Постанова

від 02.04.2019 по справі 820/10891/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №820/10891/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4152/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2014 (суддя - Панов М.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 (головуючий суддя - Перцова Т.С., судді: Дюкарєва С.В., Жигилій С.П.) у справі № 820/10891/13-а за позовом Приватного підприємства Промсвязьсервіс до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Приватне підприємство Промсвязьсервіс (далі - ПП Промсвязьсервіс ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Західна ОДПІ) від 01.11.2013 № 0000942211 та №0001022203.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Західна ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2014, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 14, 135,153 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПП Промсвязьсервіс зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Західною ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПП Промсвязьсервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 04.10.2013 № 590/20-33-22-01-07, в якому відображено висновок про порушення позивачем:

підпункту 14.1.71, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 153.1., підпункту 153.2.1 пункту 153.2, пункту 153.4 статті 153 Податкового кодексу України, а саме: за результатами перевірки ціни та ціноутворення занижено дохід, що враховується при визначенні оподаткування на суму 420026 грн., внаслідок реалізації позивачем надання транспортних послуг та послуг оренди нижче собівартості, виготовлення та встановлення базових станцій мобільного зв'язку нижче собівартості;

пункту 1 частини п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання що обумовлені ними, по правочинах, здійснених з реалізації ТМЦ (шлангів, труб та іншої продукції) кінцевому споживачу ( громадянам) на суму 781823 грн. Суми грошових коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок підприємства, є безповоротною фінансовою допомогою та відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України відноситься до доходів підприємства в загальній сумі 781823 грн., а надані первинні документи складено з порушенням норм чинного законодавства оскільки не містять усіх обов'язкових реквізитів;

підпункту 2.11 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 № 637 - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного доручення (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмового доказу, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у розмірі 5248,28 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, Західною ОДПІ 01.11.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000942211, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 311491 грн., у т.ч. за основним платежем - 254846 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56645 грн., та № 0001022203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5248,28 грн.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 135.4. цієї статті, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Підпунктом 135.5.4. пункту 135.5. статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що до інших доходів відноситься, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 2 кварталу 2011 року - 4 квартал 2012 року позивачем було здійснено ряд господарських операцій з надання послуг оренди приміщень та транспортних засобів, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії укладених договорів та додаткових угод до них, актів приймання передачі виконаних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, прибутково-касових ордерів.

Також, ПП Промсвязьсервіс було укладено договір №02/08-12 від 01.08.2012 із TOB Науково-виробниче підприємство Техвестсервіс про виконання робіт зі встановлення базових станцій мобільного зв'язку. Роботи за договором були прийняті 12.11.2012, сплачені грошові кошти в розмірі 95800,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

14.11.2012 позивачем укладено договір підряду №20-3/0507-12 із Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго про виконання робочих проектів реконструкції радіорелейної лінії Кіровоградських МЕМ з встановленням двох веж телерадіозв'язку. Роботи за договором були прийняті 18.12.2012 згідно з актами здачі-прийняття робіт №№ 247 та 248, грошові кошти були сплачені в розмірі 30 464,21 грн., що підтверджується банківськими виписками №247 від 18.12.2012.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

ПП Промсвязьсервіс при здійсненні господарських операцій з надання транспортних послуг, послуг оренди, а також послуг з встановлення базових станцій мобільного зв'язку мало на меті отримання прибутку і здійснювало свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, проте його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від позивача причин.

У зв'язку з чим, щодо доводів контролюючого органу про заниження доходу внаслідок надання послуг за ціною, нижчою від їх собівартості, слід зазначити, що в силу приписів статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Положеннями статей 43 та 44 Господарського кодексу України встановлена свобода підприємницької діяльності, зокрема: право комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

При цьому, власне збитковість господарської діяльності не є ознакою відсутності розумних цілей економічного характеру у господарської операції. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. Таким чином, прибутковість або збитковість певних господарських операцій або діяльність платника в цілому за один податковий період не може слугувати підставою для висновку про відсутність ділової мети або спрямованості діяльності не на отримання прибутку, тобто для одержання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій, що ПП Промсвязьсервіс не допущено заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на 420026 грн. за рахунок господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг, послуг з надання в оренду приміщень, а також встановлення базових станцій мобільного зв'язку, за період 2 кварталу 2011 року - 4 кварталу 2012 року.

Судами також встановлено, що ПП Промсвязьсервіс протягом червня-листопада 2012 року було здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей (труби, шланги, фітинг та інші матеріали з непластифікованих полімерів) у заводу Hakan Plastik Boru Ve Profil . San . Tik . A.S. (Туреччина) згідно з контрактами 04/04/12 від 04.04.2012, № 24/09/12 від 24.09.2012, № 2012/35 від 27.07.2012, про що свідчать надані позивачем інвойси та митні декларації.

Вищезазначені товарно-матеріальні цінності ПП Промсвязьсервіс вподальшому було реалізовано покупцям-фізичним особам, що підтверджуються рахунками на оплату, виписками по рахунку, видатковими накладними, податковими накладними.

Надані первинні документи містять необхідні реквізити, що у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та податкову звітність є достатніми для того щоб ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, відсутність підпису покупця в рахунку на оплату у даному випадку не свідчить про безтоварність господарської операції, оскільки факт отримання ТМЦ посвідчується видатковою накладною, в якій наявний підпис отримувача, а факт передачі постачальнику грошових коштів в оплату товару - банківською випискою.

Що стосується невідповідності підписів одного і того ж самого покупця у різні періоди часу, судами вірно відзначено, що службові особи відповідача які проводили перевірку, не є спеціалістами у питаннях почеркознавства, що надавало б їм змогу встановлювати належність чи неналежність підпису конкретної особи шляхом зорового вивчення документів.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що відсутність письмового договору свідчить про вчинення правочину, який не спрямований на настання реальних наслідків, судами обґрунтовано враховано, що укладення спірних договорів в усній формі не є порушенням положень Цивільного кодексу України та не свідчить про їх недійсність або нікчемність.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПП Промсвязьсервіс розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції із зазначеними контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.11.2013 № 0001022203 про застосування до ПП Промсвязьсервіс штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5248,28 грн., слугували висновки акту перевірки про порушення підпункту 2.11 пункту 2 Постанови №637 Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті України з огляду на проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмового документа).

Так, відповідно до підпункту 2.11 пункту 2 Постанови №637 Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті України , затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004, № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Наведений висновок контролюючого органу спростовується наявними в матеріалах справи копіями звіту про використання коштів №АО-10/01 від 03.10.2011, копією квитанції №244 від 24.09.2011; звіту про використання коштів №АО-10/10 від 14.10.2011; копіями квитанцій №222,229,231,221,234, 223, 225 та 224 від 14.10.2011.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про скасування спірних податкових повідомлень-рішень є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду