Постанова

від 05.02.2014 по справі 825/4474/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2014 року Чернігів Справа № 825/4474/13-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

представників позивача Тарана Ю.М.

Лигика В.А.

Зуєвої З.Н.

представників відповідача Лисиці О.С.,

Тютюнник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод новий Тростянець» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

03.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Племзавод новий Тростянець» (далі - ТОВ «Племзавод новий Тростянець») звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 05.07.2013 № 0000662202, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1718248,00 грн. за основним платежем, та від 05.07.2013 № 0000672202, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1816964,00 грн. за основним платежем та 450406,55 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги представники позивача мотивують тим, що відповідно до п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Для цілей розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва враховуються доходи від реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях. Актом перевірки від 18.06.2013 № 488/22-37199089 податковим органом підтверджено факт належності позивачу станом на 01.03.2011 тварин в кількості 258 голів. Представники позивача вказують на те, що відсутність реєстрації тварин в Єдиному державному реєстрі тварин жодним чином не впливає на правовий статус сільськогосподарського товаровиробника щодо цих тварин. Крім того, у 2011 році позивач мав господарські взаємовідносини з СТОВ «Батьківщина». Так, ТОВ «Племзавод новий Тростянець» у 2011 році придбало зерно кукурудзи у СТОВ «Батьківщина» в загальній кількості 143414 кг. Згідно товарно-транспортних накладних позивач передав СТОВ «Батьківщина» зерно ячменя в кількості 650270 кг. та зерно кукурудзи в кількості 4537760 кг. в рахунок плати за паї. Відвантаження зерна в бухгалтерському обліку позивача не відображалось. Видача зерна в рахунок орендної плати за паї відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Племзавод новий Тростянець». Також представники позивача посилаються на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.12.2013 по справі № 927/1525/13 за позовом СТОВ «Батьківщина» до ТОВ «Племзавод новий Тростянець» про визнання правочину щодо передачі ТОВ «Племзавод новий Тростянець» на користь СТОВ «Батьківщина» зерна недійсним, яким в задоволення позову СТОВ «Батьківщина» відмовлено повністю. Таким чином, представники позивача вважають висновки, викладені в акті перевірки від 18.06.2013 № 488/22-37199089, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що належить скасувати.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками Прилуцької ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Племзавод новий Тростянець» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.08.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 18.06.2013 № 488/22-37199089. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пп. 14.1.56 п.14.1 ст.14, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст.135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 1718248,00 грн.; п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 410234,00 грн. та занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1406730,00 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень та за результатами процедури адміністративного оскарження податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: від 05.07.2013 № 0000662202, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1718248,00 грн. за основним платежем, та від 05.07.2013 № 0000672202, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1816964,00 грн. за основним платежем та 450406,55 грн. за штрафними санкціями. Тому представники відповідача вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

ТОВ «Племзавод новий Тростянець» (ідентифікаційний код-37199089) зареєстровано в якості юридичної особи 30.07.2010, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.12.2013 (а.с. 67-69 т. 1).

Позивач має свідоцтво № 200147390 НБ № 110259 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 35 т. 1).

Працівниками Прилуцької ОДПІ на підставі направлень від 23.04.2013 № 340, від 23.04.2013 № 341, від 15.05.2013 № 377, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Племзавод новий Тростянець» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.08.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 18.06.2013 № 488/22-37199089 (а.с. 7-24, 195-226 т. 1, а.с. 1-6 т. 2).

В акті перевірки від 18.06.2013 № 488/22-37199089 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: пп. 14.1.56 п.14.1 ст.14, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст.135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 1718248,00 грн.; п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 410234,00 грн. та занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1406730,00 грн.

За висновками акта перевірки Прилуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 05.07.2013 № 0000662202, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1718248,00 грн. за основним платежем (а.с. 25 т. 1);

- від 05.07.2013 № 0000672202, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1816964,00 грн. за основним платежем та 450406,55 грн. за штрафними санкціями (а.с. 26 т. 1).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 13.09.2013 № 1214/10/10-215 про результати розгляду скарги та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 20.11.2013 № 15688/6/99-99-10-215 про результати розгляду скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення (а.с. 27-32 т. 1).

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч. 4, 5 ст. 11, ч. 2 ст. 69, ч. 5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 70 КАС України, обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження вимог або заперечень сторін є правом сторони.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а в ч. 1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 6 ст. 72 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки представником позивача інших доказів надано не було, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видом діяльності ТОВ «Племзавод новий Тростянець» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.12.2013 (а.с. 67-69 т. 1).

ТОВ «Племзавод Новий Тростянець» за період з 30.05.2011 по 31.12.2012 застосовувало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 200147390 НБ № 110259 про реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування (а.с. 35 т. 1).

Відповідно до п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД ( 23716-14 ), та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім банк я таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Отже, основним критерієм для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях.

Відповідно до п. 308.4 ст. 308 Податкового кодексу України дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки включає доходи, отримані від:

• реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

• реалізації продукції рослинництва на закритому грунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

• реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

• реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

З вищевикладеного вбачається, що для цілей розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва враховуються доходи від реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях .

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

По-перше, суд не може погодитись з позицією представників податкового органу, що сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) тваринами, що обліковуються на балансі ТОВ «Племзавод новий Тростянець» та, яка не пройшла державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі тварин, для цілей оподаткування податком на додану вартість в умовах спеціального режиму не може вважатись власно виробленою, а операції з реалізації тваринницької продукції товариство повинно відображати у загальній податковій декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на балансі ТОВ «Племзавод новий Тростянець» станом на 01.03.2011 обліковувалися тварини в кількості 258 голів, що не заперечується сторонами (а.с. 242-244 т. 1).

Державним підприємством «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України» листом від 08.05.2013 №1750/10 на запит Прилуцької ОДПІ від 26.04.2013 №6149/10/07-50 повідомлено, що інформація, щодо господарства ТОВ «Племзавод новий Тростянець» в Єдиному державному реєстрі тварин відсутня.

Преамбулою Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» від 04.06.2009 № 1445 встановлено, що цей Закон визначає організаційні і правові засади ідентифікації та реєстрації тварин з метою одержання оперативної та надійної інформації про поголів'я тварин щодо статі, віку, породи та їх місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції тваринництва та контролю за епізоотичною ситуацією в Україні.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що державний нагляд і контроль за дотриманням вимог щодо ідентифікації тварин здійснюються у межах повноважень центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Державний нагляд і контроль за дотриманням вимог щодо ідентифікації та реєстрації тварин здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.

Стаття 11 цього Закону зазначає, що порушення законодавства у сфері ідентифікації та реєстрації тварин тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідальність несуть особи, винні у:

- невиконанні розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення фактів порушень у сфері ідентифікації та реєстрації тварин;

- створенні перешкод уповноваженій особі у здійсненні контролю і нагляду за дотриманням вимог цього Закону щодо ідентифікації та реєстрації тварин.

Суд звертає увагу на те, що ідентифікація тварин, що впроваджується на державному рівні, є одним із головних методів, які застосовують у світі з метою відслідковування походження тваринницької продукції від її виробництва протягом всього життя тварини до попадання на стіл споживачеві.

Кінцевою метою запровадження ідентифікації тварин є створення в Україні належної системи відслідкування походження та етикетування тваринницької продукції, що сприятимете забезпеченню населення України високоякісними та безпечними м'ясо-молочними продуктами, отриманню достовірної інформації про умови їх виробництва, підвищенню довіри споживача до якості продукції.

Лише за умови, що всі тварини, які знаходяться або утримуються на території країни, внесені до державної автоматизованої бази даних та знаходяться під постійним ветеринарно-санітарним контролем, можливо гарантувати безпеку здоров'я населення. Всі власники, які утримують сільськогосподарських тварин для отримання та реалізації певного виду продукції (молока або м'яса) тощо, зобов'язані гарантувати покупцям безпеку та якість своєї продукції та забезпечити проведення ідентифікації та реєстрації належних їм тварин.

Відповідно до ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтями 110, 111 цього Кодексу встановлено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: - фінансова; - адміністративна; - кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Отже, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації тварин в Єдиному державному реєстрі тварин як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідних тварин як таких, що знаходиться у власності сільськогосподарського товаровиробника, тобто, відсутність реєстрації тварин в Єдиному державному реєстрі тварин жодним чином не впливає на правовий статус сільськогосподарського товаровиробника щодо цих тварин, а також Прилуцька ОДПІ не є органом, який здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства щодо ідентифікації та реєстрації тварин та застосування такого виду відповідальності як фінансова у разі виявлення фактів такого порушення.

Тому суд не погоджується з висновком контролюючого органу стосовно порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 31.12.2012 в сумі 655156 грн. (спеціальна декларація) та занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 31.12.2012 в сумі 655156 грн. (загальна декларація), а також за цей період завищено суму податкового кредиту на загальну суму 244922 грн. (спеціальна декларація) та занижено суму податкового кредиту на загальну суму 244922 грн. (загальна декларація).

По-друге, судом встановлено, що за даними інформації відділу Держземагенства в Ічнянському районі Чернігівської області від 15.05.2013 № 02 07/725 на запит Прилуцької ОДПІ від 26.04.2013 № 6212/10/07-50 загальна площа земель, що використовує ТОВ «Племзавод новий Тростянець» в результаті укладення та реєстрації договорів оренди з громадянами, власниками земельних часток (паїв) становить 1340,37 га., в тому числі ріллі 1340,37 га. Це також підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2012 року (а.с 118-129 т. 2).

За даними форми 29-сг (річна) «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур» станом на 01.12.2011 та оперативних даних управлінням агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації (від 25.07.2012 № 588) посівні площі ТОВ «Племзавод новий Тростянець» у 2011 році становлять: ярий ячмінь 302 га, урожайність 32,1 ц/га, валовий збір 9701 ц; кукурудза на зерно 668 га, урожайність 68,5 ц/га, валовий збір 45761,0 ц. Валовий збір зернових культур, вирощений ТОВ «Племзавод новий Тростянець», підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: реєстрами приймання зерна вагарем (за підписами матеріально-відповідальної особи ОСОБА_6, місце зберігання: зернотік ТОВ «Племзавод новий Тростянець»), звітами про рух матеріальних цінностей по балансовому рахунку 271 «Продукція рослинництва» (матеріально-відповідальна особа ОСОБА_6) (а.с. 229-234 т. 1, а.с 113-117 т. 2).

Головним управлінням статистики у Чернігівській області листом від 05.06.2013 № 151/06-2-11 на запит Прилуцької ОДПІ від 03.06.2013 № 7862/22-206 надана інформація щодо середніх цін реалізації зернових культур Ічнянського району Чернігівської області за 2011 рік, яка становить по зерну ячменю 1727,2 грн./т., зерну кукурудзи 1543,6 грн./т.

Станом на 31.12.2011 на балансі ТОВ «Племзавод новий Тростянець» рахувалась готова продукція на суму 91,0 тис.грн., а також за даними звіту про рух матеріальних цінностей по рахунку 271 «Продукція рослинництва» матеріально-відповідальної особи ОСОБА_6 станом на 31.12.2011 перебувало на обліку зерно ячменю в кількості 470 кг, зерно кукурудзи 0 кг. (а.с. 26-27 т. 2).

Зібраний валовий збір зернових культур (ячменю та кукурудзи) урожаю 2011 року витрачений на помол дерті для годівля тварин, згідно актів (за підписами головного зоотехніка ОСОБА_8, комірника ОСОБА_6), на видачу орендної плати за паї, згідно відомостей (за підписами орендодавців) та відвантажений на пункт розвантаження вантажоотримувачу Прилуки Млин (штамп СТОВ «Батьківщина»), згідно товарно-транспортних накладних (а.с. 80-190 т. 1, а.с. 39-73 т. 2).

На підтвердження перевезення зерна ячменю та кукурудзи від ТОВ «Племзавод новий Тростянець» до Прилуки Млин, що належить СТОВ «Батьківщина», представниками позивача надано пояснення водіїв ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (а.с. 16-25 т. 2).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп. 14.1.56. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з: - доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; - інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає:

дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо);

особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 137.1. ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Згідно із ст. 334 Цивільного Кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.12.2013 по справі № 927/1525/13 за позовом СТОВ «Батьківщина» до ТОВ «Племзавод новий Тростянець» про визнання правочину щодо передачі ТОВ «Племзавод новий Тростянець» на користь СТОВ «Батьківщина» зерна недійсним, яке набрало законної сили, в задоволенні позову СТОВ «Батьківщина» відмовлено повністю (а.с. 71-74 т. 1, а.с. 96-98 т. 2).

Так, господарським судом Чернігівської області встановлено, що між ТОВ «Племзавод новий Тростянець» та СТОВ «Батьківщина» договору з реалізації зерна ячменю в кількості 650270 кг та зерна кукурудзи в кількості 4537760 кг не укладалось. Оскільки між сторонами відсутній будь-який договір (правочин), то виключається як реалізація зерна, так і виникнення обов'язку з його оплати. Крім того, господарський суд вказує, що вищевказане зерно ячменю та кукурудзи є власністю СТОВ «Батьківщина» та є продукцією власного виробництва товариства, оскільки було вирощене і зібране за рахунок товариства, а також перевозилося власним транспортом СТОВ «Батьківщина» згідно товарно-транспортних накладних.

