Постанова

від 30.01.2014 по справі 801/7529/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2014 р. о 14:51 Справа №801/7529/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., за участю представника позивача - Станько С.А., представника третьої особи - Хабібуліна Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж"

до Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції в АР Крим Єкімова Руслана Леонідовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду майна АР Крим

про визнання неправомірними дії,визнання протиправним та скасування рішення,спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Кримспецсільгоспмонтаж" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державного реєстратора права на нерухоме майно Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції в АР Крим Єкімова Руслана Леонідовича (далі відповідач-1), Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції (далі відповідач-2):

- про визнання неправомірними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції в АР Крим Єкімова Руслана Леонідовича про відмову в державній реєстрації за Відкритим акціонерним товариством "Кримспецсільгоспмонтаж" права власності на нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Промислова,3;

- про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №1832814 від 22.04.2013 року, постановленого державним реєстратором Реєстраційної служби Сакського міськрайонного управління юстиції в АР Крим Єкімовим Русланом Леонідовичем;

- про зобов'язання Реєстраційну службу Сакського міськрайонного управління юстиції (96500, АРК, м. Саки, вул. Курортна,25) в особі її державного реєстратора провести державну реєстрацію права власності за Відкритим акціонерним товариством "Кримспецсільгоспмонтаж" (код ЄДРПОУ 00911186) права власності на об'єкт нерухомого майна-нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Промислова,3.

Позов мотивовано протиправністю відмови позивачу в державній реєстрації права власності на нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Промислова, 3, оскільки позивачем, у відповідності до пп. 16 п. 27 Порядку державної реєстрації прав, було надано належні документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно.

Ухвалами суду від 04.11.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача у зв'язку з наявністю в матеріалах справи заперечень відповідача на позов (т. 1 а.с. 196).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 00911186), відповідно до пункту 1.13 Статуту позивача до складу товариства входять філії, що не мають статусу юридичної особи, зокрема, під номером 6 - Сакська спеціалізована пересувна механізована колона №76 / СПМК 76) (т. 1 а.с. 7, 9. 48-50).

14.03.2013 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Сакського міського управління юстиції АР Крим з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрованою за реєстровим номером 451687 (т. 1 а.с. 40) про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно: нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Промислова, 3, що належать позивачу на підставі Наказу представництва Фонду майна АР Крим в м. Сімферополі №370 від 17.12.1996 року та Акту про прийому-передачі майна.

Рішенням Державного реєстратора Єкімова Р.Л. від 22.04.2013 року №1832814 позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме згідно з п. 27 Постанови КМУ №703 від 22.06.2011 року документ поданий на державну реєстрацію не відноситься до правовстановлюючих документів (т. 1 а.с. 39).

Перевіряючи правомірність відмови позивачу у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1952), який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, встановлені підстави та орган, що вчиняє дії з реєстрації речових прав.

У статті 2 цього Закону визначено,що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Статтею 3 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Згідно зі ст. 4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Лише наявність державної реєстрації створює презумпцію законності права на нерухоме майно для правовласника. Без такої реєстрації відносини, пов'язані з обігом земельних ділянок в Україні, державою не визнаються і знаходяться поза межами правового регулювання.

Аналогічну вимогу про обов'язкову реєстрацію права власності та оренди земельної ділянки містить також ст. 126 Земельного кодексу України, згідно з якою право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У статті 8 Закону №1952 визначені повноваження органу державної реєстрації прав, до яких відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону №1952 Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно зі ст. 19 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №703), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

У пункті 2 Порядку №703 зазначено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Відповідно до п. 7 Порядку №703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (п.10 Порядку №703).

Пункт 16 Порядку №703 передбачає, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 23 Порядку №703 Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 24 Закону №1952 визначений виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Судом встановлено, що 14.03.2013 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Сакського міського управління юстиції АР Крим з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрованою за реєстровим номером 451687 (т. 1 а.с. 40, 197).

Заява позивача з додатками була прийнята Єкімовим О.Л., що підтверджується карткою прийому заяви №880712 (т. 1 а.с. 199). Згідно з зазначеною карткою із заявою були надані наступні документи: наказ, серія та номер: 370, виданий 17.12.1996 року, видавник: Фонд держмайна в АРК, а також копія паспорта, копія облікової картки платника податку, квитанція про сплату держмита, квитанція про сплату за надання витягу, інвентарна справа, копія статуту, копія свідоцтва, копія рішень суду.

На підставі зазначених документів, позивач хотів зареєструвати за собою право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АР Крим, м. Саки, вул.Промислова, 3.

Рішенням Державного реєстратора Єкімова Р.Л. від 22.04.2013 року №1832814 позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності (т. 1 а.с. 39).

Підставою для відмови у реєстрації стало те, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме згідно з п. 27 Постанови КМУ №703 від 22.06.2011 року документ поданий на державну реєстрацію не відноситься до правовстановлюючих документів.

Під час розгляду документів, інформації реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №2713872 від 22.04.2013 року встановлено, що за адресою: м. Саки, вул. Промислова, буд. 3, зареєстровано об'єкт - нежитлові будівлі, реєстраційний номер майна28178179, а відомості про права власності відсутні, та зареєстровано арешт нерухомого майна, де власником є Сидоров І.С. (т. 1 а.с. 198).

Як зазначено відповідачем-2 у письмових поясненнях, для реєстрації позивач надав наказ №370 від 17.12.1996 року, прошитий з Актом прийому-передачі майна, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації №524830 від 12.05.2003 року, а також документи, що свідчать про реєстрацію юридичної особи: статут, свідоцтво про реєстрацію, довідку управління статистики, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 12.03.2013 року (т. 1 а.с. 196).

Суд звертає увагу та те, що у картці заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) не зазначено про надання та повернення вищезгаданих Акту прийому-передачі майна та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації №524830 від 12.05.2003 року. Також, зазначений витяг №524830 від 12.05.2003 року не надано суду сторонами під час розгляду справи.

Вивчивши надані позивачем документи для реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Промислова, 3, суд встановив наступне.

Відповідно до Наказу від 17.12.1996 року №370 державне підприємство "Кримспецсільгоспмонтаж" було перетворено на відкрите акціонерне товариство "Кримспецсільгоспмонтаж" на підставі Указу Президента України «Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році» №194/90 від 19.03.1996 року, Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» №290/96-ВР від 10.07.1996 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 року №1099 «Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства».

Відповідно до п. 6 Наказу від 17.12.1996 року №370 голова правління повинен забезпечити надання заяви та документів для реєстрації випуску акцій та інформацію про випуск акцій Управління Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку по АР Крим та м. Севастополю у тижневий строк з дня державної реєстрації акціонерного товариства ( т. 1 зв.бік а.с. 14). Докази надання заяви та документів для реєстрації випуску акцій та інформацію про випуск акцій Управління Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку по АР Крим та м. Севастополю відсутні.

Окрім цього, суд встановив, що невід'ємною частиною Акту прийому-передачі майна є акти приватизації: - план приватизації; - інвентарні акти та описи; - акти оцінки вартості цілого майнового комплексу; - баланс підприємства на 1 жовтня 1996 року; - відомості розрахунку залишкової вартості основних фондів (зв.бік а.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ним не було надано до заяви про державну реєстрацію документи, що є невід'ємною частиною Акту прийому-передачі майна.

З наданих позивачем реєстратору документів вбачається, що майно, яке належить АР Крим, було передано до статутного фонду позивача, але жодних доказів передачі нерухомого майна саме у власність позивача для реєстрації надано не було.

Отже, надані позивачем документи для реєстрації не дають змоги встановити відповідність заявлених позивачем прав на нерухоме майно.

Відтак, враховуючи ненадання позивачем належного правовстановлюючого документу для реєстрації права власності, передбаченого ст. 19 Закону №1952, відповідач-1, керуючись п. 23 Порядку №703, ст. 24 Закону №1952, правомірно відмовив позивачу у державній реєстрації прав та їх обтяжень, про що було постановлено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за №1832814 від 22.04.2013 року.

У зв'язку з вище зазначеним, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні 30.01.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови, постанову у повному обсязі складено 04.02.2014 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.