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1262,00грн. у т.ч. за серпень 2011 року в розмірі 1072,00грн., вересень 2011 року в розмірі 16353,00грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів на суму 8266,00грн. в т.ч. по періодах за квітень 2011 року в розмірі 8266,00грн.

На підставі вказаного акту було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкової служби щодо відсутності реального характеру операцій позивача є необґрунтованими, а доводи позивача щодо реальності та товарності операцій підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Сталеві Системи» у 2011 році здійснювало операції щодо закупівлі рулонів металу у ТОВ «МХ-Фенікс».

ТОВ «Сталеві Системи» виписано рахунок фактуру від 27.04.2012 №СФ-0000129 на адресу ТОВ «МХ-Фенікс», номенклатуру товару: Рулон 0.70*1000 (оцинкований) в кількості 7,6 тонн на загальну суму 69160,00грн., в т.ч. ПДВ 11526,67грн.

ТОВ «МХ-Фенікс» виписано на адресу ТОВ «Сталеві Системи» видаткову накладну від 12.05.2011 №РН-076, номенклатура товару: Рулон 0.70*1000 (оцинкований) в кількості 2,23 тонн на загальну суму 19624,00грн., в т.ч. ПДВ 3270,67грн.

ТОВ «МХ-Фенікс» виписано на адресу ТОВ «Сталеві Системи» видаткову накладну від 19.08.2011 №РН-049, номенклатура товару: Рулон 0.70*1000 (оцинкований) в кількості 1,978 тонн на загальну суму 18000,00грн., в т.ч. ПДВ 3000,00грн.

ТОВ «Сталеві Системи» виписано рахунок фактуру від 19.08.2011 №СФ-000257 на адресу

ТОВ «МХ-Фенікс», номенклатура товару: Рулон 0.70*1000 (оцинкований) в кількості 0,83 тонн на загальну суму 7571,00грн., в т.ч. ПДВ 1261,83грн.

ТОВ «МХ-Фенікс» виписано на адресу ТОВ «Сталеві Системи» видаткову накладну від 19.08.2011 №РН-077, номенклатура товару: Рулон 0.70*1000 (оцинкований) в кількості 0,83 тонн на загальну суму 7571,00грн., в т.ч. ПДВ 1261,83грн.

Дослідивши вказані первинні документи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про їх відповідність вимогам Закону № 996-XIV та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою для формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та виникнення права на податковий кредит.

Тобто, TOB «Сталеві Системи» придбало товар у постачальника - перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок TOB «MX Фенікс», отримало товар, використало в виробництві і відгрузило покупцям готову продукцію.

Також, матеріалами справи підтверджується, що позивач має транспортні засоби для перевезення придбаної продукції, зокрема в матеріалах справи містяться документи,які підтверджують, що TOB «Сталеві Системи» починаючи з 2011 року і по теперішній час, згідно договорів орендує автотранспортні засоби у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_3, свідоцтво про сплату єдиного податку на 2011 рік серія НОМЕР_4, з 2012 року Свідоцтво платника єдиного податку за ставкою 5% (третя група), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на МАЗ 630305, реєстраційний № НОМЕР_5, МАЗ 93866, напівпричіп бортовий -С, реєстраційний номер № НОМЕР_1, КАМАЗ 5410, реєстраційний № НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до видаткової накладної № РН-076 TOB «Сталеві Системи» отримало рулон 0,70*1000 (оцинкований) в кількості 2,230 тон на суму 19 624,00 грн. за довіреністю №30/1 від 12.05.2011 р. - подорожній лист від 12.05.2011 року на МАЗ 630305 НОМЕР_5 на водія ОСОБА_3, розрахунок списання пального за 12.05.2011 p., місячна відомість обліку витрат пального за травень 2011 року; а також згідно видаткової накладної № РН-049 від 19 серпня 2011 р. TOB «Сталеві Системи» отримало рулон 0,70*1000 (оцинкований) в кількості 1,978 тон на суму 18 000,00 грн. за довіреністю № 150 від 19.08.2011 p., та видаткової накладної № РН-077 від 19.08.2011 р. TOB «Сталеві Системи» отримало рулон 0,70*1000 (оцинкований) в кількості 0,830 тон на суму 7 571,00 грн. за довіреністю № 150 від 19.08.2011 p., загальна вага окатишів 2,208 тонн - подорожній лист від 19.08.2011 року на МАЗ 630305 НОМЕР_5 на водія ОСОБА_3, розрахунок списання пального за 19.08.2011 p., місячна відомість обліку витрат пального за серпень 2011 року.

Як слідує з обставин встановлених судом першої інстанції, висновок відповідача про порушення Позивачем вимог податкового законодавства, ґрунтується на аналізі господарської діяльності контрагента позивача з іншими суб'єктами господарювання, зазначене, на думку колегії суддів, не дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій з огляду на наступне.

Так, представником відповідача зазначено, що на адресу податкового органу надійшла постанова слідчого СВ Маріупольської ОДПС Донецької області ДПС від 13.09.2012 про проведення позапланової перевірки винесеної в рамках кримінальної справи №75-12-05-209, яка порушена відносно невстановлених осіб за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

В постанові слідчого зазначено, що проведеним досудовим слідством встановлено, що 14.10.2010 року невстановлені особи, з метою прикриття незаконної діяльності з надання послуг переказу грошових коштів з безготівкових в готівкову форму і виведення їх у тіньовий оборот, а також надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту з податку на прибуток суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, на території м.Маріуполя і Донецької області, діючи умисно, створили суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «МХ-Фенікс» (місце реєстрації: м.Київ, Святошинський район, вул.Обухівська, 135, оф.25, код ЄДРПОУ 37311249) та відкрито розрахункові рахунки в ПАТ «Банк Форум» м.Маріуполя, і передали право здійснення організаційно-розпорядчих обов'язків посадовим особам ТОВ «Гарда Мет».

Також, в ході досудового слідства встановлено, що вказані невстановлені особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою прикриття незаконної діяльності, без наміру здійснювати законну підприємницьку діяльність, з прикриття незаконної діяльності, використовуючи при цьому реквізити та банківські рахунки підприємств, систематично здійснювали незаконну діяльність, а саме: отримували від різних СПД «вигодонабувачів» реального сектору економіки на розрахункові рахунки ТОВ «ТВК «Метал-Сінтез», ТОВ «ТВК «Метал-Сервіс», ТОВ «Сфера-Альянс», ТОВ «МХ-Фенікс», ТОВ «МХ-Престиж», ПП «Інтеллком», ПП «Аскона плюс С», ПП «ПКФ Абсолют», грошові кошти в безготівковій формі під виглядом оплати за поставлені товари, виконані роботи на надані послуги фактично їх не здійснюючи.

Отже, податковий орган прийшов до виновку що оскільки ТОВ «МХ-Фенікс» є основним постачальником позивача, укладений між ними правочин не спрямований на реальне настання наслідків, отже, є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Однак, суд першої інстанції правомірно зазначає, що порядок та спосіб виконання контрагентом позивача своїх договірних зобов'язань, ким та за рахунок яких ресурсів вони виконані, а також належне чи неналежне виконання контрагентом обов'язків, покладених на нього законом як на суб'єкта підприємницької діяльності - як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача , оскільки така операція фактично мала місце і направлена на досягнення конкретної економічної та господарської мети.

Дана обставина спростовує висновок відповідача про наявність умислу позивача щодо штучного формування податкового кредиту для власної вигоди.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони виконали свої зобов'язання за договором, що свідчить про необ'єктивність твердження відповідача стосовно того, що правочин не направлений на реальне настання правових наслідків. Належне виконання договірних зобов'язань підтверджується відповідними документами.

Порушень законодавства при здійсненні вказаних господарських операцій згідно договору судом першої інстанції обґрунтовано не встановлено, що свідчить про його наповненість належним юридичним змістом і тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

В разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Надані до справи первинні документи позивача оформлені у відповідності до вимог вище зазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

На момент виконання господарських операцій контрагент позивача мав статус платника ПДВ, то відповідно мав право на складання податкових накладних.

Всі податкові накладні по вищенаведених операціях виписані особою, яка являлась платником податку на додану вартість станом на момент спірних правовідносин, підприємство-контрагент під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ, на час вчинення угод знаходилося в ЄДРПОУ, даний факт нічим не спростовано.

Так, як вбачається з акту перевірки позивача, ним надавались відповідачу належним чином засвідчені копії первинних документів, зокрема, податкових накладних, отриманих від контрагента, що підтверджує факт їх наявності. Тобто, суд першої інстанції правомірно зазначає, що позивачем надано документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за усним договором з контрагентом. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в акті перевірки, ані в запереченнях не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані документи, а також не зазначав про невідповідність первинних документів вимогам чинного податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Разо мз тим, суд першої інстанції обгрунтовано зазначає, що відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції правоміно не прийнято до уваги посилання представника відповідача на постанову слідчого СВ Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС, як на докази недійсності чи нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «МХ-Фенікс», оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд першої інстанції правомірно звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання усного договору недійсним, а тому позивач, як покупець, не може нести відповідальності ні за несплату податків контрагентом.

Крім того, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування та/або формувати об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Разом з тим, в порушення ст. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 січня 2014 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.