Ухвала

від 29.01.2014 по справі 822/4285/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4285/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальчук О.В.

представника позивача (апелянта): Войдевича В.С.

представника відповідача: Царука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тім-Спецтранс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тім-Спецтранс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тім-Спецтранс» (ТОВ «Тім-Спецтранс») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області (ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 червня 2013 року №0000532202/1564 та від 03 вересня 2013 року №0017271705/2291.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Тім-Спецтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 01 червня 2013 року №2307/22-2/33282435.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п. п. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.1, п. 146.11 п. 146.12 ст. 146 Податкового Кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 250248 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2011 року - 32771 грн., ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 70556 грн., І квартал 2012 року - 44378 грн., півріччя 2012 року в сумі 98816 грн., три квартали 2012 року - 109808 грн.; порушення позивачем п. 119.2 ст. 119, п. п. "б", "г" п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1020, внаслідок чого порушено порядок заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, а також сум утриманого з них податку за формою 1ДФ.

На підставі акта перевірки, 26 червня 2013 року ДПІ у м. Хмельницькому прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000532202/1564, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 291047 грн., з яких за основним платежем - 251508 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 39539 грн.;

- №0010021705/1546, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку за штрафними санкціями в розмірі 1021 грн.

Крім того, за результатами адміністративного оскарження вказаних рішень Головним управлінням Міндоходів у Хмельницькій області скасовано податкове повідомлення-рішення №001002705 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 511 грн., а податкове повідомлення-рішення №0000532202/1564 залишено без змін. У зв'язку з цим відповідачем 03 вересня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0017271705/2291, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 510 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, а також те, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, питання складу витрат та порядку їх визнання, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств регулюється ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.2 вказаної статті витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Тім-Спецтранс" та ТОВ LION Spezialtransport GMBH (Німеччина) у період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року були укладені договори про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу (транспортних засобів).

Факт здійснення господарських операцій між ТОВ "Тім-Спецтранс" та ТОВ LION Spezialtransport GMBH підтверджуються лише актами здачі-прийому робіт.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що ні в матеріалах справи, ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції, ТОВ "Тім-Спецтранс" не надано жодних розрахункових, платіжних та інших документів у підтвердження проведення розрахунків ТОВ "Тім-Спецтранс" з його контрагентом, що свідчить про відсутність будь-яких змін у фінансовій та господарській діяльності позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сама лише наявність у ТОВ "Тім-Спецтранс" актів здачі-прийому робіт не є достатньою підставою для формування валових витрат.

Також, судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємий період між ТОВ "Тім-Спецтранс" та ТОВ LION Spezialtransport GMBH укладені договори по наданню експедиційно-транспортних послуг.

Згідно умов договорів ТОВ "ТІМ-Спецтранс" (Перевізник) зобов'язаний здійснювати вантажні автоперевезення в міжнародному сполученні, надання комплексу додаткових послуг відносно здійснення вантажних перевезень в міжнародному сполученні, по території України: оформляв дозволів для перевезення великогабаритних та великовагових вантажів, організація супроводу.

При цьому, компанія LION Spezialtransport GMBH (Німеччина) (Експедитор) зобов'язана надавати перевізнику напівпричепи на умовах наведених в додатках №2 до договорів. Згідно п.1.2., 1.3 додатку №2 експедитор надає напівпричепи на термін дії даного договору та несе відповідальність за технічний стан напівпричепів. Надання комплексу додаткових послуг відносно здійснення вантажних перевезень в міжнародному сполученні по території Європейського союзу, таких як оформлення дозволів для перевезення крупно габаритних важковажних вантажів, організація супроводження за дорученням та за рахунок Перевізника. Надання візової підтримки для водіїв фірми Перевізника.

Так, отримані від компанії LION Spezialtransport GMBH напівпричепи для тимчасового користування ТОВ "ТІМ-Спецтранс" оприбутковано на позабалансовому рахунку 025 "ТМЦ" загальною вартістю 719362,40 грн. Як свідчать умови договорів ТОВ "ТІМ-Спецтранс" отримано від LION Spezialtransport GMBH транспортні засоби у тимчасове користування лише з метою виконання умов договору. Згідно відомостей нарахування амортизації основних фондів встановлено, що ТОВ "ТІМ-Спецтранс" проводило поліпшення тимчасово ввезених напівпричепів. За даними бухгалтерського обліку сформований об'єкт амортизації у вигляді витрат на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10% сукупної балансової вартості та до складу витрат віднесено амортизаційні витрати в загальній сумі 246343 грн.

Враховуючи вищенаведене, отримані напівпричепи не є безоплатно отриманими товарами або орендованими основними фондами, оскільки згідно з умовами договорів передбачено їх повернення після виконання умов договору та згідно умов п. 1.3 договорів не передбачено здійснення поточних капітальної ремонтів, технічного обслуговування тощо за рахунок ТОВ "ТІМ-Спецтранс".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що амортизаційні витрати в сумі 246343 грн. на об'єкт амортизації - вартість ремонтів транспортних засобів, отриманих у тимчасове користування позивачем нараховані та віднесені до складу витрат в порушення вимог п. 1441, п.146.1 ст.146 Податкового Кодексу України.

Що стосується порушення позивачем п. 119.2 ст. 119, п. п. "б", "г" п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1020, внаслідок чого порушено порядок заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, а також сум утриманого з них податку за формою 1ДФ, то в ході судового засідання під час розгляду апеляційної скарги представником ТОВ "ТІМ-Спецтранс" дане порушення визнано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що укладені договори між позивачем та його контрагентом суперечать актам цивільного законодавства, а відповідачем надано докази, які підтверджують, що дані договори не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів та приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тім-Спецтранс", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 лютого 2014 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.