Судом не встановлено перехід права власності від ТОВ «Племзавод новий Тростянець» до СТОВ «Батьківщина» на зерно ячменю в кількості 650270 кг та зерно кукурудзи в кількості 4537760 кг відвантаженого згідно товарно-транспортних накладних (а.с. 91-98, 101-108, 110-116, 118-121, 123-128, 130-165, 136-140, 142-145, 147-153, 155-157, 159-162, 164-166, 168-169, 171-173, 175-177, 179-184, 186-187, 189-190 т. 1).

На підставі вищевикладене, суд приходить до висновку, що зерно, яке відвантажене ТОВ «Племзавод новий Тростянець» на Прилуки Млин (СТОВ «Батьківщина») правомірно не включено до доходів від реалізації продукції та не відображено у складі доходів від операційної діяльності (доход від реалізації товарів (робіт, послуг), рядка 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року (вхідний від 09.02.2012 № 9015688183) в сумі 1651474,77 грн., тому податкове повідомлення рішення від 05.07.2013 № 0000662202 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1651474,77 грн. належить скасувати.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відсутнє порушення п. 187.1 ст. 187, п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, оскільки операції з відвантаження зерна на СТОВ «Батьківщина» не повинні бути відображені ТОВ «Племзавод новий Тростянець» у складі податкових зобов'язань декларацій з податку на додану вартість (спеціальна), реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, отже відсутнє заниження суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 31.12.2012 в сумі 1348666,32 грн.

Тому податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000672202 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1758900,32 грн. за основним платежем та 433063,63 грн. за штрафними санкціями також є протиправним.

По-третє, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Племзавод новий Тростянець» купувало у СТОВ «Батьківщина» сіно, солому, зелену масу, кукурудзу відповідно до податкових накладних від 30.09.2011 № 36/2, від 31.10.2011 № 27/2, від 30.11.2011 № 27/2, від 30.06.2011 № 18/2, від 31.12.2011 № 39/2 (а.с. 75-79 т. 1).

Проте, суд не бере до уваги твердження представників позивача про те, що ТОВ «Племзавод новий Тростянець» витратило придбану кукурудзу згідно податкових накладних у СТОВ «Батьківщина» як плату за паї.

Натомість встановлено, що зерно кукурудзи, яке купувалось, витрачено ТОВ «Племзавод новий Тростянець» на корм тварин, що встановлено ревізорами при проведенні перевірки, а також відображено в бухгалтерському обліку позивача.

Також суд звертає увагу на той факт, що за даними звіту про рух матеріальних цінностей по рахунку 271 «Продукція рослинництва» матеріально-відповідальної особи ОСОБА_6 станом на 31.12.2011 на ТОВ «Племзавод новий Тростянець» перебувало на обліку зерно кукурудзи в кількості 0 кг (а.с. 229-234 т. 1).

На підставі викладеного суд погоджується із твердженням Прилуцької ОДПІ, що видане ТОВ «Племзавод новий Тростянець» зерно в рахунок орендної плати за паї не включено до доходів від реалізації продукції та не відображено у складі доходів від операційної діяльності (доход від реалізації товарів (робіт, послуг), рядка 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року (вхідний від 09.02.2012 № 9015688183) в сумі 66773,23 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2011 - 27454,21 грн., 4 кварталі 2011 - 39319,02 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000662202 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 66773,23 грн. за основним платежем є правомірним.

Одночасно позивачу правомірно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 58063,68 грн. за основним платежем та 17342,92 грн. за штрафними санкціями, тому податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000672202 в цій частині не належить скасувати.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000662202 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1651474,77 грн. та від 05.07.2013 № 0000672202 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1758900,32 грн. за основним платежем та 433063,63 грн. за штрафними санкціями прийняті Прилуцькою ОДПІ не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 4588,00 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 4588,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.11.2013 № 1455 (а.с. 3).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому згідно із ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 4404,48 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 05.07.2013 № 0000662202 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1651474,77 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 05.07.2013 № 0000672202 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1758900,32 грн. за основним платежем та 433063,63 грн. за штрафними санкціями.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод новий Тростянець» судовий збір в розмірі 4404,48 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Є. Смірнова