Ухвала

від 04.02.2014 по справі 2а-1296/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року м. Київ К/800/21478/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р.

у справі № 2а-1296/12/1370

за позовом Приватного підприємства «Сістар»

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

третя особа: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Гетьман»

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Сістар» (далі - позивач, ПП «Сістар») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Сихівському районі м. Львова) про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано з дати прийняття рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 31.01.2012 року № 1 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Сістар».

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Сихівському районі м. Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Сістар» зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 02.12.1998 р., що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію А01 № 202132. Державна реєстрація позивача, як платника податку на додану вартість була проведена 28.08.2003 р.

Позивач взятий на обліку платника податків в ДПІ у Сихівському районі м. Львова 26.01.1999 року за № 7042, що підтверджено довідкою форми № 4 -ОПП від 18.11.2011 року № 2158.

Комісією у Сихівському районі м. Львова 31 січня 2012 року прийнято рішення № 1 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Сістар», в якому зазначено, що платник податку подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з січня 2011 року по грудень 2011 року з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок та має за останні 12 поточних календарних місяців обсяг оподаткованих операцій 0,0 грн. Розмір податкової заборгованості з ПДВ на дату складання рішення 0,00 грн.

На підставі встановлених обставин та відповідно до вимог пп. «г » 184.1 ст. 184 ПК України, комісія встановила, що є підстави для анулювання реєстрації платника ПП «Сістар». Датою анулювання реєстрації є 31 січня 2011 року.

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється з підстав, передбачених статтею 184 розділу V Податковий кодекс України, та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394).

Відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст.184 Податковий кодекс України анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається у разі, якщо особа зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів , здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з пп. 5.5.2 п. 5.5. Положення № 1394 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами при анулюванні свідоцтва на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України є: довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ (пп.5.5.2.3 п.5.5 Положення № 1394).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.12.2012 р. позивачем придбано у ТОВ «Торговий дім «Енергополіс» 19/100 (дев'ятнадцять сотих) частин нежитлової будівлі заводоуправління під літ. «К-4», що розташована за адресою м. Львів вул. Волошинська,10. Дану операцію підтверджено копією договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 22.12.2012 року, копією акта прийому-передачі майна від 26.12.2012 року, копією платіжного доручення №1 від 23.12.2012 року на суму 60 000,00 грн.

28.12.2011 року позивачем продано ТОВ «Науково-виробничому підприємству «Гетьман»з а договором купівлі-продажу частину нежитлової будівлі, що розташована за адресою м. Львів вул. Волинська,10. Зазначене підтверджено копією договору купівлі-продажу від 28.12.2012 року, копією акта прийому передачі майна.

Також встановлено, що у податковій декларації за грудень 2011 року позивачем відображено зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 1 333 333,33 грн., додатково підтверджено електронним звітом (квитанцією) подання податкової накладної від 28.12.2011 року № 28, що була прийнята податковим органом 31.12.2011 року.

Податковим органом прийнято 30.12.2012 року та 31.12.2012 року податкові накладні та реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до ст. 201.6 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Крім того, 19.01.2012 р. позивачем в електронному вигляді до податкового органу була подана декларація за грудень 2011 року. При цьому документ за підписом Кас'янова Ярослава Любомировича прийнято на районному рівні.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації. (п.49.15 ст. 49 ПК України).

Проте орган державної податкової служби письмову відмову у прийнятті податкової декларації за грудень 2011 року платнику не надсилав.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у податкового органу не було правових підстав для прийняття рішення від 31.01.2012 року № 1 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Сістар».

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов