Постанова

від 21.01.2014 по справі 820/10891/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 січня 2014 р. № 820/10891/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Комарової О.М.,

відповідача -Таран М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватнoго підприємства "Промсвязьсервіс" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Промсвязьсервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням змінених позовних вимог просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000942211 від 01 листопада 2013 року та № 0001022203 від 01 листопада 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував доходи за перевірений період, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. Зазначив, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі направлень від 06.09.2013 року № 262, № 264,№ 266,№ 267,№ 268, ,№ 269 та відповідно до ст..75.,77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності дотримання ПП "Промсвязьсервіс" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року , валютного законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 04.10.2013 року № 590/20-33-22-01-07. Про результати планової виїзної перевірки ПП «Промсвязьсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення: По податку на прибуток на загальну суму 254846 грн. у т.ч. по періодах: -2 квартал 2011 року - 16086 грн.,3 квартал 2011 року - 10173 грн.4 квартал 2011 року - 2006 грн.,1 квартал 2012 року -10982 грн., 2 квартал 2012 року-12874 грн., з квартал 2012 року - 73638 грн., 4 квартал 2012 року - 129087 грн., за рахунок порушень: п.п.14.1.71, п.п. 14.1.231, п.14.1 ст.14, п.п. 153.1.пп.153.2.1 ,.п.153.2.1,пл..153.2, п.п. 153.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями. За результатами перевірки ціни та ціноутворення занижено дохід , що враховується при визначенні оподаткування на суму 420026 грн. у тому числі по періодах : за 2 квартал 2011 року - 69939 грн.;З квартал 2011 року - 44230 грн., 4 квартал 2011 року - 8722 грн.. 1 квартал 2012 року - 52294 грн.. 2 квартал 2012 рок - 61305 грн.. З квартал 2012 року - 150660 грн., 4 квартал 2012 року - 32876 грн.;1 ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст215, ст..216. Цивільного кодексу України в частини недодержання зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання що обумовлені ними по правочинах, здійснених з реалізації ТМЦ ( шлангів, труб ті іншої продукції кінцевому споживачу ( громадянам) на суму 781823 грн. суми грошових коштів, котрі надійшли розрахунковий рахунок підприємства є безповоротною фінансовою допомогою та відповідно до п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.іфз змінами та відповідно до відноситься до доходів підприємства в загальній сумі 781823 грн. в т.ч за З кв.2012 року 200000 грн., за 4 кв. 2012 року в сумі 581823 грн.. Податок з доходів фізичних осіб:ПП. Б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. в результати допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності складання податкових розрахунків за ф.1Дф 4 квартал 2011 року, 1,2,3,4 квартали 2012 року;. П.п. 2.11 п.2 Положення № 637 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного доручення складання податкових розрахунків за ф.1ДФ 4 квартал 2011 року, 1,2,3,4 квартали 2012 року в розмірі 5248.28 грн.; п. 13.5 ст. 13 ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств від 28.04.1994 № 334/94-ВР та п. 160.5 ст. 160 та п. 152.8 ст. 152 ПКУ в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи іноземних юридичних осіб у сумі з 287,96 грн. при перерахуванні доходів у вигляді фракту нерезидентам, у т.ч. за І квартал 2011 року у сумі 441,20 грн.;за П квартал 2011 року у сумі 1 520,72 грн.;за ІІІ квартал 2011 року у сумі 870,44 грн.,;за IV квартал 2012 року у сумі 455,60 грн. п. 103.9. ст..103 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ зі змінами та доповнення в частині неподання додатку ПН в складі «Декларації про прибуток підприємств» за 2 квартал 2011 року , ІІ-Ш квартали 2011 року, за 2012 рік у строки та за формою, встановлено центральних органом державної податкової служби; п.1.3 наказу ДПА України від 16.01.1998 № 28 «Про затвердження Порядку надавання звітів про нерезидентів» зі змінами та доповненнями який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.04.2002 за № 391/6679 в частині ненадання «Звіту про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за 1 квартал 2011 року.

На підставі висновків акт від 04.10.2013 року № 590/20-33-22-01-07. Про результати планової виїзної перевірки ПП «Промсвязьсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року Західної ОДПІ м . Харкова було прийняті податкові повідомлення № 0000942211 від 01 листопада 2013 року та № 0001022203 від 01 листопада 2013 року.

В мотивувальній частині акту перевірки висновки якого покладені в основу оскаржуваних рішень зазначено, що ПП «Промсвязьсервіс» занижено дохід за період 2 квартал 2011р. - 4 квартал 2012р., що враховується при визначенні об"єкту оподаткування на суму 420026грн., внаслідок реалізації позивачем надання транспортних послуг та послуг оренди нижче собівартості виготовлення та встановлення базових станцій мобільного зв"язку нижче собівартості.

Суд зазначає, що відповідно до п. 135.1 ст. 137 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. 135.2. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. 135.3. Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів. 135.4. Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: 135.4.1. дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Суд зазначає, що жодною нормою Податкового кодексу України не передбачено заборону декларування платником податків доходу, що враховується при визначенні об"єкту оподаткування внаслідок реалізації товарів та послуг у сумі яка нижче їх собівартості.

Посилання відповідача на а. 8 акту перевірки на п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України про те що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, та відповідно висновок про те, що позивачем сума компенсації по окремим видам продукції була менше ніж дохід від реалізації, свідчить про помилкове ототожнення відповідачем термінів "компенсація" та "собівартість".

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Компенсація, у розумінні ст. 135.1 ст. 137 Податкового кодексу України яка визначає порядок визначення доходів та їх склад є на відміну від собівартості доходом, отриманим в будь-якій формі від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, тобто компенсує витрати платника податків на придбання або виготовлення товарів або послуг.

З акту перевірки та досліджених у судовому засіданні письмових доказів не вбачається, що позивачем було занижено фактичну компенсацію отриману від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином суд робить висновок про те що позивач правомірно декларував дохід який враховується при визначенні об"єкта оподаткування за період 2 квартал 2011р. - 4 квартал 2012р.

Також відповідачем в акті перевірки зроблені висновки про порушення ПП «Промсвязьсервіс» ч.ч. 1 та 5 ст. 203, ч.1, 2 ст.215 та 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з реалізації ТМЦ (шлангів, труб та іншої продукції) кінцевому споживачу на суму 781 823 грн, щодо настання реальних наслідків обумовлених такими правочинами, у зв'язку із чим зроблений висновок, що грошові кошти, отримані за такими правочинами є безповоротною фінансовою допомогою та відноситься до доходів підприємства.

Такі висновки перевіряючих є необгрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Так в акті перевірки зазначено про те, що зазначені взаємовідносини не оформлювалися договором, рахунки фактури не мають підпису покупця, видаткові накладні не містять реквізитів покупця (адреси, інше), також видаткова накладна підписана невідомим покупцем, так як в графі «Отримав» не зазначено хто саме отримав даний товар. Також при зоровому вивченні первинних документів перевіряючими встановлена, невідповідність підписів кінцевого споживача при придбанні однією і тією ж фізичною особою товарів в різні періоди підписи на видаткових накладних різні.

Такі висновки акту не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам законодавства.

Взаємовідносини ПП «Промсвязьсервіс» ґрунтувалися на усних договорах купівлі - продажу, що відповідає вимогам ст. 206, 208 та 639 ЦК України, де зазначено що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Таким чином висновок перевіряючих про те, що відсутність письмового договору підтверджує вчинення правочину, який не спрямований на настання реальних наслідків, не відповідає вимогам законодавства.

Що стосується реквізитів покупців на видаткових накладних та рахунках на оплату виданих ПП «Промсвязьсервіс» суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, зазначеною нормою Закону встановлений вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, які повинен мати первинний документ.

Видаткові накладні видані ПП «Промсвязьсервіс» містять підпис, прізвище, ім'я та по-батькові покупця, що у відповідності до вимог Закону достатньо для того щоб ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Наявність будь- яких інших ідентифікаційних даних, зокрема адреси покупця положеннями Закону не вимагається.

Також, суд зазначає, що рахунок на оплату по своїй по суті не є первинним документом. По своїй природі рахунок на оплату є лише повідомленням особі-покупцю про суму можливої операції, оскільки він не створює для особи, яка його видала чи отримала будь- яких правових наслідків, а також змін в структурі її активів чи зобов'язань. Таким чином відсутність в рахунках на оплату підписів покупців в жодному разі не суперечить вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Що стосується невідповідності підписів одного і того ж самого покупця у різні періоди часу, суд зазначає, що службові особи відповідача яки проводили перевірку не є спеціалістами у питаннях почеркознавства, щоб надавало їм змогу встановлювати належність чи неналежність підпису конкретної особи шляхом зорового вивчення документів. Будь-яких досліджень, передбачених законодавством із цього приводу не проводилося.

Крім того, жодною нормою чинного законодавства посадовим особам державних податкових інспекцій не надано права робити висновки про невідповідність підписів чи інших рукописних записів, які містяться на документах суб'єкта господарської діяльності.

Таким чином висновок перевіряючи про невідповідність підписів покупців зроблений з перевищенням наданих законом повноважень, та суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також в акті перевірки зазначено про сумнів перевіряючих щодо факту отримання кінцевим споживачем ТМЦ, а саме переміщення покупця, враховуючи місце розташуванню офісу ПП «Промсвязьсервіс», місця здійснення плати та отримання ТМЦ.

Із цього приводу суд зазначає, що будь-яких вимог щодо місця здійснення оплати чи обов'язкового маршруту покупця під час придбання товарів чинне законодавство не містить, а отже сумнів щодо факту отримання кінцевим споживачем придбаних ТМЦ є лише сумнівом, заснованим на суб'єктивній думці посадових осіб, які здійснювали перевірку ПП «Промсвязьсервіс».

Крім того перевіряючими не враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Вказані ж в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою перевіряючих.

Враховуючи викладене, висновки акту перевірки про порушення ПП «Промсвязьсервіс» ч.ч. 1 та 5 ст. 203, ч.І, 2 ст.215 та 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з реалізації ТМЦ (шлангів, труб та іншої продукції) кінцевому споживачу на суму 781823 грн., щодо настання реальних наслідків обумовлених такими правочинами є необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам чинного законодавства.

Крім вищевказаних порушень, податковим органом були встановлені порушення п.п.2.11 п.2 Постанови №637 "Про затвердження положення про ведення касових операцій у наційональній валюті України" від 15.12.2004 року в редакції від 29.06.2009 року.

Цей висновок також спростовується наступними документами - копією звіту про використання коштів №АО-10/01 від 03.10.2011 року, копією квитанції №244 від 24.09.2011 року; копією звіту про використання коштів №АО-10/10 від 14.10.2011 року; копіями квитанцій №222,229,231,221,234, 223, 225 та 224 від 14.10.2011 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватнoго підприємства "Промсвязьсервіс" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000942211 від 01 листопада 2013 року та № 0001022203 від 01 листопада 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Приватнoго підприємства "Промсвязьсервіс" (адреса: 61093, м. Харків, вул. Клапцова, буд. 48, код ЄДРПОУ: 24347688) 458 (чотириста п"ятдесят вісім) грн. 81 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 січня 2014 року.

Суддя Панов М.М.