Рішення

від 23.01.2014 по справі 62/171-51/369-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/171-51/369-2012 23.01.14

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 62/171-51/369-2012

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

1) Державної екологічної інспекції в місті Києві;

2) Київської міської ради;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп"

про стягнення шкоди в сумі 17 000 000,00 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Лядецька Л.В., посвідчення № 016098 від 10.04.2013р.;

від позивача 1: Супрун Л.О., довіреність № 38/1-07/01 від 08.01.2014р.;

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві та Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" про стягнення шкоди в сумі 17 000 000, 00 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані самовільним знищенням відповідачем газону на земельній ділянці, наданій в оренду, що встановлено матеріалами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2011р. порушено провадження у справі № 62/171.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2012р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 р., у справі № 62/171 у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012р. та рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012р. у справі № 62/171 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

15.08.2012р., на підставі розпорядження керівника апарату суду № 04-1/807 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ», матеріали справи № 62/171 передані на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012р. суддею Пригуновою А.Б. справу № 62/171 прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 62/171-51/369-2012 та призначено до розгляду в судовому засіданні за участю представників сторін та прокурора.

Розгляд справи неодноразово переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №04-01/209 від 16.04.2013р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку із закінчення терміну повноважень судді Пригунової А.Б.

В результаті повторного автоматичного розподілу, справу № 62/171-51/369-2012 передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Склад суду у даній справі змінювався.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Курдельчука І.Д. у відпустці, справу № 62/171-51/369-2012 передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013р. справу № 62/171-51/369-2012 прийнято до провадження суддею Пригуновою А.Б. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013р. розгляди було відкладено на 25.09.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.09.2013р. року, у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 62/171-51/369-2012 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р. справу № 62/171-51/369-2012 прийнято до провадження судді Привалова А.І. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013р. розгляд справи №62/171- 51/369-2012 відкладено на 28.11.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 р. розгляд справи №62/171- 51/369-2012 відкладено на 06.12.2013р.

Проте, судове засідання 06.12.2013р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. на лікарняному.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.12.2013р. року, у зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 62/171-51/369-2012 передано на розгляд судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2013р. справу № 62/171-51/369- 2012 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2014р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. року, у зв'язку з виходом судді Привалова А.І. з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 62/171-51/369-2012 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. справу № 62/171-51/369- 2012 прийнято до провадження суддею Приваловим та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2014р.

Присутнім у судовому засіданні 23.01.2014р. представником прокуратури та позивача 1 підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представники позивача 2 та відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 09.12.2013р. була надіслана учасникам судового провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що містяться в матеріалах справи, та отримані останніми, як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, залучені до матеріалів справи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників позивача 2 та відповідача; клопотань про відкладення розгляду справи від останніх не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників позивача 2 та відповідача , яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 статті 3 вказаного Кодексу встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Тобто, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради № 236/1111 від 27.11.2003р. передано в оренду ТОВ «Будінвестгруп» земельну ділянку площею 100 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на Столичному шосе, 93 км в Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель водних об'єктів, лісів та земель сільськогосподарського призначення.

На виконання вказаного вище рішення, 27.08.2004р. між Київською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис №79-6-00237 від 14.10.2004р. в книзі записів державної реєстрації договорів.

За умовами п.п. 1.1, 2.1 вказаного договору, орендодавець згідно акта приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий № 8000000000:90:371:0016) розміром 100,0337 га, яка знаходиться за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, з метою будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.

Відповідно до п. 3.1 договору від 27.08.2004р., останній укладено строком на 25 років.

25.04.2006р. товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» було отримано дозвіл №1969-Гл/С Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на інженерну підготовку території спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: Столичне шосе 23 км у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за №0651-а-04.

З огляду на зазначені вище обставини, судом встановлено, що внаслідок укладання договору оренди від 27.08.2004р. позивач став законним користувачем, у розумінні норм ст.ст. 116, 124, 126 Земельного кодексу України, земельної ділянки за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва з правом будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.

26.03.2009р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в м. Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп», результати якої оформлені відповідним актом від 26.03.2009р.

В межах вказаної перевірки було встановлено, що земельна ділянка загальною площею 100,0337 га, розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, з північного та північно-західного боку огороджена дерев'яною огорожею, на земельній ділянці проведено наступні роботи: знято верхній родючий шар ґрунту на площі близько 70 га та складовано на тій же території об'ємом близько 350 000 кв.м. Відповідно до акта обстеження зелених насаджень №27 від 14.02.2005 року на вказаній земельній ділянці наявний газон луговий, який при знятті верхнього родючого шару ґрунту був знищений. На момент перевірки будь-хто з представників чи користувачів даної земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» були відсутні, будь-які роботи не проводились.

Вказаний акт отримано директором товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» Нестерук Ю.А., з відміткою, відповідно до якої при перевірці на місцевості останній був відсутній, внаслідок чого підтвердити викладені у акті обставини не мав можливості, з актом ознайомлений.

06.04.2009р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в м. Києві було видано припис, згідно якого відповідача зобов'язано: надати до Державної екологічної інспекції в м. Києві проект будівництва спортивно-оздоровчого комплексу; висновок екологічної експертизи проекту; ордер на знесення зелених насаджень на ділянці; погодження управління ОНПС в м. Києві акту на знесення зелених насаджень; дозвіл на знесення верхнього шару ґрунту.

Вказаний припис прийняв до виконання директор товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп» Нестерук Ю.А.

12.11.2009р. головними спеціалістами - державними інспекторами Державної екологічної інспекції в м. Києві за участю майстра КП УЗН Голосіївського району м. Києва було проведено позапланову перевірку законності знесення зелених насаджень, якою встановлено, що територія загальною площею 100,0337 га засипана намивним піском. На момент перевірки, особи, що проводили намив піску відсутні і отримати документи на знесення зелених насаджень не виявляється можливим.

При цьому, посадовими особами Державної екологічної інспекції в м.Києві було здійснено розрахунки, відповідно до яких розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу відповідачем внаслідок самовільного знищення газону площею 703000 кв.м на земельній ділянці за адресою: 23 кілометр шосе у Голосіївському районі міста Києва при проведенні будівельних робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестгруп», склав 5 049 000,00 грн. під час першої перевірки та 11 951 000,00 грн. під час другої перевірки.

Оскільки відповідач встановлені приписом порушення не усунув, прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача шкоди в сумі 17 000 000,00 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (ст. 162 Земельного кодексу України).

У відповідності до ст.ст. 16, 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких належить, у тому числі, державний контроль за використанням і охороною земель.

За приписами п.п. 1, 2 Указу Президента України №1039/2003 від 15.09.2003р. «Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів» спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, яке створене шляхом реорганізації Міністерства екології та природних ресурсів України.

Статтею 1 Положення «Про Державну екологічну інспекцію України», яке затверджено постановою №1520 від 17.11.2001 року Кабінету Міністрів України (чинного на час перевірки) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Пунктами 5, 6 статті 5 вказаного Положення передбачено, що Держекоінспекція має право складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідач не надав доказів оскарження дій державних інспекторів Державної екологічної інспекції в м. Києві щодо проведених перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства 26.03.2009р. та 12.11.2009р., а також не представив доказів оскарження припису від 06.04.2009р.

Стаття 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених засаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, ствердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. № 1045, затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у заселених пунктах, у п. 3 якого зазначається, що видалення зелених насаджень за території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу ської, селищної, сільської ради на підставі ордеру.

У випадку відсутності ордера - знесення насаджень, в тому числі і газону, вважається самовільним.

Відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006р. № 105, на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є установи, організації, підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність на земельній ділянці, наданій відповідачу в оренду, газону лугового площею 100 га підтверджується актом обстеження зелених насаджень від 14.02.2005р. № 27, складеним ішвннками КП по утриманню зелених насаджень Голосіївського району за участю представника ТОВ «Будінвестгруп».

Крім того, у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 26.11.2003р. №19-3386 зазначалось, що відповідно до Генерального плану розвитку міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2002р. № 370/1804, території, на якій відповідачу надано в оренду земельну ділянку, за функціональним призначенням належить до зеленої зони.

Згідно з листом Київського об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 20.08.2003р. зазначено, що знесення лугового газону згідно генплану забудови проводити у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до листа Управління охорони навколишнього середовища від 28.02.2009р., ордер на видалення зелених насаджень відповідачу не видавався.

Отже, судом встановлено, що відповідачем в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. № 1045 здійснено намив піску на орендованій земельній ділянці за результатом чого відбулось знищення зелених насаджень, а саме газону лугового площею 100 га без ордера на видалення зелених насаджень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999р. ( зі змінами, внесеними згідно постанови КМУ №1789 від 28.12.2001р.), розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та ндшх населених пунктів, обчислюється за таксами, що затверджені цією постановою, працівниками Міністерства охорони навколишнього природного гредовища та ядерної безпеки, його органів на місцях та інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Згідно розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного знищення газону на земельній ділянці за адресою: 23 кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва при проведенні будівельних робіт ТОВ Будінвестгруп», проведеним відповідно ТАКС для обчислення розміру кодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших слених пунктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1789, державі заподіяно збитки у розмірі 17 млн.грн.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

За змістом ст. 25 Закону України «Про рослинний світ», охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, у відповідності до вимог статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вина. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 1.6. роз'яснень Вищого Господарського суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища» (зі змінами та доповненнями), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишнього природному середовище, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів відсутність своєї вини у знищенні зелених насаджень, а саме газону лугового площею 100 га, без ордера на видалення зелених насаджень.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 "Про оренду землі", ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Дане положення кореспондуються з умоваою п. 9 договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачем та Київською міською радою, якою передбачено, що що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді знищення зелених насаджень, а саме газону лугового площею 100 га, без ордера на видалення зелених насаджень підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення природоохоронного законодавства в повному обсязі.

Також, судом взято до уваги, що відповідно до ст. 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п.«г» ч.4, ч. 6 ст. 47 вказаного Закону, державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 11 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2014 рік у частині доходів є, зокрема, визначені ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, згідно п.7 якої джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є посеред іншого 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

При цьому, прокурор у своїх поясненнях, які надійшли до господарського суду м.Києва 23.01.2014р., просив суд стягнути з відповідача суму шкоди в розмірі 17 000 000 грн., заподіяних державі внаслідок самовільного знищення газону на земельній ділянці за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва при проведенні будівельних робіт, на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва.

За таких обставин, враховуючи наведені положення законодавства, приймаючи до уваги пояснення прокурора, які надійшли до Господарського суду міста Києва 23.01.2014р., завдана шкода навколишньому природному середовищу у розмірі 17 000 000 грн. підлягає зарахуванню до Державного бюджету України та бюджету міста Києва.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, стягується з відповідача в доход бюджету.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).

Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається, виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фксованому розмірі.

Судовий збір за розгляд даної справи визначається за ставками для позовних заяв, що мають майновий характер, тобто за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», що становить 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Станом на 01.01.2011р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становив 941,00 грн., тобто за розгляд даної позовної заяви, поданої до господарського суду 14.11.2011р., підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 56460,00 грн.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 16; код ЄДРПОУ 32207613) на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 17 000 000 грн. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 16; код ЄДРПОУ 32207613) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 56460,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.01.2014р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов