Постанова

від 05.02.2014 по справі 1/164

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.02.2014 справа №1/164

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого Москальової І.В.

Суддів М'ясищев А.М., Сгара Е.В.

При секретарі Зоря В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Подобєдов Л.І. за довір. № 184/11.5.2 від 12.04.2012 р.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення «Донецька регіональна дирекція», м. Донецьк

на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.12.2013р. по справі № 1/164

за заявою Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», м. Донецьк про зміну способу виконання рішення суду

за позовом: Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення «Донецька регіональна дирекція», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКС-ЕКСПРЕС», м. Донецьк

про звернення стягнення 2 218 753,71 грн. на заставлене майно, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2013 р. по справі №1/164 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», м. Донецьк про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій заявник просить змінити спосіб виконання рішення суду від 18.10.2010 року по справі №1/164 та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"Звернути стягнення заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції у сумі 2 038 618,77грн., відсотків у сумі 130 259,01грн., комісійної винагороди у сумі 4 700,69грн., річних у сумі 1 758,88грн., пені у сумі 12 017,10грн., на майно, яке є предметом договору застави №2-32,34/08-ДЗ від 14.03.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Експрес" (83119, м. Донецьк, вул. Щетиніна, б. 33-А, кв. 49, п/р №2600.5.000100214 у відділенні № 2 Філії "Донецька дирекція ТОВ УКБ "Камбіо", код банку 394523) на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" (83001, м. Донецьк, бул. Шевченко, 13а, рах. №29096000003086, код банку 321767, ЄДРПОУ 14359319) - на майно заставною вартістю 818522,00грн., яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Щетиніна, 33а - транспортний засіб, тип автобус пасажирський, марка MAN, модель FORTUNA R07, рік випуску 2003, п.м. 46, колір зелений, номер шасі (кузов, рама, коляска) NMAR070162Т004064, реєстраційний номер АН2250ВЕ, що належить заставодавцю на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА 606550, виданого 1-м Донецьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України від 23.08.2006р. Реалізацію предмету застави здійснити шляхом продажу предмету застави на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій."

Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк, м. Київ в особі відділення «Донецька регіональна дирекція», м. Донецьк не погодилось з оскаржуваною ухвалою суду, просить її скасувати та прийняту нову ухвалу, якою задовольнити заяву про зміну способу виконання рішення суду від 18.10.2010 р. по справі № 1/164.

Скаржник обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що початкова вартість заставного майна, що встановлена у рішенні суду, не відповідає реальній ринковій вартості заставленого майна, у зв»язку з чим, рішення суду неможливо виконати у той спосіб, що ним встановлений, оскільки встановлена початкова ціна предмету застави для його подальшої реалізації є неактуальною. Посилається на те, що судом не враховано той факт, що постановою державного виконавця від 31.10.2013 р. виконавчий документ було повернуто стягувачу без виконання з причин нереалізації предмету застави за відсутності купівельного попиту. Ця обставина прямо свідчить про неможливість виконання рішення суду у той спосіб, що в ньому визначений. Вважає, що судом помилково застосовано ст..62 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки залишення за стягувачем нереалізованого майна є способом задоволення вимог стягувача у разі невиконання рішення суду та є правом стягувача, та необґрунтовано не прийнято до уваги п. 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р.

Відповідач до судового засідання не з»явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 1/164 від 18.10.2010 р. позовні вимоги ПАТ ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" задоволено частково. Звернено стягнення заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції у сумі 2 038 618грн. 77коп., відсотків у сумі 130259грн. 01коп., комісійної винагороди у сумі 4 700грн. 69коп., пені у сумі 12 017грн. 10коп., річних у сумі 1 758грн. 88коп. на майно, яке є предметом договору застави №2-32,34/08-ДЗ від 14.03.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Експрес" - майно заставною вартістю 818522грн. 00коп., яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Соколіна - транспортний засіб, тип автобус пасажирський, марка MAN, модель FORTUNA R07, рік випуску 2003, п. м.46, колір зелений, номер шасі (кузов, рама, коляска) NMAR070162Т004064, реєстраційний номер АН2250ВЕ, що належить заставодавцю на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА 606550, виданого 1-м Донецьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України від 23.08.2006р.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Експрес" судові витрати по сплаті державного мита у сумі 22187грн. 54коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн. 00коп.

29.10.2010 року на виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2010 р. у справі № 1/164 - виданий відповідний наказ. (а.с.3 матеріалів оскарження ухвали)

В ході виконавчого провадження ВП №27330539 державним виконавцем складений акт опису й арешту майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС-ЕКСПРЕС", м.Донецьк та описано й арештовано майно - транспортний засіб, тип автобус пасажирський, марка MAN, модель FORTUNA R07, рік випуску 2003, п. м. 46, колір зелений, номер шасі (кузов, рама, коляска) NMAR070162Т004064, реєстраційний номер АН2250ВЕ; вказане майно було передано на реалізацію до Філії 05 ПП "Нива В.Ш."; 02.11.2012 р. та 21.12.2012 р. проведена переоцінка майна боржника, у зв'язку з тим, що реалізація майна не відбулася. Реалізація арештованого майна не відбулася у зв'язку із відсутністю купівельного попиту. Стягувач відмовився від залишення за банком нереалізованого майна боржника, про що повідомив виконавчу службу.

31.10.2013 року ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку прийнято постанову про повернення наказу №1/164, виданого 29.10.2010 р. господарським судом Донецької області, стягувачеві без виконання, якою встановлено, що банк відмовилося залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення. (а.с.4 матеріалів оскарження ухвали)

Стягувач звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду у цій справі, в якій просить змінити спосіб та порядок виконання рішення, встановивши початкову ціну предмету застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, що буде проведена суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду Донецької області у цій справі у задоволені заяви про зміну способу та порядку виконання рішення відмовлено, оскільки заявником не доведено наявність підстав з якими Закон пов'язує можливість змінити спосіб виконання рішення по справі.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частиною 5 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення передбачено ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з ч. 5 якої не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. Такі ж приписи визначені у статті 21 Закону України "Про заставу".

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 № 14 роз'яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З огляду на наведене та враховуючи передбачений ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" обов'язок державного виконавця здійснювати оцінку нереалізованого майна до 50 відсотків початкової вартості майна, доводи скаржника про порушення його права у зв'язку з неможливістю реалізації предмета застави внаслідок завищення його вартості визнаються колегією суддів необґрунтованими.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 591 Цивільного кодексу України якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реалізацію обтяжень» у разі задоволенні судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, початкова ціна предмету забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У п. 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 роз'яснено, що у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження господарські суди повинні зазначати дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Отже, початкова ціна предмета застави для його подальшої реалізації або вказівка на її встановлення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій має зазначатись у рішенні, прийнятого господарським судом при вирішенні господарського спору по суті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

З урахуванням наведеного, доводи скаржника про те, що під час виконання судового рішення суд може зазначити про встановлення початкової ціни предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної під час проведення виконавчих дій, визнаються колегією необґрунтованими, оскільки початкова ціна предмету застави визначається на стадії прийняття судового рішення, а не його виконання.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку, щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та обґрунтовано визначився, що з огляду на ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 25.12.2013 р. по справі № 1/164 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ в особі відділення «Донецька регіональна дирекція», м. Донецьк - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий І.В. Москальова

Судді А.М. М'ясищев

Е.В. Сгара

Надруковано 6 примір

3- сторонам по справі

1 - у справу,

1 - господарському суду

1-апеляц. господ. суду