Ухвала

від 04.02.2014 по справі 901/3815/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

04.02.2014Справа № 901/3815/13

За позовом Прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим

до відповідачів:

Алупкінської міської ради, м. Алупка, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун - Мірімпекс», м.Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Крим», м. Ялта, Автономна Республіка Крим

про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Янюк О.С.

Представники:

від позивача - Обер Г.О. (посвідчення від 01.10.2013 №020806);

від відповідача-1 (Алупкінська міська рада) - не з'явився;

від відповідача-2 (ТОВ «Нептун - Мірімпекс») - Ріккер Т.І. (довіреність від 10.12.2013 б/н)

від третьої особи-1 (ДІСГ в АРК) - не з'явився;

від третьої особи-2 (КРП «ВПВКГ Південого берега Криму») - Жевагін Б.І. (довіреність від 10.01.2014 №3/ю)

СУТЬ СПОРУ: 18.11.2013 Прокурор м. Ялти (далі-позивач) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі-суд) із позовною заявою до Алупкінської міської ради (далі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун - Мірімпекс», (далі-відповідач-2), у якій просить:

визнати недійсним рішення відповідача-1 від 27.07.2007 №7/1 «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Нептун - Мірімпекс» земельної ділянки для будівництва та обслуговування рекреаційно-гостинного комплексу, міської набережної та міського пляжу»;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,6126га кад.номер 0111970200:01:004:0096 в м. Алупка, в районі «Чорного бугра» для будівництва та обслуговування рекреаційно-гостинного комплексу, міської набережної та міського пляжу, укладеного 26.09.2007 між відповідачем-1 та відповідачем-2, зареєстрованого 03.10.2007 за №0407070024;

зобов'язати відповідача-2 повернути відповідачу-1 земельну ділянку площею 6126га кад. номер 0111970200:01:004:0096 в м. Алупка, в районі «Чорного бугра» шляхом складення акту прийому-передачі;

судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 19.11.2013 порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим; на стороні відповідача - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Крим». У порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду докази, необхідні для вирішення спору.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався та у судовому засіданні оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 20.01.2014 було продовжено строк вирішення спору на 15 календарних днів до 04.02.2014. Черговий розгляд справи призначено на 04.02.2014.

У судове засідання відповідач-1 та третя особа-1 явку своїх повноважних представників не забезпечили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином та своєчасно, проте, ураховуючи положення ст. 22, 27 ГПК України та те, що явка судом обов'язковою не визнавалась, суд визнав за можливе продовжити подальший розгляд справи без участі вищезазначених осіб.

Під час судового засідання судом було розглянуто клопотання представника відповідача-2 від 13.01.2014 про припинення провадження у справі №901/3815/13, в частині визнання недійсним рішення Алупкінської міської ради від 27.07.2007 №7/1 «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Нептун - Мірімпекс» земельної ділянки для будівництва та обслуговування рекреаційно-гостинного комплексу, міської набережної та міського пляжу».

В обґрунтування посилається на рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 у справі №10-рп/2010, постанову Пленуму ВСУ від 19.03.2010 №2 та вказує на неможливість розгляду заявленої вимоги у господарському суді, оскільки даний спір не є йому підвідомчим, його предмет не охоплюється ст. 12 ГПК України, а тому підлягає розгляду в суді адміністративної юрисдикції.

Прокурор та представник третьої особи-2 проти задоволення зазначеного клопотання заперечували з підстав, викладених у письмових поясненнях від 17.01.2014. та усних пояснень наданих під час судового засідання.

Розглянувши заявлене клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється вичерпним переліком справ визначених ст. 12 ГПК України.

Так, п.6 ч.1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

У п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (далі-Постанова) зазначєно, що господарським судам підвідомчі справи про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

Органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Таким чином, реалізуючи відповідні повноваження, органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Крім того, відповідно до ст.59 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Таким чином, рішення вищевказаного органу є основою та єдиним способом реалізації своєї згоди на вчинення певних дій, а саме укладення відповідного договору оренди земельної ділянки.

Отже, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Така ж правова позиція міститься у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 29.10.2002 № 8615-2/9/409С де зазначається, що справа про визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування буде підвідомчою господарському суду у випадку, коли суб'єктний склад учасників відповідатиме ст. 1 ГПК України, а правовідносини, які породжують, змінюють або припиняють оспорюваний акт, мають господарський характер.

Ураховуючи вищезазначене, та те, що прийнятий відповідачем-1 оспорюваний акт породжує у подальшому господарські правовідносини, а саме, укладення між відповідачами договір оренди земельної ділянки від 26.09.2007, суд визнав клопотання представника відповідача-2 необґрунтованим, недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

Водночас, під час судового засідання прокурор заявив суду клопотання про проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи, розгляд якого було відкладено до наступного судового засідання, долучено до матеріалів справи та зобов'язано учасників судового процесу надати суду письмові пояснення щодо заявленого клопотання.

Разом з цим, вимоги ухвали суду від 28.01.2014 в частині зобов'язання забезпечення явки у судове засідання інженерів геодезистів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які володіють спеціальними знаннями щодо точного місцезнаходження каналізаційного колектора, та можуть надати пояснення з виниклих у суду питань, прокурором не виконані.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Так, ураховуючи категорію та складність справи, що полягає у численності процесуальних дій, які необхідно вчинити суду за для її повного та всебічного розгляду, суд визнав за необхідне здійснювати подальший розгляд справи колегіально.

Склад колегії суддів відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 1 ГПК України визначається за допомогою автоматизованої системи з призначенням головуючого у справі судді, яким вирішено питання про колегіальний розгляд справи.

На підставі викладеного, ураховуючи, що справа не може бути вирішена у даному судовому засіданні, керуючись ст.ст. 4 6 , 79,86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подальший розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів. Розгляд справи розпочати заново.

Суддя О.С. Янюк