cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
06 лютого 2014 року Справа № 5011-34/6604-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Євсіков О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року
за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "КоронАгро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіон" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 30.07.2012 року
у справі № 5011-34/6604-2012 господарського суду міста Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Корон Агро"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіон"
про стягнення 11 511 649, 66 доларів США (еквівалент 91 951 603, 99 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 26.04.2012 року), 11 822 714,67 євро (еквівалент 124 712 579, 59 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 26.04.2012 року), 16 700 209, 41 грн.
ВСТАНОВИВ:
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року у справі № 5011-34/6604-2012 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію від 13.01.2014 року № 901340057, у якій у графі "Призначення платежу" зазначено: "101; 2918620490; 22030004; Сплата судового збору (ВГСУ, 070) зг.пов. б/н від 13.01.2014 року без ПДВ".
Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанцій не містить відомостей про те, подача якого саме документа та по якій саме справі оплачена судовим збором.
З огляду на викладене, додану до касаційної скарги квитанцію від 13.01.2014 року № 901340057 не можна вважати належними доказами сплати судового збору у встановленому порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерсес плюс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року у справі № 5011-34/6604-2012 повернути скаржнику.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя О.О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2014 |
Оприлюднено | 07.02.2014 |
Номер документу | 37011045 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Алєєва I.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні